Постанова

від 13.02.2023 по справі 464/1572/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/1572/21 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю.

Провадження № 22-ц/811/2642/22 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Цьони С.Ю.

з участю: представника позивачів адвоката Городиського Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ЛКП «Зелений Львів» на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 08 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Львівського комунального підприємства «Зелений Львів», треті особи: Львівська міська рада, Дочірнє підприємство «Парк Високий замок» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів», Управління екології та природних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради про відшкодування майнової шкоди,-

в с т а н о в и в:

В березні 2021 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись в суд із позовом до Львівського комунального підприємства «Зелений Львів», у якому просили: стягнути із відповідача на користь позивача ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 457 360 грн. та судові витрати; стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 411 762, 35 грн. та судові витрати; стягнути із відповідача на користь позивача ОСОБА_3 майнову шкоду в сумі 48 875,59 грн. та понесені ним судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликалися на те, що07 грудня 2020 року внаслідок падіння сухостійного дерева зі схилу парку «Залізна Вода» на паркувальний майданчик прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , який межує з парком, та відгороджений від нього парканом з металевої сітки, було пошкоджено припарковані із дотриманням Правил дорожнього руху на паркувальному майданчику автомобілі, а саме: автомобіль марки «MERСEDES-BENZ E 220», р.н. НОМЕР_1 , номер шасі (VIN) НОМЕР_2 , належний на праві власності ОСОБА_1 ; автомобіль марки «CITROEN C4 CACTUS», р.н. НОМЕР_3 , номер шасі (VIN) НОМЕР_4 , належний на праві власності ОСОБА_2 , та автомобіль марки «MERСEDES-BENZ B 170», р.н. НОМЕР_5 , номер шасі (VIN) НОМЕР_6 , належний на прав власності ОСОБА_3 . Факт падіння дерева на вказані автомобілі було зафіксовано на камері зовнішнього відеоспостереження, розташованій на зазначеному будинку, який перебуває в управлінні ОСББ «Залізні Води». В подальшому, належні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобілі,що перебували в нетранспортабельному стані, залишилися на місці події, а автомобіль, належний ОСОБА_3 , якийзазнав менших пошкоджень, було переміщено останнім під навіс будинку за декілька хвилин після падіння.

Відповідач ЛКП «Зелений Львів» є балансоутримувачем парку «Залізна Вода» та розташованих на його території зелених насаджень, на якого покладення обов`язок їх утримання в належному стані.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 08 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто із Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі339 228 (триста тридцять дев`ять тисяч двісті двадцять вісім) грн.

Позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто із Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі353 194 (триста п`ятдесят три тисячі сто дев`яносто чотири) грн. 35 коп.

Позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто із Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі48 875 (сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн. 59 коп.

Стягнуто із Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» на користь ОСОБА_1 3 392 грн. 35 коп. судового збору та 2 600 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи.

Стягнуто із Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» на користь ОСОБА_2 3 531 грн. 92 коп. судового збору та 3 000 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи.

Стягнуто із Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» на користь ОСОБА_3 908 коп. судового збору та 2 500 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи.

Рішення суду оскаржило ЛКП «Зелений Львів».

В апеляційній скарзі зазначають, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, та неповним з`ясуванням усіх обставин справи. Зокрема покликаються на те, що ЛКП «Львів» не залучалися до проведення обстеження парку «Залізна Вода», про результати проведеного обстеження не були повідомлені, копію акту обстеження №54 від 15.06.2020 року не отримували. Звертають увагу на те, що 07.12.2020 відбулося падіння здорової гілки дерева виду «граб звичайний», яке розташоване на схилі парку «Залізна Вода» і яке не було визнано аварійним, тобто таким, що загрожує неконтрольованим падінням і підлягало видаленню відповідно п.2 «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», затвердженого постановою КМУ 01.08.2006 № 1045 (зі змінами). Судом в рішенні не наведено належних та допустимих доказів того, що причиною падіння здорової гілки дерева виду «граб звичайний» 07.12.2020 року стало саме не проведення обрізки сухої частини дерева і навпаки, що при проведенні обрізки падіння гілки не відбулося. Падіння гілки дерева відбулося в результаті поривів вітру, які на момент події сягали 18 метрів за секунду і відноситься до метеорологічного явища 1 рівня небезпечності.

Також звертають увагу на те, що обов`язок по утриманню парку, зокрема, догляд за зеленими насадженнями ЛКП «Залізна Вода» Львівською міською радою покладено не на відповідача, а на ДП «Парк - Високий Замок», який, будучи самостійно господарюючим суб`єктом є непідконтрольний відповідачу і не перебуває з ним в договірних відносинах з приводу утримання парку «Залізна Вода», а тому відповідач не міг допустити та не допустив протиправної бездіяльності, що призвела до пошкодження майна позивачів.

Просять рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання 13.02.2023 року відповідач ЛКП «Зелений Львів», треті особи: Львівська міська рада, Дочірнє підприємство «Парк Високий замок» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів», Управління екології та природних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради не з`явились.

Відповідно до ч.2ст.372 ЦПК Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вимог частини 1статті 44 ЦПК Українищодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами,статті371 ч.1 ЦПК Українищодо строку розгляду апеляційної скарги тастатті 120 ЦПКщодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку ЛКП «Зелений Львів», третіх осіб: Львівської міської ради, ДП «Парк Високий замок» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів», Управління екології та природних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради в судове засідання 13.02.2023 року, які про час та місце розгляду справи повідомлені, причину неявки суду не повідомили, такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивачів адвоката Городиського Ю.О. на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки дерево «граб», яке підлягало санітарній очистці, тобто було у незадовільному стані, впало на автомобілі позивачів, завдавши кожному з них матеріальної шкоди та обставин непереборної сили не встановлено, відтак позивачами доведено причинний зв`язок із бездіяльністю відповідача ЛКП «Зелений Львів» та завданням шкоди.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що відповідно досвідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , позивач ОСОБА_1 є власником автомобілямарки «MERСEDES-BENZ E 220», р.н. НОМЕР_1 .

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , позивачка ОСОБА_2 є власником автомобілямарки «CITROEN C4 CACTUS», р.н. НОМЕР_3 .

Позивач ОСОБА_3 є власником автомобіля марки «MERСEDES-BENZ B 170», р.н. НОМЕР_5 , що підтверджуєтьсясвідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 7 грудня 2020 року,внаслідок падіння дерева (граб) зі схилу парку «Залізна Вода» на прибудинковій території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , було пошкоджено припарковані автомобілі: марки «MERСEDES-BENZ E 220», р.н. НОМЕР_1 , марки «CITROEN C4 CACTUS», р.н. НОМЕР_3 , та марки «MERСEDES-BENZ B 170», р.н. НОМЕР_5 . Дана обставина не оспорюється учасниками справи, а також підтверджується фототаблицею з місця події та відеозаписом із камер відеоспостереження, встановлених у будинку АДРЕСА_1 .

Окрім цього, на місце події було викликано працівників патрульної поліції з метою фіксації даної події. За заявами позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були зареєстровані відповідні відомості в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Сихівського ВП ГУНП у Львівській області №26310, №26324 та №26325, однак відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення внесені не були. На виконання ухвали слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 20.01.2021, 30.01.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141070000003, попередня правова кваліфікація ч.1 ст.367 КК України.

Відповідно до висновку судового експерта Романяка А.М. № 1264/20, складеного 29.12.2020, ринкова вартість досліджуваного автомобіля марки «MERСEDES-BENZ E220», р.н. НОМЕР_1 , без врахування аварійних пошкоджень, в цінах на момент пригоди (падіння дерева) 07.12.2020, становить 457 360,00 грн.; перелік пошкоджень та відповідних ремонтних робіт наведено в дослідницькій частині даного висновку (див. п. «Ідентифікація» ). Вартість відновлювального ремонту автомобіля станом на момент пригоди становить 781 233,27 грн.; вартість матеріального збитку з технічної точки зору заподіяного власнику автомобіля марки «MERСEDES-BENZ E220», р.н. НОМЕР_1 , станом на момент пригоди (падіння дерева) 07.12.2020, становить 457 360,00 грн.

Згідно із висновком судового експерта Вербова В.В. № 291, складеного 27.01.2021, вартість матеріального збитку з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля марки «CITROEN C4 Cactus 1,2i», р.н. НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження 07.12.2020 року, у зв`язку з тим, що вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля перевищує його вартість до цього пошкодження, і відповідно проводити його повноцінне ремонтне відновлення економічно недоцільно, визначається у розмірі його ринкової вартості на момент до цього пошкодження, яка, з врахуванням характеристик, ринкової вартості на момент до цього пошкодження, яка, з врахуванням характеристик, показників його стану на той час, що можливо було встановити при експертному огляді 29.12.2020 року вже аварійно пошкодженого автомобіля, в цінах станом на момент пошкодження 07.12.2020 року, становить 411 762,35 грн.

Відповідно до висновку судового експерта Вербова В.В. № 292, складеного 14.01.2021, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «MERCEDES-BENZ B170», р.н. НОМЕР_5 , на момент дослідження, становить 74 451,53 грн.; вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику автомобіля марки «MERCEDES-BENZ B170», р.н. НОМЕР_5 , внаслідок падіння дерева 07.12.2020 року, на момент дослідження, становить 48 875,59 грн.

Згідно із висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведених судових транспортно-товарознавчих експертиз від 23.12.2021, ринкова вартість пошкодженого автомобілямарки «MERСEDES-BENZ E 220», р.н. НОМЕР_1 , номер шасі (VIN) НОМЕР_2 , по його стану на 07.12.2020 після пошкодження внаслідок падіння дерева, враховуючи дані про нього і його пошкодження, встановлені під час експертного обстеження автомобіля 23.11.2021 в цінах на 07.12.2020, становила 118 132 грн. Ринкова вартість пошкодженого автомобілямарки «CITROEN C4 CACTUS», р.н. НОМЕР_3 , номер шасі (VIN) НОМЕР_4 , по його стану на 07.12.2020 після пошкодження внаслідок падіння дерева, враховуючи дані про нього і його пошкодження, встановлені під час експертного обстеження автомобіля 24.11.2021 в цінах на 07.12.2020, становила 58 568 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Збитками, відповідно до цієї статті, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, у деліктних зобов`язаннях цивільне законодавство передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в заподіянні шкоди позивачу.

Пунктом 7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» закріплено право громадян звертатись до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», благоустрій населених пунктів це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Утримання в належному стані території за цим Законом означає: використання території за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою.

За змістом п.п. «г» п.1 ст.13 цього Закону, окремими об`єктами благоустрою є території загального користування, до яких віднесено вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.

Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до ст.15 цього Закону, утримання об`єктів благоустрою здійснюєтьсяорганами державної влади та органи місцевого самоврядування, які можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності.

У разі відсутності таких підприємств, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 40 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи.

Самоврядний контроль за станом благоустрою здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок території, розгляду звернень підприємств, установ, організацій, громадян.

За приписами ч. 4 ст. 42 вказаного Законушкода, завдана внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, у повному обсязі.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 затверджено Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України (далі Правила утримання).

Згідно з п.2.1 вказаних Правил балансоутримувач - це спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Відповідно до п.5.2 Правил утримання балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Відповідальними за належний догляд за зеленими насадженням на об`єктах благоустрою комунальної власності є балансоутримувач цих об`єктів (п.5.5).

Балансоутримувач зобов`язаний, зокрема, утримувати в належному санітарно-технічному стані об`єкт благоустрою (виконання заходів, затверджених місцевими органами самоврядування); проводити інвентаризацію та паспортизацію об`єктів благоустрою; брати участь у роботі комісій з обстеження зелених насаджень з метою їх знесення; готувати зведені звіти з питань об`єктів благоустрою (п.6.2).

Як встановлено судом першої інстанції, ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 №854 ЛКП «Зелений Львів» надано у постійне користування земельну ділянку площею 19.0223 га (кадастровий номер 4610136800:01:004:0049) для збереження та використання пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення парку «Залізна Вода» за рахунок земель природно-заповітного та іншого природоохоронного значення за функцією використання землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Згідно із рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.12.2018 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 28.11.2008 №1273», ЛКП «Зелений Львів» визначено відповідальним за утримання парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Залізна Вода».

Відповідно до інформаційних довідок Державного земельного кадастру та Реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка кадастровий номер 4610136800:01:004:0049, загальною площею 19.0223 га, розташована у м.Львові та обмежена вулицями Стуса, Тернопільська, Мишуги, Дібровна, з цільовим призначенням 04.07 «Для збереження та використання парків-пам`яток садово-паркового мистецтва», вид використання «Для обслуговування парку «Залізна вода» є комунальною власністю територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради та перебуває у постійному користуванні ЛКП «Зелений Львів».

Згідно з розділом 9 Правил утримання виробничий процес утримання об`єктів зеленого господарства включає, зокрема, догляд за деревами і чагарниками, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об`єкта благоустрою.

Аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі (п. 9.1. 12 Правил утримання).

Відповідно до п. 8 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2016 №1045, у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Враховуючи наведені вище норми матеріального права й те, що відповідач ЛКП «Зелений Львів» є балансоутримувачем території із зеленими насадженнями, на якій знаходилися автомобілі позивачів і були пошкоджені внаслідок падіння дерева, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме це комунальне підприємство в силу Закону несе відповідальність за завдану позивачам майнову шкоду.

Доводи апелянта про те, що дерево, яке впало на автомобіль позивача, не входило до погодженого плану заходів санітарної вирубки (видалення) дерев на вказаній території, не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки на виконання вимог ч.2 ст.1166 ЦК України відповідачем не доведено, що дерево впало внаслідок винних дій інших осіб.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини у справі "Христов проти України" (рішення від 19 лютого 2009 року) вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів, (дивитися справу "Брумареску проти Румунії". (Brumarescu v. Romania) /GC/ N28342/95, n.61, ECHR 1999- УII).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини. ( Справа Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia ) заява № 52854/99, п. 52,ECHR .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до ст.. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п.1, 375, 381 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ЛКП «Зелений Львів» - залишити без задоволення.

Рішення Сихівського районногосуду м.Львовавід 08вересня 2022року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 20.02.2023 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.