Постанова

від 08.11.2023 по справі 501/663/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5546/23

Справа № 501/663/21

Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Сєвєрової Є.С., Вадовської Л.М.,

з участю секретаря Виходець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Латій Олени Вікторівни, представника ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 лютого 2023 року, постановленого під головуванням судді Смирнова В.В., у цивільній справі за позовом Одеського обласного управління громадської організації «Антикорупційне бюро України» до ОСОБА_1 про приведення земельної ділянки у попередній стан, -

в с т а н о в и в:

У березні 2021 року Одеське обласне управління громадської організації «Антикорупційне бюро України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про приведення земельної ділянки у попередній стан, в якому просило зобов`язати ОСОБА_1 привести до попереднього стану земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:02:003:0076, яка має цільове призначення «Для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд», шляхом знесення існуючої будівлі готелю.

В обґрунтуваннясвоїх позовнихвимог позивач зазначив, що земельна ділянказ кадастровимномером 5110800000:02:003:0076має цільовепризначення «Длябудівництва іобслуговування житловогобудинку тагосподарських споруд» ОСОБА_1 раніше булозареєстроване вДАБІ деклараціюпро початокбудівельних робіт,а саме:житлового будинкуз господарськимиспорудами.

Однак, на вказаній земельній ділянці фактично збудовано двоповерховий готель (орієнтовно на 20 номерів) приблизними розмірами (20м х10м), а також окремих гостинний будинок орієнтовними розмірами 10м х 7м.

Позивач вважає, що відповідач не використовує земельну ділянку за своїм цільовим призначенням, а тому був змушений звернутися до суду з зазначеним позовом за захистом своїх прав.

Під час розгляду справи позивач звернувся до суду з заявою про залучення третьої особи відділ ДАБКВК Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області,

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 23 лютого 2023 року позов Одеського обласного управління громадської організації «Антикорупційне бюро України» задоволений.

Зобов`язано ОСОБА_1 привести до попереднього стану земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:02:003:0076 має цільове призначення «Для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд», шляхом знесення існуючої будівлі готелю.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившисьзрішеннямсуду,адвокат Латій О.В., представник ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, позов залишити без розгляду, скасувати заходи забезпечення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд розглянув справи без належного повідомлення сторін та їх представників про розгляд справи.

Також апелянт вважає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не взяв до уваги, що діями відповідача права та інтереси позивача не порушуються.

Крім того звернув увагу, що позивачу не належить право вимоги, так як Одеське обласне управління є структурним підрозділом Громадської організації Антикорупційне бюро України», яке створено відповідно до Закону України «Про громадське об`єднання», яке не уповноважене ані державою, ані громадянами, ані будь-якими іншими органами звертатись до суду з будь-якими позовними заявами.

Відзиву до суду надано не було.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу справи від 03 квітня 2023 року визначений склад колегії суддів під головуванням судді Бездрабко В.О. для розгляду справи (а.с. 32 т. 2).

Ухвалою Одеського апеляційного суд від 19 квітня 2023 року провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Латій О.В., представника ОСОБА_1 відкрито (а.с. 41 т. 2).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 травня 2023 року справа призначена до розгляду(а.с. 46 т. 2).

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 12 червня 2023 року цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С., для подальшого розгляду, у зв`язку із достроковим закінчення відрядження судді Херсонського апеляційного суду Бездрабко В.О. згідно з рішенням Вищої ради правосуддя № 567/0/15-23 від 30 травня 2023 року (зі змінами, відповідно до рішення № 572/0/15-23 від 31 травня 2023 року)(а.с. 51 т. 2).

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 30 червня 2023 року цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. зі складом колегії суддів,з урахуванням навантаження на суддів Одеського апеляційного суду (а.с. 53 т. 2).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 липня 2023 року цивільна справа за апеляційною скаргою адвоката Латій О.В., представника ОСОБА_1 прийнята до провадження та призначена до розгляду (а.с. 54 т. 2).

Представник позивачата третяособав судовезасідання,призначенена 08 листопада 2023 року не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 64-65 т. 2).

Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, явка яких не визнавалась судом обов`язковою.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

За змістом ч. ч. 1, 4ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи судом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави(частина першастатті 2ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина першастатті 47 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України),

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 Цивільного кодексу України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина першастатті 89 ЦК України).

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третястатті 95 ЦК України).

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четвертастатті 95 ЦК України).

УЦК Українине встановлюється спеціальних вимог щодо довіреності керівника відокремленого підрозділу. Підставою видачі такої довіреності буде виступати акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії або представництва. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. У частині першійстатті 237 ЦК Українипрямо передбачено, що представник має право або зобов`язаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки відносно, отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства»(пункт 1 частини першої статті186,пункт 1 частини першої статті255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі.

Як вбачається з матеріалів справи, Одеське обласне управління громадської організації «Антикорупційне бюро України» звернулося до суду з позовом, як відокремлений підрозділ юридичної особи громадської організації «Антикорупційне бюро України», про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься інформація про те, що громадська організація «Антикорупційне бюро України» (ГО «АБУ»), ідентифікаційний код 38638822, Одеське обласне управління громадської організації «Антикорупційне бюро України» є відокремленим підрозділом юридичної особи ідентифікаційний код 39724643 (а.с. 9 т. 1).

Одеське обласне управління громадської організації «Антикорупційне бюро України» (ідентифікаційний код 39724643) зареєстрований 01 квітня 2015 року. У відомостях про відокремлені підрозділи юридичної особи вказано, зокрема, що вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи має право на підставі довіреності, у тому числі підписувати договору та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи керівник відокремленого підрозділу юридичної особи Макаров Д.В.

Згідно п.п. 1.2. положення про Одеське обласне управління громадської організації «Антикорупційне бюро України» (ООУ ГО «АБУ»), Одеське обласне управління підпорядковується Центральному апарату ГО «АБУ» та є його територіальним підрозділом (а.с. 11 т. 1).

Відповідно до п.п. 4.5.3. представляє без довіреності ООУ в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, судах, підприємствах, організаціях, установах всіх форм власності, громадських організаціях, видає довіреності на представництво інтересів відділення перед третіми особами (а.с. 13 т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи з позовними вимогами до суду звернувся начальник Одеського обласного управління ГО «АБУ» - С. Батенко (а.с. 4 т. 1).

В судовому засіданні суду першої інстанції представляв інтереси Одеського обласного управління Павлішен А.В. на підставі довіреності, виданої Одеським обласним управлінням громадського об`єднання «Антикорупційне бюро України» в особі начальника Батенко С.Г. 03.01.2021 року за №17/21, якого уповноважили вести від імені Одеського обласного управління громадського об`єднання «Антикорупційне бюро України» справи в усіх органах державної влади, районних державних адміністраціях та у будь-яких інших установах та організаціях, та у відносинах з громадянами (а.с. 18 т. 1).

Вказане свідчить про те, щопроцесуальні дії у цивільній справі, яка переглядається, здійснювались саме представником Одеського обласного управління громадського об`єднання «Антикорупційне бюро України».

Колегія суддів звертає увагу, що довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. Від імені юридичних осіб має право виступати тільки керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно-правового статусу філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі, отже зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як позивач не є стороною у вказаному цивільному спорі.

Аналогічна позиція міститься у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду № 760/32455/19 від 14.06.2021 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів наголошує на тому, що закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підставами для закриття провадження у справі є обставини, які підтверджують: неправомірність виникнення процесу (п.п.1,2,5 ст.255 ЦПК України); неможливість його подальшого продовження (п.п.6,7 ст.255 ЦПК України); недоцільність його продовження (п.п.3,4 ст.255 ЦПК України).

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 передбачено, що суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених ст.205 ЦПК України (ст. 255 ЦПК України), перелік якої є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

На підставі викладеного, у даному випадку провадження у справі підлягає закриттю відповідно до положень п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції із наступним закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 377, 381-384, 386, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Латій Олени Вікторівни, представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 лютого 2023 року скасувати.

Провадження по справі за позовом Одеського обласного управління громадської організації «Антикорупційне бюро України» до ОСОБА_1 про приведення земельної ділянки у попередній стан закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 13 листопада 2023 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Л.М. Вадовська

---

Є.С. Сєвєрова