Рішення

від 23.02.2023 по справі 396/15/21

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/15/21

Провадження № 2/396/4/23

РІШЕННЯ

Іменем України

23.02.2023 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Русіної А.А.,

секретаря судового засідання Андріяш І.С.

представника позивача адвоката Захарченка І.В.

представника відповідача адвоката Дмитруха Д.М.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м.Новоукраїнка, цивільну справу №396/15/21 за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнської районної військової адміністрації Кіровоградської області, приватного підприємства "Шевченкове" про скасування державної реєстрації прав,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Захарченко І.В. в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Новоукраїнської РВА та ПП «Шевченкове» про скасування державної реєстрації іншого речового права ПП «Шевченкове» на земельну ділянку з кадастровим номером 3524082800:02:001:0202, площею 6,6645 га, що розташована на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі від 27.02.2014 року відповідно до якого між позивачем та ПП «Шевченкове» було укладено договір оренди землі, проте в даному договорі відсутня одна з істотних умов, а саме в договорі не зазначений розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Питанням реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3524082800:02:001:0202 позивачка не займалася та про реєстраційні дії їй не було нічого відомо. За довіреністю від 08.08.2013 року уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси з питань користування вищевказаною земельною ділянкою. З Інформації ДЗК ОСОБА_1 стало відомо, що право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524082800:02:000:0202, площею 6,516 га зареєстровано за ОСОБА_3 . Після чого відділом у Новоукраїнському районні ГУ Держгеокадастру листом від 28.08.2020 року її було повідомлено, що під час проведення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, присвоєно кадастровий номер 3524082800:02:000:0202, що розташована на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по земельній ділянці, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202, площею 6,6645 га, розташованої на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області позивачкою було з`ясовано, що реєстраційна служба Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області зареєструвала право приватної власності за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 07.06.2014 року та зареєструвала право оренди земельної ділянки за ПП «Шевченкове» на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.02.2014 року.

На підставі вищевикладеного, позивач просить скасувати державну реєстрацію іншого речового права ПП «Шевченкове» на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202, площею 6,6645 га, що розташована на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі від 27.02.2014 року, орендар ПП «Шевченкове», орендодавець ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право: 5943197, з одночасним припиненням іншого речового права ПП «Шевченкове» на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202 площею 6,6645 га, що розташована на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

11.02.2021 року представник відповідача надав до суду відзив в якому, посилаючись на Закон України «Про державний земельний кадастр» та Постанови КМУ від 17.10.2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» зазначив, що під час проведення державної реєстрації земельної ділянки, власником якої є позивач з кадастровим номером 3524082800:02:000:0202, в Державному земельному кадастрі, присвоєно кадастровий номер 3524082800:02:001:0202. Також наголосив, що відповідно до інформації з Державного земельного кадастру ОСОБА_1 на праві приватної власності належить лише одна земельна ділянка з кадастровим номером 3524082800:02:001:0202, що підтверджується довідкою відділу у Новоукраїнському районні ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.02.2021 року № 29. Вважає, що посилання представника позивача на відсутність істотної умови спірного договору, а саме, що у договорі не зазначено розмір нормативно грошової оцінки є безпідставним, оскільки нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору складала 187 145,00 грн, що підтверджується довідкою від 10.02.2021 року № 30 відділу у Новоукраїнському районні ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вважає, що істотна умова договору передбачена ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», а саме: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, передбачена сторонами в п. 9,10,11,12,13,14 договору та встановлена в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Вважає, що ПП «Шевченкове» свої зобов`язання за договором виконало належним чином, тому просив відмовити в задоволені позовних вимог у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

02.03.2021 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача адвоката Захарченка І.В. про витребування доказів.

01.04.2021 року на виконання ухвали суду надійшла копія реєстраційної справи № 380086135240.

07.04.2021 року постановлено ухвалу суду про продовження строку підготовчого провадження у справі.

13.04.2021 року від представника позивача адвоката Захарченка І.В. на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Відповідно до якої сторона позивача правомірність реєстрації 07.06.2014 року права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3524082800:02:001:0202, договору оренди від 15.03.2010, угоди про розірвання договору від 15.03.2010 року на вказану земельну ділянку не оспорює, проте вважає, що доказами по справі беззаперечно підтверджено, що договір від 27.02.2014 року є неукладеним, оскільки згоди позивач та відповідач по спірному договору від 27.02.2014 року щодо істотної умови, розміру орендної плати не досягли, що порушує право позивача отримати плату за землю та є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди. Зазначає, що належним доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який на укладання договору 01.01.2014 року не надано, оскільки кадастровий номер присвоєно тільки 24.05.2014. Крім того, нормативно грошова оцінка по земельній ділянці згідно довідки на яку посилається представник відповідача від 10.02.2021 року за № 30 складає 187 145,00 грн, що не узгоджується з нормативно грошовою оцінкою в суму 142 622,38 грн по витягу з ДЗК від 21.05.2014 року, який міститься в реєстраційній справі.

Від представника відповідача 14 травня 2021 року надійшли заперечення, в яких він вказує, що позивач щорічно отримував орендну плату зокрема за 2018 рік - 18 000 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 15.11.2018 року, за 2019 рік - 18 000 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 30.08.2019 року та видатковим касовим ордером від 27.12.2019 року, за 2020 рік - 18 000 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 22.12.2020 року. Вважає, що ОСОБА_1 щорічно орендну плату за договором в розмірі майже 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки і жодних зауважень та заперечень щодо розміру та строків виплати орендної плати не заявляв, тому вважає, що позовні вимоги позивача безпідставні. Крім того, законом на час укладання договору не вимагалося обов`язкового проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Разом з тим, ст.15 ЗУ «Про оренду землі» також не містила такої істотної умови як «нормативно грошова оцінка земельної ділянки», а передбачала таку істотну умову як: «орендна плата із зазначенням її розміру, індексації форм платежу строків, порядку її внесення та відповідальності за її несплату». Вважає, що ПП «Шевченкове» зобов`язання за договором виконує належним чином, сторонами передбачені всі істотні умови договору передбачені ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» чинного на момент укладання договору, тому позовні вимоги на думку сторони відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

09.09.2021 року представник відповідача подав до суду розрахунок орендної плати та копію уточненого розрахунку нормативної грошової оцінки.

03.11.2021 року представник позивача надіслав до суду додаткові пояснення, відповідно до яких вказав, що предметом судового розгляду є вимога про скасування державної реєстрації прав, оскільки на реєстрацію був поданий договір в якому позивачем та відповідачем не було погоджено розмір орендної плати. Крім того, належним доказом підтвердження даних нормативно грошової оцінки земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель. Вважає, що розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки на момент укладання договору не був визначений, оскільки в довідці та уточненому розрахунку на які посилається сторона відповідача зазначені різні суми розміру нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Ухвалою суду від 09.11.2021 року закрито підготовче засідання та призначена справа до розгляду.

17.05.2022 року ухвалою суду повернено до стадії підготовчого провадження та задоволено клопотання представника відповідача Новоукраїнської районної державної адміністрації про виключення їх із числа відповідачів та заміну на належного відповідача Новоукраїнську міську раду Кіровоградської області.

Ухвалою суду від 06.07.2022 року закрито підготовче засідання та призначена справа до розгляду.

04.08.2022 року від представника відповідача Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області надійшли пояснення, відповідно до яких вказували, що вони є неналежними відповідачами. Разом з тим, долучили копії документів.

15.11.2022 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та заміну неналежного відповідача Новоукраїнську міську раду Кіровоградської області на належного відповідача Новоукраїнську районну державну адміністрацію Кіровоградської області.

06.12.2022 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про заміну відповідача Новоукраїнську районну державну адміністрацію Кіровоградської області на належного відповідача Новоукраїнську районну військову адміністрацію Кіровоградської області.

Ухвалою суду від 22.12.2022 року закрито підготовче засідання та призначена справа до розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася про розгляд справи повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила, проте забезпечила явку свого представника.

Представник позивача адвокат Захарченко І.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. Також надав додаткові пояснення, які зі змісту є аналогічні поясненням наведених у відповіді на відзив.

Представник відповідача адвокат Дмитрух Д.М. в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, просив відмовити в їх задоволенні. Заявив клопотання про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Представник відповідача Новоукраїнської районної військової адміністрації Кіровоградської області подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 15.03.2010 року між ОСОБА_1 та ПП «Шевченкове» було укладено договір оренди землі, строк дії договору до 15.11.2016 року (т. 1, а.с.6).

27.02.2014 року між ОСОБА_1 та ПП «Шевченкове» було укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва які розташовані на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. В оренду передається земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 6,66 га. Договір оренди укладається на строк починаючи із терміну його державної реєстрації і закінчується 15.11.2063 року. Після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земель переданих в оренду. В разі недобору врожаю тієї чи іншої культури орендна плата з згодою сторін може бути замінена іншою продукцією чи грошима. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з обов`язковим урахуванням індексації визначених законодавством. Орендна плата вноситься Орендарем до 31 грудня щорічно (т. 1, а.с.12-13).

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки згідно державного акта ІІ-КР №018704, на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПП «Шевченкове», орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку в розмірі 6,66 га ріллі. Також згідно акту визначено межі земельної ділянки в натурі (т.1, а.с. 14).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-КР № 018704, кадастровий номер3524082800:02:000:0202, виданого 15.05.2001 року Кропивницькою сільською радою, ОСОБА_1 на підставі розпорядження Кропивницької сільської ради від 27 лютого 2001 року № 114 є власником земельної ділянки площею 6,66 га, яка розташована на території Кропивницької сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1, а.с.5).

Згідно Інформації ДЗК встановлено, що право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524082800:02:000:0202, площею 6,516 га, розташованої на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області зареєстровано за ОСОБА_3 (т. 1, а.с.7).

Як вбачається з листа № 29-11-0.31-182/119-20 від 28.08.2020 року Відділу у Новоукраїнському районні ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області під час проведення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, що на підставі права власності належить ОСОБА_1 з кадастровим номером (зазначений на державному акті 3524082800:02:000:0202, присвоєно кадастровий номер 3524082800:02:001:0202 (а.с.8).

Згідно листа № 29-11-0.31-170/119-20 від 12.08.2020 Відділу у Новоукраїнському районні ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області земельна ділянка, що розташована на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, яка належить ОСОБА_1 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія ІІ-КР № 018704 внесена до Державного земельного кадастру з кадастровим номером - 3524082800:02:001:0202 ( т.1, а.с.4).

З довідки № 29 від 10.02.2021 року Відділу у Новоукраїнському районні ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області також встановлено, що відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» та встановленого Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 року за № 1051, гр. ОСОБА_1 , електронний документ перевірено внесено до Державного земельного кадастру, державним кадастровим реєстратором присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 3524082800:02:001:0202, площею 6,6645 га, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-КР №018704, який зареєстрований за № 206 від 15.05.2001 року. Також зазначено, що гр. ОСОБА_1 на праві власності належить лише одна земельна ділянка за вищевказаним кадастровим номером 3524082800:02:002:0202 площею 6,6645 га (а.с.46).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.09.2020 року, по земельній ділянці, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202, площею 6,6645, що розташована на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 07.06.2014 та зареєстровано право оренди земельної ділянки за ПП «Шевченкове» на підставі договору оренди землі від 27.02.2014 строк дії до 15.11.2063 року (т.1, а.с.9-10).

Згідно Інформації ДЗК встановлено, що право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524082800:02:001:0202, площею 6,6645 га, розташованої на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області 07.06.2014 року зареєстровано за ОСОБА_1 (т. 1, а.с.15).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі довіреності 08.08.2013 року уповноважила ОСОБА_2 всіма належними їй правами з питань користування земельною ділянкою, площею 6,66 га, розташованої на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, належної їй на підставі Державного акта ІІ_КР №018704 виданого Кропивницькою сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області 15.05.2001 року, зареєстрованого за № 206 (т.1, а.с.11).

Згідно копії реєстраційної справи № 380086135240 земельної ділянки 3524082800:02:001:0202 20.05.2014 вбачається, що представник ОСОБА_2 подав заяву про державну реєстрацію права на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:000:0202; 20.05.2014 відповідно до інформації №21903689 з`ясовано, що земельна ділянка, кадастровий номер 3524082800:02:000:0202 зареєстрована за ОСОБА_3 ; 05.06.2014 прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 07.06.2014 прийнято рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 07.06.2014 представник ОСОБА_2 подав заяву про державну реєстрацію права на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202 разом з довідкою від 21.05.2014 про присвоєння нового кадастрового номеру та витягом з ДЗК від 21.05.2014; 07.06.2014 прийнято рішення про державну реєстрацію прав на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202; 07.06.2014 представник ОСОБА_2 подав заяву про державну реєстрацію права по договору оренди від 15.03.2010 на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202; 07.06.2014 прийнято рішення про державну реєстрацію прав по договору оренди від 15.03.2010 на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202; 07.06.2014 представник ОСОБА_2 подав заяву про державну реєстрацію права по угоді про розірвання договору оренди від 15.03.2010 на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202; 07.06.2014 прийнято рішення про державну реєстрацію прав по угоді про розірвакз договору оренди від 15.03.2010 на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202; 07.06.2014 представник ОСОБА_2 подав заяву про державну реєстрацію права по договору оренди від 27.02.2014 на земельну ділянку, кадастровий номі 3524082800:02:001:0202; 07.06.2014 прийнято рішення про державну реєстрацію прав по договору оренди від 27.02.2014 на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202 (т.1, а.с.59-131).

Згідно видаткового касового ордеру від 15 лютого 2018 року, ОСОБА_1 , згідно договору оренди землі від 27.02.2014 року, одержала від ПП «Шевченкове» орендну плату за землю в розмірі 18 000,00 гривень (т.1, а.с.157), згідно видаткового касового ордеру від 30 серпня 2019 року, ОСОБА_1 , згідно договору оренди землі від 27.02.2014 року, одержала від ПП «Шевченкове» орендну плату за землю в розмірі 18 000,00 гривень (т.1, а.с.158), згідно видаткового касового ордеру від 27 грудня 2019 року, ОСОБА_1 , згідно договору оренди землі від 27.02.2014 року, одержала від ПП «Шевченкове» орендну плату за землю в розмірі 10 000,00 гривень (т.1, а.с.159), згідно видаткового касового ордеру від 22 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , згідно договору оренди землі від 27.02.2014 року, одержала від ПП «Шевченкове» орендну плату за землю в розмірі 18 000,00 гривень (т.1, а.с.160),

Як вбачається з уточненого розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3524082800:02:001:0202 землевласник ОСОБА_1 , нормативна грошова оцінка в цінах 1995 року становить 49 066,00 гривень, проіндексована нормативна грошова оцінка станом на 03.02.2014 року складає 157 012,00 гривень (т.1, а.с. 196).

З довідки № 30 від 10.02.2021 року Відділу у Новоукраїнському районні ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області вбачається, що згідно індексації нормативно грошової оцінки земель станом на 01.01.2014 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки належної на праві власності ОСОБА_1 з кадастровим номером 3524082800:02:001:0202, площею 6,6645 га, розташованона на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області становить - 187 145,00 гривень (т.1, а.с. 47).

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивач звернулась до суду з позовом про скасування державної реєстрації іншого речового права відповідача на земельну ділянку з тих підстав, що у вказаному договорі відсутня така істотна умова, як розмір орендної плати, в зв`язку з чим договір оренди землі від 27.02.2014 року є неукладеним, оскільки сторони щодо істотної умови -розміру орендної плати по даному договору не досягли.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно зі статтею 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Частиною першою статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

За змістом положень статей 210, 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що «недійсність договору як приватноправова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

Позивач звертаючись до суду посилається на те, що оспорюваний договір оренди землі не містить передбаченої статтею 15 Закону України «Про оренду землі» істотної умови, а саме: розміру орендної плати, так як договором визначено її розмір - 3 % від нормативної грошової оцінки вартості земельних ділянок, проте при цьому в договорі не вказаний розмір нормативно грошової оцінки вартості земельної ділянки.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до частини першої, другої статті 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 13, частини першої статті 15 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16 зазначено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Отже, якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивачів з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання їх прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав.

Судом встановлено, що між сторонами 27 лютого 2014 року було укладено договір оренди землі в якому зазначено розмір орендної плати - 3 % від нормативно грошової оцінки вартості земельних, проте розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки на дату укладення договору не вказано. При цьому з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого по заяві позивача 21.05.2014 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202 складала 142 622,38 грн. Разом з тим, представником відповідача було надано уточнений розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202, власником якої є ОСОБА_1 , відповідно до якого проіндексована нормативно грошова оцінка на 03.02.2014 року складала 157 012,00 грн.

Договір оренди містить істотні умови визначені в пункті 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі», а саме чітко зазначено про розмір орендної плати - 3 % порядок обчислення її розміру з врахуванням індексації та інфляції, спосіб та умови розрахунків, строк та порядок внесення орендної плати, а також відповідальність за несплату орендної плати. Крім того, під час розгляду справи представником відповідача надано підтвердження сплати ПП «Шевченкове» та отримання позивачем коштів в рахунок оплати за оренду земельної ділянки, зокрема в більшому розмірі, ніж передбачено умовами договору.

Таким чином, позивачу на час укладення договору оренди земельної ділянки було відомо про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у її власності, відповідач з часу укладення договору оренди сплачував їй орендну плату, тобто виконував умови договору оренди, позивачем при зверненні до суду підтверджень того, що обрахунок орендної плати було здійснено невірно до суду не надала, тобто відсутність у договорі оренди розміру нормативно грошової оцінки земельних ділянок не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, таким чином позивач не довела обставин, що свідчили б про недійсність спірного договору оренди землі та порушення її прав при укладанні оспорюваного правочину, тобто позивач не підтвердила порушення її прав з підстав відсутності у спірному договорі оренди землі істотних умов, передбачених пунктом першим частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення заявлених нею позовних вимог про скасування державної реєстрації іншого речового права, оскільки договір оренди є неукладеним в зв`язку з відсутністю в договорі істотної умови - розміру орендної плати, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах по справі, які доводять наявність існування порушень чи реальної небезпеки порушень з боку відповідача прав позивача, які підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Статтею 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Щодо клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про застосування до позовної заяви строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 357 ЦК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Окрім цього, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, позовна давність застосовується, якщо право, за захистом якого позивач звернувся до суду, було порушене. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Таким чином, оскільки судом встановлено, що право позивача не було порушене позовна давність застосуванню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог позивачки відповідно до положень ст. 141 ЦПК України понесені нею судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»; Законом України «Про оренду землі»; статтями 124, 125 ЗК України; статтями 15, 16, 202, 203, 204, 210, 215, 626, 627, 638, 651 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 77, 78, 81, 89, 128, 141, 223, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Новоукраїнської районної військової адміністрації Кіровоградської області, приватного підприємства "Шевченкове" про скасування державної реєстрації прав - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено 24.02.2023 року.

Суддя: А. А. Русіна