Ухвала

від 21.02.2023 по справі 308/8136/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8136/22

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

21 лютого 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021070000000288 від 12.11.2021, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із Закарпатської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021070000000288 від 12.11.2021, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Ухвалою суду від 01.07.2022 призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.

На електронну адресу суду надійшло клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору.

Клопотання мотивовано тим, що обвинувальний акт не відповідає статусу офіційного документу, оскільки не скріплений печаткою, що є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу; реєстр матеріалів досудового розслідування не містить реквізитів процесуальних рішень, які прийняті під час досудового розслідування; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення повністю збігаються.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. Щодо поданого клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору заперечувала та зазначила, що наведені у клопотанні недоліки не є підставою для повернення обвинувального акту. Окрім того прокурор заявила клопотання про призначення потерпілому ОСОБА_6 захисника із регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області, враховуючи похилий вік останнього та скрутне матеріальне становище, а також значну віддаленість суду від його місця проживання, пред`явлення цивільного позову.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти призначення справи до судового розгляду та підтримав заявлене клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з наведених у ньому підстав. Щодо призначення захисника потерпілому просив відмовити.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи в межах заявлених клопотань, суд приходить до наступних висновків.

Вирішення питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України та питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

Частиною 3 ст. 314 КПК України визначено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (пункт 3) чи призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта (пункт 5).

Вимоги до обвинувального акту викладені у ст.291 КПК України.

Відповідно до положень п.13 ч.1 ст.3, ч.4 ст.110, ч.1 ст.291 КПК України обвинувальний акт - це процесуальний акт-документ, у якому формулюється твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, який після його складання слідчим затверджується прокурором, а також може бути складений прокурором.

Пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт, серед іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (частина 2 статті 291 КПК України).

Отже, норми КПК не містять вимог щодо проставлення печатки на обвинувальному акті, відтак твердження сторони захисту про те, що відсутність такого реквізиту на обвинувальному акті свідчить про не набуття ним статусу офіційного документу є безпідставним.

Щодо недоліків реєстру матеріалів досудового розслідування, то суд зазначає, що відповідно до ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування є технічним документом в якому відображені процесуальні дії, проведені під час досудового розслідування, процесуальні рішення, прийняті під час досудового розслідування, а також відомості про заходи забезпечення кримінального провадження. Системний аналіз ст.ст.109, 291 КПК України не свідчить про те, що недотримання порядку ведення реєстру матеріалів досудового розслідування може бути підставою для повернення обвинувального акту.

Щодо збігу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, то суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 337 КПК України встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Отже, при складенні обвинувального акту прокурор має право викласти в ньому ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими та на підставі цього на свій розсуд здійснити кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.

Розмежування понять «виклад фактичних обставин кримінального правопорушення» та «формулювання обвинувачення» та їх визначення (хоча б умовне) чинний КПК України не містить. За відсутності відповідних нормативних критеріїв унеможливлюється визначення відповідності чи невідповідності обвинувального акта вимогам закону в цій частині. Зазначене призводить до змішування понять «виклад фактичних обставин кримінального правопорушення» та «формулювання обвинувачення», що має наслідком викладення ідентичного змісту різних частин обвинувального акта.

Крім того, вирішення цього питання потребує аналізу змісту обвинувального акта, що створить ситуацію, за якої суд вдасться до оцінки викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, і як наслідок до виходу за межі предмета оцінки, яка здійснюється у підготовчому судовому засіданні, що є неприпустимим з огляду на приписи ч. 3 ст. 26 КПК України.

У зв`язку з цим, виходячи із засади диспозитивності, повернення обвинувального акта з цієї підстави є неможливим.

При цьому у підготовчому провадженні судом не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду справи по суті. Завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду. На стадії підготовчого провадження виконується функція контролю за досудовим розслідуванням, відповідність вимогам КПК України обвинувального акта та організаційна (підготовча) функція до наступної стадії судового провадження - судового розгляду з метою створення належних умов для успішного виконання завдань кримінального судочинства.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, підстави для повернення обвинувального акту відсутні.

Відтак суд не встановив підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Під час підготовчого провадження не встановлено підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або другою статті 284 КПК України, для закриття кримінального провадження.

Зазначене кримінальне провадження, з урахуванням принципу гласності та відкритості, слід проводити у відкритому судовому засіданні, так як обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 314-1 КПК України, суд вважає за необхідне доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо особи обвинуваченого.

Щодо клопотання прокурора про призначення представника потерпілому із центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 56 КПК України потерпілий, з-поміж іншого має право мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

Статтею 49 КПК України визначено порядок залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням, із системного аналізу якої випливає, що суд шляхом постановлення ухвали може доручити відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні виключно підозрюваному, обвинуваченому.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» встановлено порядок подання звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги. Так, звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Разом з тим, відповідно до наказу Координаційного центру з надання правової допомоги від 19.07.2019 № 60 про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації надання безоплатної правової допомоги центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлено порядок подання та розгляду звернень суб`єктів права на БВПД для отримання такої допомоги. Зокрема, відповідно до п. 6 Методики заява про надання БВПД складається клієнтом у довільній формі із зазначенням виду послуг БВПД та суті правового питання.

Враховуючи наведене, суд неуповноважений залучати представника потерпілому шляхом надання доручення відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката.

Тому, для отримання безоплатної вторинної правової допомоги та призначення адвоката, громадянину ОСОБА_6 необхідно особисто звернутись до відповідного місцевого центру з НБВПД з письмовим зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги для представництва інтересів у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.20, 49, 56, 58, 314-316, 369, 376, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 , про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

У задоволенні клопотання прокурора про залучення представника потерпілому з регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області - відмовити.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021070000000288 від 12.11.2021, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, у відкритому судовому засіданні на 14 березня 2023 року на 09 год. 20 хв. в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 53.

Доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , та подати її до суду у строк до дня проведення першого судового засідання у справі.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 23 лютого 2023 року о 16 год. 30 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1