Ухвала

від 17.02.2023 по справі 446/1958/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 446/1958/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1161/22 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8

представника власника майна: ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відео конференції апеляційні скарги представника ТОВ «Глобалхімтранс» - адвоката ОСОБА_9 та власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20 грудня 2022 року,

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області капітан поліції ОСОБА_10 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на:

- автомобіль марки «DAF» моделі «XT FT 105.460» р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1

- напівпричіп марки «SCHMITZ» моделі «S-ОІ» р.н. НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель

АДРЕСА_1

- рідину в двадцяти пластикоих контейнерах, по 1070 кг кожен з масовою часткою соляної кислоти 15.13 мас.%, власником якого є ТОВ «Глобалхімтранс», юридична адреса: пл. Гагаріна, 5. м. Кам`янське, Дніпропетровської області, які є доказами по кримінальному провадженні № 12022141420000170.

Ухвалою слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області

від 20грудня 2022року клопотання слідчого СВ ВП №1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_11 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022141420000170 від 03 грудня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 320 КК України задоволено та накладено арешт на вище вказані предмети.

Слідчий суддя провівши аналіз правових підстав для арешту майна, прийшов до висновку про необхідність задоволення вище вказаного клопотання слідчого про арешт майна.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ТОВ «Глобалхімтранс» адвокат ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить арешт, накладений оскаржуваною ухвалою - скасувати та зобов`язати слідчих СВ ВП №1 ЛРУП№1 Головного управління НП у Львівській області у кримінальному провадженні № 12022141420000170 від 03.12.2022 року повернути майно арештоване ухвалою від 20.12.2022 року його власникам.

Вважає що оскаржувана ухвала винесена без достатніх на це підстав, та з суттєвим порушенням норм КПК України.

В апеляційній скарзі, адвокат вказує, що клопотання слідчого не містило додатків, окрім витягу з ЄРДР по даному кримінальному провадженню та незавірених жодним чином ксерокопій документів, й деякі з них нечитабельні.

Стверджує, що слідчий суддя порушуючи право на захист перебив адвоката та не дав йому висловити думку, завчасно завершивши розгляд клопотання та вийшовши до нарадчої кімнати, не провівши судові дебати. Також не було надано пам`ятку про права та обов`язки присутніх осіб, чим, на думку апелянта, було порушено право висловити недовіру складу суду, секретарю чи слідчому судді.

Зазначає, що слідчий суддя суттєво порушив строки розгляду клопотання про арешт майна.

Звертає увагу, що відповідно до витягу з ЄРДР № 12022141420000170 від 03.12.2022 року, зареєстровано кримінальне провадження за ч. 1 ст. 320 КК України - Порушення встановлених правил перевезення прекурсорів.

Однак підприємство ТОВ «Глобалхімтранс» має відповідну ліцензію, видану Держлікслужбою України на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів та прекурсорів до 08.11.2023 року, тому відсутня об`єктивна сторона як одна зі складових злочину.

Вказує,що відповідальність за злочин передбачений ч.1 ст.320 КК України настає лише в тому разі, коли порушення правил є істотним та створювало реальну небезпеку для життя та здоров`я людей або виходу наркотичного засобу з під контролю інакше порушення цих правил відповідно до ч. 2 ст. 11 КК України злочином не вважається, а тому будь яке визнання речей та документів речовими доказами у цьому провадженню призведе до незаконного накладання обтяжень на майно зацікавлених осіб.

На думку представника ТОВ «Глобалхімтранс», слідчими органами не доведено жодним чином як заборона користування, розпорядження майном може вплинути на приховування або знищення майна, а особливо це стосується автомобіля та напівпричепу.

Апелянт звертає увагу, що при визначенні густини проби рідини було використано вимірювальні прилади які мають похибку так аерометр АОН 1- для визначення густини розчину 0,001 г/смЗ. Відповідно до результатів вимірів густина складає 1,073 г/смЗ враховуючи похибку результат може бути як 1,072 так і 1,074 у подальшому використовувалися ДСТУ 857-95 діючий і на теперішній час на Україні. Згідно з додатком 2 до цього ДСТУ при густині 1,072 - концентрація хлористого водню складає 14,9 % , що є в межах норми наданого на митниці сертифікату та рідина відповідно не є прекурсором.

Стверджує, що під час прийняття рішення суд не врахував розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Підкреслює, що ТОВ «Глобалхімтранс» більше чотирьох років здійснює діяльність по постачанню хімічної продукції, небезпечних вантажів та прекурсорів на підприємства металургійної, хімічної та харчової промисловості України. Має відповідну ліцензію на право здійснювати господарську діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, має ліцензію на міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями, проте на даний час на ТОВ «Глобалхімтранс» відбувається нічим необґрунтований тиск з боку митних та правоохоронних органів.

Судове рішення також оскаржив також власник автомобіля марки «DAF» моделі «XT FT 105.460» р.н. НОМЕР_1 , - ОСОБА_7 , який просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що з 16 липня 2007 року, зареєстрований фізичною особою-підприємцем (додаток 1-3 до апеляційної скарги), з основним видом діяльності, згідно КВЕДу, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт й надає послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом як по території України так і за її межами.

Вказує, що 03 жовтня 2022 року між ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 було укладено договір № UA031022 перевезення вантажі (додаток 4), на підставі якого було надано договір-замовлення № 02 на перевезення вантажу від 04.11.2022 р. (додаток 5) за маршрутом Бидгощ, Польща - Львів, Київ, Україна; найменування вантажу, параметри: 20 єврокубків з соляною кислотою 14% (НYDROCHLORIC ACID 13-14%), загальною масою 22.8 т; марка, номер автотранспортного засобу, П.І.Б. водія: Даф НОМЕР_1 , НОМЕР_2 водій ОСОБА_13 . Із водієм ОСОБА_13 укладено трудовий договір (додаток 6).

Стверджує, що факт надання ОСОБА_7 послуг з перевезення вантажу, за вище вказаною заявкою, також підтверджується міжнародною товаро-транспортною накладною CMR № 26 від 17.11.2022 р. (додаток 7), рахунком-фактурою NR І/00028/В/22 від 10.11.2022 р. (додаток 8), контрольним талоном за документом UA209000/2022/748428 від 17.11.2022 р. (додаток 9).

Зазначає, що під час митного оформлення вантажу на митному посту «Львів північний» автомобіль з напівпричіпом був затриманий і в подальшому, апелянту стало відомо про порушену кримінальну справу.

ОСОБА_7 повідомляє апеляційний суд, що напівпричіпом користується на підставі договору позички транспортних засобів від 15.03.2018 року, який посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_14 та зареєстровано в реєстрі за № 584 (додаток 10).

Стверджує, що будучи перевізником, не має жодного відношення до обставин набуття (походження) соляної кислоти, а тому не повинен нести відповідальності та обмежень щодо користування своєю власністю, оскільки зі своєї сторони під час перевезення вантажу за вказаним рейсом порушень законодавства не допускав.

Вважає, що суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 320 КК України, вчиненого зокрема шляхом перевезення, теоретично може виступати особа, яка ініціює (замовляє) перевезення такого вантажу, а не фактичний перевізник.

Просить врахувати, що у своїй підприємницькій діяльності ОСОБА_7 постійно користувався вантажним автомобілем з напівпричіпом. Накладений на них арешт створює істотні труднощі на невизначений період часу, наслідком яких є фінансові втрати у вигляді неотриманого прибутку та штрафів від замовників послуг перевезення за невиконання договірних зобов`язань.

Накладений арешт не дозволяє використовувати автомобіль та напівпричіп, тому ОСОБА_7 зазнаються збитки через їх простій, оскільки замовлення надходять, з врахуванням кіпця року - в значних обсягах.

Вважає, що такий ступінь втручання під час досудового розслідування у право власності суб`єкта господарювання є невиправданим.

Звертає увагу, що в оскаржуваній ухвалі після слова «встановив» слідчим суддею вказано: «слідчий СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 Головногоуправління Національноїполіції у Львівськійобласті капітанполіції ОСОБА_10 ,звернулася дослідчого суддіз клопотаннямпро накладенняарешту». А вже в резолютивній частині слідчий суддя задовільняє клопотання слідчої лейтенанта поліції ОСОБА_11 , що на думку апелянта, свідчить про не ознайомлення слідчим суддею з матеріалами справи.

Зазначає, що в даному випадку відсутня об`єктивна сторона злочину, оскільки ТОВ «Глобалхімтранс» має відповідну ліцензію видану Держлікслужбою України на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів та прекурсорів до 08.11.2023 року.

Вказує,що жодного документу у матеріалах судової справи належним чином не завірено, більш того деякі документи які зберігаються у судовій справі взагалі не читабельні - це саме висновок № 142000-3400-01-42 Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби Львівського відділу експертиз та досліджені на підставі якого слідчі і зареєстрували кримінальне провадження.

Звертає увагу апеляційного сулу, що у разі надання копій документів, які обґрунтовують матеріали клопотання, відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, вони повинні бути належним чином засвідчені.

Заслухавши доповідь судді, виступ представника власника майна-адвоката ОСОБА_9 та власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на підтримку поданих апеляційних скарг, виступ прокурора ОСОБА_6 , який заперечив такі та просив судове рішення залишити без змін, обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи й перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим. Законним є рішення, постановлене компетентним судом згідно норм матеріального права із дотриманням вимог кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Колегія суддів вважає, що при постановленні оскарженої ухвали, слідчим суддею дотримані вказані вимоги кримінального процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12022141420000170 від 03 грудня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 320 КК України.

У зв`язку з проведенням досудового розслідування у вище вказаному кримінальному провадженні, слідчий ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_6 про накладення арешту на автомобіль марки «DAF» моделі «XТ FT 105.460» р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ; напівпричіп марки «SCHMITZ» моделі «S-01» р.н. НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 ; рідину в двадцяти пластикоих контейнерах, по 1070 кг кожен з масовою часткою соляної кислоти 15,13 мас.%, власником якого є ТОВ «Глобалхімтранс», юридична адреса: пл. Гагаріна, 5, м. Кам`янське, Дніпропетровської області, які єдоказами по кримінальному провадженні №12022141420000170.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.12.2022 до ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення від представників митного поста «Львів-північний», що знаходиться по вул. Тополина, 1, в с. Муроване, Львівського району Львівської області, про те, що під час митного оформлення вантажу (рідини в 20 єврокубах) в автомобілі марки «DAF» моделі «XТ FT 105.460» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «SCHMITZ» моделі «S-01» р.н. НОМЕР_2 виявлено перевищення вмісту соляної кислоти на 0.13 %, перевезення якої заборонено без відповідного дозволу.

Згідно висновку №142000-3400-0142 від 25.11.2022, наданого Львівським відділом з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України на запит митного поста «Львів-північний» про проведення дослідження взятих проб вище вказаного товару, що декларується з назвою «Водень хлористий (соляна кислота), без вмісту психотропних речовин та прекурсорів: Соляна кислота HYDROCHLORIC ACID 13-14%», досліджувана проба є водним розчином соляної (хлористоводневої) кислоти. Масова частка хлористого водню у пробі становить 15,13 мас. %.

Соляна (хлористоводнева) кислота, згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року, №770 зі змінами та доповненнями), відноситься до прекурсорів, стосовно яких встановлюється заходи контролю (Примітка Список №2 ТаблиціIV «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»).

Згідно із зазначеною переліку: «речовини, що містять не менш як 45 відсотків таких прекурсорів, як сірчана кислота, та 15 відсотків таких прекурсорів, як соляна кислота, та 1,4-бутандіол (BDO,1,4-бутиленгліколь), підлягають тим же заходам контролю, що і прекурсори» та «суміші, що містять кілька перелічених у цьому списку речовин, підлягають контролю, якщо їх сумарна концентрація дорівнює або перевищує концентрацію, встановлену для однієї з речовин».

02 грудня 2022 року в ході огляду місця події, а саме автомобілямарки«DAF» моделі «XТ FT 105.460» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «SCHMITZ»моделі «S-01» р.н. НОМЕР_2 , який знаходився на території стоянки, що відноситься до ПМО №1 Митного поста «Львів-Північний», який розташований за адресою: вул. Тополина, 1, с. Муроване, Львівського району Львівської області, при візуальному огляді вмісту напівпричепа марки «SCHMITZ»без проникнення виявлено двадцять ємностей типу «єврокуб», які заповнені речовиною по 1070 кг кожен з вмістом соляної кислоти, згідно з повідомлення представників митниці з масовою часткою15,13 мас.%.

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 виданого 12.04.2017,власником автомобіля марки марки«DAF» моделі «XF 460 FT» р.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 виданого 15.03.2018,власникомнапівпричепамарки««SCHMITZ» моделі «S-01» р.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 .

Згідно із накладної та митної документації власникомрідини в двадцяти пластикових контейнерахпо 1070 кг кожен з масовою часткою соляної кислоти 15,13 мас.% є ТОВ «Глобалхімтранс», юридична адреса: пл. Гагаріна, 5, м. Кам`янське, Дніпропетровської області.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою про визнання та приєднання речового доказу до кримінального провадження від 03.12.2022 (а.с.74) автомобіль марки«DAF» моделі «XТ FT 105.460» р.н. НОМЕР_1 , напівпричіп марки «SCHMITZ»моделі «S-01» р.н. НОМЕР_2 та рідина в двадцяти єврокубахпо 1070 кг кожен з масовою часткою соляної кислоти 15,13 мас.% визнано та приєднано як речові докази по кримінальному провадженню №12022141420000170 від 03.12.2022.

Провівши системний аналіз матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчий суддя вірно встановив той факт, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що визнане речовим доказом нерухоме майно, має суттєве значення для проведення досудового розслідування та відповідає критеріям речового доказу, а тому з метою його збереження на нього слід накласти арешт.

Апеляційні доводи про те, що під час прийняття рішення суд не врахував розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.

Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя правильно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, відповідає вимогам ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З огляду на вище наведене, колегія суддів приходить до переконання, що при накладенні арешту на майно у даному кримінальному провадженні враховано справедливий баланс між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав власника майна. Крім того, накладення арешту на майно з забороною права на відчуження та розпорядження ним не припиняє права власності, а лише тимчасово обмежує його.

Апеляційний судтакож враховує,що зазначенийзахід забезпеченнякримінального провадженняє тимчасовим,його межіу часіокреслені строкамидосудового розслідування,які,в своючергу,чітко регламентуютьсянормами ст.219КПК України.Поряд зцим,власник абоінший володілецьмайна,відповідно довимог ст.174КПК України,має правозвернутися ізклопотанням проскасування накладеногоарешту.

Щодо твердження представника власника майна ОСОБА_9 про відсутність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 320 КК України, у зв`язку з наявністю у ТОВ «Глобалхімтранс» ліцензії на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів та прекурсорів, то на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання щодо допустимості та належності доказів.

Інші зазначені в апеляційних скаргах обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Разом з тим, колегія суддів вважає слушними аргументи прокурора про те, що необхідність накладення слідчим суддею арешту на майно, вказане у клопотанні, зумовлена проведенням експертних досліджень у даному кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що застосування арешту майна як заходу забезпечення даного кримінального провадження, сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, зокрема відчуженню майна, визнаного речовим доказом.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді у ході апеляційного розгляду не встановлено.

З урахуванням вище вказаного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 404. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги представника ТОВ «Глобалхімтранс» - адвоката ОСОБА_9 та власника майна ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20 грудня 2022 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4