Рішення

від 07.02.2023 по справі 361/6828/20

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/6828/20

Провадження № 2/361/233/23

07.02.2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

07 лютого 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Лелеки В.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал, приватний виконавець Говоров Павло Володимирович, приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2020 року позивач звернулась до суду із позовом в якому просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 15 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського районного нотаріального округу Колейчик Володимиром Вікторовичем, зареєстрованим в реєстрі за №12412 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №4213/2808DCLRG1PT від 24.07.2015 року.

Свій позов обґрунтовувала тим, що 15 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського районного нотаріального округу Колейчик Володимиром Вікторовичем вчинено виконавчий напис №12412 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 заборгованості 25521,53 грн. на користь ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал, яка є правонаступником за кредитним договором №4213/2808DCLRG1PT від 24.07.2015 року укладеним між позивачем та ПАТ ?Платинум Банк? на підставі Договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами 148 К від 23.03.201 8 року.

Слід зазначити, що позивач ніколі не перебувала в договірних відносинах з ТОВ Фінансова компаніяКредит-Капіталта їй невідомо у зв`язку з чим нотаріусом було видано вищевказаний виконавчий напис. При цьому , ані копії виконавчого напису, ані документів, які стали підставою для його видачі вона не мала, а тому перевірити повноту та правильність наданих нотаріусу документів не мала можливості.

27.08.2020 року позивач письмово звернулася до приватного виконавця Говорова П.В. та ТОВ Фінансова компаніяКредит-Капіталпро скасівання постанови про виконавче провадження та зняття арешту з рахунків.

Позивач вирішила особисто звернутися до нотаріуса Колейчика В.В за його місцем здійснення нотаріальної діяльності у АДРЕСА_1 . Однак за віщевказаною адресою вона нотаріуса не знайшла, двері були замкнуті та опечатані. При з`ясуванні питання щодо нотаріуса вона дізналась, що нотаріус Колейчик В.В. не здійснює нотаріальну діяльність, а з 02 березня 2020 року йому анульовано доступ до державних реєстрів, про що свідчить Витяг із сайту Мінюста України (наказ МЮУ від 02.03.2020 №738/5).

В подальшому постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем від 05 серпня 2020 року було відкрито виконавче провадження (ВП №62724305), постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження якою визначено для неї загальну суму мінімальних витрат в розмірі 228,10 грн., постанова про стягнення з неї основної винагороди в сумі 2 552,15 грн. та постановою про арешт коштів боржника накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках В АТ ?ОЩАДБАНК?, ВАТ ?Райффайзен Банк Аваль?, АТ КБ ?Приватбанк?, АБ ?УКРГАЗБАНК?, АТ ?Альфа-Банк?, АТ ?Універсал Банк?, АТ ?ПУМБ?, а також на рахунки, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, кріс коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стянення на які заборонено законом, що належить боржнику.

З оспорюваного виконавчого напису взагалі не можна з`ясувати, які документи були подані відповідачем для його вчинення. А тому є необхідність у їх витребуванні.

09 жовтня 2020 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судовий розгляд на 03 грудня 2020 року.

23 лютого 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. зобов`язано приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича надати до суду належним чином завірену копію виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за №12412 від 15 травня 2020 року та копії матеріалів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис 15 травня 2020 року зареєстрований в реєстрі за № 12412, про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 24 липня 2015 року в розмірі 24721 грн. 53 коп.

01 червня 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. зобов`язано ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал надати до суду належним чином завірені копіі матеріалів, які були подані приватному нотаріусу Броварського міського нотаріального округу Колейчик Володимиру Вікторовичу для вчинення виконавчого напису від 15 травня 2020 року зареєстрованого в реєстрі за № 12412, про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 24 липня 2015 року в розмірі 24721 грн. 53 коп.

17 лютого 2022 року від ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал надійшла відповідь на ухвалу суду, в якій відповідач повідомляє суд, що заява на вчинення виконавчого напису та виписка з особового рахунку за кредитним договором №4213/2808DCLRG1PT від 24.07.2015 року знаходиться у приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Київської області Колейчика В.В.

В судове засідання позивач, будучи належним чином повідомленою, не з`явилась, подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутість.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив обставини у справі, та виниклі їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ВАТ ?Платинум Банк? було укладено договір про надання кредиту №4213/2808DCLRG1PT від 24.07.2015 року, на підставі якого позивачу були надані кредитні кошти у розмірі 22260,57 грн. на строк 60 платіжних періодів, цільове призначення поточні потреби, дата повернення кредиту 16.07.2020 року.

15 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського районного нотаріального округу Колейчик Володимиром Вікторовичем вчинено виконавчий напис №12412 запропоновано звернути стягнення з гр. ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №4213/2808DCLRG1PT від 24.07.2015 року, укладеним з ПАТ ?Платинум Банк?,правонаступником усіхправ таобов`язків якого,на підставідоговору відступленняправ вимоги за кредитними договорами 148 К від 23.03.201 8 року є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал заборгованість за кредитним договором №4213/2808DCLRG1PT від 24.07.2015 року.

Строк платежу за кредитним договором №4213/2808DCLRG1PT від 24.07.2015 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться з 23 березня 2018 року по 11 березня 2020 року.

Сума заборгованості складає 24721,53 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 21960,57 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 2760,96 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України ?Про нотаріат? стягнуто плати із стягувача в розмірі 800,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.

Загальна сума, що підлягає стягненню 25521,53 грн.

05 серпня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №62724305, постанова про арешт коштів боржника, та постанова про стягнення з боржника основної винагороди, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а 16 вересня 2020 року винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно ч.1,2ст.76ЦПКУкраїни доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабовідсутність обставин(фактів),що обґрунтовуютьвимоги і запереченняучасниківсправи,таіншихобставин,якімаютьзначеннядлявирішеннясправи. Ціданівстановлюютьсятакимизасобами:1)письмовими,речовимиіелектроннимидоказам; 2)висновкамиекспертів; 3)показаннямисвідків.

Відповідно ч.1,2ст.77ЦПКУкраїни належнимиє докази,які містятьінформацію щодопредметадоказування. Предметомдоказуванняєобставини,щопідтверджуютьзаявенівимогичизапереченняабомаютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудовогорішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч.1,2ст.80ЦПКУкраїни достатнімиєдокази,якіусвоїйсукупностідаютьзмогудійтивисновкупронаявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1,5,6,7ст.81ЦПКУкраїни кожнасторонаповиннадовеститіобставини,на яківонапосилаєтьсяякнапідставусвоїхвимог абозаперечень,крімвипадків випадків,встановленихцимКодексом. Доказиподаються сторонамита іншимиучасниками справи. Доказуваннянеможеґрунтуватисянаприпущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч.1,2,3ст.83ЦПКУкраїни сторонитаіншіучасникисправи подаютьсядокази усправі безпосередньодо суду. Позивач,особи,яким закономнаданоправо звертатися досудувінтересахіншихосіб,повинніподатидоказиразомзподаннямпозовноїзаяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до статей 15, 16ЦКУкраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 18ЦКУкраїни нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування визначено Законом (тут і даліЗакон в редакції на час вчинення нотаріальної дії) та іншими актами законодавства України Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом МіністерстваюстиціїУкраїнивід22лютого2012року№296/5 (далі - Порядок).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14ЗаконуУкраїни"Пронотаріат" таГлава 16розділу ІІПорядку вчинення нотаріальнихдійнотаріусамиУкраїни,затвердженогонаказомМіністерстваюстиціїУкраїни від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19частини першої статті 34 Закону України Про нотаріат).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, провадження № 14-84цс19.

Згідно зі статтею 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88ЗаконуУкраїни"Пронотаріат" в редакції, чинній на момент видачі виконавчого напису, визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КабінетуМіністрівУкраїнивід29червня 1999рокуN1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України"Пронотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50ЗаконуУкраїни"Пронотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат").Однак характерправового регулюванняцього питаннядає підставидля висновкупро те,що безспірністьзаборгованості чиіншої відповідальностіборжника длянотаріуса підтверджуєтьсяформальними ознаками-наданими стягувачемдокументами згідноз Перелікомдокументів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів .

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням зазначеного та приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88ЗаконуУкраїни"Пронотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88ЗаконуУкраїни"Пронотаріат" утакомуспорісудповиненперевіритидоводиборжника вповномуобсязійустановити тазазначитив рішенні,чисправдінамоментвчиненнянотаріусомвиконавчого написуборжник мавбезспірнузаборгованістьпередстягувачем,тобто,чиіснувалазаборгованістьвзагалі,чибулазаборгованість саметакогорозміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Матеріали справи відомостей про надіслання відповідачем вимоги-повідомлення ОСОБА_1 та отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення не містять, окрім того постанова Кабінету Міністрів України за № 1172 від 29 червня 1999 року не відснить кредитний договір до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 83, 89, 90, 95, 265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 15 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського районного нотаріального округу Колейчик Володимиром Вікторовичем, зареєстрованим в реєстрі за №12412 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №4213/2808DCLRG1PT від 24.07.2015 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.