Постанова

від 22.02.2023 по справі 917/504/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року м. Харків Справа № 917/504/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

представники сторін не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Шанс", с. Солошине, Кобеляцький район, Полтавська область,

на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 (суддя Кльопов І.Г.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Полтавської області в м. Полтава, повний текст якого складений 11.10.2022,

у справі №917/504/22

за позовом: Селянського (фермерського) господарства "Шанс" с. Солошине, Кобеляцький район, Полтавська область,

до відповідачів:

1.Кобеляцької міської ради, м. Кобеляки, Полтавська область,

2.Фізичної особи-підприємця Кулечка Антона Володимировича, с.Правобережна Сокілка, Полтавський район, Полтавська область,

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

С(Ф)Г "Шанс" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Кобеляцької міської ради та ФОП Кулечка А.В. про:

-визнання протиправним та скасування пункту 1 рішення ХІІІ сесії VІІІ скликання Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 29.10.2021 №45 в частині надання в оренду ФОП Кулечку А.В. невитребуваних земельних часток (паїв), які розташовані на території Кобеляцької міської ради (колишня Світлогірська сільська рада) в адміністративних межах Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів, орієнтованою загальною площею 42,78га, та були обтяжені договором №1 оренди земельних часток (паїв) строком до 31.12.2021 між С(Ф)Г "Шанс" та Кобеляцькою міської радою;

-визнання недійсним договору №24 оренди земельних часток (паїв) від 01.11.2021 між Кобеляцькою міською радою та ФОП Кулечко А.В. (договір облікований у Кобеляцькій міській раді 01.01.2021 за №24) в частині земельних часток (паїв), які розташовані на території Кобеляцької міської ради (колишня Світлогірська сільська рада) в адміністративних межах Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів, орієнтованою загальною площею 42,78га, та були обтяжені договором №1 оренди земельних часток (паїв) строком до 31.12.2021 між С(Ф)Г "Шанс" та Кобеляцькою міської радою.

В обґрунтування позовних вимог С(Ф)Г "Шанс" посилається на порушення зазначеним рішенням ради та договором оренди з ФОП Кулечком А.В. свого переважного права на поновлення договору оренди земельних часток (паїв), який був укладений строком до 31.12.2021. Зазначає, що ним як орендарем дотримано порядку звернення до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди, належним чином виконувалися умови договору, зокрема, в частині оплати вартості оренди, орендар продовжує користуватися земельними частками (паями) та здійснив оплату за оренду за січень 2022 року. Разом з тим, орендодавець не висловлював своїх зауважень чи заперечень щодо редакції додаткової угоди, направлений примірник додаткової угоди до договору оренди 1-й відповідач з підписом уповноваженої особи позивачу не направляв, про прийняте рішення про відмову у поновленні договору не повідомляв. Також зазначає, що за наявності двох претендентів на оренду земельних часток (паїв) передача їх в оренду повинна була відбуватися на підставі конкурсу (торгів, аукціону), а оспорюване рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області не оприлюднене на офіційному сайті ради.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/504/22 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір оренди земельних часток (паїв) від 24.03.2021 №1, укладений між Кобеляцькою міською радою та С(Ф)Г "Шанс", мав строк дії до 31.12.2021. В той час, як рішення Кобеляцької міської ради, яким вирішено надати в оренду ФОП Кулечку А.В. невитребувані земельні частки (паї) прийняте 29.10.2021, та 01.11.2021 укладено договір №24 оренди земельних часток (паїв) між Кобеляцькою міською радою та ФОП Кулечком А.В., який набирає чинності з 01.01.2022 та діє до 31.12.2022. Вимоги про визнання додаткової угоди до договору оренди земельних часток (паїв) від 24.03.2021 №1 укладеною не є предметом спору у даній справі, а тому судом не досліджувалися обставини щодо її укладення. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем у даному випадку не доведено у чому саме полягає порушення оскаржуваним рішенням Кобеляцької міської ради та договором оренди спірної земельної ділянки його прав чи інтересів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач С(Ф)Г "Шанс", який просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/504/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт вважає протиправною та такою, що не відповідає положенням ст. 3 ЦК України передачу земельних часток (паїв) в оренду іншій особі за відсутності відмови орендодавця діючому орендарю на поновлення договору оренди на новий строк. Скаржник наполягає, що судом першої інстанції не враховано фактів наявності у позивача преважного права на поновлення договору оренди земельних часток (паїв) від 24.03.2021 №1 та ухилення Кобеляцької міської ради від підписання додаткової угоди до Договору.

У відзиві на апеляційну скаргу Кобеляцька міська рада просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. 1-й відповідач зазначає, що позивач просив поновити договір оренди на новий строк на 1 рік, що відрізняється від умов укладеного між ними договору. Внаслідок недосягнення домовленості щодо істотних умов договору, переважне право позивача на поновлення договору припинилося. С(Ф)Г "Шанс" листом від 08.11.2021 №02-19/2251 повідомлено про неприйняття рішення про поновлення на новий строк договору оренди земельних часток (паїв) від 24.03.2021 №1. Аналогічний лист від 24.11.2021 №02-19/2374 направлено на адресу адвоката позивача. Наголошує, що в порушення п. 31 договору оренди він не був облікований та зареєстрований у відповідності до Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), а отже у позивача не виникло право оренди. Зазначає, що позивачем не надано доказів належного виконання умов Договору оренди земельних часток (паїв). За твердженням 1-го відповідача, останній, не маючи наміру продовжувати орендні відносини з позивачем, своїм рішенням передав земельні частки (паї) в оренду ФОП Кулечку А.В. на більш вигідних умовах.

У відповіді на відзив С(Ф)Г "Шанс" наголошує, що належного рішення відповідача про відмову у поновленні договору оренди не отримував. Зазначає, що в проекті додаткової угоди про поновлення Договору оренди земельних часток (паїв) від 24.03.2021 №1 не вказано дати його укладення з огляду на тривалість процедури прийняття відповідного рішення Кобеляцькою міською радою та надання раді можливості підписати його до 24.03.2022. Скаржник зазначає, що 1-й відповідач не давав позивачу жодних заперечень щодо нібито змінених умов договору, а також не пропонував укласти договір на інших умовах. Апелянт наголошує, що відповідно до Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) обов`язок щодо реєстрації та опублікування договору покладено на Кобеляцьку міську раду, чого останньою здійснено не було, що свідчить про недобросовісність орендодавця. Крім того, скаржник зазначає, що під час розгляду справи у суді першої інстанції 1-й відповідач не посилався на відсутність доказів належного виконання позивачем умов договору оренди земельних часток (паїв), зокрема, щодо внесення орендної плати, внаслідок чого просить долучити до матеріалів справи нові докази, а саме: платіжні доручення, податкову декларацію та довідку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 зупинено провадження у справі №917/504/22 до закінчення перегляду Східним апеляційним господарським судом справи №917/129/22 та оприлюднення повного тексту постанови. Зобов`язано сторін повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 поновлено провадження у справі №917/504/22 за апеляційною скаргою С(Ф)Г "Шанс" на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/504/22 та призначено справу до розгляду на 22.02.2023.

20.02.2023 до Східного апеляційного господарського суду від С(Ф)Г "Шанс" засобами електронного зв`язку надійшло клопотання, в якому позивач зазначає, що підтримує вимоги, доводи та аргументи, викладені в апеляційній скарзі та відповіді на відзив, просить апеляційну скаргу задовольнити, розгляд справи здійснити за відсутності представника позивача.

У зв`язку з відпусткою на дату розгляду справи судді Здоровко Л.М. та судді Лакізи В.В., які входять до складу колегії суддів, 20.02.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Представники сторін до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Явка представників сторін не визнавалася обов`язковою.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідачів.

Розглянувши клопотання позивача про долучення до справи нових доказів, а саме: платіжні доручення, податкову декларацію та довідку, судова колегія зазначає про таке.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Господарським процесуальним законодавством передбачено чіткий порядок надання доказів до суду.

Так, відповідно до ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 296 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи положення ст. 80 ГПК України, всі докази повинні бути подані позивачем разом з позовною заявою до суду першої інстанції, а у випадку неможливості подати докази у зазначений строк, позивач повинен повідомити про це суд та зазначити про підстави, які заважають йому надати такі докази.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не повідомляв суд про неможливість надати будь-які докази в межах визначеного законом процесуального строку.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на подання доказів позивач зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не посилався на відсутність доказів належного виконання позивачем умов договору оренди земельних часток (паїв), зокрема, щодо внесення орендної плати.

Разом з тим, зазначені позивачем обставини не є об`єктивними та непереборними, не свідчать про неможливість надати докази в межах встановленого процесуального строку, а неподання доказів до суду першої інстанції зумовлено суб`єктивною поведінкою позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Судова колегія зауважує, що здобуття нових доказів на стадії апеляційного перегляду справи суперечить основоположним принципам змагальності та рівності сторін господарського судочинства. Обставин об`єктивної неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції та, відповідно, наявності виняткового випадку для прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів, заявником не доведено.

Враховуючи викладене, нові докази, надані позивачем разом з відповіддю на відзив, судом апеляційної інстанції до розгляду не приймаються.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 24.03.2021 між Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради (Орендодавцем) та С(Ф)Г "Шанс" (Орендарем), укладений Договір оренди земельних часток (паїв) № 1, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у платне строкове користування невитребувані земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться за межами населених пунктів Кобеляцької міської ради.

Згідно з п. 2 та п. 3 Договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 47,23га (12 ділянок) - невитребувані земельні частки (паї). Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 1354813,33грн.

Відповідно до пункту 6 Договору термін дії договору визначено сторонами до 31.12.2021, або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, яка знаходиться на території Кобеляцької міської ради. Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його да новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 4 місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір укласти договір оренди землі на новий строк (поновлення договору). До листа повідомлення про поновлення договору оренди землі Орендар додає проект додаткової угоди.

Пунктом 25 Договору сторони передбачили, що дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 31 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його облікування.

24.03.2021 між Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради (Орендодавцем) та С(Ф)Г "Шанс" (Орендарем) підписано акт приймання-передачі в оренду земельних ділянок в натурі, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки в натурі площею 47,23га (12 ділянок), які знаходяться за межами населеного пункту на території колишньої Світлогірської сільської ради. Фактичний стан земельних ділянок знаходиться у задовільному стані.

Додатковою угодою до Договору оренди земельних часток (паїв) від 24.03.2021 № 1 в зв`язку з оформленням спадкових прав спадкоємцями ОСОБА_1 на земельну частку (пай) площею 4,45га, яка входить до земельного масиву невитребуваних паїв, сторонами в червні 2021 року внесено зміни до п.п. 2, 3, 7 Договору та змінено площу земельних ділянок на 42,78га (11 ділянок) невитребуваних земельних часток (паїв) і розмір орендної плати на 147291,54грн (3443,00грн за 1 га) на рік, що становить 12 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка становить 1227163,12грн.

27.08.2021 позивач звернувся до Кобеляцької міської ради з листом-повідомленням, в якому просив поновити на новий строк Договір оренди земельних часток (паїв) № 1 від 24.03.2021. До листа-повідомлення позивачем додано проект додаткової угоди.

Пунктом 1 рішення ХІІІ сесії VІІІ скликання Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 29.10.2021 №45 "Про розгляд заяв щодо надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) ФОП Кулечка Антона Володимировича загальною площею 53,2019 га на території колишньої Світлогірської сільської ради, 12,7912 га на території колишньої Лучківської сільської ради, 55,44 га на території колишньої Вільховатської сільської ради" ФОП Кулечці А.В., зокрема, надано в оренду невитребувані земельні частки (паї), розташовані за межами населених пунктів на території Кобеляцької міської ради (колишня Світлогірська сільська рада), площею 53,2019 га в кількості 13 земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном з 01.01.2022 до 31.12.2022.

01.11.2021 між Кобеляцькою міською радою (орендодавцем) та ФОП Кулечком А.В. (орендарем) укладено договір оренди земельних часток (паїв) №24, яким, зокрема, надано в оренду другому відповідачу невитребувані земельні частки (паї), в тому числі розташовані за межами населених пунктів на території Кобеляцької міської ради (колишня Світлогірська сільська рада), площею 53,2019 га в кількості 13 земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 6 Договору оренди земельних часток (паїв) № 24 від 01.11.2021 договір набуває чинності з 01.01.2022 і діє до 31.12.2022.

Договір оренди земельних часток (паїв) № 24 від 01.11.2021 зареєстрований (облікований) 01.11.2022 Кобеляцькою міською радою відповідно до Поряду реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 24.01.2000 №119.

Листом від 08.11.2021 №02-19/2251 Кобеляцька міська рада повідомила, що питання про розгляд заяви щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі було винесено на розгляд пленарного засідання тринадцятої сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради, яке відбулося 29.10.2021. За результатами голосування проект рішення по даному питанню не набрав необхідної кількості голосів депутатів, а тому рішення вважається не прийнятим.

22.11.2021 представник С(Ф)Г "Шанс" адвокат Сенкевич В.І. звернувся до Кобеляцької міської ради з запитом №з-86/11-21 щодо надання інформації про прийняте рішення за результатами розгляду листа-повідомлення С(Ф)Г "Шанс" з проектом додаткової угоди.

У відповідь Кобеляцька міська рада листом від 24.11.2021 №02-19/2374 надала відповідь, тотожну викладеній у листі від 08.11.2021 №02-19/2251.

В лютому 2022 року С(Ф)Г "Шанс" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Кобеляцької міської ради про визнання додаткової угоди до Договору №1 оренди земельних часток (паїв) від 24.03.2021 укладеною. В обґрунтування позову С(Ф)Г "Шанс" посилалося на те, що відповідач незаконно ухиляється від укладення додаткової угоди до договору, оскільки у позивача є переважне право оренди земельної ділянки. Правовою підставою для поновлення договору оренди землі позивач визначав, зокрема, наявність фактичного складу, передбаченого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Адвокат позивача направив на адресу 1-го відповідача запит від 07.04.2022 та від 15.04.2022 про надання інформації щодо прийнятого рішення про продовження дії Договору №1 оренди земельних часток (паїв).

Листом № 02-26/660 від 22.04.2022 Кобеляцькою міською радою повідомлено позивача про неприйняття рішення про поновлення на новий строк Договору оренди земельних часток (паїв) від 24.03.2021 № 1 та зазначено, що про результати розгляду було повідомлено голову С(Ф)Г "Шанс" листом №02-19/2553 від 14.12.2021. Отриманий Кобеляцькою міською радою лист-повідомлення про поновлення дії договору оренди земельної ділянки від 21.12.2021 повторному розгляду на пленарному засіданні сесії не підлягає, оскільки стосується питання, яке було вирішено по суті 29.10.2021.

Відповідь Кобеляцької міської ради від 04.05.2022 № 02-26/719 на запит від 15.04.2022 містила інформацію, що спірні земельні частки (паї) були передані у користування іншим особам згідно рішення №45.

Враховуючи зазначені обставини, С(Ф)Г "Шанс" у травні 2022 року звернулося до суду з позовною заявою до Кобеляцької міської ради, в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення ХІІІ сесії VІІІ скликання Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 29.10.2021 №45 в частині передачі земельних часток (паїв), які розташовані в адміністративних межах Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів, орієнтованою загальною площею 42,78га, та були обтяжені договором №1 оренди земельних часток (паїв) між С(Ф)Г "Шанс" та Кобеляцькою міської радою строком до 31.12.2021.

03.06.2022 через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява про заміну предмету позову (яка прийнята судом до розгляду), в якій С(Ф)Г "Шанс" просило:

-визнати протиправним та скасувати пункт перший рішення ХІІІ сесії VІІІ скликання Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 29.10.2021 №45 в частині надання в оренду ФОП Кулечку А.В. невитребуваних земельних часток (паїв), які розташовані на території Кобеляцької міської ради (колишня Світлогірська сільська рада) в адміністративних межах Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів, орієнтованою загальною площею 42,78га, та були обтяжені договором №1 оренди земельних часток (паїв) строком до 31.12.2021 між С(Ф)Г "Шанс" та Кобеляцькою міською радою;

-визнати недійсним Договір №24 оренди земельних часток (паїв) від 01.11.2021 між Кобеляцькою міською радою та ФОП Кулечком А.В. (договір облікований у Кобеляцькій міській раді 01.01.2021 за №24) в частині земельних часток (паїв), які розташовані на території Кобеляцької міської ради (колишня Світлогірська сільська рада) в адміністративних межах Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів, орієнтованою загальною площею 42,78га, та були обтяжені договором №1 оренди земельних часток (паїв) строком до 31.12.2021 між С(Ф)Г "Шанс" та Кобеляцькою міської радою.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/504/22 у задоволенні позову відмовлено з підстав, що зазначені вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 ГПК).

Частиною 2 статті 4 ГПК передбачено право юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За положеннями статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

З огляду на положення процесуального закону суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності для позивача можливості захисту його права (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 (пункт 27).

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

Відповідно до висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 28) обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Так само підставою для відмови у позові є відсутність у позивача того права чи законного інтересу, про який він стверджує.

Таким чином, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

За змістом положень статей 14, 269, 300 ГПК передбачено обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Так, предметом позовом у процесуальному сенсі є звернення позивача до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування пункту рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області в частині надання в оренду ФОП Кулечку А.В. невитребуваних земельних часток (паїв) та визнання недійсним Договору №24 оренди земельних часток (паїв) від 01.11.2021, укладеного між Кобеляцькою міською радою та ФОП Кулечком А.В., позивач зазначає, що оспорювані рішення та договір порушують переважне право позивача на поновлення Договору оренди земельних часток паїв № 1 від 24.03.2021, що укладений між ним та Кобеляцькою міською радою. Позивач наголошує, що 1-м відповідачем без вказівки про причини, не прийнято рішення про продовження дії договірних відносин з С(Ф)Г "Шанс" та не прийнято рішення про відмову від продовження правовідносин між сторонами цього договору. Крім того, на думку позивача, в порушення вимог закону рішенням ради від 29.10.2021 №45 визначено орендаря спірних земельних ділянок без проведення конкурсу (торгів, аукціону), а саме рішення не оприлюднене, чим порушено право позивача.

За змістом статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

Оскільки нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) можуть передаватися в оренду після формування їх у земельні ділянки, отже, до правовідносин щодо оренди такої земельної ділянки також підлягають застосуванню норми Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

За змістом частини першої статті 93 ЗК України, статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Звертаючись із цим позовом позивач зазначив, зокрема, що 1-й відповідач ухиляється від укладення додаткової угоди до Договору оренди земельних часток паїв № 1 від 24.03.2021, що порушує його права як орендаря на поновлення договору оренди.

Позивач зазначає, що до закінчення строку дії договору, повідомивши орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк та додавши до листа-повідомлення два примірника проекту додаткової угоди, фактично продовжив виконувати свої обов`язки за договором оренди, користуючись виділеною земельною ділянкою. Натомість, орендодавець у визначений законом місячний термін, не розглянув лист повідомлення, також письмово не повідомив про відмову в поновленні договору оренди, а лише майже через два місяці вказав, що рішення не прийнято.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено як підстави реалізації переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, так і його порядок шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди.

Якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 Закону України "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення. Близькі за змістом висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №908/299/18, від 29.05.2020 у справі №378/596/16-ц, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Разом з тим, у даній справі позивачем не заявлено позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до Договору № 1 від 24.03.2021.

Судова колегія зауважує, що визнання незаконним та скасування рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 29.10.2021 №45 в частині надання в оренду ФОП Кулечку А.В. невитребуваних земельних часток (паїв) та визнання недійсним договору оренди земельних часток (паїв) від 01.11.2021 №24, укладеного між Кобеляцькою міською радою та ФОП Кулечком А.В., не призведе до відновлення переважного права позивача та не спричинить автоматичного поновлення строку дії Договору оренди земельних часток (паїв) від 24.03.2021 №1.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 зазначено, що визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням переважного права, не поновлює порушеного переважного права, тому що таке визнання само по собі не має наслідком обов`язок власника земельної ділянки (орендодавця) укласти договір оренди із суб`єктом переважного права (орендарем). За цих підстав, закономірною є неприйнятність та неефективність такого способу для захисту переважного права. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту)(пункт 145 рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)). Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визнання недійсним договору оренди, який порушує переважне право, не є ефективним способом захисту, адже задоволення цієї позовної вимоги не здатне поновити майнову сферу позивача, а тому вимога не відповідає ефективному способу захисту. Сам по собі факт визнання недійсним договору оренди, укладеного з новим орендарем, не зумовлює автоматичного поновлення переважного права попереднього орендаря, яке підлягає захисту у спосіб, установлений законом, а саме шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди.

Судова колегія наголошує, що позивачем не обґрунтовано, яким чином скасування рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 29.10.2021 №45 та визнання недійсним Договору оренди земельних часток (паїв) від 01.11.2021 №24 відновить його переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

Позивачем не надано жодних обґрунтувань, яким чином оспорювані рішення та договір спричиняють йому перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 29.10.2021 №45 в частині надання в оренду ФОП Кулечку А.В. невитребуваних земельних часток (паїв) та визнання недійсним договору оренди земельних часток (паїв) від 01.11.2021 №24, укладеного між Кобеляцькою міською радою та ФОП Кулечко А.В., не є ефективним способом захисту порушеного права позивача, оскільки не призведе до його відновлення в межах даного судового розгляду.

З комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 у справі №917/129/22 за позовом С(Ф)Г "Шанс" до Кобеляцької міської ради про визнання додаткової угоди до договору №1 оренди земельних часток (паїв) від 24.03.2021 укладеною у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 у справі №917/129/22 апеляційну скаргу С(Ф)Г "Шанс" задоволено, рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 року у справі №917/129/22 скасовано. Прийняти нове судове рішення, яким позов С(Ф)Г "Шанс" задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду до договору №1 оренди земельних часток (паїв) від 24.03.2021 в редакції, викладеній у резолютивній частині постанови.

Зокрема, додатковою угоду до договору №1 оренди земельних часток (паїв) від 24.03.2021 поновлено на новий строк (до 31.12.2022) на тих самих умовах Договір №1 оренди земельних часток (паїв) від 24.03.2021 площею 42,78 га (11 ділянок).

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що порушене переважне право позивача було поновлено в межах іншого судового провадження.

З огляду на вищевикладене належним способом захисту переважного права орендаря С(Ф)Г "Шанс" є вимога про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди оренди земельних часток (паїв) від 24.03.2021 №1, а задоволення заявлених позивачем у даній справі позовних вимог не призведе до відновлення порушених прав позивача. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга С(Ф)Г "Шанс" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/504/22 слід залишити без змін.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 270, ч. 1 п. 2 статті 275, статтями 276, 281-284, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Шанс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/504/22 залити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 24.02.2023.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов