Ухвала

від 16.11.2023 по справі 396/15/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 396/15/21

провадження № 61-15868ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Захарченка Ігоря Васильовича, на постанову Кропивницького апеляційного суду

від 19 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнської районної військової адміністрації Кіровоградської області, приватного підприємства «Шевченкове» про скасування державної реєстрації прав,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області та приватного підприємства «Шевченкове» (далі - ПП «Шевченкове») про скасування державної реєстрації іншого речового права ПП «Шевченкове» на земельну ділянку

з кадастровим номером 3524082800:02:001:0202, площею 6,6645 га, що розташована на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 27 лютого 2014 року між нею та

ПП «Шевченкове» укладено договір оренди землі. Водночас, у змісті договору відсутня одна з істотних умов, а саме розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що на переконання позивача є підставою для скасування державної реєстрації права ПП «Шевченкове» на земельну ділянку.

У зв`язку із зазначеним позивач просила суд скасувати державну реєстрацію іншого речового права ПП «Шевченкове» на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202, площею 6,6645 га, що розташована на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі від 27 лютого 2014 року, орендар ПП «Шевченкове», орендодавець ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право: 5943197,

з одночасним припиненням іншого речового права ПП «Шевченкове» на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202 площею 6,6645 га, що розташована на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06 грудня 2022 року замінено відповідача Новоукраїнську районну державну адміністрацію Кіровоградської області на належного відповідача - Новоукраїнську районну військову адміністрацію Кіровоградської області.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області

від 23 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення заявлених позовних вимог про скасування державної реєстрації іншого речового права, а саме посилання на неукладення договору у зв`язку з відсутністю в останньому істотної умови - розміру орендної плати, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах по справі, які доводять наявність існування порушень чи реальної небезпеки порушень з боку відповідача прав позивача, які підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що на час укладення договору оренди земельної ділянки позивачу було відомо про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у її власності. Також з моменту укладення договору оренди відповідач сплачував орендну плату, тобто виконував умови договору оренди, позивачем при зверненні до суду підтверджень того, що обрахунок орендної плати було здійснено невірно до суду не надано.

Тобто суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність у договорі оренди розміру нормативно грошової оцінки земельних ділянок не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків. Сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, таким чином позивач не довела обставин, що свідчили б про недійсність спірного договору оренди землі та порушення її прав при укладанні оспорюваного правочину, тобто не підтвердила порушення її прав з підстав відсутності у спірному договорі оренди землі істотних умов, передбачених пунктом першим частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Аналогічного висновку дійшов і суд апеляційної інстанції у змісті оскаржуваної постанови від 19 вересня 2023 року.

Відтак, Кропивницький апеляційний суд зазначив, що враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у пункті 76 постанови від 05 червня 2018 року

у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), де зазначено, що: «не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами», позиція позивача, що за відсутності в тексті договору визначення про оцінку землі договір є неукладеним,

є безпідставною, оскільки дії сторін, спрямовані на виконання договору свідчать про те, що договір був укладений.

У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Захарченко І. В., шляхом формування документа у системі «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

Судами встановлено, що 15 березня 2010 року між ОСОБА_1 та

ПП «Шевченкове» укладено договір оренди землі, зі строком дії до 15 листопада 2016 року.

27 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПП «Шевченкове» укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва які розташовані на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. В оренду передається земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 6,66 га. Договір оренди укладається на строк починаючи із терміну його державної реєстрації і закінчується 15 листопада 2063 року.

Після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земель переданих в оренду.

У разі недобору врожаю тієї чи іншої культури орендна плата з згодою сторін може бути замінена іншою продукцією чи грошима.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з обов`язковим урахуванням індексації визначених законодавством. Орендна плата вноситься Орендарем до 31 грудня щорічно.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем

ПП «Шевченкове», орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку в розмірі 6,66 га ріллі. Актом визначено межі земельної ділянки в натурі.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії

ІІ-КР № 018704, кадастровий номер 3524082800:02:000:0202, виданого 15 травня 2001 року Кропивницькою сільською радою, ОСОБА_1 на підставі розпорядження Кропивницької сільської ради від 27 лютого 2001 року № 114

є власником земельної ділянки площею 6,66 га, яка розташована на території Кропивницької сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно інформації Державного земельного кадастру встановлено, що право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524082800:02:000:0202, площею 6,516 га, розташованої на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області зареєстровано за ОСОБА_2 .

Як вбачається з листа № 29-11-0.31-182/119-20 від 28 серпня 2020 року Відділу

у Новоукраїнському районні Головного управління Держгеокадастру

в Кіровоградській області під час проведення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, що на підставі права власності належить ОСОБА_1 , з кадастровим номером 3524082800:02:000:0202, присвоєно кадастровий номер 3524082800:02:001:0202.

Згідно листа № 29-11-0.31-170/119-20 від 12 серпня 2020 року Відділу

у Новоукраїнському районні Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області земельна ділянка, що розташована на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, яка належить ОСОБА_1 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія ІІ-КР № 018704 внесена до Державного земельного кадастру з кадастровим номером 3524082800:02:001:0202.

З довідки № 29 від 10 лютого 2021 року Відділу у Новоукраїнському районні

Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області також встановлено, що відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» та встановленого Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року за № 1051, електронний документ перевірено, внесено до Державного земельного кадастру.

Державним кадастровим реєстратором присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 3524082800:02:001:0202, площею 6,6645 га, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-КР №018704, який зареєстрований за № 206 від 15 травня 2001 року. Також зазначено, що ОСОБА_1 на праві власності належить лише одна земельна ділянка за вищевказаним кадастровим номером 3524082800:02:002:0202 площею 6,6645 га.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна

від 17 вересня 2020 року, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202, площею 6,6645, що розташована на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 07 червня 2014 року та зареєстровано право оренди земельної ділянки за ПП «Шевченкове» на підставі договору оренди землі

від 27 лютого 2014 строку зі строком дії до 15 листопада 2063 року.

Згідно Інформації Державного земельного кадастру встановлено, що право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524082800:02:001:0202, площею 6,6645 га, розташованої на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області

07 червня 2014 року зареєстровано за ОСОБА_1 .

З матеріалів справи судами встановлено, що ОСОБА_1 на підставі довіреності від 08 серпня 2013 року уповноважила ОСОБА_3 всіма належними їй правами з питань користування земельною ділянкою, площею 6,66 га, розташованої на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, належної на підставі Державного акта ІІ-КР №018704 виданого Кропивницькою сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області 15 травня 2001 року, зареєстрованого за № 206.

Згідно копії реєстраційної справи № 380086135240 земельної ділянки 3524082800:02:001:0202 вбачається, що представник ОСОБА_3 20 травня

2014 року подав заяву про державну реєстрацію права на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:000:0202. 20 травня 2014 року відповідно до інформації №21903689 з`ясовано, що земельна ділянка, кадастровий номер 3524082800:02:000:0202 зареєстрована за ОСОБА_2 05 червня 2014 року прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. 07 червня 2014 року прийнято рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. 07 червня 2014 року представник ОСОБА_3 подав заяву про державну реєстрацію права на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202 разом з довідкою від 21 травня

2014 року про присвоєння нового кадастрового номеру та витягом з Державного земельного кадастру від 21 травня 2014 року. 07 червня 2014 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202. 07 червня 2014 року представник ОСОБА_3 подав заяву про державну реєстрацію права по договору оренди від 15 березня 2010 року на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:020. 07 червня

2014 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав по договору оренди

від 15 березня 2010 року на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202. 07 червня 2014 року представник ОСОБА_3 подав заяву про державну реєстрацію розірвання договору оренди від 15 березня 2010 року на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202. 07 червня 2014 року прийнято рішення про державну реєстрацію відомостей про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15 березня 2010 року, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202. 07 червня 2014 року представник ОСОБА_3 подав заяву про державну реєстрацію права за договором оренди від 27 лютого 2014 року на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202. 07 червня 2014 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав за договором оренди

від 27 лютого 2014 року на земельну ділянку, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202.

Згідно видаткового касового ордеру від 15 лютого 2018 року, ОСОБА_1 одержала від ПП «Шевченкове» плату за оренду земельної ділянки в розмірі

18 000,00 грн, відповідно до видаткового касового ордеру від 30 серпня 2019 року, ОСОБА_1 одержала від ПП «Шевченкове» плату за оренду земельної ділянки в розмірі 18 000,00 грн, згідно видаткового касового ордеру від 27 грудня 2019 року, ОСОБА_1 одержала від ПП «Шевченкове» плату за оренду земельної ділянки в розмірі 10 000,00 грн, відповідно до видаткового касового ордеру від 22 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , одержала від ПП «Шевченкове» плату за оренду земельної ділянки в розмірі 18 000,00 грн.

Відповідно до уточненого розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3524082800:02:001:0202 (землевласник

ОСОБА_1 ), нормативна грошова оцінка в цінах 1995 року становить

49 066,00 грн, проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 03 лютого 2014 року складає 157 012,00 грн.

З довідки № 30 від 10 лютого 2021 року Відділу у Новоукраїнському районні Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області вбачається, що згідно індексації нормативно грошової оцінки земель станом на 01 січня 2014 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки належної на праві власності ОСОБА_1 , кадастровий номер 3524082800:02:001:0202, площею 6,6645 га, розташованої на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області становить 187 145,00 грн.

Підставою звернення до суду з позовом ОСОБА_1 зазначала відсутність

у договорі оренди землі визначення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що, в свою чергу, позивач вважає істотною умовою договору. Зазначене, думку позивача, свідчить, що договір від 27 лютого 2014 року

є неукладеним, відповідно наявні підстави для скасування державної реєстрації такого договору.

Відповідно до змісту статті 15 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на момент укладення спірного договору, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відтак, відповідно до частини першої, другої статті 21 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на момент укладення спірного договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 13, частини першої статті 15 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки

є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16 зазначено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб,

і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Отже, якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивачів

з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання їх прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав.

Відповідно, судом першої інстанції встановлено, що між сторонами 27 лютого

2014 року було укладено договір оренди землі в якому зазначено розмір орендної плати - 3 % від нормативно грошової оцінки вартості земельних, проте розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки на дату укладення договору не вказано. При цьому з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого по заяві позивача 21 травня 2014 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202 складала

142 622,38 грн. Разом з тим, представником відповідача було надано уточнений розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 3524082800:02:001:0202, власником якої є ОСОБА_1 , відповідно до якого проіндексована нормативно грошова оцінка на 03 лютого 2014 року складала

157 012,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що договір оренди містить істотні умови визначені в пункті 3 частини першої

статті 15 Закону України «Про оренду землі», а саме чітко зазначено про розмір орендної плати - 3 % порядок обчислення її розміру з врахуванням індексації та інфляції, спосіб та умови розрахунків, строк та порядок внесення орендної плати,

а також відповідальність за несплату орендної плати.

Також під час розгляду справи представником відповідача надано підтвердження сплати ПП «Шевченкове» та отримання ОСОБА_1 коштів в рахунок оплати за оренду земельної ділянки навіть у більшому розмірі, ніж передбачено умовами договору.

Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову зазначив, що позивачу на час укладення договору оренди земельної ділянки було відомо про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у її власності, відповідач з часу укладення договору оренди сплачував їй орендну плату, тобто виконував умови договору оренди.

Позивачем, в свою чергу, при зверненні до суду підтверджень того, що обрахунок орендної плати було здійснено невірно до суду не надано, тобто сама по собі відсутність у договорі оренди розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки не унеможливила виконання договору в частині проведення розрахунків.

Сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, таким чином позивачем не доведено обставин, що свідчили б про недійсність спірного договору оренди землі та порушення прав при укладенні оспорюваного правочину. Тобто позивачем не підтверджено порушення її прав, зумовлених безпосередньо відсутністю у спірному договорі оренди землі істотних умов, передбачених пунктом першим частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі», що і стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку представник ОСОБА_1 - адвокат Захарченко І. В., посилався на те, що Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області не врахував наявності підстав для задоволення позову, оскільки спірний договір не містить розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є істотною умовою договору.

Водночас, апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення,

а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у змісті оскаржуваної постанови від 19 вересня 2023 року надала оцінку зазначеного доводу апеляційної скарги.

Відтак, у змісті оскаржуваної постанови зазначено, що текст спірного договору

від 27 лютого 2014 року містить дату його укладення, строк його дії пункту 8, розмір орендної плати пункту 9, який визначено сторонами у процентному відношенні (3%) до грошової оцінки земельної ділянки. При цьому у графі «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки» дані відсутні.

Водночас апеляційним судом зазначено, що незважаючи на відсутність даних

в графі про оцінку землі, ОСОБА_1 підписала текст договору, відповідно погодилась з його умовами і в подальшому їх виконувала, передавши земельну ділянку в оренду відповідачу, натомість, отримуючи від нього орендну плату.

Крім того, апеляційним судом вірно враховано позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у пункті 76 постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), що: «не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) -

це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

На обґрунтування касаційної скарги заявник зазначав, що Кропивницький апеляційний суд, дійшов передчасного висновку по суті спору.

Доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката

Захарченка І. В., зводяться до непогодження зі змістом постанови апеляційного суду, а саме, що рішення суду апеляційної інстанції не містить відповіді на головні аргументи апеляційної скарги.

Зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що апеляційна скарга обґрунтовується неврахуванням судом першої інстанції відсутності істотної умови договору (нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Водночас, апеляційний суд в оскаржуваній постанові надав відповідь на зазначений довід.

Відтак, апеляційним судом зазначено, що спірний договір містить розмір орендної плати (п.9), який визначено сторонами у процентному відношенні (3%) до грошової оцінки земельної ділянки. При цьому у графі «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки» дані відсутні.

Незважаючи на відсутність даних в графі про оцінку землі, ОСОБА_1 підписала текст договору, відповідно погодилась на його умови і в подальшому їх виконувала, передавши землю в оренду відповідачу, натомість, отримуючи від нього орендну плату, що узгоджується із правовим висновком, викладеним

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі

№ 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) та який було застосовано апеляційним судом.

Суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, встановив, що між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки. На виконання вимог якого, відповідачем на рахунок позивача сплачувалися грошові кошти. Позивач, в свою чергу надав відповідачу земельну ділянку у користування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі

№ 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що

стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Верховний Суд з огляду на викладене зазначає, що апеляційним судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Посилання ж заявника на висновки, викладені в постановах Верховного Суду:

від 03 серпня 2022 року у справі № 280/4264/21 (провадження № К/990/15772/22), від 07 грудня 2022 року у справі № 340/9011/21 (провадження № К/990/22887/22), від 18 січня 2023 року у справі № 522/13211/14 (провадження № 61-6789св21),

від 24 січня 2023 у справі № 320/5796/21 (провадження № К/990/14550/22),

від 15 лютого 2023 року у справі № 560/1271/21 (провадження № К/990/23501/22), від 22 лютого 2023 року у справі № 480/1270/21 (провадження № К/990/731/22),

від 22 березня 2023 року у справі № 916/553/22, від 06 квітня 2023 року у справі № 640/13626/20 (провадження № К/9901/9750/21), є необґрунтованими, оскільки зроблені у справах за інших фактичних обставин.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд вже викладав

у постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах).

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Захарченка Ігоря Васильовича, на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнської районної військової адміністрації Кіровоградської області, приватного підприємства «Шевченкове» про скасування державної реєстрації прав, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць