Постанова

від 22.02.2023 по справі 501/663/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1577/23

Справа № 501/663/21

Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 01 липня 2021 року по справі за позовом Одеського обласного управління громадської організації «Антикорупційне бюро України» до ОСОБА_1 про приведення земельної ділянки у попередній стан,

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2021 року до Ілічівського міського суду Одеської області надійшла позовна заява Одеського обласного управління громадської організації «Антикорупційне бюро України» до ОСОБА_1 про приведення земельної ділянки у попередній стан. Позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_1 привести до попереднього стану земельну ділянку шляхом знесення існуючої будівлі готелю, стягнути судові витрати(в.м., а.с.1-2).

30 червня 2021 року Іллічівським міським судом Одеської області отримано клопотання Одеського обласного управління громадської організації «Антикорупційне бюро України» про забезпечення позову(в.м. а.с.20-22).

01 липня 2021 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області заяву про забезпечення позову Одеського обласного управління громадської організації «Антикорупційне бюро України» у цивільній справі за позовом Одеського обласного управління громадської організації «Антикорупційне бюро України» до ОСОБА_1 про приведення земельної ділянки у попередній стан задоволено частково. Заборонено Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області, її структурним підрозділам, відділу ДАБК виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області здійснювати будь-які дії стосовно введення в експлуатацію житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, територіальним органам юстиції України, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі(в.м. а.с.30-31).

15 липня 2021 року канцелярією Іллічівського міського суду Одеської області зареєстровано апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 01 липня 2021 року. Апелянт вважає, що лише посилання в заяві на потенційну неможливість виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Апелянт наголошує, що ні в позові, ні у доданих до нього матеріалах не вказано на яких підставах позивач звернувся до суду, на захист яких порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Апелянт зазначає, що Обласне управління є структурним підрозділом ГО «Антикорупційне бюро України», проте не уповноважене ані державою, ані громадянами, ані будь-яким іншими органами звертатись до суду з будь-яким позовними вимогами. На думку апелянта, діями ОСОБА_1 по будівництву житлового будинку на належній їй на праві власності земельній ділянці, громадській організації будь-яких збитків не заподіяно, права та інтереси не порушені, як і права третіх осіб, які не залучені до розгляду справи. Апелянт вважає, що у випадку пред`явлення позову неналежним позивачем у позові необхідно відмовити, а суд першої інстанції передчасно задовольнив заяву про забезпечення позову. Крім того, апелянт вказує на те, що у заяві про забезпечення позову порушено вимоги щодо форми та змісту заяви, а саме не вказано пропозиції зустрічного забезпечення. Тому, апелянт просить суд скасувати ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 01 липня 2021 року, відмовити повністю у задоволенні заяви про забезпечення позову та стягнути з ГО «Антикорупційне бюро України» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги(в.м. а.с.33-38).

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці та тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Сторони про час та порядок проведення судового засідання 09 лютого 2023 року повідомлені належним чином. Клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції або про відкладення розгляду справ сторони до суду не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наявність дозволуна будівництвота будівельногопаспорту невиключає можливістьпорушення містобудівногозаконодавства приздійсненні будівельнихробіт,а томуця обставинасама пособі неозначає,що будівельніроботи будутьзавершені здотриманням законодавчихнорм усфері містобудівноїдіяльності.Завершення будівельних робіт та реєстрація відповідачем права власності на об`єкт будівництва, на момент набрання рішенням суду у цій справі законної сили, унеможливить його виконання у випадку задоволення позовних вимог, оскільки в такому випадку завершене будівництво стане об`єктом права власності та потрапить під режим охорони права власності. Тому суд вирішив задовольнити заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За обставинами даної справи позивач звернувся до суду з позовом та просив суд зобов`язати відповідача привести земельну ділянку в попередній стан шляхом знесення існуючої будівлі готелю, розміщеної на вказаній земельній ділянці.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи матеріально-правові вимоги позивача, обставини даної справи, висновок суду першої інстанції щодо вжиття заходів забезпечення позову з огляду на потенційну неможливість виконання позитивного рішення суду, в тому числі в зв`язку зі зміною статусу побудови на вказаній земельній ділянці (набуття права власності), є обґрунтованим. Тому відповідні доводи апелянта відхиляються апеляційним судом.

Питання належності/неналежності суб`єкта звернення до суду з відповідними позовними вимогами, обґрунтованість позовних вимог тощо знаходиться поза межами процесуального питання, яке є предметом апеляційного перегляду та має вирішуватися судом за результатами розгляду справи по суті заявлених вимог.

Щодо доводів апелянта про зустрічне забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд можевимагати відособи,яка звернуласяіз заявоюпро забезпеченняпозову,забезпечити відшкодуваннязбитків відповідача,які можутьбути спричиненізабезпеченням позову(зустрічнезабезпечення).Тобто,враховуючи обставиниконкретної справисуд вирішуєпитання провжиття зустрічногозабезпечення таможе винестивідповідну ухвалу.Проте,вжиття зустрічногозабезпечення неє обов`язковимта безумовнимв кожномувипадку застосуваннязаходів забезпеченняпозову. Апеляційний суд роз`яснює апелянту право на звернення до суду першої інстанції з заявою про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову за наявності відповідних підстав. Невжиття заходів зустрічного забезпечення не є безумовною підставою для скасування ухвали суду про забезпечення позову.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційну скаргу, залишає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 01 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький