Рішення

від 22.12.2022 по справі 904/3357/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.12.2022Справа № 904/3357/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Старовойтова Є. А., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-М" (вул. Ливарна, буд. 2, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000, код ЄДРПОУ 40614905)

до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (вул. Глибочицька, буд. 44, м. Київ,04050, код ЄДРПОУ 24175269)

про стягнення 746 250,00 грн,

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-М" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс Груп" про стягнення 746 250,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

24 жовтня 2018 року між ТОВ "Мегаполім-М" (далі- позивач) та ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс Груп" було укладено Комплексний договір добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) № DNH0UA-625 (далі - договір), за яким було застраховано напівпричіп марки "OZGUL Trailer", модель GА10, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Даний договір укладено на виконання умов договору фінансового лізингу № DNVKFLO536311/1 укладеного між ТОВ "Мегаполіс-М" та АТ КБ "ПриватБанк".

23.10.2019 року під час дії договору страхування, застраховане майно - транспортний засіб було повністю знищено внаслідок пожежі та частково пошкоджено тягач.

За доводами позивача, у зв`язку з повним знищенням предмету страхування та порушенням відповідачем умов договору щодо своєчасного страхового відшкодування, останній повинен здійснити страхову виплату у розмірі 746 250,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 16.09.2020.

15.09.2020 до відділу діловодства суду представником Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що причиною пожежі стала несправність гальмівної системи знищеного напівпричепа, при цьому відповідно до п. 17.1.1. договору до страхових випадків не відносяться події, які спричинили збитки чи виникли внаслідок або у зв`язку із експлуатацією ТЗ в технічному стані, що не відповідає вимогам Правил дорожнього руху та/або порушенням правил технічної експлуатації ТЗ, визначених відповідно до нормативної документації заводу-виробника, таким чином твердження позивача щодо безпідставності рішення відповідача не відповідають дійсності.

У підготовчому засіданні 16.09.2020 судом оголошено перерву до 15.10.2020.

12.10.2020 до відділу діловодства суду представником відповідача подано клопотання про залучення до матеріалів справи висновку №07/20/06-01 від 24.12.2019.

15.10.2020 до відділу діловодства суду представником позивача подано клопотання про призначення судової пожежно-технічної експертизи.

Підготовче засідання, призначене на 15.10.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 підготовче засідання призначено на 11.11.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 призначено у справі №904/3357/20 судову пожежно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: "1) Яка причина виникнення пожежі?; 2) Який механізм виникнення пожежі?", провадження у справі зупинено до надання висновків судової пожежно-технічної експертизи, призначеної у справі.

10.06.2021 року до суду з експертної установи повернулися матеріали справи з листом вих.№ 5304-20 від 04.06.2021, разом з висновком експерта за результатами проведення судової пожежно-технчної експертизи №5304-20 та акт здачі-приймання (у 2-х примірниках).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 30.06.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 підготовче засідання призначено на 14.07.2021.

У підготовчому засіданні 14.07.2021 судом оголошено перерву до 05.08.2021.

05.08.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) представником відповідача подано клопотання про призначення повторної судової пожежно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2021 підготовче засідання призначено на 18.08.2021.

18.08.2021 до відділу діловодства суду представником позивача подано письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 призначено у справі №904/3357/20 повторну судову пожежно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: "1) Яка причина виникнення пожежі?; 2) Який механізм виникнення пожежі?", провадження у справі зупинено до надання висновків судової пожежно-технічної експертизи, призначеної у справі.

26.04.2022 до суду з експертної установи повернулися матеріали справи з листом вих. № 299924/21-46/7173/22-46 від 18.04.2022, разом з висновком експерта за результатами пожежно-технічної та інженерно-механічної експертизи №29924/21-46/7173/22-46 та акт здачі-приймання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03.08.2022.

02.08.2022 до відділу діловодства суду представником Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" подано додаткові пояснення, у яких відповідач зазначає, що пожежа, яка сталася 23.11.2019 хоч і має ознаки страхового випадку, однак підпадає під виключення зі страхового випадку, позаяк згідно п.п. 17.1.17 п. 17.1. договору до страхових випадків не відносяться події, які спричинили збитки чи виникли внаслідок або у зв`язку з: поломки, відмови в роботі, виходу з ладу вузлів та агрегатів транспортного засобу в результаті їх фізичного зносу або браку, п.п. 17.2.3. п. 17.2 договору передбачено, що страховик не несе відповідальності за збитки щодо: механічних та електричних поломок деталей, складових частин ТЗ, вузлів та агрегатів ТЗ, отриманих під час експлуатації ТЗ, що виникли не внаслідок страхового випадку, у тому числі внаслідок попадання у внутрішні порожнини агрегатів ТЗ сторонніх предметів та/або речовин (гідроудар, тощо), разом з цим відповідач прийняв додаткове рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, із доповненням підстав для відмови у виплаті із посиланням на п.п. 17.1.17 п. 17.1, п.п. 17.2 договору страхування.

Підготовче засідання, призначене на 03.08.2022, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 підготовче засідання призначено на 28.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 підготовче засідання відкладено на 12.10.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 підготовче засідання призначено на 09.11.2022.

У підготовчому засіданні 09.11.2022 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи №904/3357/20 до розгляду по суті на 01.12.2022.

У судовому засіданні 01.12.2022 судом оголошено перерву розгляду справи по суті до 22.12.2022.

У судовому засіданні 22.12.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив відмовити.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.12.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-М" (далі - відповідач, страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі - позивач, страховик), укладено Комплексний договір добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №DNH0UA-625 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом (далі - ТЗ), що належать йому на правах власності, повного господарського відання, оперативного управління або інших законних підставах, зокрема: 3-х вісний напівпричіп самоскид OZGUL Trailer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований транспортний засіб).

Даний договір укладено на виконання умов договору лізингу, укладеного між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "Мегаполіс-М" від 24.10.2018 №DNVKFLO53631/1.

Страхова сума, відповідно до п. 5 договору становить 750 000, 00 грн.

Строк дії договору страхування дорівнює 12-ти місяцям з 25.10.2018 по 24.10.2019 включно. Страховий платіж, передбачений в п. 5 договору, сплачується страхувальником щомісячно, рівними частинами. Сторони погоджуються, що страхувальник зобов`язаний вносити щомісячні страхові платежі не пізніше останнього дня діючого оплаченого місяця. При цьому, договір набуває чинності з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем сплати страхового платежу за перший оплачений місяць страхування на поточний рахунок страховика (п. 9 договору).

Відповідно до п. 16.4.3. Умов страхування Добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) (далі - умови) страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в передбачений цим договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені, розмір якої визначений п. 21.2 цього договору.

Виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком відповідно до умов цього договору на підставі заяви страхувальника про подію та виплату страхового відшкодування і страхового Акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком та на підставі всіх необхідних документів (п. 19.1 умов).

Згідно п.п. 15.1.4. п. 15 умов до страхових ризиків/випадків за договором належить «ПОЖЕЖА, ВИБУХ» (ПВ) - пошкодження чи знищення ТЗ та/або ДО внаслідок пожежі, вибуху (незалежно від місця їх виникнення як у застрахованому ТЗ, так і поза ним, за винятком вибухів, що відбуваються під час робочого процесу в двигунах внутрішнього згорання та внаслідок протиправних дій третіх осіб) чи самозаймання.

У розділі 17 умов наведений перелік виключень із страхових випадків і обмеження страхування, зокрема, до страхових випадків не відносяться події, які спричинили збитки чи виникли внаслідок або у зв`язку з:

експлуатацією ТЗ та/або ДО в технічному стані, що не відповідає вимогам Правил дорожнього руху та/або з порушенням правил технічної експлуатації ТЗ, визначених відповідно до нормативної документації заводу-виробника (п.п.17.1.);

поломки, відмови в роботі, виходу з ладу вузлів та агрегатів транспортного засобу в результаті їх фізичного зносу або браку (п.п.17.17.).

За умовами п.п. 17.2.3. п. 17.2 умов страховик не несе відповідальності за збитки щодо механічних та електричних поломок деталей, складових частин ТЗ, вузлів та агрегатів ТЗ, отриманих під час експлуатації ТЗ сторонніх предметів та/або речовин (гідроудар, тощо).

23.10.2019 на автошляху М-22 «Полтава-Олександрія», поблизу смт. Козельщина, Козельщинського району, Полтавської області під час пересування застрахованого транспортного засобу сталася пожежа, внаслідок якої останній був повністю знищений, що відображено в акті про пожежу від 23.10.2019 та довідкою Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22.11.2019 №627.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати страхового відшкодування, внаслідок якої останнім було заведено страхову справу №190000258393.

Листом від 11.01.2020 №303 відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 17.1.1. договору, оскільки причиною пожежі стала несправність гальмівної системи, в той час як згідно з п. 16.5.9. договору страхувальник зобов`язаний використовувати ТЗ відповідно до цільового призначення та умов технічної експлуатації, встановлених заводом-виробником.

05.02.2020 позивач звернувся до голови правління ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" зі скаргою №117/02, зазначивши про протиправність відмови у виплаті страхового відшкодування, як відповідно до листа відповідача від 17.02.2020 №1521 залишена без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ніяких доказів стосовно того, що саме стало причиною займання позивачу надано не було, крім того, не зрозуміло, на підставі чого страховиком було здійснено висновок, що гальмівна була несправна і даний транспортний засіб експлуатувався з такими ознаками, і не бере до уваги, що така несправність могла також виникнути під час руху транспортного засобу. Також, як зазначає позивач, відповідачем не було досліджено стан дорожнього полотна, стан гальмівної системи до моменту настання страхового випадку та після пожежі та інше, тому експерти страхової компанії не могли встановити причинно-наслідкові зв`язки між даною подією та нібито невідповідним технічним станом ТЗ без проведення відповідної експертизи.

Таким чином, у зв`язку з повним знищенням предмету страхування позивач просить стягнути з відповідача страхову виплату у розмірі 746 250, 00 грн, яка складається з 745 000, 00 грн страхової суми майна та - 0,5% франшизи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 626, 627 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором страхування, а згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 частини першої статті 988 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок страховика у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Водночас, нормами ст. 26 Закону України "Про страхування" передбачено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Настання події, яка може належати до страхових ризиків, але згідно з умовами договору страхування є виключенням зі страхових випадків, не породжує обов`язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 26.01.2016 №910/12492/15, від 03.02.2016 №910/12274/15, Верховного Суду від 27.01.2016 у справі №398/1113/18.

Так, згідно п.п. 17.1.17 п. 17.1 умов до страхових випадків не відносяться події, які спричинили збитки чи виникли внаслідок або у зв`язку з: поломки, відмови в роботі, виходу з ладу вузлів та агрегатів транспортного засобу в результаті їх фізичного зносу або браку.

Пунктом 17.2.3. п. 17.2 умов передбачено, що страховик не несе відповідальності за збитки щодо механічних та електричних поломок деталей, складових частин ТЗ, вузлів та агрегатів ТЗ, отриманих під час експлуатації ТЗ сторонніх предметів та/або речовин (гідроудар, тощо).

Враховуючи, що спір у даній справі стосується, насамперед, наявності правових підстав для виплати страхового відшкодування за комплексним договором добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №DNH0UA-625 від 24.10.2018 внаслідок пожежі, яка сталася 23.10.2019, обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо причин виникнення пожежі, у зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 призначено у справі судову пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено наступні питання: "1) Яка причина виникнення пожежі?; 2) Який механізм виникнення пожежі?".

26.04.2022 до суду з експертної установи повернулися матеріали справи з листом вих. № 299924/21-46/7173/22-46 від 18.04.2022, разом з висновком експерта за результатами пожежно-технічної та інженерно-механічної експертизи №29924/21-46/7173/22-46 та акт здачі-приймання.

Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

З висновку судового експерта № 29924/21-46/7173/22-46 від 18.04.2022 за результатами проведення судової пожежно-технічної та інженерно-механічної експертизи у справі №904/3357/20 вбачається, що причиною виникнення пожежі, яка сталася 23 жовтня 2019 року на автопричепі марки «OZGUL Trailer», модель GA10, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час його руху, являється тепловий впив механічної енергії на горючий матеріал автопокришки, що виник внаслідок процесів тертя рухомих частин лівого заднього колеса, встановленого на третій осі ходової частини напівпричепа, після руйнування, підшипників маточини цього колеса. Після досягнення на поверхні колісного диска температури самозаймання гуми автопокришки розпочалось її горіння;

Механізм виникнення пожежі, яка сталася 23 жовтня 2019 року на автопричепі марки «OZGUL Trailer», модель GA10, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час його руху полягав у руйнуванні підшипників маточини лівого заднього колеса, встановленого на третій осі ходової частини напівпричепа, що призвело до зростання температури на елементах маточини, які перебували у процесі тертя і як наслідок це призвело до виникнення пожежі.

Статтею 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Отже, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, пожежа, яка виникла 23.10.2019, хоч і має підпадати під страхові ризики, але є виключенням із страхових випадків, а тому у Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" відповідно до умов п.п. 17.1.17 п. 17.1.; п.п. 17.2.3. п. 17.2 договору (Умов страхування Добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО)) відсутній обов`язок здійснювати виплату страхового відшкодування, оскільки дана пожежа сталася внаслідок руйнування (поломки) підшипників маточини колеса із подальшим виникненням процесів тертя та теплового впливу механічної енергії на горючий матеріал на автопокришки і їх подальше загорання, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи надав суду належні та допустимі докази на підтвердження правомірності відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді Ягічевою Н.І. у відпусті підписання повного тексту рішення здійснюється після виходу судді з відпустки.

Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2023

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА