Рішення

від 27.02.2023 по справі 187/1366/21

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1366/21

2-др/187/1/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2023 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Іщенко І.М., при секретарі судового засідання Клисак Н.Г., без участі сторін, розглянувши заяву представника відповідача адвоката Галенко І.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробниче підприємство «Орбіта», Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , третя особа: Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області про скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В

В провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Проектно-виробниче підприємство «Орбіта», Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , третя особа: Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Проектно-виробниче підприємство «Орбіта», Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , третя особа: Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.01.2023 року мотивувальну частину рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 року змінено, з посиланням на те, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, однак помилково навів мотиви, які не відповідають встановленим обставинам, що є порушенням матеріального та процесуального права, проте це не призвело до неправильного вирішення справи.

20.02.2023 року від представника відповідача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25500 грн, які складаються з: консультації - 500 грн, ознайомлення з матеріалами справи поза межами міста - 2000 грн, виїзди адвоката на судові засідання до Петриківського районного суду Дніпропетровської області на суму 16000 грн, відзив на позов - 3000 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: суд не вирішив питання про судові витрати.

За положеннями ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Від представника відповідача адвоката Галенко Н.Є. надійшла заява про розгляд заяви про ухвалу додаткового рішення у його відсутність.

Представник позивача адвокат Юрочкін Ю.В. був повідомлений належним чином про день і час слухання справи смс повідомленням , до суду не явився.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом при постановленні рішення не було вирішене питання щодо розподілу судових витрат, понесених відповідачем ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області постановлено 06.09.2022 року, постанова Дніпровського апеляційного суду ухвалена 17.01.2023 року, представник відповідача адвокат Галенко І.Є. із заявою про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат звернувся до суду 17.01.2022 року (а.с. 165-166 том 1), тобто у встановлений строк, та із заявою про стягнення судових витрат з позивача ОСОБА_1 звернувся до суду 20.02.2023 року.

Представником відповідача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги, договір про надання правової допомоги № 170 від 07.09.2021 року, доручення адвокатського об`єднання «Лекс Експерт», копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого на ім`я Галенко І.Є. (а.с. 133-137 том 1), Акт приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 01.09.2022 року та 06.02.2023 року, копію квитанції № 170515 від 01.09.2022 про оплату вартості послуг на суму 21500 грн та копію квитанції № 170516 від 06.02.2023 про оплату вартості послуг на суму 4000 грн.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Дослідивши надані стороною відповідача докази, суд вважає клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити, а саме стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати в сумі 25500 грн.

Приймаючи до уваги, що представником відповідача адвокатом

Галенко І.Є. надані докази про надання правової допомоги ОСОБА_2 в суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 25 500 грн і вказані обставини підтверджуються квитанціями про їх сплату, суд вважає що клопотання адвоката Галенко І.Є. про стягнення судових витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування судових витрат на правничу допомогу 25500 грн (двадцять п`ять тисяч п`ятсот грн).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: І. М. Іщенко