Рішення

від 13.02.2023 по справі 926/3103/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

13 лютого 2023 року Справа № 926/3103/22

За позовом першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС (відповідач)

Обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна клінічна лікарня (співвідповідач)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство Чернівецький обласний перинатальний центр

про визнання недійсним договору про встановлення сервітуту та повернення земельної ділянки

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Меленко О.С.

Представники:

від прокуратури Балицька Р.С.

від позивача ОСОБА_1

від відповідача Задорожний С.Д.

від співвідповідача не з`явився

від третьої особи не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури, в інтересах держави, в особі Чернівецької обласної ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС, в якому просить суд:

1) визнати недійсним договір про встановлення земельного сервітуту від 16.08.2019 року, укладений між Обласною комунальною установою "Чернівецька обласна клінічна лікарня" та ТзОВ "МАРКЄТ-СЕРВІС" відносно частини земельної ділянки площею 0,0567 га, що входить до земельної ділянки площею 0,8428 га за кадастровим номером 7310136600:03:001:0019 по вул. Буковинська, 1-А у м. Чернівці.;

2) припинити право користування (сервітут) ТзОВ "МАРКЄТ-СЕРВІС" земельною ділянкою площею 0,0567 га, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державної реєстрації права користування (сервітуту) за реєстраційним номером 33065619 від 02.09.2019 року;

3) зобов`язати ТзОВ "МАРКЄТ-СЕРВІС" повернути протягом 30 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили земельну ділянку площею 0,0567 га по вул. Буковинські 1-А у м. Чернівці територіальній громаді в особі Чернівецької обласної ради шляхом звільнення її від тимчасової споруди.

У позовній заяві зазначається, що Чернівецькою обласною прокуратурою, за результатами розгляду листів Чернівецької міської ради про вжиття заходів представницького характеру щодо демонтажу тимчасової споруди розміщеної на земельній ділянці за кадастровим номером 7310136600:03:001:0019 по АДРЕСА_1 , встановлено факт незаконної передачі ОКУ "Чернівецька обласна клінічна лікарня" 16.08.2019 року у користування ТзОВ "MAPKЄТ-СЕРВІС" земельної ділянки площею 0,0567 гa по АДРЕСА_1 та укладення договору про встановлення земельного сервітуту без розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки.

Згідно із відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно правоволодільцем спірної земельної ділянки є Чернівецька обласна рада, правокористувачем до 06.08.2020 року - ОКУ Чернівецька обласна клінічна лікарня", а на даний час КНП Чернівецький обласний перинатальний центр", сервітуарієм зазначено ТОВ "МАРКЄТ-СЕРВІС".

Як стверджує прокурор, про вказане порушення обласна прокуратура неодноразово інформувала Чернівецьку обласну раду, проте остання незважаючи на наявність порушень законодавства та інтересів держави не зверталася до суду з позовом про визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту від 16.08.2019 року та повернення земельної ділянки.

Вивченням договору про встановлення земельного сервітуту від 16.08.2019 року на розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1 , укладеного між ОКУ "Чернівецька обласна клінічна лікарня" і ТОВ "МАРКЄТ- СЕРВІС" та документів, які стали підставою для його укладення встановлено, що договір укладено з порушенням вимог ст.ст. 98, 99, 100 ЗК України, ст. 21 Закону України "Про державний земельний кадастр".

Також, прокурор зазначає, що як вбачається з інформації ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області № 12470-20 від 26.08.2020 року технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту не розроблялася та не подавалася до територіального органу Держгеокадастру для внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Далі прокурор стверджує, що з оспорюваного договору про встановлення земельного сервітуту реальною потребою ТОВ "МАРКЄТ-СЕРВІС" є не задоволення потреб, обумовлених ст. 404 ЦК України, а отримання права користування земельною ділянкою для комерційної, торгівельної, господарської діяльності, тобто отримання права володіння та користування земельною ділянкою для розташування на ній тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. За таких обставин, розміщення на земельній ділянці для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності не відповідає самому змісту та меті встановлення сервітуту.

При цьому, з листів Чернівецької міської ради № 01/02- 29/1161 від 05.06.2020 року, № 01/02-29/1975 від 04.05.2022 року Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради вбачається, що паспорт прив`язка на зазначену тимчасову споруду не видавався, що є порушення встановленого порядку надання у користування земельних ділянок шляхом укладення договорів про встановлення земельного сервітуту і є підставою для втручання органів прокуратури з метою захисту інтересів держави.

Оскільки оспорюваний договір про встановлення сервітуту, укладений з порушенням вимог ст. ст. 98, 99, 100 ЗК України, ст. 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" та спрямований на отримання земельної ділянки в користування для здійснення підприємницької діяльності, що не відповідає самому змісту та меті встановлення сервітуту, то такий договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, а земельна ділянка звільненню від тимчасових споруд. Відповідно до вимог ст. 152 ЗК України Чернівецька обласна рада, як власник спірної земельної ділянки, наділена повноваженнями вимагати усунення будь-яких порушень її прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Додатково, прокурор зазначає, що Чернівецька обласна рада листами від 24.06.2020 року за №01-11/11-476 та від 30.09.2020 року за № 01-11/11-752 повідомляла обласну прокуратуру про те, що вона самостійно буде здійснювати захист своїх інтересів щодо визнання недійсним договору встановлення земельного сервітуту на розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1 . Проте у червні 2022 року Чернівецька обласна рада листом № 01-11/11-439 повідомила обласну прокуратуру, що нею заходи про визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту не вживалися і органи прокуратури відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" можуть здійснювати її представництво в суді.

Оскільки, уповноважений орган - Чернівецька обласна рада, до цього часу не вжила заходів до визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту, укладеного ОКУ "Чернівецька обласна клінічна лікарня" з ТзОВ "МАРКЄТ-СЕРВІС" з порушеннями чинного законодавства, то у прокурора виникли правові підстави, передбачені положеннями ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва інтересів держави в особі Чернівецької обласної ради в суді.

Крім того, перший заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури в позовній заяві просив суд залучити до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство Чернівецький обласний перинатальний центр.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 серпня 2022 року, позовну заяву по справі №926/3103/22 передано судді Тинку О.С.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19 серпня 2022 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 07 вересня 2022 року та постановлено залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство Чернівецький обласний перинатальний центр (58001, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Головна, буд. 129, код 05481412).

Прокурор у справі подала до суду 07 вересня 2022 року заяву про долучення документів до матеріалів справи, які подаються стороною по справі на виконання вимог ухвали суду від 19 серпня 2022 року.

07 вересня 2022 року прокурор у справі подала до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Обласне комунальне некомерційне підприємство Чернівецька обласна клінічна лікарня.

Ухвалою суду від 07 вересня 2022 року задоволено клопотання Чернівецької обласної прокуратури про залучення у справі співвідповідача; залучено до участі у справі співвідповідача - Обласне комунальне некомерційне підприємство Чернівецька обласна клінічна лікарня (58001, м. Чернівці, вул. Головна, 137, код 43288621); відкладено підготовче засідання на 21 вересня 2022 року.

14 вересня 2022 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС подав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке судом задоволено.

16 вересня 2022 року співвідповідач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу за наявними в матеріалах справи документами, у зв`язку з ростом захворюваності на COVID-19 в області, зокрема і серед працівників медичного закладу.

21 вересня 2022 року позивач подав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання, у якому сторона по справі просить суд надати додатковий час для з`ясування всіх обставин по справі.

Разом з тим, 21 вересня 2022 року судове засідання не відбулося, про що заступником керівника апарату Господарського суду Чернівецької області здійснено повідомлення про неможливість проведення судового засідання.

23 вересня 2022 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву.

Відзив обґрунтований тим, що на час укладання спірного договору земельна ділянка з кадастровим номером 7310136600:03:001:0019 була сформована як об`єкт цивільних прав, зареєстрована за ОКУ Чернівецька обласна клінічна лікарня на праві постійного користування, у зв`язку з чим остання володіла повною правоздатністю щодо укладання договору.

Відповідач зазначає у поданому відзиві про відсутність правових підстав для визнання спірного договору недійсним, оскільки співвідповідач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності на його укладання відповідно до статті 100 Земельного кодексу України та рішення Чернівецької обласної ради від 28 травня 2019 року №78-31/19 Про деякі питання управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Далі відповідач стверджує, що за змістом умов спірного договору про встановлення земельного сервітуту спірна земельна ділянка не вибула із розпорядження обласної ради, вона і надалі є власником.

На думку відповідача, задоволення позовних вимог у даній справі у будь-якому випадку не відповідатиме принципу пропорційності, оскільки покладатиме надмірний індивідуальний тягар на відповідача, який за сприяння органів влади добросовісно набув право сервітуту земельної ділянки, а у випадку задоволення позову буде свого права позбавлений.

Крім того, представник відповідача ставить під сумнів правомірність подання позову прокурором. На думку відповідача, предмет спору нічим не порушує права і інтереси обраного прокурором органу. Так, відповідач вважає, що подаючи відповідний позов в інтересах Чернівецької обласної ради прокурором не доведено необхідність захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва.

З огляду на викладене у відзиві, представник відповідача вважає позов необґрунтований та таким, що не підлягає задоволенню, а тому просить суд відмовити повністю в його задоволені.

Ухвалою суду від 27 вересня 2022 року підготовче засідання по справі №926/3103/22 призначено на 17 жовтня 2022 року.

27 вересня 2022 року представник позивача подала до суду письмові пояснення, в яких остання стверджує, що Чернівецька обласна рада не погоджувала та не надавала будь-які дозволи на укладання спірного договору відносно частини земельної ділянки площею 0,0567 га, що входить до земельної ділянки площею 0,8428 га за кадастровим номером 7310136600:03:001:0019 по АДРЕСА_1 . На підставі викладеного, позовні вимоги визнаються позивачем цілком обґрунтованим, а позов таким, що підлягає задоволенню.

13 жовтня 2022 року прокурор у справі подала до суду відповідь на відзив на позовну заяву.

У викладеній відповіді, прокурор вказує, що твердження відповідача про те, що керівники обласних комунальних установ відповідно до п. 3 рішення Чернівецької обласної ради від 28 травня 2019 року №78-31/19 мають право самостійно укладати договори щодо майна яке перебуває у їх користуванні не відповідають дійсності. Оскільки, як вбачається з тексту п. 3 означеного рішення: керівникам обласних комунальних установ укладати правочини (договори) стосовно майна, що перебуває у власності, користування (постійному користуванні) виключно передбачені ЦК України, ГК України , ЗК України та іншими законодавчими та нормативно-правовими актами. Також враховуючи те, що ОКУ Чернівецька обласна клінічна лікарня відповідно до вимог чинного законодавства підпорядкована, підзвітна та підконтрольна Чернівецькій обласній раді і має право володіти та користуватись земельною ділянкою, а не розпоряджатися нею шляхом передання її в користування третім особам, то твердження відповідача є помилковими та безпідставними.

Також, прокурор вважає помилковими судження відповідача щодо відсутності у прокурора підстав у даній справі на представництво інтересів держави в особі Чернівецької обласної ради, оскільки Обласна прокуратура неодноразово інформувала правоволодільця спірної земельної ділянки про укладання спірного договору, однак орган всупереч наявності порушень законодавства та інтересів держави самостійно не звертався із відповідним позовом до суду, що має кваліфікуватись як бездіяльність відповідного органу.

Далі прокурор вказує на безпідставність твердження відповідача, що спірний договір укладений з дотриманням вимог чинного законодавства. Враховуючи те, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту не розроблялась та не подавалася до територіального органу Держгеокадастру для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, а також те, що розміщення на земельній ділянці для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності не відповідає самому змісту та меті встановленого сервітуту, тому укладений договір не відповідає вимогам законодавства.

З огляду на все викладене у відповіді на відзиві, прокурор стверджує, що відповідачем не спростовано доводи позовної заяви.

17 жовтня 2022 року представник відповідача подав до суду клопотання про продовження строку підготовчого провадження у справі, яке обґрунтовується тим, що представник позбавлений можливості у термін 60 днів підготувати та надати суду всі необхідні докази по справі, які б спростовували твердження позивача.

Також, 17 жовтня 2022 року представник відповідача подав до суду клопотання про витребування оригіналу письмового доказу.

У судовому засіданні 17 жовтня 2022 року прокурор у справі звернулась до суду з усним клопотанням, яке в подальшому було оформлено письмово, про виправлення допущеної описки у найменуванні відповідача.

Також, прокурор у справі 17 жовтня 2022 року подала на виконання ухвали суду від 07 вересня 2022 року заяву про долучення документів по справі.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2022 року постановлено: клопотання прокурора про виправлення допущеної описки у найменуванні відповідача задовольнити; подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням клопотання про виправлення допущеної описки у найменуванні відповідача, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю МАРКЕТ-СЕРВІС замінити на Товариство з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС; клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС про витребування оригіналу письмового доказу задовольнити частково; зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Чернівецький обласний перинатальний центр надати суду належним чином засвідчену копію оригіналу Державного акту на право постійного користування землею серія І-ЧВ №9001614, а також надати оригінал означеного акту для огляду в наступному судовому засіданні; в іншій частині клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС про витребування оригіналу письмового доказу відмовити; продовжити строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів; відкласти підготовче засідання на 09 листопада 2022 року.

31 жовтня 2022 року представник відповідача подав до суду заперечення щодо поданої прокурором відповіді на відзив на позовну заяву.

В поданих запереченнях відповідач обґрунтовує чому не погоджується з позовними вимогами. Так, представник відповідача зазначає, що з листа Прокуратури Чернівецької області №05/1-158вих-20 від 10.06.2020 року не вбачається, що мова йде саме про договір земельного сервітуту від 16.08.2019 року. Крім цього, з відповіді Чернівецької обласної ради від 24.06.2020 року №01-11/11-476 вбачається, що остання не вважає що порушені інтереси держави та прокурором не підтверджено підстав для представництва. Більше того, повідомлено, що Чернівецька обласна рада має в структурі юридичний відділ. Відповідно до Положення про відділ, він має право представництва інтересів обласної ради в суді.

Додатково відповідач вказує, що в даних листах мова не йде не про договір земельного сервітуту від 16.08.2019 року, що підтверджується подальшою перепискою сторін, зокрема листом Прокуратури Чернівецької області від 02.09.2020 року №05/1-269вих20 адресований Чернівецькій обласній раді де зазначений договір сервітуту від 10.08.2019 року та відповідно відповіддю Чернівецької обласної ради від 30.09.2020 року №01-11/11-752 де так само зазначається інший договір сервітуту від 10.08.2019 року.

Далі відповідач наголошує на тому, що у листі Чернівецької обласної прокуратури №15-1118-2 від 02.06.2022 року зазначена зовсім інша юридична особа і мова йде про зовсім іншу земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , що не відповідає адресі спірної земельної ділянки.

На думку відповідача, Чернівецька обласна рада не є суб`єктом відповідних правовідносин на які посилається прокурор, що додатково підтверджується наявним в матеріалах справи Державним актом на право постійного користування землею виданим саме Чернівецькою міською радою. Крім цього, спірна земельна ділянка перебуває у користуванні КНП Чернівецький обласний перинатальний центр. Отже, права та інтереси Чернівецької обласної ради предметом спору нічим не порушені.

Додатково відповідач звертає увагу на ту обставину, що установлення сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут, права володіння, користування та розпоряджання нею, а користувача - володіння, користування.

Відповідач наголошує, що земельна ділянка кадастровий номер 7310136600:03:001:0019 Обласної комунальної установи Чернівецька обласна клінічна лікарня як землекористувача на час укладання спірного договору була сформована як об`єкт цивільних прав, зареєстрована за ним на праві постійного користування, у зв`язку з чим володіло повною правоздатністю щодо укладання договору.

Крім того, відповідач зазначає, що спочатку укладається договір, потім проводиться реєстрація, тому посилання прокурора на п.6 ст.21 Закону України Про державний земельний кадастр є неправомірним і ця обставина прокуратурою не спростована.

З огляду на викладене у запереченнях, відповідач зазначає про відсутність правових підстав для визнання спірного договору недійсним, оскільки відповідач-2 мав необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладення спірного договору, відповідно до ст.100 Земельного кодексу України та рішення Чернівецької обласної ради від 28.05.2019 року №78-31/19 Про деякі питання управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

09 листопада 2022 року представник відповідача подав до суду клопотання про витребування оригіналу письмового доказу.

Крім того, 09 листопада 2022 року представник відповідача подав до суду клопотання про призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів.

Також, 09 листопада 2022 року представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Прокурор у справі в судовому засіданні 09 листопада 2022 року заперечила проти задоволення поданого клопотання та просила суд надати їй можливість ознайомитись з текстом поданого клопотання та надати додатковий час для подання до суду письмових пояснень.

Ухвалою суду від 09 листопада 2022 року постановлено: у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС про призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів відмовити; у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС про витребування оригіналу письмового доказу відмовити; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС та Обласне комунальне некомерційне підприємство Чернівецька обласна клінічна лікарня надати суду для огляду в судовому засіданні оригінал договору про встановлення земельного сервітуту від 16.08.2019 року, укладений між Обласною комунальною установою "Чернівецька обласна клінічна лікарня" та ТзОВ "МАРКЄТ-СЕРВІС" відносно частини земельної ділянки площею 0,0567 га, що входить до земельної ділянки площею 0,8428 га за кадастровим номером 7310136600:03:001:0019 по вул. Буковинська, 1-А у м. Чернівці; повторно зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Чернівецький обласний перинатальний центр надати суду належним чином засвідчену копію оригіналу Державного акту на право постійного користування землею серія І-ЧВ №9001614, а також надати оригінал означеного акту для огляду в судовому засіданні; відкласти розгляд клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС про залишення позовної заяви без розгляду до наступного судового засідання; прокурору надати суду письмові пояснення щодо поданого відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду; відкласти підготовче засідання в межах розумного строку на 21 листопада 2022 року.

18 листопада 2022 року Обласне комунальне некомерційне підприємство Чернівецька обласна клінічна лікарня на виконання ухвали суду від 09 листопада 2022 року подало суду лист про долучення документів до матеріалів справи, а саме: завірені Товариством з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС копію договору про встановлення земельного сервітуту від 16.08.2019 року, укладеного між ОКНП Чернівецька обласна клінічна лікарня та Товариством з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС; кадастровий план земельної ділянки; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права; оригінал додаткової угоди №1 від 07.09.2019 року до договору про встановлення земельного сервітуту від 16.08.2019 року, укладеного між ОКНП Чернівецька обласна клінічна лікарня та Товариством з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС. Вказані документи судом було досліджено та долучено до матеріалів справи.

Одночасно, суд вважає за необхідне вказати, що відповідачем не виконано вимоги ухвали суду від 09 листопада 2022 року, якою зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС надати для огляду в судовому засіданні оригінал договору про встановлення земельного сервітуту від 16.08.2019 року, укладений між Обласною комунальною установою "Чернівецька обласна клінічна лікарня" та ТзОВ "МАРКЄТ-СЕРВІС" відносно частини земельної ділянки площею 0,0567 га, що входить до земельної ділянки площею 0,8428 га за кадастровим номером 7310136600:03:001:0019 по вул. Буковинська, 1-А у м. Чернівці.

21 листопада 2022 року прокурор подала до суду заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.

21 листопада 2022 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС направив на офіційну електронну адресу суду клопотання, в якому останній просив суд відкласти розгляд справи у зв`язку із сімейними обставинами.

Однак, судове засідання 21 листопада 2022 року не відбулося у зв`язку із відсутністю електроенергії, що підтверджується актом заступника керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання від 21 листопада 2022 року, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 21 листопада 2022 року призначено підготовче засідання у справі № 926/3103/22 на 07 грудня 2022 року.

23 листопада 2022 року представник Комунального некомерційного підприємства Чернівецький обласний перинатальний центр подала до суду на виконання ухвали від 09 листопада 2022 року заяву про долучення документів до матеріалів справи, а саме: оригінал та копію Державного акту на право постійного користування землею серія І-ЧВ №9001614. Вказані документи судом було досліджено та долучено до матеріалів справи.

Крім того, представник Комунального некомерційного підприємства Чернівецький обласний перинатальний центр просила суд справу розглянути без участі учасника по справі за наявними в матеріалах справи документами.

07 грудня 2022 року представник відповідача направив на офіційну електронну адресу суду клопотання, в якому останній просив суд відкласти розгляд справи у зв`язку із участю в кримінальному процесі за межами Чернівецької області.

Також, 07 грудня 2022 року представник відповідача подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Вказане клопотання задоволено судом.

У зв`язку із відсутністю електроенергії в приміщенні Господарського суду Чернівецької області, судове засідання 07 грудня 2022 року не відбулося, що підтверджується актом заступника керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання від 07 грудня 2022 року, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 07 грудня 2022 призначено підготовче засідання у справі № 926/3103/22 на 21 грудня 2022 року.

Судове засідання 21 грудня 2022 року не відбулося у зв`язку із відсутністю електроенергії, що підтверджується актом заступника керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання від 21 грудня 2022 року, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 21 грудня 2022 року призначено підготовче засідання у справі № 926/3103/22 на 05 січня 2023 року на 11 годину 00 хвилин.

03 січня 2023 року Чернівецькою обласною радою подано до суду клопотання, в якому остання повідомила, що його представник перебуває у щорічній відпустці та просить суд закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

У зв`язку із відсутністю електроенергії в приміщенні Господарського суду Чернівецької області у призначені ухвалою від 21 грудня 2022 року дату та час підготовчого засідання, а саме 05 січня 2023 року на 11 годину 00 хвилин, а також наявністю графіку стабілізаційного відключення електроенергії у Чернівецькій області 05 січня 2023 року, судом було повідомлено прокурора у справі та представника відповідача, що підготовче засідання у даній справі відбудеться 05 січня 2023 року о 14 годині 30 хвилин.

Однак, відповідач явку свого представника у судове засідання 05 січня 2023 року не забезпечив.

При цьому, 05 січня 2023 року до Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його записом на прийом до лікаря о 14:00 та подальшою зустріччю з клієнтами по іншій справі, неможливістю забезпечити участь іншого представника відповідача.

Ухвалою суду від 05 січня 2023 року постановлено: відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду; закрити підготовче провадження; призначити справу до судового розгляду по суті на 25 січня 2023 року.

Ухвалою суду від 25 січня 2023 року постановлено: відкласти розгляд справи по суті на 13 лютого 2023 року; повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області; попередити відповідача, що неявка його представника у судове засідання не буде перешкоджати розгляду справи за відсутності такого учасника справи.

Обласне комунальне некомерційне підприємство Чернівецька обласна клінічна лікарня та Комунальне некомерційне підприємство Чернівецький обласний перинатальний центр явку належних представників в судове засідання 13 лютого 2023 року не забезпечили. При цьому, в матеріалах справи наявні клопотання сторін по справі про розгляд справи без їх участі за наявними в матеріалах справи документами.

В судовому засіданні 13 лютого 2023 року прокурор у справі та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд їх задовольнити. Представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні повністю.

Так, розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16 серпня 2019 року між Обласною комунальною установою "Чернівецька обласна клінічна лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС укладено договір про встановлення земельного сервітуту (далі Договір), згідно умов якого земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки: площа 0,8428 га., кадастровий номер 7310136600:03:001:0019, цільове призначення 03:03 для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, правовий режим землі «комунальна власність», що перебуває в постійному користуванні обласної комунальної установи «Чернівецька обласна клінічна лікарня» яка розташована за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Буковинська, 1-А встановлює земельний сервітут в інтересах сервітуарія на право розміщення та монтажу з використанням металоконструкцій нежитлової будівлі закладу охорони здоров`я, комерційної, торгівельної, господарської, громадської площею 0,0567 га згідно плану меж земельного сервітуту.

Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи. Сервітут не позбавляє володільця права володіння, користування та розпорядження земельного ділянкою. Сервітут не підлягає відчуженню (пункти 1.3-1.5 Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору, у відповідності до ч. 2 ст.98 Земельного кодексу України встановлюється безстроковий земельний сервітут.

Право земельного сервітуту виникає після підписання Договору сторонами та державної реєстрації земельного сервітуту в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (пункт 8.1 Договору).

02 вересня 2019 року між Обласною комунальною установою "Чернівецька обласна клінічна лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС укладено додаткову угоду №1 до Договору про встановлення земельного сервітуту від 16.08.2019 року, якою внесено зміни до п. 3.1. вказаного договору.

Згідно із відомостями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.09.2019 року правоволодільцем спірної земельної ділянки за кадастровим номером 7310136600:03:001:0019 по вул. Буковинській, 1-А у м. Чернівці площею 0,8428 га значиться - Чернівецька обласна рада, правокористувачем Обласна комунальна установа "Чернівецька обласна клінічна лікарня", правокористувачем / сервітуарієм - Товариство з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48507948 від 04.09.2019 року. Вид іншого речового права: право користування (сервітут). Зміст, характеристика іншого речового права: строк дії безстроковий.

06 серпня 2020 року рішенням XXXVIII сесії VII скликання Чернівецької обласної ради вирішено припинити право постійного користування земельними ділянками за Обласною комунальною установою "Чернівецька обласна клінічна лікарня", а саме: земельна ділянка за адресою вул. Буковинській, 1-А у м. Чернівці, площею 0,8428 га, (кадастровий номер 7310136600:03:001:0019) та передати її в постійне користування Комунальному некомерційному підприємству Чернівецький обласний перинатальний центр.

Згідно із відомостями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.08.2020 року правоволодільцем спірної земельної ділянки за кадастровим номером 7310136600:03:001:0019 по АДРЕСА_1 площею 0,8428 га значиться - Чернівецька обласна рада, правокористувачем Комунальне некомерційне підприємство Чернівецький обласний перинатальний центр, правокористувачем / сервітуарієм - Товариство з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС. Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, XXXVIII сесії VII скликання, серія та номер 66-38/20, виданий 06.08.2020 року. Підстави внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53856599 від 02.09.2020 року. Вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою.

Як стверджує прокурор, спірна земельна ділянка була незаконно передана ОКУ "Чернівецька обласна клінічна лікарня" 16.08.2019 року у користування ТзОВ "МАРКЄТ-СЕРВІС", а саме: земельну ділянку площею 0,0567 га по АДРЕСА_1 шляхом укладення договору про встановлення земельного сервітуту, без розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки та без згоди власника земельної ділянки.

Так, відповідно до ст. 43 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (п. 20) та питання регулювання земельних відносин ( п. 21).

Окрім цього, згідно приписів ст. 17 вищевказаного закону, відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Таким чином, ОКУ "Чернівецька обласна клінічна лікарня" відповідно до вимог чинного законодавства на момент укладення оспорюваного договору була підпорядкована, підзвітна та підконтрольна Чернівецькій обласній раді і мала право володіти та користуватися спірною земельною ділянкою, а не розпоряджатися шляхом передачі її в користування третім особам.

Право на землю за законодавством України набувається через право власності, право користування (постійне користування і оренда) та право земельного сервітуту.

Частиною 1 статті 2 Земельного кодексу України (далі- ЗК України) визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

При цьому, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина 1 статті 3 ЗК України), а земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин (частина 1 статті 4 Земельного кодексу України).

Водночас, відповідно до статті 9 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) його положення застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Отже, спірні правовідносини щодо встановлення земельного сервітуту за своєю юридичною природою регулюються нормами земельного права і в субсидіарному порядку - нормами цивільного права.

Так, ЗК України у главі 16 визначено поняття "право земельного сервітуту", яке розглядається як право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина 1 статті 98 ЗК України). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Статтею 98 ЗК України визначено, що власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельних сервітутів. Види права земельного сервітуту встановлені статтею 99 ЗК України. Власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, зокрема, на право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) (пункт в).

За змістом статей 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно зі статтею 100 ЗК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. Аналогічна норма викладена у статті 402 ЦК України.

Статтею 401 ЦК України передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Визначальною умовою встановлення сервітуту є те, що це відбувається лише в разі неможливості для власника нерухомості задовольнити свої потреби іншим шляхом, ніж встановлення сервітуту.

При цьому така умова набуває особливого змісту у випадку, коли сервітут встановлюється за домовленістю сторін: тоді визначення можливості чи не можливості задовольнити свої потреби іншим шляхом залежить саме від волевиявлення сторін та знаходиться безпосередньо у їх компетенції (на відміну, наприклад, від випадку, коли сервітут встановлюється за рішенням суду), що обумовлено самою правовою природою сервітуту в залежності від способу його встановлення.

Верховний Суд у подібних справах дійшов висновку, що одна з основних характеристик сервітуту, є те, що потреба у його встановленні може виникнути тоді, коли неможливо задовольнити відповідній особі власні потреби будь-яким іншим способом. Договір про встановлення сервітуту має бути направлений на реалізацію зазначеної потреби і слугувати цілі за якої нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.

Така правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 905/3280/16, від 23.09.2020 у справі №917/133/17, від 22.09.2021 у справі № 904/144/20 у подібних відносинах.

Як вбачається з оспорюваного договору про встановлення земельного сервітуту, реальною потребою ТОВ "МАРКЄТ-СЕРВІС" є не задоволення перелічених потреб, обумовлених ст. 404 ЦК України, а отримання права користування земельною ділянкою для комерційної, торгівельної, господарської діяльності, тобто отримання права володіння та користування земельної ділянкою для розташування на ній тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності не потребувало отримання документів, що дають право користування або права власності на земельну ділянку, на якій здійснюватиметься встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

Так, з наданих до матеріалів справи документів вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7310136600:03:001:0019 по АДРЕСА_1 площею 0,8428 га перебуває в комунальній власності Чернівецької обласної ради.

02 вересня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ТОВ "МАРКЄТ-СЕРВІС" (сервітуарій) право користування земельною ділянкою (сервітут) площею 0,0567 га згідно плану меж земельного сервітуту відносно вказаної вище земельної ділянки комунальної власності площею 0,8428 га.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області від 19.08.2020 року, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини спірної земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту не розроблялася та не подавалася до територіального органу Держгеокадастру для внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

На земельній ділянці площею 0,0567 га, на яку встановлено сервітут та яка входить до земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:03:001:0019 розташована тимчасова споруда для провадження комерційної, торгівельної, господарської діяльності.

Згідно пункту 4.1 Договору, володілець земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут зобов`язаний серед іншого не втручатись у господарську діяльність сервітуарія.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення.

Частиною 2 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Отже, речове право на тимчасову споруду для провадження комерційної, торгівельної, господарської діяльності, який належить відповідачу, не підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №244 затверджено «Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» (надалі Порядок).

Відповідно до п. 2.1., п. 2.2. Порядку, підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва, суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки ТС (п.2.20 Порядку).

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь які документи, які б підтверджували погодження технічної документації із землеустрою для встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, загальна площа 0,0567 га.

При цьому, в матеріалах справи міститься лист від 05.06.2020 року, направлений Чернівецькою міською радою прокуророві Чернівецької області, в якому міський голова повідомляє прокурора про те, що Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради паспорт прив`язки на зазначену ТС, як це передбачено Порядком не видавався. Крім того, відділ охорони культурної спадщини міської ради не надавав відповідний висновок на розміщення вказаного об`єкту. Цільове призначення сервітуту не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні Обласною комунальною установою «Чернівецька обласна клінічна лікарня», а сам сервітут надано без згоди власника земельної ділянки. Таким чином, зазначена тимчасова споруда встановлена самовільно і підлягає демонтажу.

Виходячи з приписів Порядку, за умови наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування, земельна ділянка не відводиться, а обов`язок щодо зазначення площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування стосується лише тих суб`єктів господарювання, які є власниками земельної ділянки.

Таким чином, задоволення потреби відповідача в розміщенні тимчасової споруди не потребувало і не вимагало встановлення земельного сервітуту.

Так, з обставин справи вбачається, що потреба у встановлені безстрокового сервітуту для встановлення тимчасової споруди для комерційного використання на спірній земельній ділянці могла бути задоволена іншим способом, аніж встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 та ч. З ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статті 14 Конституції України, з якою кореспондуються приписи частин першої, другої статті 373 Цивільного кодексу України та статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

На момент укладення спірного договору земельна ділянка відносилась до земель комунальної форми власності, власником якої є Чернівецька обласна рада, і відповідно право розпорядження якою, в тому числі й у вирішенні питань про надання у користування частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» входить до повноважень саме Чернівецької обласної ради, а не одноосібно, без попереднього погодження власника, Обласною комунальною установою "Чернівецька обласна клінічна лікарня".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що договір про встановлення земельного сервітуту від 16.08.2019 року суперечить вимогам законодавства, тому вимога прокурора про визнання його недійсним відповідно до статей 203 та 215 Цивільного кодексу України є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Суд дослідив, що вимога про скасування державної реєстрації права користування (сервітут) земельної ділянки за реєстраційним номером 33065619 від 02.09.2019 року є похідною від вимог про визнання недійсним договору встановлення земельного сервітуту від 16.08.2019 року, а тому також підлягає задоволенню разом з основними вимогами.

За змістом положень ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Об`єктами цивільних прав є речі, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України).

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) ст. 181 ЦК України, належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ст. 190 ЦК України).

Згідно зі ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як передбачено ст. 395 ЦК України, речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

За положеннями ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Зважаючи, що правопорушення є таким, що триває у часі, а тому власник майна може звернутися за захистом свого права протягом всього часу, поки воно триває.

Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ст. 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, та визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ця норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Більше того, з огляду на вищезазначені норми матеріального права обрання способу захисту у кожному конкретному випадку та з огляду та особливості певних правовідносин є законним правом позивача або прокурора.

Разом з тим ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами ст. 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки.

Зокрема, згідно з п. б ч. 3 цієї норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (ч. 1); власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2).

Згідно приписів ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, відповідно до ст. 16, 386, 391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Згідно з ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

З урахуванням змісту вищевказаної правової норми в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України та 152 ЗК України вимога про усунити перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди - є належним способом захисту інтересів держави, а тому вищеозначена позовна вимога підлягає задоволенню судом.

Щодо представництва Чернівецькою обласною прокуратурою інтересів держави в особі Чернівецької обласної ради, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У відповідності із ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз положень частини 3-5 ст. 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування або інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Статтею 8 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтями 13, 14 Конституції України, передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і Законами України.

Положеннями ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Набуття особою права користування земельною ділянкою на підставі договору сервітуту, укладеного можливо всупереч вимогам законодавства України, може порушувати охоронювані державою інтереси в сфері земельних відносин, а саме встановлений законодавством порядок набуття прав на землю та створювати загрозу порушення інтересів держави за використанням та охороною земель, ефективного їх використання.

Так, Обласна прокуратура листами №05/1-158вих-20 від 10.06.2020 року та № 15-1118-2 від 02.06.2022 року інформувала правоволодільця спірної земельної ділянки - Чернівецьку обласну раду про укладення ОКУ "Чернівецька обласна клінічна лікарня" договору сервітуту всупереч вимогам законодавства України, проте остання не зверталася до суду з позовом про визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту від 16.08.2019 року та повернення частини земельної ділянки.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. При цьому суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.

З урахування вищезазначеного та з метою усунення порушень інтересів держави та захисту інтересів територіальної громади відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у прокурора у даній справі є всі підстави для представництва інтересів держави, в особі Чернівецької обласної ради.

Обласні ради визначені розпорядниками земель, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, Земельним кодексом України в редакції від 25 жовтня 2001 року, який набрав чинності з 01.01.2002 року.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно правоволодільцем спірної земельної ділянки є Чернівецька обласна рада, правокористувачем до 06.08.2020 року була ОКУ "Чернівецька обласна клінічна лікарня", а на даний час КНП "Чернівецький обласний перинатальний центр".

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність або у користування іншим юридичним або фізичним особам.

Отже правовідносини, пов`язані з передачею земельних ділянок державної чи комунальної власності у користування становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

За таких обставин, суд зазначає, що прокурор при зверненні з позовом до суду обґрунтував та довів підстави для представництва. Звернення прокурора до суду з даним позовом відповідає законній меті, оскільки спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо законності використання земельної ділянки, яка є власністю територіальної громади.

Вищевказану позицію судом вже було висловлено в ухвалі по даній справі від 05 січня 2023 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду; закрито підготовче провадження; призначино справу до судового розгляду по суті.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до пункту 1 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд зазначає, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У справі Руїз Торіха проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги викладені у позовній заяві є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Решта доводів, поданих до матеріалів справи документів були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до норм статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ.

Як вбачається із матеріалів справи, Чернівецькою обласною прокуратурою при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 7443,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №816 від 18.07.2022 року.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на задоволення позовних вимог повністю, суд дійшов висновку стягнути пропорційно з відповідача та співвідповідача витрати, як поніс прокурор по сплаті судового збору у розмірі 7443,00 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури, який діє в інтересах держави, в особі Чернівецької обласної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС та співвідповідача Обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна клінічна лікарня, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунального некомерційного підприємства Чернівецький обласний перинатальний центр про визнання недійсним договору про встановлення сервітуту та повернення земельної ділянки задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним договір про встановлення земельного сервітуту від 16.08.2019 року, укладений між Обласною комунальною установою "Чернівецька обласна клінічна лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС відносно частини земельної ділянки площею 0,0567 га, що входить до земельної ділянки площею 0,8428 га за кадастровим номером 7310136600:03:001:0019 по вул. Буковинська, 1-А у м. Чернівці.

3. Припинити право користування (сервітут) Товариству з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС земельною ділянкою площею 0,0567 га, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державної реєстрації права користування (сервітуту) за реєстраційним номером 33065619 від 02.09.2019 року.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС повернути протягом 30 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили земельну ділянку площею 0,0567 га по вул. Буковинські 1-А у м. Чернівці територіальній громаді в особі Чернівецької обласної ради шляхом звільнення її від тимчасової споруди.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЄТ-СЕРВІС (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, площа Театральна, буд. 6, офіс 65, код 43122037) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, буд. 21 А, код 02910120) витрат зі сплати судового збору в розмірі 3721,50 грн на р/р UA37820172034311000100000 ДКСУ м. Київ.

6. Стягнути з Обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна клінічна лікарня (58001, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Головна, буд. 137, код 43288621) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, буд. 21 А, код 02910120) витрат зі сплати судового збору в розмірі 3721,50 грн на р/р UA37820172034311000100000 ДКСУ м. Київ.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 22 лютого 2023 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.С. Тинок