УХВАЛА
23 лютого 2023 року
Київ
справа № 640/28445/21
адміністративне провадження № К/990/5622/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 640/28445/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖИІ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
16.02.2023 до суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник).
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить.
Скаржник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначив, що суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права (пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27.04.2022 у справі № 420/13197/20, від 12.03.2021 у справі № 826/373/18.
Усталеною є позиція Верховного Суду, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Зі змісту судових рішень не вбачається, що перед судами було поставлено питання застосування пункту 44.6 статті 44 ПК України, як і не вбачається, що підставою для висновків Акта перевірки стало те, що позивач під час проведення перевірки, яка була позаплановою виїзною, не надав первинних документів.
Також скаржник зазначає, що суди неправильно застосували положення статті 134 КАС України та не враховували правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28.12.2018 у справі №826/856/18, від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 13.02.2019 у справі № 826/7806/17, відповідно до яких при визначенні суми відшкодування судових витрат на правову допомогу необхідно виходити з критерію реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Як вбачається зі змісту постанови апеляційної інстанції, суд, врахувавши правову позицію Верховного Суду викладену у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16, від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18, від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц, від 30.11.2022 у справі №520/11678/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, рішення першої інстанції змінив в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та дійшов висновку, що сума витрат вказана заявником до відшкодування у розмірі 150694,85 грн є завищено, а тому, на засадах співмірності та справедливості, на користь позивача підлягає стягненню лише 50000,00 грн понесених судових витрат.
Отже, посилання відповідача у касаційній скарзі на судову практику Верховного Суду, викладену у постановах, наведене безвідносно як до висновків суду апеляційної інстанції, так і до підстав касаційного оскарження, визначених у частині четвертій статті 328 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № № 640/28445/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖИІ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2023 |
Оприлюднено | 24.02.2023 |
Номер документу | 109161489 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні