Постанова

від 21.02.2023 по справі 182/1622/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/851/23 Справа № 182/1622/22 Суддя у 1-й інстанції - Багрова А. Г. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м.Кривий Ріг

справа № 182/1622/22

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідачі Марганецька міська рада, Комунальне підприємство «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради»

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Кривому Розі,в порядкуспрощеного позовногопровадження,апеляційні скарги Марганецької міської ради та Комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2022 року, яке ухвалено суддею Багровою А.Г. у місті Нікополі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 18 серпня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

В квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Марганецької міської ради, Комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 18 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та Марганецькою міською радою був укладений контракт, згідно якого ОСОБА_1 була призначена на посаду виконуючого обов`язки директора Комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з 18 серпня 2020 року до виходу на роботу основного працівника згідно розпорядження міського голови № 200-р від 17 серпня 2020 року та Наказу № 52-к від 18 серпня 2020 року.

27 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та Марганецькою міською радою був укладений контракт, згідно якого ОСОБА_1 була призначена на посаду виконуючого обов`язки директора КП «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з 27 серпня 2020 року до проведення конкурсу згідно Наказу № 54-к від 27 серпня 2020 року та Розпорядження міського голови № 214-р від 17 серпня 2020 року.

18 березня 2022 року позивача звільнено з посади виконуючого обов`язки директора на підставі розпорядження № 66-р від 18 березня 2022 року голови Марганецької міської ради Боровик Г., згідно запису у трудовій книжці: з інших підстав передбачених контрактом п.8 ст. 36 КЗпП України.

Позивача вказує, що контракт від 27 серпня 2020 року укладений з нею та Марганецькою міською радою щодо умов роботи позивача на посаді виконуючого обов`язки директора КП «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» є нікчемним, оскільки укладений без проведення конкурсу, без визначення відповідного строку контракту (від трьох до п`яти років), без додержання усіх умов, викладених у типовій формі контракту.

Позивач вважає, що між позивачем та відповідачем виникли трудові відносини не на підставі контракту, а на підставі Розпорядження міського голови № 214-р від 27 серпня 2020 року (Наказу № 54-к від 27.08.2020 року).

Відповідно, позивач вважає, що з 27 серпня 2020 року була прийнята виконуючим обов`язки директора на підставі трудового договору без визначення строку, а тому трудові відносини регулюються трудовим законодавством, а не у відповідності до умов контракту.

Вважає, що відповідачами безпідставно було застосовано значення виконуючий обов`язки до позивача, оскільки вона виконувала обов`язки директора як за основним місцем роботи, так як іншого основного місця роботи у позивача не було. Фактично, основним місцем роботи позивача з 27 серпня 2020 року була посада директора, без позначки виконуючий обов`язки.

Отже, враховуючи те, що контракт з позивачкою є нікчемним, тому її звільнення було можливе лише у відповідності до норм КЗпП України. У зв`язку з тим, що позивач була звільнена з ініціативи власника або уповноваженого їм органу, то для звільнення передбачені підстави відповідно до ст. 40,41 КЗпП України. Тобто відповідачі, на переконання позивача, незаконно звільнили позивача на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України.

Також позивач звертає увагу на те, що у разі, якщо б контракт був укладений з позивачем правомірно, то відповідачі у будь-якому разі не мали законних підстав для її звільнення.

Так, у розпорядженні голови Марганецької міської ради Боровик Г. № 66-р від 18 березня 2022 року не зазначена жодна підстава для розірвання договору з підстав, що передбачені безпосередньо контрактом. Крім того, п. 22 Постанови КМУ від 19 березня 1994 року № 170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань, передбачених у контракт, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні. Будь-яких попереджень про дострокове розірвання контракту з позивачкою від відповідача за два тижні не надходило.

Також позивач є депутатом Нікопольської міської ради з 25 жовтня 2020 року, а тому, відповідно до статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», відповідач мав письмово повідомити не менше ніж за 15 днів Нікопольську міську раду про її звільнення. Однак цього не було зроблено.

Позивач вказує, що її звільнення відбулось незаконно та з невідомих їй причин, а також супроводжувалось приниженнями як керівника перед її підлеглими.

Так, з середини січня 2022 року позивачу від заступника міського голови Дуплій Л.М. неодноразово надходили усні пропозиції про самостійне звільнення з посади. Через відмову позивача, її усно попереджено, що вона буде звільнена з будь-яких підстав. Для реалізації погроз у КП «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» почались постійні перевірки. Але до моменту звільнення, як і на даний час, про результати перевірок позивачу не повідомлялось, будь-які письмові висновки про результати перевірок не надавались, а після початку введеного воєнного стану в Україні, з 24.02.2022 року, більше перевірок не проводилось.

Втім, 18 березня 2022 року о 16.00 год. до кабінету позивачки прибули заступник міського голови ОСОБА_2 та секретар міської ради Деркач А.В., які запропонували позивачці звільнитися з посади з власної ініціативи, після відмови позивачки, ОСОБА_3 надав їй Розпорядження № 66 від 18 березня 2022 року для підпису та ознайомлення. На питання позивача, за яких саме підстав її звільняють, так як з розпорядження цього не зрозуміло, їй повідомили, що вона неправомірно нараховувала собі премії, тобто фактично крала кошти у відповідача. На прохання роз`яснити або показати документи, які саме премії вона собі нараховувала та коли саме це відбувалось, відповіді не отримала. При цьому про наявність будь-яких кримінальних справ з цього питання їй не відомо. Надалі були викликані підлеглі позивача, а саме: заступник директора з економічних питань, медичний директор, головний бухгалтер, яким повідомлено, що позивачку звільнено у зв`язку з тим, що вона крала кошти у лікарні, тому до кінця робочого дня не допускати позивачку до фінансових питань, щоб та додатково не здійснила на свою корись фінансових нарахувань.

Така поведінка представників відповідача завдала репутації позивача непоправної шкоди та стосункам зі всіма підлеглими, які тепер вважають її крадійкою. Безпідставне звинувачення у таких тяжких злочинах, незаконне звільнення до того ж у такий важкий час як для всієї країни, так і для сім`ї позивачки, призвело до глибоких душевних страждань позивачки. Позивачка керівник з двадцятирічним стажем, жодних подібних претензій раніше не виникало. Різні погляди позивачки у керівництва щодо політичних питань, жодним чином не можуть стосуватись трудових відносин та впливати на діяльність та роботу лікарні. Такі звинувачення набули широкого розголосу, що завдало непоправної страти ділової репутації та зниження престижу позивача, що у невеликих містах позбавляє її можливості отримати рівноцінну роботу (посаду) та надалі реалізовуватись та бути максимально корисною для людей та держави. Такі тяжкі вимушені зміни у життєвих та виробничих стосунках призвели до неможливості спілкуватись з знайомим, колегами, друзями. Позивачка докладає багато часу та зусиль щоб підтримувати свої соціальні відносини. Для відновлення втраченої ділової репутації, трудових стосунків, соціальних зв`язків та відповідного рівня фінансового забезпечення позивачки та її сім`ї знадобиться досить тривалий час та безліч зусиль. Враховуючи зобов`язання позивачки щодо оплати навчання сина та утримання матері ( 79 років), позивач залишилась без постійного відповідного доходу, тому такі суттєві зміни є ще найболіснішими так як це все відбулося під час воєнного стану в країні. Таке ставлення відповідача до позивача є дуже жорстоким та кричущим, коли стільки людей втрачають свою роботу, сім`ї, домівки від російської агресії, але вся Україна намагається об`єднатися та допомагати один одному, але деякі особистості, користуючись, наданою владою та нестабільною ситуацією в Україні, намагаються звести рахунки та вирішити свої особисті питання знищуючи безпідставно інші життя та ділові репутації. Для позивачки дана справа є суттєво важливою, так як вона вважає, що справедливе судове рішення дасть змогу почати налагоджувати своє життя та повернути хоч частково свою ділову репутацію, соціальні зв`язки та віру у справедливість. У зв`язку з вказаними подіями позивачку було доведено до розвитку гіпертонічної хвороби з частими гіпертонічними кризами. Тому позивачка оцінює спричинену моральну шкоду у розмірі 250 000 грн., які вважає слід солідарно стягнути з відповідачів. Також, представник позивача просить суд одночасно прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу із розрахунку, що середньоденний заробіток позивача складає 2 665,98 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати Розпорядження № 66-р від 18 березня 2022 року голови Марганецької міської ради Боровик Г. про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючої обов`язки директора Комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з 18 березня 2022 року згідно з п.8 ст. 36 Кодексу законів про працю України на підставі порушення контракту від 27 серпня 2020 року, а саме п.1,2 розділу ІІІ Умови матеріального забезпечення керівника та поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради». Стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з Комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» на користь ОСОБА_1 по ухвалення ріння у справі, стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду солідарно з Комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» та Марганецької міської ради у розмірі 250 000 грн.

РішеннямНікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження № 66-р від 18 березня 2022 року голови Марганецької міської ради Боровик Г. про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки директора Комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з 18 березня 2022 року.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з 18 березня 2022 року.

Стягнуто з Комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 293 257,8 грн. без урахування податків і зборів.

Стягнуто з Марганецької міської ради на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 250 000 грн.

Стягнуто з Марганецької міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.

Стягнуто з Марганецької міської ради на користь на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні судовий збір в розмірі 793,92 коп.

Стягнуто з Комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» на користь держави судовий збір в розмірі 2 932, 57 грн.

У задоволенні клопотання про стягнення на користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу відмовлено.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі Марганецька міська рада ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволені позовних вимог позивача посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Апелянт зауважує на тому, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що розпорядження міського голови Марганецької міської ради № 66-р від 18 березня 2022 року не містить посилань, в чому саме полягає порушення контракту працівником за яке його звільнено, оскільки у зазначеному розпорядженні вказано, що позивачем допущено порушення контракту, а саме п.1,2 розділу ІІІ Умови матеріального забезпечення керівника. При цьому судом безпідставно не прийнято до уваги розпорядження міського голови Марганецької міської ради № 67-р від 18 березня 2022 року, яке не змінює розпорядження міського голови Марганецької міської ради № 66-р від 18 березня 2022 року, а підтверджує та деталізує причини звільнення.

Вказує на те, що позивач була достеменно обізнана про причини свого звільнення, не заперечувала дійсність акту № 1 тематичної перевірки від 23 лютого 2022 року та частково повернула отримані нею кошти, що свідчить про визнання позивачем безпідставності нарахування та отримання цих коштів, однак суд першої інстанції з формальних причин не оцінив вказані обставини та не надав їм належну оцінку.

Апелянт наголошує на тому, що підставою для звільнення позивача став акт № 1 тематичної перевірки КП «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» від 23 лютого 2022 року, за змістом якого було встановлено безпідставне нарахування та виплату позивачкою самій собі додаткових виплат за роботу з пацієнтами, хворими на COVID-19 без погодження та розпорядження міського голови, як це передбачено умовами контракту, Статутом лікарні, колективним договором та Положеннями про преміювання, порядок надання та виплати доплат і надбавок працівникам лікарні, на загальну суму 319 796,07 грн.

Після складення акту, позивач відмовилась від надання будь-яких пояснень за встановленими обставинами, однак ще під час складання акту тематичної перевірки 22 лютого 2022 року ОСОБА_1 повернула кошти у розмірі 254 238,21 грн., що свідчить про фактичне визнання нею винуватості у безпідставному нарахуванні та виплаті за роботу з пацієнтами, хворими на COVID-19. За даними фактами зловживання службовим становищем в.о. директора КП «Марганецька ЦПЛ» Марганецької міської ради Соломахи О.А. 02 травня 2022 року Марганецька міська рада звернулася із заявою про відкриття кримінального провадження до відділення поліції №1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Також апелянт посилається на те, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є безпідставними, оскільки саме звільнення було проведено законно та в межах діючого законодавства та укладеного з позивачкою контракту та позивачем не надано будь-якого належного обґрунтування понесених страждань.

В апеляційній скарзі КП «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволені позовних вимог позивача посилаючись на те, що актом № 1 тематичної перевірки КП «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» від 23 лютого 2022 року було встановлено безпідставне нарахування та виплату позивачкою самій собі додаткових виплат за роботу з пацієнтами, хворими на COVID-19 без погодження та розпорядження міського голови, як це передбачено умовами контракту, Статутом лікарні, колективним договором та Положеннями про преміювання, порядок надання та виплати доплат і надбавок працівникам лікарні, при цьому позивач була достеменно обізнана про причини свого звільнення.

Натомість суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що розпорядження міського голови Марганецької міської ради № 66-р від 18 березня 2022 року не містить посилань, в чому саме полягає порушення контракту працівником за яке його звільнено, оскільки у вказаному розпорядженні зазначено, що позивачем допущено порушення контракту, а саме п.1,2 розділу ІІІ Умови матеріального забезпечення керівника.

При цьому суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що позивач безпідставно здійснила нарахування та виплату незаконної доплати за роботу з пацієнтами, хворими на Covid-19, хоча ніякої такої роботи вона не здійснювала і у відповідних службових документах, із встановленням переліку осіб, які працювали з пацієнтами, хворими на Covid-19, прізвища позивача немає.

У відзивах на апеляційні скарги Марганецька міська рада та КП «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» представник позивача, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційних скарг, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника КП «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» - Шпака В.І., який підтримав доводи апеляційних скарг та просив їх задовольнити, представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 , яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційних скарг та відзивів на апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом установлено та з матеріалів справи убачається, що 17 серпня 2020 року, розпорядженням міського голови м. Марганець № 200-р, ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючого обов`язки директора комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з 18 серпня 2020 року на період лікарняного основного працівника, за контрактом (том 1 а.с.49).

18 серпня 2020 року між міським головою м. Марганець та ОСОБА_1 був укладений контракт зі строком дії до виходу на роботу основного працівника (том 1 а.с.50-53).

27 серпня 2020 року розпорядженням міського голови м. Марганець № 214-р ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючого обов`язки директора комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з 27 серпня 2020 року за контрактом (том 1 а.с.48-зворот).

27 серпня 2020 року між міським головою м. Марганець та ОСОБА_1 був укладений контракт зі строком його дії до проведення конкурсу (том 1 а.с.60-63).

18 березня 2022 року, відповідно до розпорядження Марганецького міського голови № 66-р ОСОБА_1 звільнено з посади виконуючого обов`язки директора комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з 18 березня 2022 року згідно з п.8 ст. 36 КЗпП України на підставі порушення контракту від 27 серпня 2020 року, а саме п.1,2 розділу ІІІ Умови матеріального забезпечення керівника (том 1 а.с.58).

18 березня 2022 року в трудову книжку ОСОБА_1 внесено відповідний запис на підставі розпорядження № 66-р від 18 березня 2022 року (том 1 а.с.40).

Між сторонами виникли правовідносини щодо звільнення працівника у зв`язку порушенням умов трудового контракту відповідно до п.8 ст. 36 КЗпП України.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження міського голови № 66-р від 18 березня 2022 року про звільнення позивача не містить правові підстави звільнення позивача, не містить посилань, в чому саме полягає порушення контракту позивачем, за яке її звільнено у зв`язку з чим при розірванні трудового договору з ОСОБА_1 були допущені порушення норм законодавства, яке регулює вивільнення працівників.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша та шоста статті 43 Конституції України).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 753/17776/19, провадження № 14-163цс20, зроблено висновок, що трудовий договір може бути припинено, а працівника звільнено з роботи лише з підстав і в порядку, визначених законодавством про працю.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами для припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року у справі 757/62834/19-ц, провадження № 61-10812св20, зазначено, що, вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.

Укладаючи контракт позивач погодився з його умовами у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання з ініціативи роботодавця.

Таку позицію підтримав і Конституційний Суд України, який у своєму рішенні у справі щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України зазначив, що незважаючи на ці та інші застереження, що містяться в Кодексі законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.

Як зазначено у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9, вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (статті 36, 39-41 КЗпП).

Згідно з пунктами 16, 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 р. № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності», якою затверджено Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, який також рекомендовано застосовувати місцевим органам виконавчої влади при укладанні контрактів з керівниками підприємств, що є у комунальній власності, контракт з керівником підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті. При цьому розірвання контракту з ініціативи органу управління майном або керівника підприємства повинно провадитися з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством. При розірванні контракту на підставах, встановлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться згідно з пунктом 8 статті 36 Кодексу законів про працю України, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці керівника підприємства.

Як убачається із матеріалів справи, 27 серпня 2020 року розпорядженням міського голови м. Марганець № 214-р Соломаху О.А. призначено на посаду виконуючого обов`язки директора комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з 27 серпня 2020 року за контрактом (том 1 а.с.48-зворот).

27 серпня 2020 року між міським головою м. Марганець та ОСОБА_1 був укладений контракт зі строком його дії до проведення конкурсу (том 1 а.с.60-63).

Пунком 2 розділу V контракту від 27 серпня 2020 року сторони передбачили, що дія цього контракту припиняється: із закінченням строку, на який його укладено; за згодою сторін; з ініціативи міського голови до закінчення строку дії цього контракту у випадках, передбачених статтями 40 і 41 Кодексу законів про працю України та цим контрактом; з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом.

Відповідно до п.3 розділу V контракту від 27 серпня 2020 року сторони передбачили, що контракт може бути розірваний, а керівник звільнений з посади міським головою до закінчення строку дії контракту, зокрема, у разі одноразового грубого порушення Керівником вимог законодавства чи обов`язків, передбачених цим контрактом, внаслідок чого закладу завдано значних збитків.

Як убачається із матеріалів справи, підставою звільнення позивача з посади виконуючого обов`язки директора комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» в розпорядженні Марганецького міського голови № 66-р зазначено порушення умов контракту від 27 серпня 2020 року, а саме порушення п.1,2 розділу ІІІ Умови матеріального забезпечення керівника.

Пунктами 1,2 розділу ІІІ Умови матеріального забезпечення керівника передбачено, що умови оплати праці та тривалість основної і додаткових відпусток Керівника визначаються за згодою сторін та не можуть бути меншими, ніж передбачено законодавством. За виконанням обов`язків, передбачених цим контрактом, Керівникові нараховується заробітна плата в межах фонду оплати праці виходячи з установлених посадового окладу в розмірі 38200 грн. і фактично відпрацьованого часу, оплати за сумісництво до 0,25 посадового окладу лікарі-гінеколога, оплати за сумісництво до 0,25 посадового окладу лікаря УЗД, премії, надбавок, гарантійних і компенсаційних виплат, передбачених законодавством. Розмір премії встановлюється відповідно до положення про преміювання за погодженням міського голови. Керівникові надається щорічна оплачу вальна відпустка тривалістю згідно із законодавством.

Преміювання керівника, встановлення йому надбавок і доплат до посадового окладу, надання матеріальної допомоги здійснюються за розпорядженням міського голови у разі відсутності заборгованості із заробітної плати працівникам закладу, заборгованості за спожиті комунальні послуги та з платежів до державного і місцевого бюджетів у межах затвердженого фонду оплати праці.

Актом тематичної перевірки комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з питань використання коштів, отриманих з бюджетів різних рівнів за 4 квартал 2021 року від 23 лютого 2022 року № 1, зокрема, перевіркою нарахування заробітної плати, встановлено, що при нарахуванні заробітної плати за грудень 2021 року розмір посадових окладів, підвищень доплат та надбавок не відповідає затвердженому тарифікаційному списку станом на 01 грудня 2021 року.

Встановлено, що додаткова доплата у розмірі 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої SARS-Co V-2 без включення в рапорти ( ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ) та накази по закладу.

Також встановлено, що керівнику закладу ОСОБА_1 здійснено додаткову доплату у розмірі 300 відсотків заробітної плати за жовтень-грудень 2021 року без розпорядження міського голови.

Відповідно до Акту про відмову від ознайомлення та підпису акту перевірки, складеного 23 лютого 2022 року за участі заступника начальника управління начальником бюджетного відділу управління фінансів, економіки та регулярної політики ММР Середи І.В., головного спеціаліста відділу аналізу та планування доходів і нових флорм господарювання ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 (головний спеціаліст головний бухгалтер управління фінансів, економіки та регулярної політики ММР) та Доскаль Т. (головний спеціаліст бюджетного відділу управління фінансів, економіки та регулярної політики ММР), в.о. директора Соломаха О.А. та головний бухгалтер ОСОБА_8 відмовились від ознайомлення та підпису акту перевірки КП «Марганецька центральна міська лікарня» № 1 від 23 лютого 2022 року без зазначення будь-яких пояснень відмови.

Задовольняючи позов та поновлюючи ОСОБА_1 на посаді, суд першої інстанції виходив з того, що роботодавцем не доведено законності звільнення позивача, оскільки розпорядження міського голови № 66-р від 18 березня 2022 року про звільнення позивача не містить правові підстави звільнення позивача, не містить посилань, в чому саме полягає порушення контракту позивачем, за яке її звільнено.

Разом з тим, судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано обставини, встановлені Актом тематичної перевірки комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з питань використання коштів, отриманих з бюджетів різних рівнів за 4 квартал 2021 року від 23 лютого 2022 року № 1, а саме не враховано, що нарахування та виплата керівнику закладу ОСОБА_1 додаткової оплати у розмірі 300 відсотків заробітної плати за жовтень-грудень 2021 року були здійснені без розпорядження міського голови, що є порушенням позивачем умов контракту, оскільки п. 2 Контракту від 27 серпня 2020 року, який укладено між позивачем та міським головою м. Марганець, передбачено, що розмір премії встановлюється відповідно до положення про преміювання за погодженням міського голови.

Вказані обставини є підставою для розірвання контракту на підставі порушення позивачем п.п.1,2 розділу ІІІ Умови матеріального забезпечення керівника.

При цьому той факт, що позивач відмовилась від підписання Акту тематичної перевірки комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з питань використання коштів, отриманих з бюджетів різних рівнів за 4 квартал 2021 року від 23 лютого 2022 року № 1, не знімає з останньої відповідальності за встановлені вказаним актом факти порушення позивачем умов контракту.

Посилання суду першої інстанції на те, що оскільки в розпорядженні міського голови № 66-р від 18 березня 2022 року не зазначено, що підставою для звільнення ОСОБА_1 є встановлені в цьому Акті тематичної перевірки комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з питань використання коштів, отриманих з бюджетів різних рівнів за 4 квартал 2021 року від 23 лютого 2022 року № 1 факти, тому суд не може вважати вказаний доказ належним, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Як убачається із матеріалів справи, розпорядженням Марганецького міського голови від 18 березня 2022 року № 67-р «Про доповнення до розпорядження міського голови від 18 березня 2022 року № 66-р «Про звільнення з посади в.о. директора комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» Соломахи О.А.», з метою уточнення обставин та підстав для звільнення виконуючого обов`язки директора комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» ОСОБА_1 , керуючись п.20 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено преамбулу Розпорядження Марганецького міського голови від 18 березня 2022 року № 66-р перед словами Керуючись п.8 ст. 36 Кодексу наступними словами: Враховуючи Акт №1 тематичної перевірки КП «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з питань використання коштів, отриманих з бюджетів різних рівні за 4 квартал 2021 року» Управління фінансів, економіки та регуляторної політики Марганецької міської ради від 23 лютого 2022 року, яким встановлено факт одноразового грубого порушення законодавства про працю виконуючим обов`язки директора комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» ОСОБА_1 , яке проявилось у незаконному нарахуванні та виплаті коштів у вигляді доплати, та враховуючи Акт про відмову від підпису від 23 лютого 2022 року, далі за текстом.

Доповнити Розпорядження Марганецького міського голови від 18 березня 2022 року № 66-р після слів «на підставі порушення контракту від 27 серпня 2020 року, а саме п.1,2 розділу ІІІ Умови матеріального забезпечення керівника» наступними словами: через одноразове грубе порушення вимог законодавства та обов`язків, передбачених контрактом, внаслідок чого закладу завдано значних збитків.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що з метою уточнення обставин і фактів роботодавець не обмежений та не позбавлений права щодо внесення змін та доповнень до своїх управлінських рішень (розпоряджень про звільнення тощо), і цей факт ніяк не впливає на законність звільнення.

Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що факт порушення позивачем умов контракту, а саме п.п.1,2 розділу ІІІ Умови матеріального забезпечення керівника, окрім відсутності розпорядження міського голови на здійснення позивачу доплат, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами незаконності та безпідставності нарахування та виплати керівнику закладу ОСОБА_1 додаткової оплати у розмірі 300 відсотків заробітної плати за жовтень-грудень 2021 року.

Так, відповідно до Наказу КП «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» від 09 листопада 2021 року № 229-к за підписом в.о. директора ОСОБА_1 , останній за жовтень 2021 року встановлено доплату згідно поданих рапортів керівника «ковідного шпиталю» ОСОБА_9 з урахуванням оцінки ступеня ризику, кількості відпрацьованого часу в безпосередньому контакті з хворими на корона вірус, кількості таких контактів, відсотка професійного внеску в розмірі 300 відсотків (том 1 а.с.113-114).

Відповідно до Наказу КП «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» від 10 грудня 2021 року № 258-к за підписом в.о. директора ОСОБА_1 , останній за листопад 2021 року встановлено доплату згідно поданих рапортів керівника «ковідного шпиталю» ОСОБА_9 з урахуванням оцінки ступеня ризику, кількості відпрацьованого часу в безпосередньому контакті з хворими на корона вірус, кількості таких контактів, відсотка професійного внеску в розмірі 300 відсотків (том 1 а.с.115-116).

Відповідно до Наказу КП «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» від 24 грудня 2021 року № 267-к за підписом в.о. директора Соломахи О.А., останній за грудень 2021 року встановлено доплату згідно поданих рапортів керівника «ковідного шпиталю» ОСОБА_9 з урахуванням оцінки ступеня ризику, кількості відпрацьованого часу в безпосередньому контакті з хворими на корона вірус, кількості таких контактів, відсотка професійного внеску в розмірі 300 відсотків (том 1 а.с.117-118).

При цьому, Актом тематичної перевірки комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» з питань використання коштів, отриманих з бюджетів різних рівнів за 4 квартал 2021 року від 23 лютого 2022 року № 1 встановлено, що за листопад-грудень 2021 року відсутні рапорти керівника «ковідного шпиталю» ОСОБА_9 про встановлення доплати з урахуванням оцінки ступеня ризику, кількості відпрацьованого часу в безпосередньому контакті з хворими на корона вірус, кількості таких контактів, відсотка професійного внеску на ОСОБА_1 , що свідчить про безпідставність нарахування та виплату такої доплати (том 1 а.с.191).

Факт відсутності прізвища позивача в рапортах керівника «ковідного шпиталю» ОСОБА_9 про встановлення доплати з урахуванням оцінки ступеня ризику, кількості відпрацьованого часу в безпосередньому контакті з хворими на корона вірус, кількості таких контактів підтверджується й копіями рапортів, які додані до апеляційної скарги (том 3 а.с.13-21).

Незаконність та безпідставність нарахування та виплати керівнику закладу ОСОБА_1 додаткової оплати у розмірі 300 відсотків заробітної плати за жовтень-грудень 2021 року також підтверджується тим, що позивач повернула КП «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» кошти у розмірі 254 238,21 грн., що свідчить про фактичне визнання позивачем безпідставності нарахування та виплати їй коштів за роботу з пацієнтами, хворими на COVID-19.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права й умовами трудового договору, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позові, оскільки на підставі всебічно досліджених у справі доказів, колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 порушила умови контракту щодо Умов матеріального забезпечення керівника, тому її законно звільнено з роботи у зв`язку з порушенням умов контракту.

На наведені вище обставини суд першої інстанції уваги не звернув, не дав їм належної правової оцінки, хоча це має істотне значення ля правильного вирішення спору.

При цьому посилання позивача, як на підставу для задоволення позову, на те, що її прийнято на роботу за трудовим договором фактично керівником лікарні без позначки «виконуючий обов`язки» та без визначення строку шляхом видання розпорядження міського голови № 214-р від 17 серпня 2020 року, що свідчить про нікчемність укладеного контракту є помилковими, оскільки відносини ізвиконання обов`язків за вакантною посадою (можуть бути тільки на тимчасовій основі) до обрання за конкурсом чи призначення на посаду. Призначення в.о. за вакантною посадою є видом строкового трудового договору, строк якого закінчуються після призначення особи безстроково чи за контрактом.

Окрім того, як убачається з матеріалів справи, позивача призначено в.о. директора КП «Марганецька ЦМЛ» ММР» з 27 серпня 2020 року на період до проведення відповідного конкурсу. Отже, між позивачем та Марганецькою міською радою було укладено строковий трудовий договір, строк якого мав закінчуватись з проведенням конкурсу.

Позивач погодилася із строковим трудовим договором, що підтверджується підписаною нею заявою (том 1 а.с.120-121). Надавши згоду на призначення в.о. директора КП «Марганецька ЦМЛ» ММР» до призначення керівника цього підприємства у встановленому законодавством порядку, уклавши контракт, ОСОБА_1 мала усвідомлювати, що вона виконуватиме такі обов`язки тимчасово до вирішення питання призначення керівника підприємства за конкурсом та на підставі контракту.

При цьому позивач не оскаржувала до суду законність контракту в передбачений законом спосіб.

Також безпідставними є посилання позивача, як на підставу для задоволення позову, про порушення відповідачами пункту 22 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, яким передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.

КЗпП України непередбачено обов`язку роботодавця попереджати за два тижні керівника підприємствау разі дострокового розірвання з ним контракту за пунктом 8 статті 36 КЗпП України. Таке попередження може мати місцеза умовами, якщо сторони передбачили відповідну умову у контракті.

Відповідно до умов контракту, який був підписаний позивачем, ним не передбачено завчасне повідомлення працівника про дострокове розірвання трудового договору.

Зазначені умови не погіршують становища працівника порівняно із законодавством про працю, а відступ від положень трудового законодавства не порушує його законних прав та інтересів, оскільки ОСОБА_1 не оскаржувала до суду законність контракту в передбачений законом спосіб.

Таким чином, підписуючи контракт, позивач надала згоду на умови праці, визначені ним, тому колегія суддів вважає, що наказ про звільнення позивача відповідає вимогам КЗпП України.

Посилання позивача в позову на те, що вона є депутатом Нікопольської міської ради з 25 жовтня 2020 року, а тому, відповідно до статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», відповідач мав письмово повідомити не менше ніж за 15 днів Нікопольську міську раду про її звільнення, однак цього не було зроблено, не є підставою для задоволення позовних вимог позивача, оскільки дійсно, відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад"»депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом.Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.

Разом з тим, ч. 3 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»не встановлює неможливості звільнення депутата місцевої ради без згоди відповідної ради, а лише зобов`язує роботодавця повідомити місцеву раду про таке рішення, а порушення роботодавцем вимог вказаного Закону у цій частині само по собі не може бути підставою для поновлення працівника.

Саттею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач, всупереч ст.81 ЦПК України, не довів належним чином обставини, на які вона посилалась, обґрунтовуючи свої позовні вимоги.

Наведені в апеляційних скаргах відповідачів доводи є вагомими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому приймаються апеляційним судом до уваги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, неповно з`ясував обставини,що мають значення для справи,порушив норми процесуального та матеріального права, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення з ухваленням нового про відмову узадоволенні позову.

Згідно з ч. 13ст. 141 ЦПК України,якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь Марганецької міської ради підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2977, 20 грн. (том 2 а.с.115) та на користь КП «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4398, 85 грн. (том 3 а.с.54).

Керуючись ст.ст.367,374, 376, ст.ст.381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Марганецької міської ради та Комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» задовольнити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Марганецької міської ради, Комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Марганецької міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 977 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім) 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Марганецька центральна міська лікарня» Марганецької міської ради» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4398 (чотири тисячі триста дев`яноста вісім) грн. 85 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 22 лютого 2023 року.

Головуючий:

Судді: