КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №753/13658/22 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/961/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні № 42022102020000110 - прокурора Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2022 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника ПП «ОСОБА_8» ОСОБА_7 ,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102020000110 від 29.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 201-2 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт майна.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Апелянт вказує на те, що 91 дизельний генератор марки KALEJEN 9500EX-OPAK, та 3 дизельні генератори марки KALEJEN 9800 ESSC-CRAFT, які належать ПП «ОСОБА_8» постановою прокурора від 10.12.2022 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022102020000110.
Вказане майно містить на собі ознаки вчинення злочину, має вважливе значення для проведення досудового розслідування та набуте кримінально-протиправним шляхом, оскільки містить на собі сліди кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також апелянт зазначає, що за наявності достатніх підстав, 07.12.2022 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Стороною обвинувачення долучено до матеріалів клопотання документи, які підтверджують використання благодійних фондів для ввезення на територію України товарів гуманітарної допомоги, в тому числі, генераторів, з метою подальшого продажу та отримання прибутку.
Проте, приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна слідчим суддею відповідні доводи та надані на їх обґрунтування докази залишені поза увагою, у зв`язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Апелянт вважає, що слідчий суддя у зв`язку з неповнотою судового розгляду, яка полягала у неврахуванні наведених у клопотанні обставин, помилково дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, яку останній підтримав та просив задовольнити з наведених в ній підстав, пояснення представника ПП «ОСОБА_8» адвоката ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення вказаної апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розпочато досудове розслідування, відомості про яке внесені до ЄРДР № 42022102020000110 від 29.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, з метою отримання прибутку, здійснює реалізацію гуманітарної допомоги.
Так, установлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з групою невстановлених на даний час осіб, налагодив протиправну схему реалізації товарів гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, з метою отримання прибутку.
Зокрема, реалізовуючи свій спільний протиправний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій ОСОБА_8 за допомогою благодійних фондів «Благодійний фонд «Анчейн України» (КОД ЄДРПОУ 44777054) та «Захід-Схід» (КОД ЄДРПОУ 41601415) ввіз на територію України товари гуманітарної допомоги, а саме тепловізійні приціли, аптечки.
Так, не маючи наміру щодо безоплатної передачі товарів гуманітарної допомоги кінцевим одержувачам, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, 06.12.2022 домовився про продажу товарів гуманітарної допомоги за грошові кошти, а саме продажу 2 (двох) тепловізійних прицілів та 290 аптечок та надав вказівку підлеглому працівнику ОСОБА_9 видати товар, а саме 2 тепловізійні приціли та отримати грошові кошти за реалізований товар у сумі 20 000 доларів США, а ОСОБА_10 надав вказівку видати аптечки.
У подальшому, 06.12.2022, близько о 15:00 за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_9 , перебуваючи в офісі, де здійснює свою діяльність ПП «ОСОБА_8», за вказівкою ОСОБА_8 передала ОСОБА_11 2 (два) тепловізійні приціли та отримала грошові кошти у сумі 20 000 доларів США, а приблизно о 16:00 за адресою м. Київ, вул. Попудренка, 63, ОСОБА_10 , за вказівкою ОСОБА_8 , передав 290 аптечок, які є товарами гуманітарної допомоги.
У ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 08.12.2022 (справа 753/13658/22, провадження №1-кс/753/2631/22) 09.12.2022 слідчим СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві проведено санкціонований обшук за адресою м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 24, склад №39, секція №1.
У ході проведення обшуку відшукано та вилучено 91 дизельний генератор марки KALEJEN 9500EX-OPAK, та 3 дизельні генератори марки KALEJEN 9800 ESSC-CRAFT, які належать ПП «ОСОБА_8».
13.12.2022 року прокурор Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102020000110 від 29.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 201-2 КК України, а саме: 91 дизельний генератор марки KALEJEN 9500EX-OPAK, та 3 дизельні генератори марки KALEJEN 9800 ESSC-CRAFT, які належать ПП «ОСОБА_8».
На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на те, що вказане вище майно містить на собі ознаки вчинення злочину, має вважливе значення для проведення досудового розслідування та набуте кримінально-протиправним шляхом, оскільки містить на собі сліди кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постановою прокурора від 10.12.2022 вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022102020000110 від 29.09.2022.
За наявності достатніх підстав, 07.12.2022 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
29.12.2022 року ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні вказаного клопотання прокурора.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя послався на те, що аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя врахував, що стороною обвинувачення не представлено належних доказів, що вищевказані генератори належать ОСОБА_8 , та були завезені в якості гуманітарної допомоги. З Контракту № 06/11/2022FCh2022 від 06.11.2022 року, проформи від 07.11.2022 року до такого контракту, а також пакувального листа та інвойсу від 18.11.2022 року, міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 386635 від 21.11.2022 року та митної декларації МД-2 від 30.11.2022 року, вбачається, що ввезення зазначених генераторів на підставі вищезазначених документів, свідчить про комерційний характер їх придбання. З урахуванням викладеного, враховуючи, що прокурором в передбаченому законом порядку не доведено, що вказані предмети отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, клопотання прокурора про арешт майна не підлягало задоволенню.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні № 42022102020000110 від 29.09.2022 року фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що майно, а саме 91 дизельний генератор марки KALEJEN 9500EX-OPAK, та 3 дизельні генератори марки KALEJEN 9800 ESSC-CRAFT, які належать ПП «ОСОБА_8» відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Крім того, постановою прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 від 10.12.2022 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022102020000110 вище вказані дизельні генератори марки KALEJEN 9500EX-OPAK та KALEJEN 9800 ESSC-CRAFT.
А тому колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді в оскаржуваній ухвалі про те, що прокурор у даному кримінальному провадженні не навів достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно не вбачається.
Як убачається зі змісту постанови прокурора від 10.12.2022, вона містить відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність вказаного майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучені у ході проведення обшуку генератори є предметом дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення, мають суттєве значення для подальшого досудового розслідування.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.
З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, вищевказане майно підлягає арешту з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження № 42022102020000110 та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту, як речових доказів, з метою збереження.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому колегія суддів бере до уваги надану представником ПП «ОСОБА_8» - адвокатом ОСОБА_7 , копію Наказу військової частини НОМЕР_1 №529 від 28.12.2022 року про примусове відчуження майна, відповідно до якого провести примусове відчуження майна, яке перебуває у Дарницькому управлінні поліції ГУНП в м. Києві, а саме: 91 дизельний генератор марки KALEJEN 9500EX-OPAK, та 3 дизельні генератори марки KALEJEN 9800 ESSC-CRAFT, яке перебуває у межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42022102020000110 від 29.09.2022 року.
Згідно зазначеного наказу роз`яснено власнику майна, що компенсація та порядок її отримання за примусове відчуження майна визначена статтями 10, 11 Закону України від 17.05.2012 № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 №998.
З листа Начальника Київської міської військової адміністрації від 29.12.2022 № 001-2360 про примусове відчуження майна, вбачається, що Київська міська військова адміністрація за результатами опрацювання наказу командира військової частини № НОМЕР_2 від 28.12.2022 №529 не заперечує проведенню примусового відчуження зазначеного у наказі майна.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно, з метою забезпечення його збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу прокурора Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2022 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102020000110 від 29.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 201-2 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на 91 дизельний генератор марки KALEJEN 9500EX-OPAK, та 3 дизельні генератори марки KALEJEN9800 ESSC-CRAFT, із забороною, відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2023 |
Оприлюднено | 24.02.2023 |
Номер документу | 109145849 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Фрич Тетяна Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні