Постанова

від 21.02.2023 по справі 211/2453/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1503/23 Справа № 211/2453/22 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н.О. Суддя у 2-й інстанції - Мірута О. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого- МірутиО.А.,

суддів:Тимченко О.О., Хейло Я.В.,

за участю секретаря судового засіданняТимофєєвої В.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачКомунальне підприємство «Міський тролейбус»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства " Міський тролейбус", третя особа Первинна профспілкова організація вільної профспілки залізничників України Комунального підприємства «Міський тролейбус» про стягнення частини заробітної плати, (суддя Сарат Н.О.), ухваленого в приміщенні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 19 жовтня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до Комунального підприємства «Міський тролейбус», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Первинна профспілкова організація вільної профспілки залізничників України Комунального підприємства «Міський тролейбус» про стягнення частини заробітної плати.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що 23 лютого 2012 року він був прийнятий водієм тролейбуса третього класу до Комунального підприємства «Міський тролейбус» (далі - відповідач) і продовжую працювати до теперішнього часу.

Укладаючи трудовий договір, він прийняв на себе зобов`язання виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку та сумлінним виконанням посадової інструкції водія тролейбуса, а відповідач виплачувати заробітну плату і забезпечувати умови праці необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст.21 КЗпП України).

Протягом всього часу роботи на підприємстві, обов`язки виконувались ним добросовісно та сумлінно. Під час роботи завжди керувався службовою інструкцією водія тролейбуса від 2008 року, яка затверджена директором Комунального підприємства «Міський тролейбус» Приходько О.Я. та яка введена в дію з 01 листопада 2008 року (копія додається), з якою він ознайомлений та вважає її дійсною і такою, що закріплює його трудові обов`язки.

Наказом відповідача №903 від 28 грудня 2021 року введено в дію "Інструкцію для водіїв тролейбуса (автобуса) при безкондукторному обслуговуванню пасажирів" (надалі - інструкція). Дана інструкція в розділі 2 та 4 містить ряд нових трудових обов`язків для нього як водія тролейбуса, яких раніше він не мав, зокрема перед виїздом на лінію отримувати в касі підприємства, а по закінченню зміни здавати мобільний термінал, smart-картки, ключі від стаціонарних транспортних терміналів, термострічки необхідні для роботи мобільного та стаціонарного транспортних терміналів.

Наказом відповідача №902 від 28 грудня 2021 року вирішено провести практичне навчання водіїв тролейбуса (автобуса) по роботі з стаціонарними транспортними та мобільними терміналами відповідно до інструкції.

Тобто, відповідач як роботодавець введенням в дію цієї інструкції прагне збільшити коло його трудових обов`язків, ввівши нові обов`язки, які жодним чином не відносяться до роботи водія, а спрямовані на контроль оплати вартості проїзду пасажирами за допомогою електронних приладів.

На підтвердження своєї незгоди із вказаною інструкцією, він звернувся до відповідача із заявою від 05 квітня 2022 року про те, що інструкція затверджена наказом №903 є нікчемною та виконанню не підлягає через не погодження її з профспілкою, на що отримав відповідь від 03 травня 2022 року, в якій зазначено що погодження даної інструкції з виборним профспілковим органом чинним законодавством не передбачено, а тому вона є дійсною.

15 квітня 2022 року диспетчер з випуску заборонив йому виїзд на лінію, оскільки ним не були отримані мобільний термінал, smart-картки, ключі від стаціонарних транспортних терміналів, а час роботи (4 години) було зазначено диспетчером у шляховому листі як "простій з виниводія", за те що він відмовився виконувати наказ №902 від 28 грудня 2021 року та наказ №903 від 28 грудня 2021 року.

Подібні дії диспетчерів, якими його не було випущено на лінію, також відбулися 15.05.2022 року (7 год. 54 хв.) та 18.05.2022 року (5 год. 07 хв.)

Ознайомившись із табуляграми за квітень та травень 2022 року, ним було встановлено, що йому не була нарахована плата за години вимушеного прогулу з вини роботодавця 15 квітня та також 15 та 18 травня 2022 року. Загальна тривалість часу, за який йому не була нарахована платня, склала 17 годин, а розмір недоотриманої платні склав 1208 грн. 19 коп., яку він просить стягнути з відповідача.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 жовтня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міський тролейбус», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Первинна профспілкова організація вільної профспілки залізничників України Комунального підприємства «Міський тролейбус» про стягнення частини заробітної плати відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та невідповідність фактичним обставинам справи.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВОСОБИ,ЯКА ПОДАЛААПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що Наказу (розпорядження) про неналежне виконання позивачем трудових обов`язків та встановлення простою з вини водія у зазначені дні, відповідачем не видавались. Враховуючи те, що диспетчера з випуску депо 2 не є уповноваженим органом, то робити подібні записи до шляхового листа без відповідного наказу відповідача не мали права.

В матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання позивачем вимог службової інструкції 15.04.2022р., 15.05.2022р., 18.05.2022р., а посилання відповідача на записи шляхового листа, лише підтверджує відсутність відповідних наказів.

Скаржник вважає, що Інструкцією, яку було введено в дію наказом № 903 від 28.12.2021 року, не вносились зміни у існуючу робочу інструкцію для водія тролейбуса, а встановлено нові робочі обов`язки для водіїв тролейбуса, яких раніше не передбачалось трудовим договором (службовою інструкцією).

Оскільки позивач є головою первинної профспілкової організації вільної профспілки залізничників України КП «Міський тролейбус», а отже і членом даної профспілки, Інструкція, введена наказом № 903, не була погоджена з виборним органом ППО ВПЗУ КП «Міський тролейбус», під час введення її в дію була порушення процедура її затвердження, а тому він не зобов`язаний був виконувати її вимоги.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У відзиві на апеляційну скаргу представник КП «Міський тролейбус» зазначає, що відмова у виконанні роботи позивачем, яка мала місце 15.04.2022р., 15.05.2022р., 18.05.2022р. та викликала простій у роботі позивача, не спричинило для нього змін істотних умов праці та умов трудового договору, а також не спричинило змін в оплаті праці, оскільки дана ситуація врегульована ст. 113 КЗпП України, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення,а рішення суду залишити без змін.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити.

Представник КП «Міський тролейбус» -Мамонов В.В. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції- без змін .

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено та вбачається з копії трудової книжки позивача, ОСОБА_1 , що з 23.02.2012 року він працює водієм тролейбуса Комунального підприємства «Міський тролейбус» ( а.с. 4).

Під час прийняття на роботу ОСОБА_1 діяла службова інструкція водія тролейбуса, яка затверджена директором Комунального підприємства «Міський тролейбус» Приходько О.Я., та яка введена в дію 01 листопада 2008 року ( а.с. 5).

Наказом директора КП «Міський тролейбус» № 903 від 28 грудня 2021 року, відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 14 квітня 2021 року № 184 зі змінами «Про встановлення електронних квитків «Картка криворіжця» та «Транспортна картка» єдиним засобом обліку транспортних послуг, наданих у міському комунальному транспорті у м. Кривому Розі» та від 13 червня 2018 року № 297 зі змінами «Про затвердження Правил користування міським пасажирським транспортом у м. Кривому Розі, з 28 грудня 2021 року введено в дію «Інструкцію для водіїв тролейбуса (автобуса) при безкондукторному обслуговуванні пасажирів» ( а.с. 7).

На підставі наказу директора КП «Міський тролейбус» № 902 від 28.12.2021 року було проведено практичне навчання водіїв тролейбуса (автобуса) по роботі з стаціонарними транспортними та мобільними терміналами відповідно до «Інструкції про порядок експлуатації тролейбуса ( автобуса) при безкондукторному обслуговуванні» ( а.с. 8).

На підтвердження своєї незгоди із вказаною інструкцією, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою від 05.04.2022 року про те, що інструкція затверджена наказом № 903 є нікчемною та не підлягає виконанню через не погодження її з профспілкою ( а.с. 10).

Відповідно до відповіді наданої КП «Міський тролейбус» від 03.05.2022 року зазначено, що 04.04.2022 року на підставі наказу № 293-К ОСОБА_1 було вивільнено від виконання трудових обов`язків із збереженням середнього заробітку для ознайомлення з наказами № 902, № 903 від 28.02.2022 року та проведення практичного навчання з роботою стаціонарного та мобільного терміналів. Копії інструкції йому було вручено під особистий підпис. Начальником маршрутів ОСОБА_2 ОСОБА_1 особисто проведено практичне навчання з роботою стаціонарного та мобільного терміналів, але він відмовився самостійно повторити здобуті навички. Щодо інструкції «про порядок експлуатації тролейбуса ( автобуса) при без кондукторському обслуговуванню пасажирів», то ця інструкція по технічній експлуатації самих терміналів, погодження таких інструкцій з виборним профспілковим органом чинним законодавством не передбачено ( а.с. 11).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з частиною першої статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, відповідно до ст. 21 та 139КЗпПпрацівник, який уклав трудовий договір, зобов`язаний виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації (далі установа), виконувати розпорядження власника або вповноваженого ним органу, дотримуватися трудової та технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці.

З іншого боку, відповідно до ст. 21 та 141 КЗпП власник або вповноважений ним орган зобов`язаний забезпечувати працівникові умови праці для виконання роботи, неухильно дотримуватися норм законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їхньої праці та побуту.

Відповідно до ст. 46 КЗпП України відстороненняпрацівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення від роботи - це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю. Усунення від роботи провадиться власником на підставі виявленого ним факту, через який власник має право усунути або зобов`язаний усунути працівника від роботи.

Відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі:

?появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

?відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

?в інших випадках, передбачених законодавством.

Під час відсторонення від роботи дія трудового договору не припиняється, але працівник тимчасово до роботи не допускається. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Відсторонення від роботи або іншої діяльності здійснює власник підприємства або уповноважений ним орган шляхом видання наказу (видачі усного розпорядження з наступним виданням наказу) та вжиття заходів що-до контролю за його виконанням.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 квітня 2022 року , 15 травня 2022 року,та 18 травня 2022 року позивач ОСОБА_1 відмовився отримати картки для відкриття валідаторів, у зв`язку з чим був відсторонений від роботи та недопущений дистпечером до виїзду на лінію (а.с. 12-14)

Колегія суддів вважає, що фактично адміністрацією КП «Міський тролейбус» допущено відсторонення ОСОБА_1 від роботи, яке є незаконним, з огляду на наступне.

Наказом директора КП «Міський тролейбус» № 903 від 28 грудня 2021 року, відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 14 квітня 2021 року № 184 зі змінами «Про встановлення електронних квитків «Картка криворіжця» та «Транспортна картка» єдиним засобом обліку транспортних послуг, наданих у міському комунальному транспорті у м. Кривому Розі» та від 13 червня 2018 року № 297 зі змінами «Про затвердження Правил користування міським пасажирським транспортом у м. Кривому Розі, з 28 грудня 2021 року введено в дію «Інструкцію для водіїв тролейбуса (автобуса) при безкондукторному обслуговуванні пасажирів» ( а.с. 7).

Зміна трудових обов`язків працівника можливе або за згоди працівника, або в порядку встановленому ч.3 ст. 32 КЗпП України

Відповідно до частини третьоїстатті 32 КЗпП Україниу зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

До посадових інструкцій можуть бути внесені зміни, доповнення лише на підставі наказу керівника підприємства, установи, організації за згоди працівника. Наказ про внесення змін, доповнень до посадової інструкції видається в разі перерозподілу обов`язків між працівниками у зв`язку зі скороченням чисельності, раціональним розподілом праці.

Таким чином,роботодавець не може в односторонньому порядку прийняти рішення про внесення змін та доповнень у посадову інструкцію працівника.

Власник або уповноважений ним органне має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором(ст. 31 КЗпП).

Проте, законодавець передбачив випадки розширення кола обов`язків працівника, що виходять за межі посадової інструкції. Зокрема, одним із видів збільшення кількості обов`язків є суміщення посад (професій).

Суміщення професій (посад) це виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією, посадою (у межах робочого часу за основною роботою). Суміщення професій (посад) передбачає, що суміщувана посада (робоче місце за відповідною професією) є у штатному розкладі, але не заповнена, залишається вакантною.

Суміщення професій (посад), згідноч. 3 ст. 32 КЗпП,є зміною істотних умов праці.

Для встановлення суміщення професій або посад роботодавцевінеобхідно попередитипро таке навантаженняне пізніше ніж за два місяці. Попередження про зміну істотних умов праці є персональним та оформлюється у письмовій формі.Згода працівникау такому випадкує обов`язковою. Якщо працівник не погоджується продовжувати трудові відносини на нових умовах, то він звільняється на підставіп. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що введення в дію «Інструкцію для водіїв тролейбуса (автобуса) при безкондукторному обслуговуванні пасажирів» відповідно до Наказу по підприємству №903 від 28.12.2021 року, є зміною істотних умов праці, про які відповідач КП «Міський тролейбус» повинен був попередити позивача не пізніше ніж за два місяці до внесення цих змін.

Відповідно до ст. 246 КЗпП України Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.

Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданихЗаконом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"та статутом професійної спілки.

Згідно ч.2 ст. 252 КЗпП України зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

28 червня 2022 року КП «Міський тролейбус» звернулось до ППО ВПЗУ КП «Міський тролейбус» щодо погодження Інструкції для водія тролейбуса на що первинною профспілковою організацією було надано вмотивовану відмову та зананчено, що фактично даною інструкцією на водія тролейбуса (автобуса) покладено обв`язки, передбачені для іншої професії, що за своєю суттю є суміщенням професій.

Запропоновано скасувати наказ № 903 від 28.12.2021 року, внести зміни до проекту «Інструкції для водія тролейбуса (автобуса) по безкондукторному обслуговуванню пасажирів», внести зміни до колективного договору підприємства, якими провадити доплату за суміщення професій для водія тролейбуса (автобуса) (а.с. 39)

Інструкція, яка була введена в дію наказом №903 від 28.12.2021 року не була погоджена з профспілковим комітетом первинної профспілкової організації вільної профспілки залізничників України Комінального підприємства «Міфський тролейбус», що свідчить про порушення процедури введення в дію даної інструкції.

Таким чином, відповідачем не було дотримано порядку щодо введення в дію нових обов`язків для водія ОСОБА_1 у зв`язку з чим, відсторонення позивача від виконання своєї посадової інструкції водія тролейбуса та не допуск його виїзду на лінію є неправомірним.

Право на працю, закріплене устатті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Устатті 93 КЗпП Українинадано визначення заробітної платні - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно зістаттею 97 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно достатті 21 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»(далі - Закон № 108/95-ВР) працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зістаттею 22 цього Законусуб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

З огляду на те, що позивача незаконно відсторонили від виконання свої посадових обов`язків, позивач був позбавлений можливості отримати заробітну платню в повному обсязі.

Як вбачається з табуляграм за квітень, травень 2022 позивачу було недораховано заробітну плату, загальна тривалість яких склала 17 годин, а розмір недоотриманої заробітної сплати становить 1208 грн. 19 коп. виходячи з наступного розрахунку :17 год.х 71,07 грн. = 1208,19 грн., яка підлягає стягненню з КП «Міський тролейбус» на користь ОСОБА_1 .

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

У відповідності з вимогами ч. 1ст. 376ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог та стягнення з Комінального підприємства «Міський тролейбус» га користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 1208 (одна тисяча двісті вісім) гривень 19 копійок.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Враховуючи зазначене, з відповідача АТ «Міський тролейбус» підлягають стягненню на користь держави витрати по сплаті судового збору, у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 992,40 грн, та переглядом у суді апеляційної інстанції в розмірі 1488,60 грн, що становить загальну суму 2481,00 грн.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Міський тролейбус", третя особа Первинна профспілкова організація вільної профспілки залізничників України Комунального підприємства «Міський тролейбус» про стягнення частини заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Міський тролейбус» на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату в розмірі 1208 (одна тисяча двісті вісім) гривень 19 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства «Міський тролейбус» на користь держави судовий збір витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та переглядом у суді апеляційної інстанції в загальному розмірі 2481 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: