Рішення

від 24.02.2023 по справі 302/616/19

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/616/19

№ 2/302/2/23

Номер рядка звіту 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2023 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді КривкаВ. П

без участі сторін, третіх осіб та їх представників,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до НПП «Синевир», ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, Синевирської сільської ради, ОСОБА_2 з такими вимогами :

про зобов`язання НПП «Синевир» :

- звернутись до розробника документації із землеустрою ПрАТ «НВК «Курс» для виправлення допущених помилок у виготовленій технічній документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки НПН «Синевир», виготовленій на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 002483 від 29.12.1997 у частині земельної ділянки кадастровий номер 2122486900:03:002:0034 площею 1482, 4758 кв.м з цільовим призначенням 04.03 (для збереження і використання національних природних парків) шляхом оформлення (виготовлення) технічної документації із землеустрою на цю земельну ділянку з метою уточнення конфігурації без зміни її площі згідно висновку судової земельно-технічної документації від 31.01.2022 № 425/12/20 з наступним виправленням помилки у відомостях про зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі щодо координат поворотних точок;

- повернути ОСОБА_1 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в АДРЕСА_1 в урочищі «Заоблаз» - площею 0,0968 га; в урочищі «Соколовець» - 0,3585 га;

до інших відповідачів такі вимоги:

- замінити в програмному забезпечення Державного земельного кадастру файл обміну про присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру 2122486900:03:002:0034, зберігаючи номер, що розташована в с. Синевир в урочищі «Заоблаз» Міжгірського району Закарпатської області, що належить НПП «Синевир»;

- скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора відділу у Міжгірському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 09.10.2017 № РВ-2100197212017, № 2100197232017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру і зобов`язати державного кадастрового реєстратора зареєструвати земельну ділянку площею 0,0968 гав урочищі «Заоблаз», земельну ділянку площею 0,3585 га

в урочищі «Соколовець» з присвоєнням земельним ділянкам кадастрового номера за ОСОБА_1 ;

- визнати неправомірними і скасувати рішення сесії Синевирської сільської ради від 10.10.2004 № 8 про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки в урочищі «Соколовець» в селі Синевир;

- визнати недійсним і скасувати виданий ОСОБА_3 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЗК № 056037 від 23.04.2007, що розташована в с. Синевир в урочищі «Соколовець»;

- перевести до архівного шару в базі даних Державного земельного кадастру обмінний файл про присвоєння земельні й ділянці , розташованій в с. Синевир в урочищі «Соколовець» , що належить ОСОБА_3 кадастрового номера 2122486901:01:006:0004,-

В СТ АН ОВ ИВ:

21.05.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, уточнивши зазначені вище позовні вимоги під час підготовчого провадження в справі поданням заяви про зміну предмета позову.

Уточнені позовні вимоги обґрунтовано таким.

Згідно рішення Синевирської сільської ради від 27.08.2000 ОСОБА_4 (чоловіку позивачки) передано безоплатно у власність земельну ділянку розміром 0,0968 га для ведення особистого селянського господарства в селі Синевир в урочищі «Заоблаз» Міжгірського району (на даний час Хустського району) Закарпатської області. На підстав цього рішення ОСОБА_4 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 005991 від 27.06.2003 за номером 210.

21.10.2004 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 уклали договір дарування земельної ділянки, який посвідчено державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Шкелебей Л.В. за реєстровим номером 2084. За цим договором ОСОБА_4 отримав у власність земельну ділянку площею 0,3585 га в селі Синевир в урочищі «Соколовець», яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту серія ІІ-ЗК № 009659 , виданого Синевирською сільскою радою 27.06.2003 згідно з рішенням цієї ж ради від 19.11.2002 , що зареєстровано в Книзі за № 198.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Позивачка є єдиним спадкоємцем майна померлого за законом і прийняла спадщину , подавши заяву до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори. Позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину на зазначену земельну ділянку , бо цій земельній ділянці не присвоєно кадастровий номер.

11.07.2017 позивачка звернулась в ТОВ «Землемір» із заявами про виготовлення технічної документації із землеустрою на зазначені земельну ділянки щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), які виготовлено 02.10.2017.

09.10.2017 державний кадастровий реєстратор відділу у Міжгірському районі ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області відмовив у задоволенні заяв позивачки від 02.10.2017 і виніс рішення № РВ-2100197212017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру на підставі перетину земельної ділянки , на яку претендує позивачка із ділянкою кадастровий номер 2122486900:03:002:0034 з площею спів падіння 100 %; № РВ-2100197232017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав перетину земельної ділянки в урочищі «Соколовець» із земельною ділянкою з кадастровим номером 2122486901:01:006:0004 з площею спів падіння 31,2079%, а також із земельною ділянкою з кадастровим номером 2122486900:03:002:0034 з площею спів падіння 22,3228%.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру № НВ-2102849932018 від 22.08.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 2122486900:03:002:0034 площею 1482, 4758 кв.м з цільовим призначенням 04.03 надана Національному природному парку «Синевир» для збереження та використання національних природних парків і відноситься до земель державної власності. Технічна документація на зазначену земельну ділянку НПП «Синевир» виготовлена 02.11.2013.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру № НВ-2102850062018 від 22.08.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 2122486901:01:006:0004 площею 0,1577 га з цільовим призначенням 01.03 надана у власність ОСОБА_3 . для сільського господарського призначення в урочищі «Соколовець» в с. Синевир на підставі рішення Синевирської сільської ради від 10.10.2004 № 8 і виданого державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 056037 від 23.04.2007. Правонаступником (спадкоємцем) ОСОБА_3 , яка померла, є ОСОБА_2 .

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 31.01.2022 № 425/12-20 , яка проведена експертом Колчар В.Д. згідно з ухвалою Міжгірського районного суду від 09.10.2019 на підставі клопотання сторони позивача з винесенням питань про встановлення накладання земельних ділянок, на які претендує позивач із земельними ділянками , право власності на які оформлено за НПП «Синевир, ОСОБА_3 , а також про ринкову вартість земельних ділянок, - надано такі підсумкові висновки в цивільну справу :

- земельна ділянка кадастровий номер 2122486900:03:002:0034 площею 1482 , 4758 кв.м з цільовим призначенням для збереження та використання природних національних парків (належна НПП «Синевир» на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 002483 від 29.12.1997) накладається на земельну ділянку площею 0.0968 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в селі Синевир в урочищі «Заоблаз» (належить ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на землю ІІ-ЗК № 005991 від 27.06.2003, виданного згідно з рішенням Синевирської сільскої ради від 27.08.2000. Площа накладання (перетину) відповідає площі земельної ділянки ОСОБА_4 (0,0968 га);

- земельна ділянка кадастровий номер 2122486900:03:002:0034 (належна НПП «Синевир», інші реквізити зазначені вище) у двох місцях накладається на земельну ділянку площею 0,3585 га , що розташована в с. Синевир в урочищі "Соколовець", яка на підставі договору дарування цієї земельної ділянки від 21.10.2004 (інші реквізити зазначені вище) належить ОСОБА_4 . Площі накладання становлять 812,03 кв. м ; 0,05 кв. м;

- земельна ділянка кадастровий номер 2122486901:006:0004 площею 0,1577 га з цільовим призначенням для сільськогосподарського використання в с. Синевир в урочищі «Соколовець» (яка належала померлій ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , інші реквізити зазначені вище) накладається на земельну ділянку в селі Синевир в урочищі «Соколовець» (площа 0,3582 га) , яка належить на підставі договору дарування земельної ділянки від 21.10.2004 ОСОБА_4 . Площа накладання становить 1094, 48 кв.м;

Згідно цього ж висновку експерта площа земельної ділянки НПП «Синевир» з кадастровим номером 2122486900:03:002:0034 визначена неправильно, бо при обчислення площі не було враховано висотні відмітки , на яких поворотні точки, а також рельєф, який характеризується гористою місцевістю із значним перепадом висот, зазначив , що фактична площа земельної ділянки може становити 1700-1800 га , а не 1482,4758 га як це зазначену у витягу з Державного кадастру про зазначену земельну ділянку. Тому вилучення земельної ділянки ОСОБА_4 , яку йому надано в урочищі «Заоблаз» с. Синевир не призведе до зменшення площі земельної ділянки НПП «Синевир». Експерт вважає , що НПП «Синевир» необхідно розробити іншу землевпорядну документацію з метою уточнення конфігурації без зміни площі земельних ділянок, яка б враховувала зміну конфігурації без зміни площі 0,0968 га в урочищі «Заоблаз» і без зміни площі 0,081208 га в урочищі «Соколовець» (земельні ділянки ОСОБА_4 ). Виправлення технічної помилки можливе , на думку експерта, із застосуванням статті 37 закону «Про Державний земельний кадастр»

Позивачка вважає ,що відповідач НПП «Синевир» виготовив технічну документацію на зазначену земельну ділянку після того як було передано у власність земельну ділянку площею 0,0968 га в урочищі «Заоблаз» ОСОБА_4 згідно рішення Синевирської сільської ради і виданого державного акту.

Позивачка просить застосувати норми Цивільного кодексу (статті 21 ч.1 , 319 ч.1 , , 321 ч.1, 393 ч.1, 1212 ч.1 , 1213 ч.1) ,Земельного кодексу (стаття 155).

Винесені в справі процесуальні рішення.

Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Гайдур А.Ю. від 22.05.2019 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до НПП «Синевир». ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області, державного земельного кадастрового реєстратора Відділу у Міжгірському районі Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсним державного акту , державної реєстрації права на земельну ділянку та зобов`язання вчинити дії (справа № 302/616/19);

Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатськоїобласті Кривка В.П. від 18.06.2019 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до НПП «Синевир» , ОСОБА_3 , Синевирської сільської ради , ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, державного кадастрового реєстратора у Відділі в Міжгірському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області (справа № 302/620/19);

Згідно з ухвалою судді Кривка В.П. від 22.08.2019 замінено в справі № 302/620/19 первісного відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на належного відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (спадкоємну по заповіту померлої ОСОБА_3 );

Згідно з ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.08.2019 об`єднано позовні вимоги ОСОБА_1 в справах № 302/616/19, № 302/620/19 в одне позовне провадження з присвоєнням номеру справи об`єднаного провадження 302/616/19.

Згідно з ухвалою суду від 22.08.2019 задоволено клопотання сторони позивача про витребування доказів з Відділу у Міжгірському районі Держгеокадастру у Закарпатській області.

Згідно з ухвалою суду від 09.10.2019задоволено клопотання сторони позивача і призначено в справі земельно-технічну і земельно-оціночну експертизи.

Згідно з ухвалою суду від 05.12.2022 закрито підготовче провадження в справі і призначено судовий розгляд справи по суті.

Позиції сторін за змістом процесуальних заяв по суті.

За змістом відзиву на позов відповідач ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області вважає позов необґрунтованим та безпідставним з позицією повністю відмовити в задоволення позову огляду на таке.

НПП «Синевир» є установою природно-заповідного фонду України і діє відповідно до закону «Про природно-заповідний фонд України». ДПНП «Синевир» створено постановою РМ УРСР від 05.01.1989 у подальшому реорганізовано в НПП «Синевир» із наданням загальної площі 40400 га із визначенням меж парку , географічних об`єктів і вилученням із користування господарств 27208 га , в тому числі по конкретних кварталах лісництв від Міжгірського лісокомбінату та колгоспу «Червона зірка» - 13192 га.

Право безстрокового (постійного) землекористування у НПП «Синевир» виникло на підставі постанови РМ УРСР від 05.01.1989 і наказу Мінлісппрому УРСР від 17.01.1989 № 9 у відповідності до положень частини другої статті 3, статті 8, частинидругшої статті 15 , статті 16, статті 37 , пункту першого частини першої статті 38 , статей 109.110,139 частини четвертої статті 140 Земельного кодексу УРСР (1970 року).

Земельний кодекс України був введений в дію з 15.03.1991. Згідно з постановою Верховної Ради УРСР від 18.12.1990 № 562-ХІІ (пункт 1) рішення про надання і вилучення земельних ділянок, прийняті до 15.03.1991 відповідними органами в межах їх компетенції, але не виконані на час введення в дію Земельного кодексу УРСР , підлягають виконанню відповідно до вимог Кодексу; громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу,зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав землеволодіння або землекористування.

У 1997 році Закарпатським філіалом Інституту землеустрою УААН був складений «Технічний звіт по виготовленню державного акта на право постійного користування земелю НПП «Синевир» Міжгірського району Закарпатської області на загальну площу 27203, 4 га. Синеврська сільська рада 08.07.1997 склала висновок про розгляд матеріалів звіту, зазначивши ,що матеріали погоджено з районним відділом земельних ресурсів та з НПП «Синевир» і погодила розроблені технічні матеріали по виготовленню державного акта з передачею на затвердження Міжгірської районної державної адміністрації.

Згідно з розпорядженням голови Міжгірської районної державної адміністрації від 29.12.1997 №555 надано в постійне користування НПП «Синевир» в адміністративних межах Міжгірського району землі загальною площею 27203,4 га, які розташовані на території трьох сільських рад цього району : Синевирсько-Полянської 5560 , га, Синевирської 13551,4 га,Колочавської 8092 га. На підставі цього розпорядження видано Державний акт серії ІІ-ЗК № 002483 на право постійного користування НПП «Синевир» землею площею 27203,4 га для природоохоронних ,рекреаційних, лісогосподарських науково-виробничих потреб.

У 1999 році Закарпатським філіалом Інституту землеустрою УААН був складений проект передачі земельних ділянок НПП «Синевир» в постійне користування під розширення існуючої території із землекористувань Міжгірського району і вилучено в попередніх користувачів 5091,2 га землі з передачею в постійне користування НПП «Синевир». Цю передачу земель погоджено КСП «Синевир» (протокол загальних зборів уповноважених від 22.01.1997№1 , від 17.02.1999 № 1, Синевирською сільскою радою (рішення сесії від 20.11.1997), розпорядження голови Міжгірської РДА від 15.12.1997 № 542-а, рішенням Міжгірської районної ради від 19.12.1997.

Рішенням Закарпатської обласної ради від 28.12.1999 № 182 «Про вилучення та надання земельних ділянок для державних і громадських потреб» затверджено проект відведення земельних ділянок природоохоронного призначення НПП Синевир» під розширення існуючої території; вилучено з постійного користування по землекористувачах Міжгірського району 5091 ,2 га , в тому числі у ксп «Синевир» - 2552,5 га.

У 2000 році Закарпатським філіалом Інституту землеустрою УААН була складена «Технічна документація по складанню державних актів на право постійного користування землею НПП «Синевир» під розширення існуючої території із земель Міжгірського району, зокрема і розташованих на території Синевирсько-Полянської і Синевирської сільських рад і за рахунок запасу земель Міжгірської районної ради, всього на загальну площу 1154, 4 га.

31.05.2000 НПП «Синевир» видано держаний акт серії І-ЗК № 001688 на право постійного користування землею площею 1154,4 га для збереження , відтворення і раціонального використання унікальних природних комплексів на підставі рішення Міжгірської районної ради від 28.12.1999 № 182 з реєстрацією в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 3/28.

Відповідно до Указу Президента України від 14.08.2009 № 611/2009 «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні» , розпорядження голови Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за межами населених пунктів сіл Синевирська поляна , Синевир , Негровець , Колочава», а також згідно з договором від 01.07.2011 № 80 ПрАТ «НВК «Курс» на замовлення НПП «Синевир» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок НПП «Синевир» , які увійшли до складу парку площею 27203, 4 га на території Синевирської , Синевирсько-Полянської , та Колочавської сільських рад Міжгірського району Закарпатської області. Проект передачі земель в постійне користування містить опрацювання картографічних матеріалів , кадастрових даних із земель КСП, проекти землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів, матеріали лісогосподарських впорядкувань. На місцевості в натурі обстежено і встановлено місце розташування зовнішніх меж земельних ділянок по їх фактичному розташуванню. Погоджено межі із суміжними землекористувачами та землевласниками з урахуванням графічних матеріалів , креслень меж населених пунктів, планшет лісовпорядкування. Ззаначена документація із землеустрою затверджена і НПП «Синевир» здійснив реєстр рацію речового права на нерухоме майно 18.11.2016 за реєстраційним номером 17613402 в органі державної реєстрації Міжгірської районної державної адміністрації.

ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області вважає, що НПП «Синевир» у встановленому законом порядку , значно раніше, оформив належно право постійного користування на землю ніж оформлено право власності за державним актом , які видані спадкодавцю позивачки. Ці документи видані спадкодавцю позивачки без урахування прав землекористування НПП «Синевир».

ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області також посилається на судову практику Міжгірського районного суду Закарпатської області в подібних правовідносинах у справі № 302/846/13-Ц , в якій судом відмовлено громадянам в задоволенні позову про визнання недісним державних актів на право постійного користування землею , виданих НПП «Синевир».

Обґрунтованість винесення рішення державним земельним кадастровим реєстратором про відмову позивачці у здійснення державної реєстрації земельних ділянок , які зазначені в розробленій на замовлення позивачки технічній документації, відповідач ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області вмотивовує посиланням на положення статті 24 закону «Про Державний земельний кадастр», а саме знаходженням в межах земельної ділянки , яку передбачається зареєструвати , іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідач ГУ Держгеокадастру у Зсакарпатській області також просить узяти до уваги, що державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 005991 від 27.03.2003 , документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0968 га для ведення особистого селянського господарства, а підставі якої видано зазначений державний акт ОСОБА_4 , та акт прийому-передачі державних актів на право приватної власності , записи у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю до 2003 року Синевирської сільської ради, - відсутні у Відділі у Міжгірському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області (інформація цього відділу від 29.05.2019 № 692407-19-0.22). З цього приводу цей відповідач посилається на те, що відповідачем Синевирською сільською радою не виконано положень п.2 постанови КМУ від 21.10.2009 № 1112 про обов`язок органів місцевого самоврядування передати на зберігання до відповідних територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів другі примірники раніше виданих державних актів і примірники укладених договорів оренди землі з метою забезпечення захисту прав землевласників та землекористувачів, достовірності єдиної інформаційної бази правовстановлюючих документів на землю.

Позивач подала в справу розгляд справи по суті провести без її участі з підтримкою уточнених позовних вимог згілно з поданою заявою.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області Беля Л.В. подала заяву про розгляд справи по суті без участі представника цього відповідача з позицією повністю відмовити у задоволенні позову (первісного і уточненого) (том 3 ).

Відповідач Синевирська сільська рада подала в справу заяву в особі Синевирського сільського голови про розгляд справи за відсутності представника цього відповідача з позицією вирішити справу на розсуд суду (том 2 а.с. 29).

Представник відповідача НПП «Синевир» Росада В.А. під час з`ясування позиції сторін у судовому засіданні позов ОСОБА_1 (первісний і уточнений) повністю заперечив з посиланням на обґрунтування , які зазначені у відзиві та процесуальних заявах ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, а також поданих цим відповідачем та НПП «Синевир» доказів у справу і подав заяву про розгляд справи по суті без участі представника позивача (том 3).

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Микулін М.М, подав у справу заяву про розгляд такої по суті без його участі з позицією відмовити повністю позивачу у задоволенні позову до ОСОБА_2 (том 3).

Судом постановлено винести рішення в справі без участі сторін і їх представників 24.02.2023 на основі поданих у справі доказів , позицій сторін та обґрунтувань позицій в процесуальних заявах.

Встановлені судом обставини в справі.

НПП «Синевир» є установою природно-заповідного фонду України і діє відповідно до закону «Про природно-заповідний фонд України». ДПНП «Синевир» створено постановою РМ УРСР від 05.01.1989 у подальшому реорганізовано в НПП «Синевир» із наданням загальної площі 40400 га із визначенням меж парку , географічних об`єктів і вилученням із користування господарств 27208 га , в тому числі по конкретних кварталах лісництв від Міжгірського лісокомбінату та колгоспу «Червона зірка» - 13192 га.

Право безстрокового (постійного) землекористування у НПП «Синевир» виникло на підставі постанови РМ УРСР від 05.01.1989 і наказу Мінлісппрому УРСР від 17.01.1989 № 9 у відповідності до положень частини другої статті 3, статті 8, частинидругшої статті 15 , статті 16, статті 37, пункту першого частини першої статті 38 , статей 109.110,139 частини четвертої статті 140 Земельного кодексу УРСР (1970 року).

У 1997 році Закарпатським філіалом Інституту землеустрою УААН був складений «Технічний звіт по виготовленню державного акта на право постійного користування земелю НПП «Синевир» Міжгірського району Закарпатської області на загальну площу 27203, 4 га. Синеврська сільська рада 08.07.1997 склала висновок про розгляд матеріалів звіту, зазначивши ,що матеріали погоджено з районним відділом земельних ресурсів та з НПП «Синевир» і погодила розроблені технічні матеріали по виготовленню державного акта з передачею на затвердження Міжгірської районної державної адміністрації.

Згідно з розпорядженням голови Міжгірської районної державної адміністрації від 29.12.1997 №555 надано в постійне користування НПП «Синевир» в адміністративних межах Міжгірського району землі загальною площею 27203,4 га, які розташовані на території трьох сільських рад цього району : Синевирсько-Полянської 5560 , га, Синевирської 13551,4 га,Колочавської 8092 га. На підставі цього розпорядження видано Державний акт серії ІІ-ЗК № 002483 на право постійного користування НПП «Синевир» землею площею 27203,4 га для природоохоронних ,рекреаційних, лісогосподарських науково-виробничих потреб.

У 1999 році Закарпатським філіалом Інституту землеустрою УААН був складений проект передачі земельних ділянок НПП «Синевир» в постійне користування під розширення існуючої території із землекористувань Міжгірського району і вилучено в попередніх користувачів 5091,2 га землі з передачею в постійне користування НПП «Синевир». Цю передачу земель погоджено КСП «Синевир» (протокол загальних зборів уповноважених від 22.01.1997№1 , від 17.02.1999 № 1, Синевирською сільскою радою (рішення сесії від 20.11.1997), розпорядження голови Міжгірської РДА від 15.12.1997 № 542-а, рішенням Міжгірської районної ради від 19.12.1997.

Рішенням Закарпатської обласної ради від 28.12.1999 № 182 «Про вилучення та надання земельних ділянок для державних і громадських потреб» затверджено проект відведення земельних ділянок природоохоронного призначення НПП Синевир» під розширення існуючої території; вилучено з постійного користування по землекористувачах Міжгірського району 5091 ,2 га , в тому числі у ксп «Синевир» - 2552,5 га.

У 2000 році Закарпатським філіалом Інституту землеустрою УААН була складена «Технічна документація по складанню державних актів на право постійного користування землею НПП «Синевир» під розширення існуючої території із земель Міжгірського району, зокрема і розташованих на території Синевирсько-Полянської і Синевирської сільських рад і за рахунок запасу земель Міжгірської районної ради, всього на загальну площу 1154, 4 га.

31.05.2000 НПП «Синевир» видано держаний акт серії І-ЗК № 001688 на право постійного користування землею площею 1154,4 га для збереження , відтворення і раціонального використання унікальних природних комплексів на підставі рішення Міжгірської районної ради від 28.12.1999 № 182 з реєстрацією в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 3/28.

Відповідно до Указу Президента України від 14.08.2009 № 611/2009 «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні» , розпорядження голови Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за межами населених пунктів сіл Синевирська поляна , Синевир , Негровець , Колочава», а також згідно з договором від 01.07.2011 № 80 ПрАТ «НВК «Курс» на замовлення НПП «Синевир» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок НПП «Синевир» , які увійшли до складу парку площею 27203, 4 га на території Синевирської , Синевирсько-Полянської , та Колочавської сільських рад Міжгірського району Закарпатської області. Проект передачі земель в постійне користування містить опрацювання картографічних матеріалів , кадастрових даних із земель КСП, проекти землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів, матеріали лісогосподарських впорядкувань. На місцевості в натурі обстежено і встановлено місце розташування зовнішніх меж земельних ділянок по їх фактичному розташуванню. Погоджено межі із суміжними землекористувачами та землевласниками з урахуванням графічних матеріалів , креслень меж населених пунктів, планшет лісовпорядкування. Зазначена документація із землеустрою затверджена і НПП «Синевир» здійснив реєстрацію речового права на нерухоме майно 18.11.2016 за реєстраційним номером 17613402 в органі державної реєстрації Міжгірської районної державної адміністрації.

Згідно рішення Синевирської сільської ради від 27.08.2000 ОСОБА_4 (чоловіку позивачки) передано безоплатно у власність земельну ділянку розміром 0,0968 га для ведення особистого селянського господарства в селі Синевир в урочищі «Заоблаз» Міжгірського району (на даний час Хустського району) Закарпатської області. На підстав цього рішення ОСОБА_4 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 005991 від 27.06.2003 за номером 210.

21.10.2004 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 уклали договір дарування земельної ділянки, який посвідчено державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Шкелебей Л.В. за реєстровим номером 2084. За цим договором ОСОБА_4 отримав у власність земельну ділянку площею 0,3585 га в селі Синевир в урочищі «Соколовець», яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту серія ІІ-ЗК № 009659 , виданого Синевирською сільскою радою 27.06.2003 згідно з рішенням цієї ж ради від 19.11.2002 , що зареєстровано в Книзі за № 198.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Позивачка є єдиним спадкоємцем майна померлого за законом і прийняла спадщину , подавши заяву до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори. Позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину на зазначену земельну ділянку, бо цій земельній ділянці не присвоєно кадастровий номер.

11.07.2017 позивачка звернулась в ТОВ «Землемір» із заявами про виготовлення технічної документації із землеустрою на зазначені земельну ділянки щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), які виготовлено 02.10.2017.

09.10.2017 державний кадастровий реєстратор відділу у Міжгірському районі ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області відмовив у задоволенні заяв позивачки від 02.10.2017 і виніс рішення № РВ-2100197212017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру на підставі перетину земельної ділянки , на яку претендує позивачка із ділянкою кадастровий номер 2122486900:03:002:0034 з площею спів падіння 100 %; № РВ-2100197232017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав перетину земельної ділянки в урочищі «Соколовець» із земельною ділянкою з кадастровим номером 2122486901:01:006:0004 з площею спів падіння 31,2079%, а також із земельною ділянкою з кадастровим номером 2122486900:03:002:0034 з площею спів падіння 22,3228%.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру № НВ-2102849932018 від 22.08.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 2122486900:03:002:0034 площею 1482, 4758 кв.м з цільовим призначенням 04.03 надана Національному природному парку «Синевир» для збереження та використання національних природних парків і відноситься до земель державної власності. Технічна документація на зазначену земельну ділянку НПП «Синевир» виготовлена 02.11.2013.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру № НВ-2102850062018 від 22.08.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 2122486901:01:006:0004 площею 0,1577 га з цільовим призначенням 01.03 надана у власність ОСОБА_3 . для сільського господарського призначення в урочищі «Соколовець» в с. Синевир на підставі рішення Синевирської сільської ради від 10.10.2004 № 8 і виданого державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 056037 від 23.04.2007. Правонаступником (спадкоємцем) ОСОБА_3 , яка померла, є ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області Відділу у Міжгірському районі від 29.05.2019 № 692/407-19-0.22 у цьому відділі відсутні : державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 005991 від 27.03.2003, землевпорядна документація щодо відведення земельної ділянки площею 0,0968 га для ведення особистого селянського господарства, на підставі якої виданий зазначений державний акт; акти прийому-передачі державних актів на право приватної власності на землю, Книга записів державних актів на право приватної власності на землю , а також відсутня інформація щодо здійснення реєстрації у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю до 2003 року Синевирської сільської ради на гр. ОСОБА_4 .

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 31.01.2022 № 425/12-20 , яка проведена експертом Колчар В.Д. згідно з ухвалою Міжгірського районного суду від 09.10.2019 на підставі клопотання сторони позивача з винесенням питань про встановлення накладання земельних ділянок, на які претендує позивач із земельними ділянками , право власності на які оформлено за НПП «Синевир, ОСОБА_3 , а також про ринкову вартість земельних ділянок, - надано такі підсумкові висновки в цивільну справу :

- земельна ділянка кадастровий номер 2122486900:03:002:0034 площею 1482 , 4758 кв.м з цільовим призначенням для збереження та використання природних національних парків (належна НПП «Синевир» на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 002483 від 29.12.1997) накладається на земельну ділянку площею 0.0968 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в селі Синевир в урочищі «Заоблаз» (належить ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на землю ІІ-ЗК № 005991 від 27.06.2003, виданного згідно з рішенням Синевирської сільскої ради від 27.08.2000. Площа накладання (перетину) відповідає площі земельної ділянки ОСОБА_4 (0,0968 га);

- земельна ділянка кадастровий номер 2122486900:03:002:0034 ( належна НПП «Синевир»,інші реквізити зазначені вище) у двох місцях накладається на земельну ділянку площею 0,3585 га , що розташована в с. Синевир в урочищі Ц`Соколовець», яка на підставі договору дарування цієї земельної ділянки від 21.10.2004 (інші реквізити зазначені вище) належить ОСОБА_4 . Площі накладання становлять 812,03 кв. м ; 0,05 кв. м;

- земельна ділянка кадастровий номер 2122486901:006:0004 площею 0,1577 га з цільовим призначенням для сільськогосподарського використання в с. Синевир в урочищі «Соколовець» (яка належала померлій ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , інші реквізити зазначені вище) накладається на земельну ділянку в селі Синевир в урочищі «Соколовець» (площа 0,3582 га) , яка належить на підставі договору дарування земельної ділянки від 21.10.2004 ОСОБА_4 . Площа накладання становить 1094, 48 кв.м.

Встановлені обставини підтверджені такими доказами :змістом поданих у справу документів у вигляд копій державних актів , технічних документацій , рішень Синевирської сільської ради , Міжгірської районної ради , Закарпатської обласної ради , розпоряджень голови Міжгірської районної державної адміністрації, довідок, актів цивільного стану про шлюб, смерть , довідок з нотаріальної контори, відділу державної реєстрації актів цивільного стану, довідок (витягів) з органів Держгеокадастру; рішеннями державного кадастрового реєстратора, висновком експертизи.

Ці докази, за змістом процесуальних заяв та позицій, сторонами не заперечуються.

Нормативно-правове обгрунтування висновку суду.

Із змісту позовних вимог і процесуальних позицій та обґрунтувань відповідачів видно , що предметом спору є приналежність земельних ділянок. Спір виник у зв`язку із виявленням перетину (накладання) земельних ділянок за змістом поданих у справу сторонами документів.

Позивач претендує на визнання права власності на земельну ділянку по спадкуванню та оформлення цього права відповідно до вимог Земельного кодексу України , а відповідачі НПП «Синевир» ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області захищають зареєстроване та оформлене право користування на земельну ділянку , що використовується для потреб природно-заповідного фонду України, відповідач ОСОБА_2 захищає право власності та оформлення цього права у зв`язку з успадкуванням земельної ділянки.

Згідно з статтею 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з статтею 46-1 ЗК України землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у використанні, визначених відповідно до закону України «Про природно-заповідний фонд» та положеннями про ці території , об`єкти.

Згідно з ч.1 статті 79 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 79-1 частинами 1-5 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У відповідності до статі 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою , яка перебуває у державній або комунальній власності ,без встановлення строку.

Стаття 92 ч.2 п. «а» ЗК України передбачає , що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства , установи , організації , що належать до державної та комунальної власності.

Стаття 84 ч.4 ЗК України передбачає , що до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність , належать , зокрема землі під об`єктами природно-заповідного фонду.

Згідно з статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 7 закону «Про природно-заповідний фонд України» передбачено , що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з статтею 53 цього ж Закону рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Рішення про створення біосферних заповідників приймається з додержанням вимог міжнародних договорів та міжнародних програм, учасником яких є Україна.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Згідно з статтею 54 цього ж Закону зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Згідно з статтею 56 цього ж Закону Державний кадастр територій та об`єктів природно-заповідного фонду є системою необхідних і достовірних відомостей про природні, наукові, правові та інші характеристики територій та об`єктів, що входять до складу природно-заповідного фонду.

Державний кадастр територій та об`єктів природно-заповідного фонду включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".

Оцінивши встановлені обставини, норми земельного законодавства, суд дійшов висновку , що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Позивач, по суті, претендує на земельні ділянки НПП «Синевир», право постійного користування якими виникло в національного парку до набрання чинності ЗК України в редакції закону № 2768 від 25 жовтня 2001 року,тобто до отримання спадкодавцем позивача земельної ділянки, яка зазначена у державному акті виданому Синевирською сільською радою 27.06.2003 на підставі рішення цієї ж ради від 27.08.2000.

Позивач не надала суду належних і допустимих доказів про те, що земельні ділянки, які зазначені в документах спадкодавця, були відведені в натурі (на місцевості) у відповідності до земельного законодавства , яке було чинним у період видання державних актів спадкодавцеві, та укладення ним угоди про дарування земельних ділянок з ОСОБА_5 ( та в період надання земельної ділянки дарувальником). Зокрема, технічних звітів до державних актів позивачем не подані. Натомість Синевирською сільською радою також не підтверджено видання зазначених документів та відведення земельних ділянок у натурі (на місцевості ) із земель запасу цієї сільської ради. Згідно з довідкою , на яку посилається орган Держгеокадастру, другий примірник оригіналів державних актів, технічні справи відсутні, а також не має підтверджень реєстрації цих актів в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю.

Суд не бере до уваги висновок судового експерта про те, що має місце накладання земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку ОСОБА_1 . Суд дійшов протилежного висновку, що навпаки позивач претендує на земельні ділянки відповідачів безпідставно. Адже в державному акті серія ІІ-ЗК № 005991, виданому ОСОБА_4 , в плані зовнішніх меж зазначено, що ця земельна ділянка межує із землями державної власності (прирічкова смуга) і дорогою загального користування. Натомість у висновку експерта це не зазначено на план-схемах. Аналогічно не відображено у висновку експерта та на план-схемах суміжних землевласників та землекористувачів стосовно земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 (спадкоємцем якої є ОСОБА_2 ).

Суд вважає необґрунтованим та непідтвердженим експертними дослідженнями висновок експерта про те, що площа земельної ділянки НПП «Синевир» кадастровий номер 2122486900:03:002:0034 визначена в затвердженій та зареєстрованій технічній документації неправильно. Адже експерт не пояснив у висновку на підставі чого він дійшов переконання , що при обчислення площі цієї земельної ділянки не було враховано висотні відмітки, на яких розташовуються поворотні точки, а також рельєф (гористість та значні перепади висот). Не вмотивованим і довільним є висновок експерта і про те, що площа зазначеної земельної ділянки НПП «Синевир» може становити 1700,00-1800,00 га, а не 1482, 4758 га, як це зазначено у Витягу з державного земельного кадастру земельної ділянки з кадастровим номером 2122486900:03:002:0034. Розбіжність у площі розміром більше 300 га експерт не пояснив, не надав відповідні розрахунки тощо (том 2, а.с. 98-100)

З огляду на таке обґрунтування суд вважає неправильним висновок експерта, що в технічній документації із землеустрою, яка виготовлена і зареєстрована в установленому порядку на підтвердження права постійного користування землею НПП «Синевир», має місце помилка, яка підлягає виправленню.

Суд вважає, що позивач не довела належними і допустимими доказами, що земельна ділянка ОСОБА_4 , зазначена в державному акті серія ІІ-ЗК № 005991, виданому 27.06.2003 була належно сформована як об`єкт цивільних прав у відповідності до чинного на час видання державного акті земельного законодавства, тобто відведена в натурі ( на місцевості) з визначенням меж. Також не подано належних доказів сформування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, яка була надана ОСОБА_5 в і в подальшому подарована ОСОБА_4 .

Ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_5 не погоджували межі наданих їм земельних ділянок з суміжним землекористувачем НПП «Синевир».

З установлених обставин видно, що земельні ділянки, на які претендує позивач, були надані Синевирською сільською радою ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на землях НПП «Синевир», тобто на території, яка була значно раніше визначена вищезазначеними рішеннями органів державної влади та органів місцевого самоврядування для створення об`єкта природно-заповідного фонду на основі проектів землеустрою ,технічної документації, зокрема на території Синевирської сільської ради і за її межами, відведена на місцевості і передана в користування НПП «Синевир».

Суд установив, що має місце накладання на земельну ділянку НПП «Синевир» земельних ділянок за документами, на які покликається позивач, з вимогою визнати за позивачем право власності на ці земельні ділянки.

Суд констатує, що позивач уточненими вимогами обрала неефективний спосіб захисту свого права з огляду на правову позицію ВП ВС в постанові від 15.09.2020 № 469/1044/17.

Не заслуговує на увагу і покликання сторони позивача на застосування судом положень статті 27 закону «Про державний земельний кадастр» та пропозиції експерта виправити помилки в технічній документації із землеустрою, яка затверджена і зареєстрована в Державному земельному кадастрі щодо встановлення меж земельної ділянки НПП «Синевир» з присвоєнням кадастрового номеру 2122486900:03:002:0034. Адже зазначена норма цього Закону передбачає особливості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку у разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж.

З огляду на встановлені обставини та викладене обґрунтування, суд вважає за необхідне захистити право постійного користувача землею на території об`єкта природно-заповідного фонду, а саме НПП «Синевир».

Цей висновок суду також відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 15.01.2020 справа № 540/861/16-ц. За цією правовою позицією в розглядуваному спорі, з урахуванням встановлених судом обставин, підлягає захисту право постійного землекористувача, тобто відповідача НПП «Синевир» відповідно до положень статті 152 ч.1, ч.3 пункти а, б Земельного кодексу України.

Відповідно до положень статті 141 ч.1 ЦПК України судових витрат до повернення чи стягнення в користь держави не має.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд,-

УХ ВА ЛИ В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення надіслати сторонам (їх представникам).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: В. П. Кривка