Ухвала

від 21.02.2023 по справі 344/17184/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/17184/19

Провадження № 1-кп/344/142/23

У Х В А Л А

21 лютого 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.209 КК України та ОСОБА_6 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.209 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.209 КК України та ОСОБА_6 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.209 КК України.

Захист обвинуваченого ОСОБА_5 здійснюють адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Захисники належним чином викликалась у всі судові засідання для розгляду даного кримінального провадження, в тому числі в судове засідання, призначене на 14 год. 00 хв. 21 лютого 2023 року, проте не прибули до суду. Будь яких клопотань щодо неможливості прибуття в судове засідання від вищевказаних захисників не надходило.

Прокурор, враховуючи системний характер неявки захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також неповажності причин неявки захисників у судові засідання, просив суд порушити питання про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області питання про дисциплінарну відповідальність вказаних адвокатів.

Обвинувачений ОСОБА_5 суду зазначив, що йому невідомо, чому захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не прибули в судове засідання. Щодо питання про звернення до органів, які згідно із законом уповноважені притягати адвокатів до дисциплінарної відповідальності, покладається на розсуд суду.

Інші учасники кримінального провадження щодо питання про звернення до органів, які згідно із законом уповноважені притягати адвокатів до дисциплінарної відповідальності також покладаються на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

У судове засідання, призначене на 21 лютого 2023 року, захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не прибули, про причини неявки суду не повідомили.

Вважаючи причини неявки захисників неповажними, суд зазначає, що про дату, час та місце судового розгляду останнім було повідомлено завчасно та належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розписками від 30.01.2023 року. Разом з тим, адвокати не виконали обов`язку, який кореспондується ч. 2 ст. 47 КПК України, щодо завчасного повідомлення про неможливість прибуття до суду та його причини.

Також, суд звертає увагу , що в межах даного кримінального провадження у судові засідання, призначені на 17 грудня 2020 року, о 15 год.30 хв., 11 лютого 2021 року о 11 год.00 хв., 16 грудня 2021 року о 14 год. 00 хв., 26 січня 2022 року о 15 год.00 хв., 09 березня 2022 року о 11 год. 00 хв., 08 квітня 2022 року о 13 год.00 хв., 30 травня 2022 року о 14 год. 00 хв., 20 липня 2022 року о 10 год. 00 хв., 12 вересня 2022 року о 11 год. 00 хв., 19 жовтня 2022 року о 11 год. 00 хв., 13 грудня 2022 року о 13 год. 00 хв., 26 січня 2023 року о 15 год. 00 хв., захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не з`являлися, що відповідно було підставою для відкладення розгляду кримінального провадження.

Аналіз матеріалів судової справи дозволяє стверджувати те, що захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час розгляду матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.209 КК України та ОСОБА_6 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.209 КК України не з`явилася тринадцять разів у судові засідання.

Суд констатує системний характер та чисельність клопотань захисників про відкладення судових засідань. Такі клопотання у своїй більшості не підтверджуються документами, які би надавали суду можливість зробити висновок про поважність причин неприбуття адвокатів.

Беручи до уваги стандарти, які гарантує Конвенція в контексті права кожного на справедливий судовий розгляд, суд призначав судові засідання залежно від зайнятості в інших справах, наявності вільного часу для їхнього призначення та за узгодженням з учасниками судового провадження. Хоча КПК України не містить обов`язкової вимоги про призначення судових засідань лише за погодженням з учасниками кримінального провадження, суд, ураховуючи приписи пункту 8 спільної Резолюції Ради суддів України, Ради прокурорів України та Ради адвокатів України від 21 вересня 2022 року «Професійна етика правосуддя», завчасно узгодив дати судових засідань зі сторонами.

Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Цьому положенню кореспондує ст. 20 КПК України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Також, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу) (ч. 2 ст. 47 КПК України).

У статті 138 КПК України вказаний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Водночас у практиці ЄСПЛ йдеться про те, що участь адвоката в іншому засіданні може бути поважною причиною для перерви у слуханні справи і що подання адвокатом клопотання про відкладення само собою не свідчить про спробу затягнути її розгляд. Надто формалістичний і негнучкий підхід у цьому питанні суперечить принципу належної обачності, який національні суди повинні застосовувати, щоб забезпечити справжнє та ефективне користування правами, гарантованими статтею 6 Конвенції (параграф 34 рішення ЄСПЛ у справі «Бартая проти Грузії», від 26 липня 2018 року, заява № 10978/06).

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Вемхофф проти Німеччини", "Карт проти Туреччини").

Суд, вирішуючи питання про баланс прав та інтересів обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, бере до уваги положення ст. 20 КПК України, які в сукупності із ч. 1 ст. 318 КПК України дозволяють зробити висновок, що не прибуваючи у судові засідання, захисник порушує принцип забезпечення обвинуваченому права на захист, що є однією з основних засад судочинства та фундаментальним для кримінального процесу, а також право обвинуваченого на розгляд цього провадження у розумні строки, що призводить до невиправданого затягування судового розгляду справи і суперечить вимогам ч.1 ст. 318 КПК України.

Незважаючи на те, що ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва (параграф 39 рішення ЄСПЛ у справах «Кускані проти Об`єднаного Королівства», від 24 вересня 2002 року, заява № 32771/96).

Відповідно до вимог частини першої ст. 324 КПК України якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

За нормами статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним.

Частина друга статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката визначає, зокрема невиконання або неналежне виконання захисником своїх професійних обов`язків.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів (частина 1 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зокрема належать здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до вимог п. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів. Відповідно до п. 8 цього ж Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що у діях адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні своїх професійних обов`язків, зокрема, неявки в судові засідання, неповідомлення про причини своєї неявки та перешкоджання реалізації права їх підзахисного ОСОБА_5 на захист при розгляді обвинувального акту в розумні строки. Відтак, суд приходить висновку про необхідність порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 138, 324, 370,372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_7 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1575, видане на підставі рішення Ради адвокатів Львівської області від 18.11.2009 року №8) за невиконання процесуальних обов`язків щодо участі в судовому розгляді справи № 344/17184/19 (провадження № 1-кп/344/142/23) та неповідомлення суду про причини неявки, тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_8 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1959, видане на підставі рішення Ради адвокатів Львівської області від 08.09.2012 року №9) за невиконання процесуальних обов`язків щодо участі в судовому розгляді справи № 344/17184/19 (провадження № 1-кп/344/142/23) та неповідомлення суду про причини неявки, тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Олег ЛАЗАРІВ