Постанова

від 22.02.2023 по справі 504/3290/15-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/985/23

Справа № 504/3290/15-ц

Головуючий у першій інстанції Жовтан П. В.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія 39

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 березня 2021 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дачно-будівельного кооперативу «Золоті ключі» про захист честі та гідності, -

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовом до Дачно-будівельного кооперативу «Золоті ключі» про захист честі та гідності, в якому просила суд визнати відомості, наведені в багатотиражному виданні Інформаційний бюлетень №7 перший квартал 2015 рік, в якому стверджується, що вона є злісним неплатником членських внесків та ставить під загрозу існування високого рівня безпеки і комфорту у селищі, що вона користується благами за рахунок інших членів селища, такими, що не відповідають дійсності, порочать її честь та гідність; зобов`язати Дачно-будівельний кооператив «Золоті ключі» опублікувати в найближчому випуску Інформаційного бюлетеню ДБК «Золоті ключі» спростування неправдивої інформації; зобов`язати ДБК «Золоті ключі» принести їй письмові вибачення за завдану моральну шкоду; стягнути з відповідача судові витрати (т. 1, а.с. 1-3).

01 березня 2021 року рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дачно-будівельного кооперативу «Золоті ключі» про захист честі та гідності вирішено відмовити (т. 3, а.с. 61-64).

24 березня 2021 року ОСОБА_1 направила засобами поштового зв`язку до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 березня 2021 року. Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи. Апелянт зазначає, що в процесі розгляду справи нею були надані належні та переконливі докази, які доводять, що саме ДБК «Золоті ключі» є належним відповідачем, та на це вказує те, що ДБК «Золоті ключі» визнав існування інформації, яку ОСОБА_1 просить визнати недостовірною, визнав заборгованість за даними в бухгалтерському обліку ДБК «Золоті ключі» та вважає інформацію, викладену в Інформаційному бюлетені достовірною. На думку апелянта, суд першої інстанції невірно оцінив обставини справи, зокрема те, що ДБК «Золоті ключі» у відзиві визнав себе джерелом інформації щодо сплати/несплати членських внесків. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки свідченням свідків про те, що ДБК «Золоті ключі» поширюють брошури про кооператив ДБК «Золоті ключі» на території кооперативу та про наявність боржників по членським внескам кооперативу. Апелянт зауважує, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилається на ст. 277 ЦК України, в якій вказано, що обов`язок довести, що інформація є достовірною покладається на відповідача. Апелянт вважає, що ДБК «Золоті ключі» у своєму відзиві не оспорює факт того, що поширена інформація стосується саме ОСОБА_1 , а навпаки визнає, що інформація щодо несплати внесків стосується саме ОСОБА_1 , те, що така інформація є достовірною і те, що він є автором і джерелом цієї інформації. Апелянт просить суд рішення Комінтернівського районного суду м. Одеси від 01 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, визнати інформацію, поширену ДБК «Золоті ключі» в Інформаційному бюлетені №7 Перший квартал 2015 рік «Сосновий берег», на 20 сторінці такою, що не відповідає дійсності, порочить честь і гідність ОСОБА_1 , зобов`язати ДБК «Золоті ключі» спростувати поширену інформацію шляхом повідомлення про ухвалене судове рішення у черговому випуску Інформаційного бюлетеню тексту резолютивної частини рішення не пізніше місяця з дня набрання ним законної сили, зобов`язати ДБК «Золоті ключі» надіслати на адресу ОСОБА_1 рекомендований лист зазначеного апелянтом змісту, стягнути з ДБК «Золоті ключі» судові витрати (т. 3, а.с. 77-81).

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Сторони в судове засідання, призначене на 09 лютого 2023 року не з`явилися. Про час та порядок розгляду справи повідомлені належним. Клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції сторони до суду не подавали. 08 лютого 2023 року канцелярією Одеського апеляційного суду зареєстровано заяву апелянта про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням на території України воєнного стану.

Відповідно до п. 1.2.3 Правил організації ефективного цивільного судочинства (далі Правила), затверджених рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020 (https://oda.court.gov.ua/sud4813/inshe/1/) суд повідомляє сторони та їх представників шляхом надіслання судової повістки, смс-повідомлення, листом, телефоном, факсом чи електронною поштою. Крім того, суд має право визнати сторону повідомленою з використанням електронного списку судових справ, призначених до розгляду на офіційному сайті суду у разі, якщо за обставинами справи вказана сторона ініціювала відповідну стадію процесу (подавала позов, апеляційну скаргу), або була присутня в судовому засіданні, або не була присутня в судовому засіданні, проте достеменно знала про його призначення, зокрема, подавала клопотання про його відкладення. Коли суд приймає рішення щодо сповіщення учасників справи, за потреби він також встановлює, яка саме сторона повинна виконати ту чи іншу процесуальну дію, та визначає строк, у який вона повинна це зробити.

Зважаючи на вищенаведену заяву сторони, оскільки апелянт є ініціатором процесу на даній стадії, що покладає на нього відповідний обсяг процесуальних обов`язків та процесуальних ризиків у випадку вчинення/не вчинення відповідних процесуальних дій, враховуючи наявні матеріали справи та положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України (неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи), апеляційний суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано об`єктивних та достеменних підтверджень того, що саме ДБК «Золоті ключі» є юридичною особою, яка поширила недостовірну інформацію, чи є автором Інформаційного бюлетеню №7 Перший квартал 2015 рік «Сосновий берег», чи виконує функції редакції відповідного засобу інформації, чи є засновником даного друкованого засобу. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що не вбачає необхідності надавати оцінку твердженням сторін про розгляд іншими судами справ за позовом ОСОБА_2 до ДБК «Золоті ключі» про захист прав споживачів, а також позову про визнання шлюбного договору недійсним, оскільки дані справи жодного відношення до предмету спору за цим позовом не мають. За цих же підстав, суд першої інстанції не брав до уваги і не приймав в якості доказів інші Інформаційні бюлетені «Сосновий берег» за інші періоди, надані представником позивача, оскільки вони не стосуються безпосередньо предмету доказування. Також, суд першої інстанції звернув увагу на те, що представник позивача в судових дебатах наголошував на тому, що відповідач визнав факт розповсюдження ним інформації, яка є предметом судового розгляду, про що зазначив у відзиві, разом із тим вказане твердження не відповідає дійсності та засновано на суб`єктивній уяві представника позивача, оскільки у відзиві відповідач навпаки вважав, що позивачем не доведено, що ДБК «Золоті ключі» є автором інформації, яку позивач вважає недостовірною. З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

Згідно із ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Частиною 1 статті 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

За ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Позови про захист гідності, честі та ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За змістом статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Позови про захист честі, гідності чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 02 грудня 2008 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2498 га, розташованої на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області, ДБК «Золоті ключі» АДРЕСА_1 (1/2, 16, 18), цільове призначення для індивідуального дачного будівництва (т. 1, а.с. 4).

В Інформаційному бюлетені №7 Перший квартал 2015 рік «Сосновий берег» на сторінці 20, копія якого є в матеріалах справи зазначена наступна інформація (в перекладі з російської на українську мову): «Список боржників зі сплати членських внесків. Дані злісні неплатники ставлять під загрозу існування високого рівня безпеки та комфорту в нашому селищі. Більш того, дані особи продовжують без зазріння совісті користуватися наданими благами за рахунок інших жителів селища своїх сусідів. Список осіб, з якими ведуться судові спори за несплату членських внесків: ПІБ ОСОБА_3 , адреса АДРЕСА_2 , сума боргу 105360 грн» (т. 1, а.с. 5-6).

З відповіді ДБК «Золоті ключі» на ім`я ОСОБА_1 №80 від 21 вересня 2012 року вбачається, що ОСОБА_1 не є членом (асоційованим членом) ДБК «Золоті ключі» (т. 1, а.с. 7).

08 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулася із листом до голови ДБК «Золоті ключі», в якому зазначила, що твердження, зазначені в бюлетені №7 Перший квартал 2015 рік «Сосновий берег» на сторінці 20, є наклепом, адміністрація кооперативу нанесла їй образу та завдала шкоду її честі та гідності, публічно розповсюдивши про неї неправдиву інформацію (т. 1, а.с. 8).

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

При цьому, пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1 передбачено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Дачно-будівельний кооператив «Золоті ключі», зареєстровано виконавчим комітетом Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, згідно з рішенням №141 від 24 грудня 2002 року (т. 1, а.с. 18). ДБК «Золоті ключі» є неприбутковою організацією, що підтверджено копією рішення про внесення організації (установи) до Реєстру неприбуткових організацій (установ) №105 від 05 лютого 2007 року (т. 1, а.с. 19).

У відповіді ДБК «Золоті ключі» №117 від 04 жовтня 2016 року зазначено, що ДБК «Золоті ключі» не являється засновником інформаційного бюлетеню «Сосновий берег». ДБК «Золоті ключі не відомо про існування будь-якого печатного видання з назвою Інформаційний бюлетень «Сосновий берег», офіційної інформації про правовий стан керуючої компанії «Сосновий берег» у ДБК «Золоті ключі» немає, ніяких договорів між компанією «Сосновий берег» та яхт-клубом «Марина Сосновий берег», ДБК «Золоті ключі» не укладав, офіційних документів, в яких зазначена назва котеджного селища «Сосновий берег», що знаходиться при в`їзді на територію ДБК «Золоті ключі» кооператив немає (т. 1, а.с. 82).

З відповіді ДБК «Золотий берег» №39 від 16 серпня 2018 року вбачається, що ДБК «Золоті ключі» не є засновником бренду та немає відношення до назви «Сосновий берег» (т. 2, а.с. 26).

Відповідно до роздруківки з БД «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг» бібліографічних даних на знак для товарів та послуг №128679, за ключовою назвою «Сосновий берег», власник ОСОБА_4 , представник ОСОБА_5 , індекси класифікації операції з нерухомістю, агентства нерухомого майна, житлове керування, житлові контори, наймання (орендування) житла (квартир), керування нерухомим майном, лізингування (орендування) нерухомого майна, оцінювання нерухомого майна, посередництво тощо (т. 2, а.с. 123). Разом з тим, доказів на підтвердження того, що ДБК «Золоті ключі» здійснює випуск інформаційного бюлетеню «Сосновий берег» матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків по те, що матеріали справи не містять достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що саме відповідачем по справі було поширено інформацію, яку просила визнати такою, що не відповідає дійсності.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія А, №303-А, параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Щодо доповнень до апеляційної скарги апеляційний суд зазначає, що внесенні виправлення в оскаржуване рішення ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 березня 2021 року не впливають на правильне вирішення спору по суті, а тому, враховуючи те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, вказані доповнення відхиляються апеляційним судом.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційну скаргу, залишає рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік