Постанова

від 23.02.2023 по справі 140/2328/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 140/2328/22 пров. № А/857/15644/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівГінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу виконавчого комітету Луцької міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий оберіг» до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

суддя (судді) в суді першої інстанції Волдінер Ф.А.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий оберіг» (далі ОСББ «Новий оберіг») звернулось в суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 16 лютого 2022 року за № 108-1 «Про демонтаж конструкцій на вул. Арцеулова, 6».

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що в жовтні 2020 року замовлено «Проект благоустрою прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку на вул. Арцеулова, 6» та «Проект (схема) організації дорожнього руху», які після розроблення передано на погодження у всі уповноважені інстанції. Звертає увагу на те, що «Проект (схема) організації дорожнього руху» передбачав встановлення, зокрема, шлагбауму, і на ньому наявні відповідні відмітки про погодження Схеми. Однак, 16 лютого 2022 року Виконавчим комітетом Луцької міської ради прийнято рішення № 108-1 «Про демонтаж конструкцій на вул. Арцеулова, 6», пунктом 1 якого зобов`язано демонтувати конструкції (шлагбаум та бетонні клумби), що розміщені без відповідних дозвільних документів у проїзді біля будинку на вул. Арцеулова, 6 протягом трьох днів з дати ухвалення цього рішення та відновити благоустрій території. Вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки шлагбаум на вул. Арцеулова, 6 встановлено у відповідності до вимог чинних норм і правил, на підтвердження чого у нього наявні відповідні документи.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 16 лютого 2022 року за № 108-1 «Про демонтаж конструкцій на вул. Арцеулова, 6».

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, шлагбаум є технічним засобом регулювання дорожнього руху, встановлення якого потребує погодження з боку територіального органу Національної поліції та виконавчого органу міської ради. Із доданого до позовної заяви «Проекту (схеми) організації дорожнього руху» слідує, що у ньому наявні відмітки «Погоджено» напроти позначки шлагбаум, клумби переносні та конструкції обмежувальні напівсферичні із зазначенням прізвища та ініціалів посадових осіб Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції Волинської області та Комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Волинської обласної ради (а. с. 54, 58). Також таке погодження підтверджується листами Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції Волинської області від 09 жовтня 2020 року №10863/41/17/03-2020 (а. с. 44) та Комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Волинської обласної ради від 30 жовтня 2020 року №1588/1.11 (а. с. 45) про погодження схеми організації дорожнього руху та проекту «Благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку на вулиці Арцеулова, 6 у місті Луцьку (а. с. 44, 45).

Не погодившись з прийнятим рішенням, виконавчий комітет Луцької міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 16 лютого 2022 року № 108-1 «Про демонтаж конструкції на вул. Арцеулова, 6» прийнято у відповідності до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», пункту 9.4 Правил благоустрою міста Луцька, затверджених рішенням Луцької міської ради від 29 липня 2009 року № 44/2. Вказує, що відповідно до листа Управління ДСНС України у Волинській області № 115 від 09 березня 2021 року, Луцький МРВ рекомендував забезпечити виконання вимог пожежної безпеки та безперешкодний проїзд для пожежних автомобілів до житлових будинків у випадку виникнення надзвичайних подій. Зазначає, що до позовної заяви позивачем не додано реєстру присутніх на загальних зборах ОСББ «Новий оберіг» від 29 червня 2022 року. Вказує, що позивачем після отримання усіх погоджень необхідно було звернутись до Луцької міської ради за отриманням дозволу про встановлення обмежувачів руху, як це передбачено пунктом 10.2.11 Правил благоустрою міста Луцька.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що у даному випадку слід встановити, чи конструкції (шлагбаум та бетонні клумби) були встановлені при наявності відповідних дозвільних документів чи без них. Вказує, що шлагбаум є технічним засобом регулювання дорожнього руху та вважається елементом благоустрою, встановлення (монтаж) якого потребує одночасного погодження з боку територіального органу Національної поліції та виконавчого органу міської ради. Звертає увагу на те, що встановлення ОСББ «Новий оберіг» шлагбауму по вул. Арцеулова, 6, здійснено за погодженням з відповідним управлінням Національної поліції (Управлінням патрульної поліції у Волинській області) та з відповідним виконавчим органом Луцької міської ради (Департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради), що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 29 червня 2020 року ОСББ «НОВИЙ ОБЕРІГ» провело загальні збори, на яких було прийнято рішення про замовлення та встановлення шлагбауму: тип САМЕ G 4040, який буде відкриватись двома способами: через GSM модуль (за допомогою мобільного телефона) або пульта дистанційного управління, що підтверджується протоколом № 9 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВИЙ ОБЕРІГ» (а.с. 18).

22 вересня 2020 року замовлено розроблення «Проекту благоустрою прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку на вул. Арцеулова, 6 у м. Луцьку» та «Проект (схема) організації дорожнього руху» (а.с. 19-43).

У жовтні 2020 року замовлений «Проект благоустрою прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку на вул. Арцеулова, 6 та «Проект (схема) організації дорожнього руху» були розроблені та передані на погодження у відповідні уповноважені інстанції.

16 лютого 2022 року виконавчим комітетом Луцької міської ради було прийняте рішення № 108-1 «Про демонтаж конструкцій на вул. Арцеулова, 6», пунктом 1 якого зобов`язано демонтувати конструкції (шлагбаум та бетонні клумби), що розміщені без відповідних дозвільних документів у проїзді біля будинку на вул. Арцеулова, 6 протягом трьох днів з дати ухвалення цього рішення та відновити благоустрій території (а.с. 47).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обгрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР) наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, у сфері управління комунальною власністю, в галузі житлово-комунального господарства, у сфері регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо. Реалізуючи зазначені повноваження, органи місцевого самоврядування наділені правом приймати управлінські рішення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 280/97-ВР виконавчі органи рад це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до підпункту 7 пункту «а» статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів і спрямовується на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення врегульовані Законом України від 06 вересня 2005 року №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі Закон № 2807-IV).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За приписами частини другої статті 10 Закону № 2807-IV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 73 Закону № 280/97-ВР, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

До об`єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування: вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; прибудинкові території (п. 1 пп. «г», п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України № 2807-IV).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону № 2807-IV елементами (частинами) об`єктів благоустрою є технічні засоби регулювання дорожнього руху.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом (пункт 14 частини другої статті 10 Закону № 2807-IV).

Згідно із статтею 16 Закону № 2807-IV на об`єктах благоустрою забороняється, зокрема, встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції.

Відповідно до Положення про департамент житлово-комунального господарства Луцької міської ради, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 29 червня 2017 року за № 26/12, Департамент житлово-комунального господарства Луцької міської ради (далі Департамент) є виконавчим органом Луцької міської ради.

Пунктом 3 зазначеного Положення визначено основні завдання Департаменту, серед яких: координація реалізації державної політики комплексного розвитку житлово-комунального господарства з питань водо- і теплопостачання, водовідведення, експлуатації та ремонту житла, дорожнього та зеленого господарства, благоустрою території міста, надання ритуальних та інших послуг для населення; організація робіт з благоустрою та озеленення міста; організація робіт з утримання та ремонту міських вулиць і доріг, інженерних споруд на них, а також інших об`єктів благоустрою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 34 Закону № 2807-IV правила благоустрою території населеного пункту нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Рішенням Луцької міської ради від 29 липня 2009 року № 44/2 затверджено Правила благоустрою міста Луцька, які установлюють порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою міста Луцька, визначають права та обов`язки учасників правовідносин у сфері благоустрою на території міста.

Згідно з пп. 2.5.5.1.13 Правил благоустрою міста Луцька на об`єктах благоустрою міста забороняється самовільно встановлювати рекламоносії, різноманітні конструкції, інформаційно-рекламні плакати, стаціонарні малі архітектурні форми;

Відповідно до пп.2.5.5.1.14 Правил благоустрою міста Луцька на об`єктах благоустрою міста забороняється встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до пп. 10.2.11 Правил благоустрою міста Луцька видача дозволів (ордерів) у зв`язку з виконанням робіт по заміні вітрин, вікон, дверей; влаштування блокуючих пристроїв, шлагбаумів, штучних перешкод; влаштування декоративних огорож (висотою до 1,0 м); встановлення кондиціонерів, супутникових антен, витяжок; влаштування дитячих майданчиків та спортивних майданчиків, майданчиків для відпочинку людей здійснюється з погодження уповноваженої особи департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради.

Колегія суддів звертає увагу, що законодавство України визначення «шлагбаум» містить лише в Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26 січня 2007 р. № 54 та зареєстрованої в Мін`юсті України 22 лютого 2007 р. за № 162/13429, пункт 1.4. якої вказує, що це є пристрій, який перекриває проїзну частину автомобільної дороги для припинення руху транспортних засобів через залізничний переїзд.

Проаналізувавши вищенаведені положення законодавства, колегія суддів зазначає, що що «шлагбаум» є технічним засобом регулювання дорожнього руху, а отже є елементом такого об`єкта землеустрою як прибудинкова територія, встановлення якого згідно зі статтею 16 Закону № 2807-IV, пп.2.5.5.1.14 та пп. 10.2.11 Правил благоустрою міста Луцька забороняється без погодження з відповідними органами Національної поліції та уповноваженої особи департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи скаржника про відсутність дозвільних документів на погодження встановлення шлагбауму, оскільки як слідує з доданих до позовної заяви «Проекту (схеми) організації дорожнього руху» у ній наявні відмітки «Погоджено» напроти позначки шлагбаум, клумби переносні та конструкції обмежувальні напівсферичні із зазначенням прізвища та ініціалів посадових осіб Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції Волинської області та Комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Волинської обласної ради (а.с. 54, 58).

Також таке погодження підтверджується листами Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції Волинської області від 09 жовтня 2020 року №10863/41/17/03-2020 (а. с. 44) та Комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Волинської обласної ради від 30 жовтня 2020 року №1588/1.11 (а. с. 45) про погодження схеми організації дорожнього руху та проекту «Благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку на вулиці Арцеулова, 6 у місті Луцьку (а. с. 44, 45).

Посилання скаржника на необхідність додаткового погодження з іншими ОСББ є необгрунтованим, оскільки Законом України «Про благоустрій населених пунктів» та Правилами благоустрою міста Луцька не встановлено обов`язку погоджувати свої дії зі встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху із суміжними користувачами.

Із оскаржуваного рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 16 лютого 2022 року № 108-1 «Про демонтаж конструкції на вул. Арцеулова, 6» слідує, що таке прийнято у відповідності до ст. 30, 31, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», пункту 9.4 Правил благоустрою міста Луцька, затверджених рішення Луцької міської ради від 29 липня 2009 року №44/2.

Малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами, тимчасовими спорудами чи конструкціями, а використання земельної ділянки під ці споруди класифікується, як самовільне зайняття/захоплення землі. Вищезазначені об`єкти підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення. Якщо особа, що здійснила самовільне встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд, не здійснила демонтаж у визначені приписом строки, демонтаж малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюється в порядку, встановленому цими Правилами. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд, не набуває права власності на них. (пп. 9.3.5. Правил благоустрою міста Луцька).

Пунктом 9.4. Правил благоустрою міста Луцька визначено порядок демонтажу самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд та конструкцій.

Відповідно до пп. 9.4.1 Правил демонтаж, перевезення, зберігання самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд та конструкцій, власники яких ухиляються від демонтажу (або власники яких не відомі), відновлення благоустрою на місці самовільного їх встановлення, здійснюється за кошти місцевого бюджету. Відшкодування завданих збитків здійснюється в установленому порядку.

Згідно з пп. 9.4.2 Правил благоустрою міста Луцька рішення про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій приймається виконавчими органами Луцької міської ради.

Відповідно до пп. 9.4.3 -9.4.6 Правил благоустрою м. Луцька демонтаж здійснюється в наступному порядку:

При виявленні самовільно встановлених малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій, скликається комісія з представників департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, Муніципальної поліції, міського відділу внутрішніх справ (за згодою), особи, яка здійснила самовільне встановлення малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій (у разі її присутності), для їх огляду, про що складається акт. Акт обов`язково повинен містити опис малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій (геометричні параметри, матеріал, наявність підключення до мереж електро - та водопостачання) та перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень.

Після складання акта на демонтаж малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій, ці об`єкти опечатуються та перевозяться на майданчик тимчасового зберігання, де передаються відповідальній особі під розпис.

Демонтовані малі архітектурні форми, тимчасові споруди чи конструкції видаються власнику, або його представнику після оплати ним збитків, понесених під час проведення демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій, відновлення порушеного благоустрою.

Проаналізувавши вищевказані норми, колегія суддів зазначає, що на виконання вказаних положень відповідачем не підтверджено того, що було створено комісію з представників департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, муніципальної поліції, міського відділу внутрішніх справ (за згодою), особи, яка здійснила самовільне встановлення малих архітектурних форм, тимчасових споруд чи конструкцій (у разі її присутності), для їх огляду.

Слід враховувати, що демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб`єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.

На виконання положень п. 9.3.5 Правил Правила благоустрою м. Луцька необхідно було прийняти припис, у якому зазначити про необхідність надання дозвільної документації на спірний шлагбаум або добровільне його знесення з визначенням чітких строків.

Винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Водночас, матеріали справи не містять приписів виданих відносно ОСББ «Новий оберіг» з вимогою демонтувати спірні тимчасові споруди самостійно та відповідно, позивачу не надавався строк для вчинення таких дій.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 10 серпня 2020 року по справі № 161/13062/18.

Посилання виконавчого комітету Луцької міської ради на протокол про адміністративне правопорушення № 1442 від 23 серпня 2020 року, яким голову правління ОСББ «Новий оберіг» визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП та п.п. 2.5.5.1.13 Правил благоустрою міста Луцька, після чого голова правління ОСББ «Новий оберіг» відмовлявся здійснювати демонтаж вказаної конструкції у добровільному порядку є необгрунтованими та не можуть братись судом до уваги, оскільки вищевказаний протокол був складений до отримання вищевказаних погоджень посадових осіб Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції Волинської області та Комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Волинської обласної ради.

Посилання апелянта на лист Управління ДСНС України у Волинській області № 115 від 09 березня 2021 року, яким Луцький МРВ рекомендував забезпечити виконання вимог пожежної безпеки та безперешкодний проїзд для пожежних автомобілів до житлових будинків у випадку виникнення надзвичайних подій є безпідставними, оскільки такий лист носить рекомендаційний характер та не стосується предмету спору.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 16 лютого 2022 року за № 108-1 «Про демонтаж конструкцій на вул. Арцеулова, 6» є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Луцької міської ради залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі № 140/2328/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 23 лютого 2023 року.