Ухвала

від 22.02.2023 по справі 752/13937/20

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/640/23

Справа № 752/13937/20

У Х В А Л А

Іменем України

22 лютого 2023 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комфорт-дім-Славський" про стягнення грошових коштів та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт-дім-Славський» про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 617 820,00 грн. на підставі договору від 26.02.2018 та 100 000,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 січня 2021 року цивільну справу направлено за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08 червня 2021 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року закрито підготовче провадження у даній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 23 листопада 2021 року.

У судовому засіданні 23.11.2021 оголошено перерву до 18.01.2022.

18.01.2022 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 15.03.2022.

15.03.2022 розгляд справи не відбувся, наступне судове засідання призначено на 07.07.2022.

07.07.2022 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 18.10.2022.

18.10.2022 розгляд справи не відбувся, наступне судове засідання призначено на 29.11.2022.

У судове засідання 29.11.2022 учасники справи не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про що свідчать поштові відправлення, які повернулись на адресу суду. Розгляд справи відкладено на 23.12.2022.

23.12.2022 розгляд справи не відбувся, наступне судове засідання призначено на 22.02.2023.

У судове засідання 22.02.2023 учасники справи також не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Позивачка повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу її місця проживання ( АДРЕСА_1 ), проте судові повістки повернулись до суду з відміткою «адресат відмовився».

Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.

Частиною першої статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії»).

Належним чином повідомлена позивачка повторно не з`явилася в судове засідання, письмових пояснень щодо причин неможливості прибути до суду, як і заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, позов залишається без розгляду.

Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За наведених вище обставин, суд вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз`яснює, що відповідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комфорт-дім-Славський" про стягнення грошових коштів та моральної шкоди залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено 24.02.2023.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК