Ухвала

від 08.02.2023 по справі 910/7023/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 910/7023/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Солія" - Бережний Д. С.,

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Шилець А. Р.,

Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" - Сердійчук О. Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства "Місто Банк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 (головуючий суддя Кравчук Г. А., судді Чорногуз М. Г., Коробенко Г. П.) та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 (суддя Маринченко Я. В.)

у справі № 910/7023/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солія"

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства "Місто Банк",

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Солія" (далі - ТОВ "Солія", Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, Відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" (далі - АТ "Місто Банк", Відповідач-2) про зобов`язання вчинити дії шляхом виключення із балансу та із ліквідаційної маси АТ "Місто Банк" активу у вигляді цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК) виробництва по переробці сої, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, буд. 19; зобов`язання виключити із бухгалтерського обліку (позабалансового рахунку) АТ "Місто Банк" майнові права, що випливають із Іпотечного договору від 30.06.2015; зобов`язання виключити з інформації про актив у складі ліквідаційної маси АТ "Місто Банк" у вигляді права вимоги за Кредитним договором №02/0-20/04/Ю від 05.05.2015 інформацію про забезпечення (заставу) - майновими правами, що випливають з Іпотечного договору від 30.06.2015; зобов`язання припинити приватне обтяження та подання реєстратору заяви про припинення такого обтяження.

Позов обґрунтовано тим, що Позивач на підставі Договору купівлі-продажу № 23 від 31.01.2020 є єдиним законним власником ЦМК, а відображення та знаходження майнових прав на зазначений ЦМК, що випливають з Іпотечного договору від 30.06.2015, на бухгалтерському обліку та в ліквідаційній масі АТ "Місто Банк" порушує права та інтереси Позивача, як власника зазначеного ЦМК.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022, позов задоволено частково. Зобов`язано Фонд та АТ "Місто банк" виключити із балансу та із ліквідаційної маси АТ "Місто Банк" актив у вигляді ЦМК виробництва по переробці сої, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, буд. 19.

Зобов`язано Фонд та АТ "Місто банк" виключити із бухгалтерського обліку АТ "Місто Банк" майнові права, що випливають з Іпотечного договору від 30.06.2015, укладеного між АТ "Місто Банк" та Компанією "Ретт Інтер Ес.Ей.", що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В. 30.06.2015, за реєстровим номером № 1137, щодо ЦМК виробництва по переробці сої, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, буд. 19, визначені в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 02/0-20/04/Ю від 05.05.2015.

Зобов`язано Фонд та АТ "Місто банк" виключити із бухгалтерського обліку АТ "Місто Банк" на позабалансовому рахунку № 95003001032054 майнові права, що випливають з Іпотечного договору від 30.06.2015, укладеного між АТ "Місто Банк" та Компанією "Ретт Інтер Ес.Ей.", що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В. 30.06.2015, за реєстровим номером № 1137, щодо ЦМК виробництва по переробці сої, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, буд. 19;

Зобов`язано Фонд та АТ "Місто банк" виключити з інформації про актив у складі ліквідаційної маси АТ "Місто Банк" у вигляді права вимоги за Кредитним договором № 02/0-20/04/Ю від 05.05.2015 (додаток №13.5 до ліквідаційної маси АТ "Місто Банк") інформацію про забезпечення (заставу) - майнові права, що випливають з Іпотечного договору від 30.062015, укладеного між АТ "Місто Банк" та Компанією "Ретт Інтер Ес.Ей.", що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., 30.06.2015 за реєстровим номером № 1137, щодо ЦМК виробництва по переробці сої, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, буд. 19;

Припинено приватне обтяження, зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 25.01.2021 17:44:58 за № 28487759 на підставі Іпотечного договору від 30.06.2015, укладеного між АТ "Місто Банк" та Компанією "Ретт Інтер Ес.Ей.", що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., 30.06.2015 за реєстровим номером №1137, обтяжувач: АТ "Місто Банк", об`єкт обтяження: майнові права на 92/100 цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої, який розташований за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, буд. 19. Судові витрати покладено на Відповідачів. В іншій частині позову відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що Позивач є законним власником спірного ЦМК, який було передано в іпотеку, у період коли таке майно незаконно вибуло із власності власника поза його волею; при цьому визнання правочинів, на підставі яких таке майно було передано на користь третіх осіб, не є належним способом захисту, оскільки власник майна не позбавлений права звернутися до суду з позовом спрямованим на захист його існуючого права та законного інтересу шляхом усунення правової невизначеності, тому обраний Позивачем спосіб захисту про виключення майнових прав на ЦМК з ліквідаційного активу (балансу) Банку є належним та ефективним способом захисту, який унеможливить продаж вказаних майнових прав третім особам та подальше звернення стягнення на майно Позивача на підставі договору іпотеки, який не створює жодних правових наслідків; відсутність у Відповідача-2 прав на передане в іпотеку майно, що встановлено судовими рішеннями, якими поновлено права законного власника ЦМК, є підставою для припинення приватного обтяження зареєстрованого на підставі Іпотечного договору від 30.06.2015, укладеного між АТ "Місто Банк" та Компанією "Ретт Інтер Ес.Ей."; з огляду на те, що рішення суду про припинення обтяження є підставою для внесення в Державний реєстр обтяжень рухомого майна відповідних записів, тому у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Фонду та АТ "Місто Банк" подати реєстратору заяву про припинення і виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна приватного обтяження - відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Фонд та АТ "Місто Банк" подали до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційні скарги, в яких просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Солія" відмовити у повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження, як Фонд, так і АТ "Місто Банк", зазначають пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

Так, Фонд в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що:

- при прийнятті оскаржуваних рішень судами не було застосовано положення частини 2 статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 1.1 Глави 1 Розділу 2 Інструкції НБУ № 480, Концептуальної основи фінансової звітності та не враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.09.2019 у справі № 910/5320/17, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц щодо належності обраного Позивачем способу захисту порушеного права чи інтересу, оскільки обрання Позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові;

- Компанія "Ретт Інтер Ес.Ей." є добросовісним набувачем права власності на ЦМК та як наслідок добросовісним Іпотекодавцем, у зв`язку з чим АТ "Місто Банк" є добросовісним Іпотекодержателем, тому є неприпустимим втручання у мирне володіння банком майновими правами, що випливають із Іпотечного договору від 30.06.2015, який є законним та дійним. (Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/73/17, від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011, від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц, від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц);

- судами не враховано положення частини першої статті 23 Закону України "Про іпотеку" щодо дійсності іпотеки для набувача, про що зроблено правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц та постановах Верховного Суду України від 24.12.2014 (провадження № 6-201цс14), від 05.02.2014 (провадження № 6-131цс13) та постанові Вищого господарського суду України від 09.02.2015 (провадження № 54/315);

- судом першої інстанції застосовано положення статті 228 Цивільного кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс15, та постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 910/24075/16, від 02.07.2020 у справі № 916/4932/19;

- судами не надано належної правової оцінки неналежності та неефективності обраного Позивачем способу захисту порушено права, оскільки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 міститься висновок, що власник майна не позбавлений права звернутися з вимогою про визнання права відсутнім, і саме такий спосіб захисту може бути належним та ефективним у спірних правовідносинах, а обрання неналежного та неефективного способу захисту є підставою для відмови й позові;

- судами порушено вимоги частини 4 статті 75 ГПК України, оскільки Фонд не був учасником справ, встановлені обставини у яких визнано преюдиційними;

- судами не враховано, що Фонд не є належним Відповідачем у даній справі, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/17448/16, а пред`явлення позову до неналежного Відповідача є підставою для відмови у позові (такі висновки, викладено у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

АТ "Місто Банк" в обґрунтування доводів касаційної скарги також вказує на те, що:

- ухвалюючи судові рішення про задоволення позову, судами не враховано положення частини 1 статті 23 Закону України "Про іпотеку", що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження такого майна іпотекою, про що зроблено правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц та постановах Верховного Суду України від 24.12.2014 (провадження № 6-201цс14), від 05.02.2014 (провадження № 6-131цс13) та постанові Вищого господарського суду України від 09.02.2015 (провадження № 54/315), при цьому на підставі чинного Іпотечного договору від 30.06.2015 до ліквідаційної маси Банку включено актив у вигляді права вимоги за кредитним договором, який забезпечений дійсною іпотекою, а отже права та законні інтереси Позивача на цілісний майновий комплекс Відповідачами не порушено;

- судами не враховано, що Компанія "Ретт Інтер Ес.Ей." є добросовісним набувачем права власності на ЦМК, а отже АТ "Місто Банк" є законним володільцем спірного майна, оскільки таке право у нього виникло на відповідній правовій підставі - Іпотечному договорі від 30.06.2015 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/73/17), втручання у мирне володіння майновими правами, що випливають з договору іпотеки, є неприпустимим та не відповідатиме критерію "пропорційності", який розкрито у постановах Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011, від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц, від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц;

- судом першої інстанції здійснено кваліфікацію Іпотечного договору від 30.06.2015 як нікчемного, в силу положень статті 228 Цивільного кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс15, та постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 910/24075/16, від 02.07.2020 у справі № 916/4932/19

- Позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, проте суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки за захистом якого порушеного права звернувся Позивач.

ТОВ "Солія" подало до Верховного Суду відзив на касаційні скарги Фонду та АТ "Місто Банк", у якому заперечило доводи касаційних скарг, посилаючись на обґрунтованість та правомірність висновків судів попередніх інстанцій, у зв`язку з чим просить залишити скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення, викладені у відзиві на касаційні скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Векторпромконсалт" (до зміни найменування ТОВ "Каховка Пром-Агро") (Продавець) та ТОВ "Солія" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу (далі - Договір від 31.01.2020), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П. та зареєстровано в реєстрі за № 23, за умовами якого Покупець купив вільне від будь-яких обтяжень чи прав третіх осіб у Продавця майно - ЦМК, розташований за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, буд. 19, яке належить Продавцю на підставі: 92/100 часток - постанови Верховного Суду України номер: 910/16594/15 від 05.07.2018; рішення Господарського суду номер: 910/15767/15 від 25.02.2016; постанови Київського апеляційного господарського суду номер: 910/16594/15 від 16.04.2018; ухвали Північного апеляційного господарського суду номер: 910/16594/15 від 16.04.2015 від 16.04.2018; ухвали Північного апеляційного господарського суду номер: 910/16594/15 від 28.11.2018, зареєстрованих 26.09.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про право власності 32147075, реєстраційний номер нерухомого майна 257102365107; 8/100 часток - постанови Верховного Суду України від 10.02.2016; постанови Київського апеляційного господарського суду номер: 910/15767/15 від 05.09.2017; рішення Господарського суду міста Києва номер: 910/15767/15 від 20.10.2016; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер: р/н 75, виданих 26.01.2009, видавник: Виконавчий комітет Новокаховської міської ради, зареєстрованих 02.11.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про право власності 23135200, реєстраційний номер нерухомого майна 257102365107.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта підтверджується, що 31.01.2020 приватним нотаріусом КМНО Криворучко В. П. на підставі Договору купівлі-продажу від 31.01.2020 зареєстровано за ТОВ "Солія" право власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, буд. 19.

Судами також встановлено, що на розгляді у Господарському суді міста Києва перебувала справа № 910/16594/15 за позовом ТОВ "Каховка Пром-Агро" до Міністерства юстиції України, ТОВ "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції", Компанії "Ретт Інтер Ес. Ей.", ПАТ "Комерційний банк "Надра", за участі третьої особи - АТ "Місто Банк", про визнання недійсними торгів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності на майно, витребування майна та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду міста Києва у вказаній справі від 25.02.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018, визнано недійсними торги проведені 20.03.2013, які оформлено протоколом від 20.03.2013 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та затверджено актом № 339/12 від 29.03.2013 про реалізацію майна; визнано право власності ТОВ "Каховка Пром-Агро" на нерухоме майно - 92/100 частини ЦМК виробництва по переробці сої, розташоване в Херсонській обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19 та витребувано це майно у Компанії "Ретт Інтер Ес. Ей." на користь ТОВ "Каховка Пром-Агро".

При розгляді справи № 910/16594/15 судами встановлено, що ТОВ "Каховка Пром-Агро" є власником ЦМК по переробці сої, розташованого за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19, і вибуття спірного майна із володіння ТОВ "Каховка Пром-Агро" відбулось поза його волею, на підставі судового рішення від 20.11.2012 у справі № 5024/1463/2012 про звернення стягнення на майно іпотеки, яке скасоване постановою Верховного Суду України.

Постановою Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 910/16594/15 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 в частині розгляду позову про визнання недійсними торгів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності на майно залишено без змін.

Верховний Суд у постанові від 05.07.2018 у справі № 910/16594/15 вказав на те, що судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи встановлено, що:

- у 2009 році Позивач (ТОВ "Каховка Пром-Агро") набув право власності на об`єкт нерухомості - ЦМК заводу по переробці сої, що у Херсонській області, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.01.2009;

- право власності ТОВ "Каховка Пром-Агро" на спірний об`єкт нерухомості підтверджується Актами державної приймальної комісії, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Новокаховської міської ради № 251 від 22.07.2008 та № 463 від 22.12.2008, свідоцтвом про право власності на майно від 26.01.2009, витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 21675716 від 26.01.2009 та Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 28814490:

- на виконання рішення суду від 20.11.2012 у господарській справі № 5024/1463/2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки, спірне нерухоме майно з прилюдних торгів 20.03.2013 було відчужено іпотекодержателю - ПАТ КБ "Надра" з видачею йому нотаріально посвідченого свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомості 19.06.2013;

- прилюдні торги 20.03.2013 з продажу спірного нерухомого майна проведені безпідставно, майно вибуло з володіння ТОВ "Каховка Пром-Агро" поза його волею, а вчиненні третіми особами щодо спірного майна правочини в період з 20.03.2013 до моменту розгляду спору судами у даній справі (№ 910/16594/15), не створюють правових наслідків, оскільки права володіння, користування та розпорядження спірним майном з 2009 року належало ТОВ "Каховка Пром-Агро", як власнику, на законних підставах.

При цьому, Верховний Суд за результатами перегляду справи № 910/16594/15 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що визнання прилюдних торгів 20.03.2013 недійсними, як самостійна позовна вимога, не матиме наслідком відновлення порушених прав ТОВ "Каховка Пром-Агро", як власника спірного нерухомого майна, яке в період з 20.03.2013 неодноразово переходило у володіння третіх осіб за цивільно-правовими договорами (купівлі-продажу, іпотеки, оренди), у зв`язку з чим Позивачем вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України та пред`явлено віндикаційну вимогу про витребування спірного майна у Відповідача-3 - Компанії "Ретт Інтер Ес. Ей.", як добросовісного набувача та фактичного володільця в порядку, передбаченому положеннями статті 388 Цивільного кодексу України.

Судами також враховано, що за результатами розгляду справи № 910/15767/15 за позовом ТОВ "Каховка Пром-Агро" до Міністерства юстиції України в особі Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", ТОВ "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції", за участю третіх осіб - ПАТ "Комерційний банк "Надра", Компанії "Ретт Інтер Ес.Ей.", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Компанії "Модерн Ворлд Лтд.", ТОВ "Каховка Протеїн Агро", АТ "Місто Банк" про стягнення 10 000,00 грн та визнання недійсними торгів, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2017, позов задоволено частково; визнано недійсними прилюдні торги, оформлені протоколом № 1-048/11 від 28.09.2011 проведення прилюдних торгів та актом державного виконавця № 218/9 від 04.10.2011 про реалізацію предмета іпотеки. Тобто, за наслідками розгляду справи № 910/15767/15 було визнано недійсними прилюдні торги щодо продажу нерухомого майна, яке становить 8/100 частини цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої, що розташоване по вул. Індустріальній, 19, у м. Нова Каховка Херсонської області.

В силу положень частини четвертої статті 75 ГПК України, встановлені у зазначених рішеннях суду у господарських справах обставини про те, що починаючи з 2009 року законним власником ЦМК було ТОВ "Каховка Пром-Агро" (змінено найменування на ТОВ "Векторпромконсалт"), яке здійснило продаж цього ЦМК ТОВ "Солія", є преюдиціальними при встановленні дійсного власника такого майна, у зв`язку з чим не підлягають доказуванню у даній справі № 910/7023/21, що розглядається.

Крім того, у рішенні суду по справі № 910/16594/15 встановлено, що належне на праві власності ТОВ "Каховка Пром-Агро" нерухоме майно (ЦМК) у 2013 році вибуло з володіння власника поза його волею, після чого неодноразово укладалися цивільно-правові договори, у тому числі договір іпотеки, зокрема, 30.06.2015 між АТ "Місто Банк" (Іпотекодержатель) та Компанією "Ретт ІнтерЕс.Ей." (Іпотекодавець), яка виступила майновим поручителем ТОВ "Каховка Протеїн Агро" (Позичальник), було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., зареєстрований в реєстрі за номером №1137 (далі - Іпотечний договір від 30.06.2015), за умовами якого Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язань ТОВ "Каховка Протеїн Агро", як Позичальника за Договором № 22/ю-15 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 09.06.2015 та Кредитним договором №02/0-20/04/ю від 05.05.2015, а також усіма наявними та можливими додатковими угодами до них передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку нерухоме майно - ЦМК виробництва по переробці сої, розташоване в Херсонській обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19.

За змістом Іпотечного договору від 30.06.2015 вбачається, що предметом іпотеки є спірний ЦМК, проте Іпотекодавцем у ньому виступає Компанія "Ретт Інтер Ес. Ей.", а не законний власник майнового комплексу - ТОВ "Каховка Пром-Агро", яке є таким з 2009 року, і відповідно на момент укладення цього Договору. При цьому, матеріали справи не містять доказів надання ТОВ "Каховка Пром-Агро" згоди на укладення вказаного Іпотечного договору від 30.06.2015 шляхом уповноваження Компанії "Ретт Інтер Ес. Ей." на його укладення. Тобто, Іпотечний договір від 30.06.2015 є правочином, що мав місце після та за результатами вибуття в 2013 році спірного нерухомого майна з володіння власника - ТОВ "Каховка Пром-Агро" поза його волею.

В подальшому, рішенням Правління Національного банку України від 14.12.2020 № 735-рш/БТ АТ "Місто Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних у зв`язку з тим, що актив, який банк відображав на балансі - 92/100 частин ЦМК з виробництва та переробки сої, загальною площею 10 355,9 кв. м, який розташований за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, буд. 19, є власністю ТОВ "Солія", а тому відсутність у АТ "Місто Банк" права власності та будь-якого іншого права на об`єкт нерухомості засвідчує неможливість врахування його вартості під час розрахунку нормативу достатності (адекватності) капіталу (Н2) та нормативу достатності основного капіталу (НЗ) та набуття ними від`ємних значень: Н2-11,95% та НЗ-11,95%, а відтак віднесення АТ "Місто Банк" до категорії неплатоспроможних є заходом впливу, адекватним вчиненим порушенням та рівню загрози інтересам вкладників і кредиторів.

На підставі рішення правління НБУ №735-рш/БТ від 14.12.2020 "Про віднесення АТ "Місто банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 2086 від 14.12.2020 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Місто Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", відповідно до якого розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 15.12.2020 до 14.01.2021 (включно), призначено уповноваженою особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ "Місто Банк", що визначені Законом.

Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №25 від 12.01.2021 про продовження строку тимчасової адміністрації в АТ "Місто Банк" на один місяць з 15.01.2021 до 14.02.2021 (включно).

На підставі рішення Правління Національного Банку України від 26.01.2021 №25-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Місто Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 85 від 26.01.2021 "Про початок процедури ліквідації АТ "Місто Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Рішенням Кредитного комітету АТ "Місто Банк" № 1 від 22.01.2021 було зобов`язано Управління заставних операцій в строк до 22.01.2021 підготувати розпорядження кредитному управлінню щодо визнання в бухгалтерському обліку банку в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №02/0-20/04/Ю від 05.05.2015 майнові права, що випливають з Іпотечного договору, посвідченого 30.06.2015 приватним нотаріусом Одеського МНО Савченко С. В., за №1137, заставною вартістю 164583333,33 грн. Вказані майнові права відображено в переліку бухгалтерських проведень (Додаток 2 до Рішення кредитного комітету).

Крім того, згідно наданої АТ "Місто Банк" виписки по позабалансовому рахунку № 95003001032054 на вказаному рахунку банком здійснюється облік майнових прав банку на забезпечення згідно Іпотечного договору від 30.06.2015.

Водночас, застава майнових прав, що випливають з Іпотечного договору від 30.06.2015, включена до інформації про актив у складі ліквідаційної маси АТ "Місто Банк", що підтверджується витягом з Акту про формування ліквідаційної маси АТ "Місто Банк" та витягом з Додатку № 13.5 до ліквідаційної маси АТ "Місто Банк".

Поряд з цим, відповідно до паспорта відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) АТ "Місто Банк" (№ лоту G18N019611) та пояснень представників сторін, Фондом проводились торги з продажу права вимоги за Кредитним договором № 02/0-20/04/Ю. Публічний паспорт вказаного активу містить інформацію щодо забезпечення права вимоги за зазначеним Кредитним договором у вигляді майнових прав, що випливають з Іпотечного договору від 30.06.2015 (предмет іпотеки 92/100 ЦМК виробництва по переробці сої, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка).

Крім того, 25.01.2021 за заявою АТ "Місто Банк" до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна було внесено приватне обтяження, зареєстроване 25.01.2021 за № 28487759 на підставі Іпотечного договору від 30.06.2015, укладеного між АТ "Місто Банк" та Компанією "Ретт Інтер Ес.Ей.", що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. 30.06.2015, за реєстровим номером № 1137, обтяжувач: АТ "Місто Банк", об`єкт обтяження: майнові права на 92/100 ЦМК виробництва по переробці сої, який розташований за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, буд. 19.

За таких обставин, ТОВ "Солія" звернулось до суду з даним позовом, оскільки вважає відображення та знаходження майнових прав щодо ЦМК, що випливають з Іпотечного договору від 30.06.2015, в бухгалтерському обліку та ліквідаційній масі АТ "Місто Банк" є свідченням безпідставного обтяження нерухомого майна, обмеженням та посяганням з боку Відповідачів на право мирного володіння майном, єдиним і законним власником якого воно є, тому, посилаючись на те, що виключення майнових прав щодо ЦМК з активів АТ "Місто Банк" унеможливить продаж вказаних майнових прав іншим особам та подальше звернення стягнення на майно, яке належить ТОВ "Солія", на підставі договору іпотеки, який не породжує жодних правових наслідків.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що:

- судовими рішеннями у справі № 910/16594/15 встановлено незаконне вибуття у 2013 році із власності ТОВ "Каховка Пром-Агро" нерухомого майна - 92/100 частини ЦМК виробництва по переробці сої, розташованого в Херсонській області, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19, що стало підставою для його витребування у Компанії "Ретт Інтер Ес. Ей.", як останнього набувача та фактичного володільця у порядку, передбаченому статтею 388 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим було спростовано правомірність відчуження ЦМК по ланцюгу правочинів, у тому числі і на користь Компанії "Ретт Інтер Ес. Ей.", яка, не будучи законним власником, передала таке майно в іпотеку АТ "Місто Банк" на підставі Іпотечного договору від 30.06.2015;

- обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 910/16594/15, є преюдиційними для учасників даного спору та не спростовані Відповідачами у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 75 ГГПК України;

- за встановлених у справі № 910/16594/15 обставин, Іпотечний договір від 30.06.2015 не створює жодних правових наслідків, оскільки укладений особою, у якої були відсутні законні права та повноваження на передачу спірного майна в іпотеку, що виключає виникнення законного права у сторін цього договору на взаємні зобов`язання за таким правочином та, як наслідок, відсутність правової підстави для включення до інформації про актив у складі ліквідаційної маси АТ "Місто Банк" у вигляді права вимоги за Кредитним договором № 02/0-20/04/Ю інформації про забезпечення (заставу) - майновими правами, що випливають з Іпотечного договору від 30.06.2015;

- враховуючи, що право вимоги щодо належного Позивачу ЦМК, які випливають з Іпотечного договору від 30.06.2015, відповідно до норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012 (далі - Положення), було проінвентаризовано та включено до ліквідаційної маси АТ "Місто Банк", та в подальшому за рішення Фонду було виставлено на реалізацію (продаж) у складі активу - право вимоги за Кредитним договором 02/0-20/04/Ю, яке забезпечено майновими правами на підставі Іпотечного договору від 30.06.2015 (Іпотека 92/100 ЦМК виробництва по переробці сої, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка), суд дійшов висновку, що такі дії Відповідачів порушують законні права Позивача та підлягають захисту шляхом зобов`язання Відповідачів вчинити певні дії для запобігання такому порушенню. При цьому, обраний Позивачем спосіб захисту прав є ефективним, оскільки виключення майнових прав на ЦМК з активів Банку унеможливить продаж вказаних майнових прав іншим особам та подальше звернення стягнення на майно Позивача на підставі договору, який не створює жодних правових наслідків.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції відхилив доводи Фонду щодо відсутності правових підстав для зобов`язання його вчиняти дії у спірних правовідносинах, вказавши на те, що в силу вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положення заходи щодо проведення інвентаризації, виявлення активів, формування ліквідаційної маси неплатоспроможного банку покладено на Фонд, який може делегувати вказані повноваження уповноваженій Фондом особі, а АТ "Місто Банк" продовжує існувати як юридична особа, і на його позабалансовому рахунку обліковується спірний актив.

Також, судом відхилено доводи Відповідачів щодо дійсності іпотеки для наступних власників переданого в заставу майна за відсутності судових рішень про визнання Іпотечного договору недійсним, виходячи з того, що у судових рішеннях у справі № 910/16594/15 встановлено, що ТОВ "Каховка Пром-Агро" ще у 2009 році набуло право власності на зазначене нерухоме майно, яке у 2013 році вибуло з володіння власника поза його волею, після чого неодноразово укладалися цивільно-правові угоди (купівлі-продажу, іпотеки, оренди), які не створюють правових наслідків, а отже ЦМК до придбання його Позивачем не перебував в іпотеці, яка була б дійсною для нового власника ЦМК.

З огляду на те, що у Відповідача-2 відсутні права на передане в іпотеку майно, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовної вимоги про припинення приватного обтяження, зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 25.01.2021 за № 28487759 на підставі Іпотечного договору від 30.06.2015.

При цьому, враховуючи, що рішення суду про припинення обтяження є підставою для внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідних записів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання Фонду та АТ "Місто Банк" подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення і виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна приватного обтяження, зареєстрованого 25.01.2021 за №28487759 на підставі Іпотечного договору від 30.06.2015, задоволенню не підлягає.

Водночас, судом апеляційної інстанції відхилено доводи скаржників щодо неврахування судом першої інстанції того, що спір у даній справі виник в результаті неправомірних дій та зловживання Позивачем правами, з посиланням на те, що, на думку скаржників, метою подання позову у даній справі є виключно маніпулювання підсудністю спору та штучного створення преюдиційних фактів для використання у справі № 923/580/21, яка розглядається Господарським судом Херсонської області, з огляду на те, що наявність спору у справі № 923/580/21 не позбавляє права Позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, зокрема, і з позовом у даній справі. До того ж, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень відкриттю провадження у справі № 923/580/21 (02.06.2021) передувало відкриття провадження у справі № 910/7023/21 (06.05.2021), а з матеріалів справи убачається, що підготовчі дії для подання даної позовної заяви з відповідними вимогами здійснювалися представником Позивача заздалегідь, ще у квітні 2021 року, зокрема направленням до Фонду 18.04.2021, а до АТ "Місто Банк" 28.04.2021 запиту про надання інформації щодо того, чи включено спірне нерухоме майно та будь-які майнові права, в тому числі право вимоги, на це майно до складу ліквідаційної маси АТ "Місто Банк" з наданням підтверджуючих документів.

Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржники (Фонд та АТ "Місто Банк") оскаржують постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Проте, обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилися з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

При цьому, на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Слід виходити також із того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Відповідно неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19) та від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (провадження №14-166цс20).

Таким чином, подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Разом з тим, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Проаналізувавши правові висновки Верховного Суду, викладені у справах, на які послалися скаржники у касаційних скаргах на обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень у справі № 910/7023/21, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції вважає, що правовідносини у зазначених справах не є подібними, виходячи з такого.

Так, Верховний Суд, у справі № 910/5320/17 (постанова від 24.09.2019), розглядаючи спір щодо зобов`язання вчинити дії шляхом скасування нарахованих обсягів природного газу, у тому числі втрати та витрати; у справі № 910/6642/18 (постанова від 14.06.2019), розглядаючи спір про визнання права на споживання природного газу у спірний період; у справі № 338/180/17 (постанова від 05.06.2018), розглядаючи спір за первісним позовом про стягнення безпідставно одержаних коштів і за зустрічним позовом про визнання договору укладеним та стягнення заборгованості за договором підряду; у справі № 488/5027/14-ц (постанова від 07.11.2018), розглядаючи спір про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішень ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування запису про право власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння; у справі № 910/12787/17 (постанова від 16.10.2020), розглядаючи спір про визнання недійсними пунктів договорів; у справі № 910/12525/20 (постанова від 15.09.2022), розглядаючи спір про визнання недійсними відкритих торгів, протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу, у кожній наведеній конкретній справі надав оцінку способу захисту порушеного права чи/або законного інтересу, виходячи з предмета позову, встановлених фактичних обставин та специфіки нормативно-правового регулювання відносин, які склалися між сторонами.

У даній справі № 910/7023/21, що переглядається, судами встановлено, що Позивач звернувся до суду з вимогами про зобов`язання Відповідачів вчинити дії з метою запобігання порушення його права власності на ЦМК; при цьому право на таке майно підтверджено судовим рішенням про витребування спірного майна від особи, яка була останнім набувачем, оскільки майно вибуло із власності власника поза його волею, і для здійснення такого витребування не є ефективним способом захисту порушеного права оспорювання наступних договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право; в той же час, майнові права щодо спірного ЦМК на підставі Іпотечного договору від 30.06.2015, за яким Іпотекодавцем є Компанія "Ретт Інтер Ес.Ей.", у якої і було витребувано спірне майно, за рішенням Фонду включено до ліквідаційної маси та постановлено на баланс АТ "Місто Банк", що, за висновками судів попередніх інстанцій, свідчить про наявність порушеного права та є підставою для його захисту у спосіб обраний Позивачем, який є належним та ефективним за обставинами даної справи, які встановлені судами попередніх інстанцій.

Отже, враховуючи відмінність предмета та підстав позовів у наведених справах та у справі № 910/7023/21, що розглядається, а також різні обставини, що встановлені судами при вирішенні питання належності та ефективності способу захисту порушеного права у кожній конкретній справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що правовідносини у цих справах не є подібними.

У справі № 161/6253/15-ц (постанова від 05.05.2020) розглядався спір про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно. Велика Палата Верховного Суду, з посиланням на правові позиції викладені Верховним Судом України у постановах від 24.12.2014 (провадження № 6-201цс14) та від 05.02.2014 (провадження № 6-131цс13), вказала на те, що відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про іпотеку" іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна. Однак, у даній справі № 910/7023/21, що розглядається, судами не вирішувалось питання дійсності іпотеки для нового власника, з огляду на те, що у даному спорі судами встановлено, що укладення такого договору відбулося у період вибуття спірного майна із володіння законного власника поза його волею, і власник спірного майна захистив своє порушене право шляхом витребування майна у останнього набувача (Компанії "Ретт Інтер Ес.Ей.") відповідно до положень статті 388 Цивільного кодексу України за рішенням суду, що є ефективним відновленням порушеного права, яке існувало до його порушення, а оспорювання ланцюга договорів (або інших правочинів), у тому числі Іпотечного договору від 30.06.2015, не є ефективним способом захисту (близькі за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 23.02.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Таким чином, проаналізувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду у наведених вище справах, на які посилаються скаржники як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, судових рішень, прийнятих у цій справі, Суд дійшов висновку, що вони ухвалені за неподібних правовідносин стосовно обставин цієї справи та іншого нормативно-правового регулювання, що свідчить про неподібність правовідносин у них.

Аргументи скаржників, викладені у касаційних скаргах, щодо неправильного застосування судами положень статті 228 Цивільного кодексу України, без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс15, та постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 910/24075/16, від 02.07.2020 у справі №910/4932/19, Верховним Судом відхиляються, з огляду на те, що судом апеляційної інстанції під час вирішення даного спору не застосовувались положення вказаної норми, враховуючи те, що спірний ЦМК був витребуваний у останнього набувача у порядку, передбаченому статтею 388 Цивільного кодексу України за рішенням суду, що виключає необхідність визнання такого правочину недійсним, оскільки такий правочин не створює правових наслідків для сторін такого правочину.

Верховним Судом також відхиляються доводи скаржників, що Компанія "Ретт Інтер Ес.Ей." є добросовісним набувачем права власності на ЦМК, а тому АТ "Місто Банк" є добросовісним Іпотекодержателем, з посиланням на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011 (розглядався спір про витребування майна із чужого незаконного володіння у справі про банкрутство), від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц (розглядався спір про витребування нежитлового приміщення), від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц (розглядався спір про витребування нежитлового приміщення), з огляду на неподібність правовідносин у наведених справах, до правовідносин у даній справі № 910/7023/21, що розглядається. Крім того, зазначені доводи скаржників могли бути предметом розгляду під час вирішення питання про витребування майна у добросовісного набувача, а не за наслідками розгляду спору у даних правовідносинах.

Крім того, Фонд та ПАТ "Місто Банк", посилаючись у своїх касаційних скаргах на не врахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/73/17 (розглядався первісний позов про усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням та зустрічний позов про витребування майна із чужого незаконного володіння та виселення з нежилого приміщення), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (предметом позову була вимога про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів), від 16.05.2018 у справі № 910/17448/16 (предметом розгляду був спір про визнання недійсним наказу), від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (предметом позову був спір про визнання дій засновників товариства незаконними, відміну статуту товариства та відшкодування моральної шкоди) та у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (предметом позову була вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки), фактично цитують аргументи суду касаційної інстанції, якими враховуються чи відхиляються доводи касаційних скарг у зазначених справах, при цьому скаржники не зазначають щодо якої норми права Верховним Судом зроблено висновок та яка норма, на думку скаржників, неправильно застосована судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи.

Разом з тим, слід зазначити, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій подібній справі.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що цитування скаржниками окремих висновків, наведених у постановах у справах № 922/2416/17, № 910/3907/18, № 910/17448/16, № 523/9076/16-ц та № 910/73/17, не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а зміст зазначених скаржниками постанов не свідчить про застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків, викладених у цих постановах.

Разом з тим, суд касаційної інстанції позбавлений можливості надати будь-яку оцінку судовому рішенню у справі № 910/8130/20, оскільки така справа відсутня у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що виключає правові підстави для перегляду судового рішення з наведеної підстави.

Також, Верховний Суд відхиляє посилання скаржників у касаційних скаргах на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, які викладено у постанові Вищого господарського суду України від 09.02.2015 (провадження № 54/315), оскільки постанови Вищого господарського суду України не є тим судовим рішенням, невідповідність висновкам якого щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, є підставою касаційного оскарження, передбаченою у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Доводи скаржників, викладені у касаційних скаргах, щодо порушення судами норм процесуального права, зокрема, частини четвертої статті 75 ГПК України, Верховним Судом відхиляються з огляду на те, що такі доводи скарг у цій частині не обґрунтовані підставами, визначеними у частині другій статті 287 ГПК України, а відповідно до частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції здійснює перегляд судових рішень, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Беручи до уваги наведене, Верховний Суд встановив, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та Верховного Суду України, на які посилаються скаржники (Фонд та АТ "Місто Банк") у касаційних скаргах, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі № 910/7023/21, що розглядається.

Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З огляду на викладене, враховуючи, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження, касаційне провадження в цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 910/7023/21.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Суховий

Судді І. Берднік

В. Зуєв