Ухвала

від 13.10.2023 по справі 640/28445/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 640/28445/21

адміністративне провадження № К/990/34111/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 640/28445/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИІ УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

11.10.2023 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, в якій скаржник, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, посилається на п. 1 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанції застосовано норми права у подібних правовідносинах без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 400/3580/19, від 27.04.2022 у справі № 420/13197/20, від 06.08.2019 у справі № 2340/4818/18, від 05.05.2020 у справі № 826/678/16, від 12.03.2021 у справі № 826/373/18.

При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за вказаною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Право на касаційне оскарження передбачено ст. 328 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Так, згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.

Вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги містяться у ст. 330 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Водночас, ч. 3 ст. 334 КАС України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Згідно з приписами ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали таку оцінку, як на думку скаржника, неправильно.

При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб`єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору); об`єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.

Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не визначив чітко, які саме норми права, на його погляд, були застосовані судами першої та апеляційної інстанції неправильно, не обґрунтував, у чому полягало таке неправильне застосування, натомість процитував окремі витяги із постанов Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 400/3580/19, від 27.04.2022 у справі № 420/13197/20, від 06.08.2019 у справі № 2340/4818/18, від 05.05.2020 у справі № 826/678/16, від 12.03.2021 у справі № 826/373/18, без доведення при цьому подібності правовідносин.

Крім того, як вбачається зі змісту постанови апеляційної інстанції судом, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за результатом розгляду справи було враховано правову позицію Верховного Суду викладену у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16, від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18, від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц, від 30.11.2022 у справі №520/11678/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, натомість відповідачем не аргументовано, у чому, на його думку, полягає помилковість застосування судом цих позицій.

Фактично зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди податкового органу із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із приписами п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України та виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Відтак касаційна скарга Головного управління ДПС у місті Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

До того ж як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», заявник раніше вже реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі, однак ухвалами Верховного Суду від 23.02.2023, 05.04.2023, 31.05.2023 касаційну скаргу повернуто скаржнику, в тому числі, з тієї причини, що така не містила підстав касаційного оскарження.

За результатами проведеного аналізу змісту вкотре поданої касаційної скарги, судом з`ясовано, що вона не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом, скаржником не приведено касаційну скаргу у відповідність із нормами процесуального закону, зокрема, в частині належного обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 640/28445/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИІ УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяС.С. Пасічник