ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" лютого 2023 р. Cправа № 902/567/21
Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,
За участю представників:
позивача Потапова М.В., довіреність №б/н від 14.02.2023;
відповідача 1 Попеско О.П., ордер АВ №1017073 від 28.07.2021;
відповідача 2 Черненко С.М., ордер ВН №139203 від 05.08.2021;
відповідача 3 Радзієвський А.М., ордер ВН №152034 від 12.10.2021;
відповідача 4 не з`явився;
третьої особи не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
до: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )
до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" (вул. Інтернаціональна, 23, с. Марянівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23060)
до: Державного реєстратора Северинівської сільскої ради Жмеринського району Вінницької області Цимбал Олени Василівни (вул. Грушевського, буд 29, с. Северенівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інна Анатоліївна (пр-т Коцюбинського, 78 в, м. Вінниця, 21009)
про визнання договору міни недійсним, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, скасування реєстраційної дії/запису та визначення розміру статутного капіталу і розміру частки його учасника
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА", державного реєстратора Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області Цимбал Олени Василівни про визнання недійним договору міни, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., за реєстровим номером 2579 від 23.04.2021, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі СТОВ "НИВА" від 24.04.2021, скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі, та визначення розміру статутного капіталу СТОВ та розміру частки його учасника.
Згідно ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Судом зроблено запити до Володієвецької сільської ради та до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
14.06.2021 до суду від Володієвецького Старостинського округу Копайгородської селищної ради надійшла відповідь №8 від 11.06.2021, в якій зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
15.07.2021 до суду від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради надійшла відповідь №04-00-011-47734 від 13.07.2021, в якій зазначено, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .
Ухвалою від 15.07.2021 суд постановив відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження, залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інну Анатоліївну та підготовче засідання у справі призначити на 19 серпня 2021 року о 14:30 год.
03.08.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача 1, 09.08.2021 - від відповідача 2, 16.08.2021 - від відповідача 3.
16.08.2021 від відповідача 4 надійшла заява про розгляд справи без її участі та відзив на позовну заяву, який засобами поштвого зв`язку повторно надійшов до суду 19.08.2021.
19.08.2021 на адресу суду надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву від відповідача 2.
Ухвалою від 19.08.2021 суд постановив відкласти підготовче засідання на 21.09.2021, витребувати у Жмеринської районної державної адміністрації (вул. Б. Хмельницького, 14, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100) засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" (код ЄДРПОУ 32754751) із документами, на підставі яких вчинялась реєстраційна дія (записи у ЄДР) за №1001471070011000603 від 29.04.2021, витребувати у Державного реєстратора Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області Цимбал Олени Василівни (вул. Грушевського, 29, с. Северинівка, Жмеринський район, Вінницька область, 23126) належним чином завірені копії з електронних документів, на підставі яких вчинялась реєстраційна дія (записи у ЄДР) за №1001471070011000603 від 29.04.2021 та зобов`язати Жмеринську районну державну адміністрацію та Державного реєстратора Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області Цимбал Олену Василівну надати до суду витребувані документи у строк до 10.09.2021.
25.08.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 2.
13.09.2021 до суду надійшов супровідний лист Жмеринської районної державної адміністрації, яким до суду надано копію реєстраційної справи на виконання вимог ухвали суду.
20.09.2021 відповідачем 2 було подано заперечення на відповідь на відзив.
21.09.2021 позивачем було подано клопотання про витребування доказів та клопотання про залишення без розгляду доповнення до відзиву, що було подано відповідачем 2.
Також, 21.09.2021 відповідачем 1 було подано клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.
На визначену судом дату (21.09.2021) у судове засідання з`явились представники відповідачів 1,2. Представником відповідача 1 було подано клопотання про витребування доказів. Представник відповідача 2 у свою чергу заперечила проти задоволення клопотання позивача про залишення без розгляду доповнення до відзиву.
Суд постановив долучити усі вищевказані документи до матеріалів справи.
Суд, розглянувши клопотання позивача про залишення без розгляду доповнення до відзиву та заслухавши думку представників сторін, дійшов висновку про відмову у його задоволенні у зв`язку із тим, що відповідачем 2 не порушено строк на подання відзиву на позовну заяву, оскільки його було подано у встановлений судом процесуальний строк.
Суд, розглянувши клопотання позивача та відповідача 2 про витребування доказів, дійшов висновку про їх задоволення.
Ухвалою від 21.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження по справі №902/567/21 на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 12.10.21 та витребувано у позивача, Виконавчого комітету Жмеринської міської ради, Державного реєстратора Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області Цимбал Олени Василівни та приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни додаткові докази необхідні для розгляду справи.
06.10.2021 до суду від Виконавчого комітету Жмеринської міської ради надійшла відповідь на ухвалу від 21.09.2021 в частині витребування у останнього доказів. У даній відповіді Виконавчий комітет Жмеринської міської ради зазначив, що не являється держателем реєстраційної справи, тому виконати вимогу відносно надання витребуваних матеріалів технічно не представляється можливим.
07.10.2021 на електронну адресу суду від Державного реєстратора Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області Цимбал Олени Василівни надійшов лист в якому остання зазначила, що жодних реєстраційних дій щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" з кодом ЄДРПОУ 32754751.
12.10.2021 до суду від Державного реєстратора Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області Цимбал Олени Василівни надійшла заява про проведення розгляду справи за її відсутності та зазначено що позовні вимоги позивача не визнає.
На визначену судом дату 12.10.2021 з`явились представники позивача та відповідачів1,2,3. Представник позивача подав до суду супровідний лист яким надано витребуваний у позивача оригінал протоколу зборів учасників СТОВ "НИВА" №1-2001 від 26.03.2014.
Суд постановив долучити оригінал протоколу зборів учасників СТОВ "НИВА" №1-2001 від 26.03.2014 до матеріалів справи та зазначив, що даний оригінал буде повернутий позивачу після вирішення справи по суті.
Судом повідомлено сторін про надходження до суду відповідей Виконавчого комітету Жмеринської міської ради та Державного реєстратора Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області Цимбал Олени Василівни про неможливість надання витребуваних доказів
Представник відповідача3 заявив усне клопотання про отримання судом копії реєстраційної справи з Єдиного державного реєстру. Судом задоволено дане клопотання.
Суд повідомив представників сторін про невиконання третьою особою вимог ухвали суду від 21.09.2021, щодо подання витребуваних доказів, з огляду на це суд постановив повторно витребувати дані докази.
Крім того, після закриття судового засідання 12.10.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому зазначено, що в ухвалі від 21.09.2021 зазначено не вірний код ЄДРПОУ Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" (32754751), про що було встановлено в судовому засіданні 12.10.2021. З огляду на викладене просить суд повторно витребувати документи з урахуванням вірного коду ЄДРПОУ Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" (30804475).
Суд розглянувши дане клопотання та матеріали справи встановив, що в клопотанні представника позивача від 21.09.2021 про витребування доказів зазначено код ЄДРПОУ Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" (32754751), дане клопотання судом задоволено та в ухвалі від 21.09.2021 витребувано докази з зазначенням не вірного коду ЄДРПОУ Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА".
З огляду на викладене, суд ухвалою від 12.10.2021 постановив відкласти підготовче засідання на 18.10.2021 та задовольнити клопотання представника позивача про витребування доказів від 12.10.2021.
18.10.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання письмових доказів, а саме копії актів приймання-передачі часток у статутному капіталі СТОВ "НИВА" від 02.04.2021. Даними актами підтверджується передача позивачу 60% статутного капіталу товариства іншими учасниками товариства.
На визначену судом дату 18.10.2021 до суду з`явились представники позивача та відповідачів 1,2 та 3, відповідач 4 та третя особа правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались.
В судовому засіданні суд повідомив присутніх представників сторін про надходження до суду клопотання позивача про приєднання письмових доказів.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав дане клопотання.
Суд задовольнив дане клопотання та приєднав його до матеріалів справи.
Представник відповідача1 в судовому засіданні подав до суду клопотання про призначення судової технічної експертизи документа, а саме Протоколу №1-2001 зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" від 26.03.2014.
Ухвалою від 18.10.2021 суд постановив призначити у справі комплексну судово-економічну та судово-технічну експертизу, проведення якої доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судово-економічної експертизи поставлено питання: - Чи є сформованим, відповідно до фінансової звітності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" (вул. Інтернаціональна, 23, с. Марянівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23060, код ЄДРПОУ 30804475) станом на 23 квітня 2021 року статутний капітал товариства у розмірі 7 400,00 грн, якщо не сформовано, хто з учасників товариства не здійснив внеску до статутного капіталу. На вирішення судово-технічної експертизи поставлено питання: - Чи виготовлені підписи у протоколі Зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" (код ЄДРПОУ 30804475) від 26.03.2014 року № 1-2001 у той час, яким датований документ.
Супровідним листом №902/567/21/2110/21 від 04.11.2021 матеріали справи №902/567/21 було направлено на адресу експертної установи.
05.01.2021 на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.
Ухвалою від 10.01.2022 суд постановив призначити судове засідання для розгляду клопотання Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на 27.01.2022 на 14:30 та визнати явку представників сторін та судового експерта обов`язковою.
На визначену судом дату (27.01.2022) у судове засідання з`явились представники позивача, відповідачів 1 та 3. Представник позивача подав у судовому засіданні клопотання про уточнення питання, яке ставиться перед експертом. Крім того, представники сторін не заперечили проти задоволення клопотання експерта в частині витребування документів, необхідних для проведення експертизи, у позивача та відповідача 3.
Суд протокольною ухвалою постановив поновити провадження у справі для розгляду клопотання експерта.
Ухвалою від 27.01.2022 суд частково задовольнив клопотання експертної установи та витребував запитувані експертною установою документи у позивача та відповідача3.
16.02.2022 до суду від відповідача3 надійшли письмові пояснення та витребувані ухвалою суду додаткові докази для проведення експертизи.
13.10.2022 на адресу суду надійшов супровідний лист №1655/7731/7732/21-21 від 15.09.2022 за підписом в.о. завідувача Вінницького відділення Київського науково-дослідному інституту судових експертиз А. Лозинська, яким на адресу суду направлено висновок експертів №7731/7732/21-21 від 15.09.2022 та повернуто матеріали справи №902/567/21.
Ухвалою від 14.10.2022 суд постановив призначити судове засідання, для розгляду висновку експертів та вирішення питання про поновлення провадження у справі на 14.11.2022.
11.11.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
14.11.2022 до суду від представника відповідача1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а від відповідача3 надійшли письмові пояснення за результатами опрацювання висновку експертів.
За наслідками судового засідання 14.11.2022 суд протокольною ухвалою поновив провадження у справі та відклав підготовче засідання на 30.11.2022
29.11.2022 на електронну адресу суду надійшла заява відповідача4 про розгляд справи без її участі та зазначено що позовні вимоги не підтримує.
30.11.2022 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення.
На визначену судом дату в судове засідання з`явились представники сторін, що стверджується наявною в матеріалах справи розпискою.
Разом з тим, судове засідання у справі №902/567/21 призначене на 30.11.2022 о 14:30 год. не відбулось у зв`язку з знеструмленням електромережі суду, що підтверджується актом відповідальних працівників суду, наявним в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те що судове засідання не відбулось, з незалежних від суду та учасників судового процесу обставин, ухвалою від 05.12.2022 призначив підготовче судове засідання на 27.12.2022.
22.12.2022 на електронну адресу суду надійшла заява відповідача4 про розгляд справи без її участі та зазначено що позовні вимоги не підтримує.
27.12.2022 до суду від представника відповідача1 надійшли клопотання про призначення технічної експертизи документа та заява про розгляд справи та задоволення клопотання про призначення експертизи за відсутності представника відповідача1.
На визначену судом дату в судове засідання з`явились позивач з представником та представники відповідача 2,3.
Суд повідомив присутніх учасників процесу про наявність клопотання представника відповідача1 щодо призначення у справі технічної експертизи документа, а саме протоколу Зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" №1-2001 від 26.03.2014 року.
Представник позивача проти даного клопотання заперечив, зокрема зазначив, що після проведення даної експертизи документ буде знищено і подальше його використання стане неможливим. Представник відповідача3 погодився з думкою представника позивача. Разом з тим представник відповідача2 підтримала дане клопотання.
Позивач в судовому засіданні зазначив, що засновники товариства можуть підтвердити свої підписи на даному протоколі.
За наслідками судового засідання суд ухвалою від 27.12.2022 відклав підготовче засідання на 16.01.2023 та зобов`язав позивача забезпечити явку в судове засідання усіх засновників СТОВ "НИВА" для надання пояснень щодо протоколу Зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" №1-2001 від 26.03.2014 року.
13.01.2023 на електронну адресу суду надійшла заява відповідача4 про розгляд справи без її участі та зазначено що позовні вимоги не підтримує.
16.01.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи нотаріально посвідчені заяви свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
На визначену судом дату в судове засідання 16.01.2023 з`явились представники позивача, відповідачів 1, 2, 3 та свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
В судовому засіданні судом здійснено допит свідків, при цьому, перед допитом їх попереджено про передбачену ст. 384 Кримінального кодексу України відповідальність за завідомо неправдиві показання.
Свідки зокрема зазначили, що збори учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" проводились 23.03.2014 за відсутності ОСОБА_2 , який на їх переконання був обізнаний про дані збори та на яких було прийнято рішення про виключення ОСОБА_2 з числа учасників Товариства, крім того зазначили, що про прийняте рішення останній був обізнаний.
Також в судовому засіданні представник позивача та відповідача3 заперечили проти задоволення клопотання про призначення технічної експертизи документа, представники відповідачів 1 та 2 підтримали дане клопотання.
Суд протокольними ухвалами відмовив в задоволенні клопотання про призначення технічної експертизи документа, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.02.2023.
Ухвалою від 16.01.2023 суд повідомив відповідача4 та третю особу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.02.2023 відповідно до ст. 120, 121 ГПК України.
13.02.2023 на електронну адресу суду надійшла заява відповідача4 про розгляд справи без її участі та зазначено що позовні вимоги не підтримує.
15.02.2023 до суду від представника відповідача2 надійшла заява про понесення відповідачем2 судових витрат на правничу допомогу, докази яких будуть подані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
На визначену судом дату в судове засідання з`явились представники позивача, відповідачів1,2 та 3, відповідач4 та третя особа правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались про дату, час та місце повідомлені належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити їх.
Представники відповідача1 та 2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, крім того представник відповідача2 підтримала заяву про стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу докази на підтвердження яких будуть подані протягом п`яти днів з моменту прийняття рішення та надала до суду письмову промову в судових дебатах.
Представник відповідача3 позовні вимоги визнав та просив їх задовольнити.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.02.2023 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Виклад позицій учасників судового процесу:
Як зазначено позивачем в позовній заяві, ОСОБА_1 (далі позивач) є учасником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА», код ЄДРПОУ 30804475 та на момент його державної реєстрації - 29.02.2000 року володів часткою що становить 30% від статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті становить 2220 грн. з 7400 грн. загального статутного капіталу доказом чого є свідоцтво про повну сплату внеску до статутного фонду СТОВ «НИВА».
Станом на день звернення з даним позовом до суду позивач являється вже власником 90 % статутного капіталу СТОВ «НИВА», що становить 6660 грн., доказом чого є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 27068633 від 17.05.2021 року та довідка № 56-05 від 31.05.2021 року СТОВ «НИВА».
На момент створення СТОВ «НИВА» його учасниками згідно п.3.10 Установчого договору затвердженого Протоколом №1 установчих зборів учасників від 23 лютого 2000 року, далі-Установчий договір окрім позивача були: - ОСОБА_5 володів 10 % відсотків статутного фонду - ОСОБА_7 володів 10 % відсотків статутного фонду - ОСОБА_9 володів 10 % відсотків статутного фонду - ОСОБА_8 володів 10 % відсотків статутного фонду - ОСОБА_6 володіла 10 % відсотків статутного фонду. - ОСОБА_2 володів 10 % відсотків статутного фонду. - ОСОБА_4 володіла 10 % відсотків статутного фонду.
В подальшому на підставі протоколу №1-2001 зборів учасників СТОВ «НИВА» від 26 березня 2014 року - ОСОБА_2 за порушення ним вимог п.3.3., 3.4 Установчого договору, що виразилося в не сплаті ним на час державної реєстрації Товариства 30% внеску до Статутного фонду, так і протягом року не сплаті повністю свого внеску в розмір 740 грн., а також вчинення в інтересах прямих конкурентів Товариства дій по ослабленню економічних позицій було виключено з числа учасників.
Неоплачену частку у статутному капіталі СТОВ «НИВА» ОСОБА_2 - в розмірі 740 грн., було вирішено тимчасово розподілили на користь Товариства та обліковувати дану частку, як не оплачену. Підтвердженням викладеного на думку позивача є остання річна фінансова звітність - Баланс на 31 грудня 2020 року в розділі Пасив І Власний капітал рядок 1425 рахується заборгованість.
17.05.2021 року із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 27068633 від 17.05.2021 року позивачу стало відомо, що 29.04.2021 року державним реєстратором Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області Цимбал Оленою Василівною проведено реєстраційну дію (запис) № 1001471070011000603: зміни складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників ( учасників) юридичної особи або інформації про засновників в результаті якої, учасником СТОВ «НИВА» став ОСОБА_3 із часткою в статутному капіталі 740 грн., або 10 %.
Позивач зазначає, що він звернувся до ОСОБА_2 з вимогою надати розумні пояснення таких дій, на що останній надав копії договору міни посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., за реєстровим №2579 від 23 квітня 2021 року та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі СТОВ «НИВА» від 24 квітня 2021 року та повідомив, що це помста за звільнення його та дружину з роботи.
За твердженням позивача, відчуження ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , частки в статутному капіталі СТОВ «НИВА» відбулось з прямим порушенням як Статуту, Установчого договору, так і Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки на момент укладення вказаного договору він : по-перше, не вніс частку в Статутний фонд СТОВ «НИВА» у строк встановлений установчими документами. Так, Установчим договором було визначено що внески вносяться в грошовій формі (п.3.10 Установчого договору) підтвердженням чого мала б бути квитанція про сплату внеску на рахунок Товариства (п.3.2. Установчого договору). Крім того, доказом повної оплати внеску згідно п. 3.6 Установчого договору є видане Товариством свідоцтво. Жодного з перелічений документів у Відповідача не має; по-друге, не був учасником СТОВ «НИВА», адже згідно рішення зборів учасників СТОВ «НИВА», оформленого протоколом №1-2001 від 26 березня 2014 року його було виключено з числа учасників. по-третє, відчуження відповідачем1, шляхом міни частки в статутному капіталі СТОВ "НИВА" відбулось без згоди загальних зборів, тобто з порушенням норм Статуту, вимоги якого згідно п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" зобов`язані дотримуватися учасники. Так, згідно п. п.8.3.6. п.8.3 статті 8 Статуту ТОВ до виключної компетенції загальних зборів учасників належать наступні повноваження: затвердження будь-яких змін у Статутному Фонді і в розмірах часток Учасників ТОВ у Статутному Фонді, як і стосовно додаткових внесків Учасників ТОВ до Статутного Фонду. Вказане положення Статуту у взаємозв`язку з уже згадуваною нормою п. 7.2. статті 7 Установчого договору прямо закріплює заборону на відступлення частки учасником без згоди решти учасників.
Ознайомившись із змістом договору міни, актом приймання передачі, позивач вважає, що вони укладенні з грубим порушенням корпоративних прав, а відтак підлягають визнанню недійсними, та скасуванням реєстраційної дій вчиненої на підставі вказаних правочинів, а також відновленням становища, яке існувало до укладення спірних правочинів, шляхом визначення розміру статутного капіталу СТОВ «НИВА» в розмірі 6660 грн., де частка позивача становить 100% статутного капіталу. Зважаючи на те, що укладення акту приймання-передачі є діями на виконання договору міни від 23.04.2021 року, положення якого не відповідають вимогам як установчих документів так і законодавству в цілому, а також відсутність права власності у ОСОБА_2 , на відчужувану частку вказане є підставою для визнання його не дійсним.
Крім того позивач зазначає, що беручи до уваги значну особливість частки в статутному капіталі Товариства, як майна, з огляду на спеціальні приписи як Закону України "Про господарські товариства", що діяли станом на час набуття товариством частки учасника - 2014 рік, так і Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що наділяють частку, яка придбана самим товариством ознаками майна та оборотоздатності лише тимчасово, а саме протягом року від моменту її придбання установивши, що набуття права на таку частку відбулося більше ніж рік тому, та застосувавши положення ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" чи ст. 25 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", позивач дійшов висновку, що до цієї частки може бути застосована лише одна процедура, визначена законом - зменшення за її рахунок розміру статутного капіталу з 7400 грн. до 6660 грн., де частка позивача становить - 100 відсотків статутного капіталу або 6660 грн.
За твердженням позивача, наведені вище фактичні обставини даної справи свідчать про виникнення між позивачем та відповідачами 1,2 приватноправового спору у сфері корпоративних відносин, з питань визначення та належного відображення у ЄДР достовірних відомостей про загальний розмір статутного капіталу та склад учасників відповідача 3, а також про розмір належної позивачу частки у його статутному капіталі у відсотковому виразі. Предметом доказування у даній справі є зокрема такі істотні обставини як: належність права власності на спірну частку відповідачу 1 на момент її відступлення за договором міни від 23.04.2021 року, та наявність підстав (правочину) для його переходу до відповідача 2; інші істотні обставини. Метою цього позову є захист прав та інтересів позивача як повноправного власника 100% статутного капіталу СТОВ «НИВА» та єдиного його учасника, порушення яких зумовлене неправомірними діями Відповідачів та полягає у створенні перешкод позивачу в користуванні і розпорядженні належною йому часткою, що не пов`язані із позбавленням володіння нею, шляхом внесення до ЄДР недостовірних відомостей та без достатніх на те правових підстав. З іншої сторони набуття у власність частки у статутному капіталі СТОВ «НИВА», є підставою для виникнення у її власника статусу учасника та відповідних корпоративних прав відносно такої юридичної особи (як майнових так і особистих не майнових), зокрема - приймати участь в управлінні ТОВ, отримувати дивіденди чи вартість частини належного йому майна при виході (пропорційно розміру частки у статутному капіталі), відчужити частку, тощо. Такі правомочності (корпоративні права) та можливість їх реалізації і становлять суть права користування та розпорядження часткою у статутному капіталі ТОВ та безпосередньо зачіпають права та інтереси позивача як єдиного учасника ТОВ.
З огляду на викладене позивач просить суд:
- Визнати недійсним договір міни укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., за реєстровим №2579 від 23 квітня 2021 року.
- Визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі СТОВ «НИВА» від 24 квітня 2021 року, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про передачу прав на частку в статутному капіталі СТОВ «НИВА» в розмірі 10%, на підставі якого проведено реєстраційну дію (запис) від 29.04.2021 року № 1001471070011000603, державним реєстратором Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області Цимбал Оленою Василівною.
- Скасувати в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію (запис) від 29.04.2021 року № 1001471070011000603: зміни складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників ( учасників) юридичної особи або інформації про засновників, здійснену державним реєстратором Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області Цимбал Оленою Василівною.
- Визначити розмір статутного капіталу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" (код ЄДРПОУ 30804475) та розміри часток учасників у такому товаристві наступним чином: - загальний розмір статутного капіталу СТОВ "НИВА" 6660 грн. (Шість тисяч шістсот шістдесят гривень, 00 копійок); - частка ОСОБА_1 6660 грн. (Шість тисяч шістсот шістдесят гривень, 00 копійок) що становить 100% від загального розміру статутного капіталу СТОВ "НИВА".
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно Установчого договору від 29.02.2000 року він - ОСОБА_2 є засновником СТОВ «НИВА» й володіє 10 % або 740 грн. статутного капіталу.
29.04.2021 року ОСОБА_2 уклав договір міни №2579 із ОСОБА_3 , предметом вказаного договору є передача у власність належної ОСОБА_2 частки в статутному капіталі СТОВ «НИВА», (дата державної реєстрації: 29.02.2000року, номер запису: 1 174 120 0000 000603, код ЄДР11ОУ 30804475. місцезнаходження: Україна, 23060, Вінницька область, Барський район, с. Мар`янівка), в розмірі 10% статутного капіталу СТОВ за номінальною вартістю 740 грн. а ОСОБА_3 передає ОСОБА_2 у власність цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_6 ), та земельну ділянку під №3, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 0520280800:04:027:0036. (розташована в АДРЕСА_4 ).
За твердженням відповідача1 Договір міни було зареєстровано й оформлено у відповідності до вимог Закону, та внесено зміни до переліку засновників у ЄДРПОУ.
Позивач вказує, що на момент укладення договору міни від 29.04.2021 року, у ОСОБА_2 було відсутнє право розпоряджатися часткою статутного капіталу, у зв`язку із тим, що 26.03.2014 року на підставі протоколу зборів учасників СТОВ «НИВА» №1-2001 ОСОБА_2 виключено з числа учасників через несплату внеску у розмірі 740 грн. та вчинення ним в інтересах прямих конкурентів СТОВ дій по послабленню економічних позицій. А неоплачену частку у статутному капіталі СТОВ ОСОБА_2 в розмірі 740 грн., було вирішено тимчасово розподілити та облікувати дану частку, як неоплачену.
Однак, за твердженням відповідача1, позивач не надає достатніх, достовірних доказів, що підтверджують факт несплати частки у розмірі 740 грн., виключення ОСОБА_2 з числа учасників СТОВ «НИВА», й відповідно факт неправомірності переходу права на частку у статутному капіталі товариства. Позивач належним чином не доводить факт виключення учасника ( ОСОБА_2 ) у встановленому Законом порядку, а саме: відповідно до того ж протоколу №1-2001 від 26.03.2014 року не внесені зміни до розділу «перелік засновників» у ЄДРПОУ, а також не надано доказів, хто був у засновниках, до моменту вчинення оспорюваного правочину.
Разом з тим, у вказаному протоколі у резолютивній частині зазначено: «п. 1 - Внести зміни до ЄДРПОУ щодо відомостей про СТОВ «НИВА» та його учасників, зокрема щодо змін складу учасників; п. 2 - звернутись до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію відповідних змін до відомостей про СТОВ «НИВА», що містяться у ЄДР. відповідно до рішень цих Зборів та на підставі документів, що додаються; п. 3 - уповноважити директора СТОВ ОСОБА_1 оформити, підписати від імені Товариства та подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про СТОВ «НИВА»».
Відповідач1 наголошує на тому, що згідно з положеннями статті 89 ЦК України відомості про зміни у складі учасників ТОВ або ТДВ підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру. У даному випадку пункти резолютивної частини протоколу станом на 2021 рік, з невідомих відповідачу1 причин не виконані, реєстраційні дії не проведені, розподіл часток товариства не змінився, що дає підстави вважати рішення учасників зборів, оформлене протоколом №1-2001 від 26.03.2014 року недійсним, а факт володіння своєю часткою ОСОБА_2 незмінним. Моментом переходу корпоративних прав із частки у статутному капіталі є юридичний факт державної реєстр рації зміни складу учасників.
Також, відповідач1 зазначає, що про існування зазначеного протоколу зборів йому стало відомо із дня отримання позовної заяви, а однією із підстав, що стали наслідком виключення, у так названому протоколі зборів від 26.03.2014 року, стала - несплата ОСОБА_2 частки до статутного капітал у номінальній вартості 740 гри. З цього приводу, вважає зауважити, що СТОВ «НИВА» було створено 29.02.2000 року, а збори учасників з приводу несплати ОСОБА_2 ініційовані аж у 2014 році, їх проведення відповідачем1 теж ставиться під сумнів, крім того учасником товариства ОСОБА_2 було внесено внесок номінальну вартість статутного капіталу 10 % в розмірі 740 грн. у перший рік після реєстрації СТОВ «НИВА», який зафіксовано в Єдиному державному реєстрі, що підтверджується установчим договором про створення та діяльність сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА» від 29.02.2000 року.
Відчуження ОСОБА_2 як учасником СТОВ «НИВА» своєї частки ОСОБА_10 оформлено сторонами шляхом укладення цивільно-правового договору.
На думку відповідача1 твердження позивача про те, що ОСОБА_2 порушив вимоги Установчого договору, а саме відступив свою частку без згоди інших учасників не відповідають нормам закону та є хибними, оскільки у разі відчуження учасником товариства своєї частки іншим чином, відмінним від її продажу, зокрема шляхом дарування чи міни, переважне право на її придбання у інших учасників товариства не виникає. Переважне право на придбання частки іншими учасниками ТОВ, діє для договорів купівлі-продажу часток, і не поширюється, на договір дарування частки та міни. Ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» йдеться саме про порушення переважного права шляхом продажу, а не будь-якого іншого відчуження.
Крім того, відповідач1 стверджує, що Закон про держреєстрацію надає право зареєструвати зміни до складу учасників без рішення загальних зборів учасників (абз. 5 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про Державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»). Отже, дії ОСОБА_2 щодо передачі ОСОБА_3 частки у статутному капіталі СТОВ «НИВА» у розмірі 10% не суперечать пункту 7.2 статуту товариства та нормам статей 20, 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки статутом товариства не заборонено відчуження учасником товариства своєї частки третім особам, і таке відчуження відбулось шляхом міни, тоді як інші учасники товариства користуються переважним правом лише на купівлю частки іншого учасника, тому згода учасників не потрібна, оскільки це є правом учасника, що реалізує свої корпоративні права.
Також, відповідач1 вважає, що позивачем обраний не вірний спосіб захисту, оскільки у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі, співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця, а оскільки правових підстав у позивача для звернення до суду із позовом про переведення на нього прав та обов`язків покупця немає, тому що ОСОБА_2 не було наміру продажу частки, позивач обирає спосіб захисту - визнання недійсними правочинів, підстави для задоволення якого на думку відповідача1 відсутні.
З огляду на викладене відповідач1 вважає, що в задоволенні даного позову слід відмовити з підстав обрання неефективного способу захисту, оскільки відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний ним спосіб.
Відповідач2 у відзиві на позовну заяву заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, безпідставними, незаконними, в зв`язку з тим, що вони не ґрунтуються на нормах матеріального права, зокрема з огляду на те, що позивачем не надано достатніх, належних і достовірних доказів, що підтверджують факт несплати частки відповідачем1 і відповідно факт неправомірності переходу права власності за Договором міни на частку у розмірі 740 грн. у статутному капіталі Товариства від ОСОБА_2 до ОСОБА_3 .
Позивач не доводить належним чином факт виключення із числа учасників Товариства ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, оскільки відповідно до того ж протоколу зборів учасників від 26.03.2014 року не внесені зміни, у зв`язку із зміною у складі учасників Товариства, до відомостей про СТОВ «НИВА», що містяться у Єдиному державному реєстрі, оскільки в резолютивній частині протоколу зборів учасників СТОВ «НИВА» від 26.03.2014 року зазначено про необхідність внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про СТОВ «НИВА» та його учасників, зокрема щодо зміни складу учасників, а також щодо необхідності звернення до державного реєстратора із відповідною заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство, що містяться в ЄДРЮОФОПГФ та уповноваження директора Товариства на оформлення державної реєстрації зазначених змін, директор ОСОБА_1 мав би протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення зборами учасників Товариства, тобто з 26.03.2014 року здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про СТОВ «НИВА», чого по факту не здійснено. Підтвердженням даного факту є отриманий у встановленому законом порядку Витяг з Єдиного державного реєстру від 03.08.2021 року станом на 23.04.2021 року, у якому чітко прослідковується, що на дату укладення Договору міни - 23 квітня 2021 року ОСОБА_2 був учасником Товариства з часткою 740 грн., що відповідає 10% статутного капіталу Товариства.
Більше того, згідно з відомостями отриманими за цим же Витягом з ЄДР від 03.08.2021 року станом на 23.04.2021 року та за Витягом з ЄДР від 17.05.2021 року, доданим позивачем до позовної заяви, в розділі «Дані про хронологію реєстраційних дій» серед усіх проведених реєстраційних дій, не вбачаються реєстраційні дії по зміні складу засновників (учасників) або зміні відомостей про засновників (учасників) юридичної особи в 2014 році. За весь період з часу включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру 20.01.2009 року (11471200000000603, ОСОБА_11 , Барська районна державна адміністрація Вінницької області) і до 29 квітня 2021 року (Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 29.04.2021 08:24:12, 1001471070011000603, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_12 , Северинівська сільська рада Жмеринського району) не було проведено жодної реєстраційної дії пов`язаної із виключенням ОСОБА_2 зі складу учасників, що виключає можливість визнати обставини, на які посилається позивач у своєму позові, достовірними та правдивими.
За твердженням відповідача2, станом на дату подання даного відзиву, положення резолютивної частини протоколу зборів учасників Товариства від 26.03.2014 року не виконані з невідомих причин, реєстраційні дії не проведені, розподіл частки ОСОБА_2 не відбувся. ОСОБА_2 не виключено із числа учасників СТОВ «НИВА» станом на дату укладення Договору міни - 23.04.2021 року, підтвердженням чого є Витяг з Єдиного державного реєстру станом на 23.04.2021 року, що дає підстави вважати рішення зборів учасників Товариства від 26.03.2014 року недійсним без державної реєстрації змін, а факт володіння ОСОБА_2 на дату укладення Договору міни своєю часткою у розмірі 740,00 грн. законним. Навіть, якщо припустити, що Відповідач 1 не вніс свого вкладу відповідно вимог законодавства та положень Установчого договору про створення та діяльність сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА», затвердженого установчими зборами засновників від 23.02.2000 року, як стверджує Позивач, то збори учасників СТОВ «НИВА» мали б керуватися чинною на той час статтею 52 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції від 05.05.1999 року №622-ХІУ, яка діяла до 19.06.2007 року), відповідно до якої учасник зобов`язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов`язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми. У 2007 році до статті 52 Закону України «Про господарські товариства» були внесені зміни Законом України від 27.04.2007 року №997-У, згідно яких були змінені наслідки не сплати учасником товариства своєї частки протягом першого року його діяльності. Так. якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства. І лише з 07.06.2011 року, згідно ч. 2 статті 52 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції від 21.04.2011 року №3263-УІ), якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства. Однак, збори учасників СТОВ «НИВА» протягом всього часу його існування не виконували вимоги законодавства щодо наслідків нібито невнесення відповідачем1 свого вкладу до статутного капіталу СТОВ «НИВА», а позивач не надає Суду жодних доказів, що могли б спростувати дане твердження, то зазначення позивачем в позовній заяві, що відповідач1 не вніс своєчасно свій вклад, є безпідставним та необґрунтованим.
Крім того, відповідач2 наголошує, що згідно чинної на дату створення СТОВ «НИВА» (29.02.2000) редакції статті 52 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції від 05.05.1999 року №622-ХІУ), до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов`язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою. Без виконання учасниками Товариства наведеної норми Закону, державний реєстратор відмовив би в реєстрації такого товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки відповідно до ст. 8 Закону України «Про підприємництво», який діяв на дату створення СТОВ «НИВА» (в редакції від 21.12.1999 року №1328-ХІУ), для державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи серед інших документів необхідно було подати документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб`єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом. Зрештою, СТОВ «НИВА», згідно відомостей, що містяться в ЄДР. зареєстровано 29 лютого 2000 року, номер запису: 11471200000000603. А це беззаперечно свідчить про те, що на цю дату усі, без винятку, учасники Товариства, в тому числі відповідач1, внесли як мінімум 30 відсотків вказаного в Установчому договорі їх вкладу. Вклад ОСОБА_2 в Установчому договорі визначений в розмірі 10% - 740 грн. Звідси випливає, що як мінімум 222 грн. відповідач1 вніс в якості свого вкладу до статутного капіталу СТОВ «НИВА» до 29 лютого 2000 року.
Відповідач2 звертає увагу суду на те, що підпункт 7 пункту 3.10. Установчого договору стверджує, що ОСОБА_2 вніс пай в грошовому розмірі 740 тис. гривень, що становить 1 голосів. 10% відсотків Статутного фонду.
Отож, на думку відповідача2 документи, які позивач надає суду в якості доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а саме Витяг з ЄДР та Установчий договір, спростовують твердження Позивача, що відповідач1 повністю не вніс свого вкладу до статутного капіталу Товариства.
Також, не зрозумілим для Відповідача 2 є твердження Позивача про те, що: «неоплачену частку у статутному капіталі СТОВ «НИВА» ОСОБА_2 - в розмірі 740 гри. було вирішено тимчасово розподілити на користь Товариства та обліковувати дану частку як не оплачену», адже законом не визначено такого поняття як «тимчасове розподілення неоплаченої частки на користь Товариства». Одразу постає питання: як можна розподілити на користь Товариства (по суті передати Товариству) те, що неоплачено? За твердженням Позивача вклад відповідача 1 невнесений до статутного капіталу Товариства, тоді, що учасники 26.03.2014 року передали Товариству? На виконання чинної на той час статті 52 Закону про господарські товариства, учасники мали б визначити порядок перерозподілу часток у статутному капіталі між собою, що має наслідком внесення недовнесеної суми коштів іншим(-ими) учасником(-ами), або зменшити статутний капітал на розмір невнесеної частки. Нічого з наведеного зроблено не було. Щодо передачі частки учасника самому товариству з обмеженою відповідальністю, що за результатами зборів учасників СТОВ «НИВА» від 26.03.2014 року нібито було зроблено, то Законом про господарські товариства в редакції від 10.10.2013 передбачено єдину таку можливість у разі лише придбання частки (її частини), відповідно до статті 53 Закону України «Про господарські товариства». І за змістом вказаної статті це можливо тільки, якщо така частка (її частина) повністю сплачена.
Таким чином, на думку відповідача2 позивач не довів: факт не внесення відповідачем1 свого вкладу до статутного капіталу СТОВ «НИВА; факт виключення учасника ОСОБА_2 у встановленому законом порядку із числа учасників Товариства; факт неправомірності переходу права власності на частку у розмірі 740 грн. у статутному капіталі Товариства за Договором міни від ОСОБА_2 до ОСОБА_3
Відповідач2 зазначає, що ним були вчинені усі необхідні та залежні від нього дії, що передували укладенню Договору міни, а саме: перевірено належність частки ОСОБА_2 за допомогою безкоштовного запиту через офіційний сайт Міністерства юстиції України; дотримано письмової форми укладення правочину із нотаріальним посвідченням; за допомогою нотаріуса перевірено та встановлено обсяг цивільної право- та дієздатності ОСОБА_2 ; за допомогою нотаріуса перевірено належність частки ОСОБА_2 шляхом отримання відомостей з ЄДРЮОФОПГФ; отриманні письмові гарантії ОСОБА_2 , викладені в Договорі міни щодо внесення ним частки у розмірі 740,00 грн., що відповідає 10% статутного капіталу Товариства, у повному обсязі, що підтверджені власноручним підписом ОСОБА_2 , справжність якого засвідчена нотаріально.
Стосовно вимоги позивача визнати Договір міни недійсним, то відповідач2 вважає, що сторонами Договору міни дотримано усіх вимог, що встановленні статтею 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; відповідач1 та відповідач2, які вчинили правочин, а саме уклали Договір міни мали необхідний обсяг цивільної дієздатності на момент укладення вказаного договору, що було перевірено і встановлено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А.; волевиявлення відповідачів1 і 2 є вільним і відповідає їх внутрішній волі; правочин вчинений у формі, встановленій законом; правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, одним із таких реальних наслідків є здійснення відповідачем2 державної реєстрації змін до відомостей про Товариства у зв`язку із зміною у складі учасників; укладений Договір міни не вчинявся батьками (усиновлювачами), в інтересах їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Жодна із сторін Договору міни не заперечує дійсність цього правочину, а особа, що заперечує дійсність Договору міни - позивач, робить це безпідставно і необґрунтовано, без посилання на відповідні норми закону, без забезпечення відповідними доказами, не зазначає, в чому саме виявляється його недійсність чи невідповідність, і яким чином Договір міни порушує, і які саме, права позивача.
За таких обставин, відповідач 2 вважає, що Договір міни не може бути визнаний судом недійсним.
Щодо твердження позивача про необхідність отримання згоди інших учасників для відчуження частки в статутному капіталі Товариства, а також щодо застосування переважного права, відповідач2 зазначає, що посилання позивача на положення п. 7.2. статті 7 Установчого договору є необґрунтованим, по-перше через те, що з 17.06.2018 року відповідно до ст. 11 Закону про ТОВ установчим документом товариства є виключно статут, а не установчий договір, по-друге порядок відступлення частки, передбачений Установчим договором, не відповідає положенням Закону про ТОВ, а тому до спірних правовідносин повинні застосовуватись положення саме Закону про ТОВ.
Відповідач 2 вважає, що дії відповідача1 щодо передачі йому частки у розмірі 740,00 гри., що відповідає 10% статутного капіталу СТОВ «НИВА», в обмін на житловий будинок та земельну ділянку, шляхом укладення Договору міни не суперечать ані Статуту Товариства, оскільки він не приведений у відповідність до вимог Закону про ТОВ, ані нормам Закону про ТОВ, оскільки Статутом Товариства не заборонено відчуження учасником товариства своєї частки третім особам, і таке відчуження відбулось шляхом міни, тоді як інші учасники товариства користають переважним правом лише на купівлю частки іншого учасника, тому згода учасників при укладанні договору міни не потрібна, оскільки не є правом учасника, що реалізує свої корпоративні права.
На переконання відповідача2, невірним є твердження позивача щодо того, що у зв`язку із допущеними помилками та описками, які до речі сталися не з вини Відповідачів. Сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов, а також не узгоджено предмету договору. Відповідач 2 запевняє суд, що Сторонами Договору міни досягнуто згоди з усіх істотних умов, в тому числі узгоджено предмету договору, та повідомляє, як тільки були виявлені помилки та описки, допущені приватним нотаріусом при посвідченні Договору міни та складанні акту приймання-передачі частки в СК, відповідач 2, з метою виправлення вказаних помилок і описок, звернувся з відповідним проханням до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., яка виправила вказані описки на підставі п. 6.16. Правил ведення нотаріального діловодства, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 р. за № 1318/18613.
За таких підстав, за твердженнями відповідача2 допущені приватним нотаріусом помилки, які згодом виправлені, не можуть бути підставою для визнання Договору міни та акту приймання-передачі частки в СК недійсними. Крім того, оспорюваний акт приймання-передачі частки у статутному капіталі є правочином, який підтверджує волевиявлення Сторін, має юридичні наслідки набуття та припинення права власності на корпоративні права, тому відсутні підстави для визнання акту приймання-передачі частки у статутному капіталі СТОВ «НИВА» недійсним.
Також відповідач 2 вважає, що належним чином та у відповідності до вимог закону здійснено державну реєстрацію змін про Товариство, а тому відсутні будь-які підстави для скасування реєстраційної дії від 29.04.2021 року пов`язаної зі зміною у складі учасників СТОВ «НИВА», а саме передачею у власність частки у статутному капіталі Товариства від відповідача1 відповідачу2.
Щодо вимоги позивача про визначення розміру статутного капіталу СТОВ «НИВА» та розміру часток учасників наступним чином: розмір статутного капіталу СТОВ «НИВА» - 6600,00 грн. частка Позивача - 6600,00 грн., що складає 100% від загального розміру статутного капіталу СТОВ «НИВА», відповідач2 вважає, що задоволення таких позовних вимог позивача призведе до грубого порушення норм матеріального права, безпідставного зменшення розміру статутного капіталу та незаконного заволодіння позивачем корпоративними правами іншого учасника Товариства, а саме відповідача2, крім того така вимога суперечить нормам Закону про ТОВ та Закону про державну реєстрацію, які встановлюють порядок внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни розміру статутного капіталу.
Відповідач2, з врахуванням викладеного, вважає недоведеними обставини, на які посилається позивач у своєму позові для визнання правочинів від 23.04.2021 року недійсними, і як наслідок, скасування реєстраційної дії (запису) в Єдиному державному реєстрі та визначення розміру статутного капіталу СТОВ «НИВА» у загальному розмірі 6600, гри. та розміру частки його учасника ОСОБА_1 у розмірі 6600,00 гри., що становить 100% від загального розміру статутного капіталу Товариства, крім того обраний позивачем спосіб захисту є неефективним та таким, що не відповідає обставинам справи.
З огляду на викладене відповідач2 просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, крім того, з урахуванням доповнень до відзиву, відповідач2 повідомив суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач2 поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи а саме - витрати на професійну правничу допомогу попередньо (орієнтовно) складають суму в розмірі 25 000,00 грн, докази чого будуть подані в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідач3 у відзиві на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить їх задовольнити, з огляду на наступне.
29 лютого 2000 року відбулась державна реєстрація СТОВ. До вказаної дати, виключно ОСОБА_1 , здійснив оплату свого внеску в повному обсязі, доказом чого слугує прибутково-касовий ордер № 98 від 25 лютого 2000 року та довідка Державного акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» від 24 березня 2000 року №03001/127 оригінал якої міститься в матеріалах реєстраційної справи, а її копія була надана ОСОБА_1 в бухгалтерію товариства для підтвердження сплати внеску.
За твердженням відповідача3, решта учасників за виключенням ОСОБА_2 вносили свої внески коштами на протязі року з дня державної реєстрації товариства шляхом внесення готівки до каси, зокрема: - ОСОБА_7 вніс кошти в сумі 740 грн. на підставі прибуткового касового ордеру №136 від 15.06.2000 року; - ОСОБА_6 внесла кошти в сумі 740 грн. на підставі прибуткового касового ордеру №143 від 20.07.2000 року; - ОСОБА_5 вніс кошти в сумі 740 грн. на підставі прибуткового касового ордеру №156 від 16.08.2000 року; - ОСОБА_9 вніс кошти в сумі 740 грн. на підставі прибуткового касового ордеру №169 від 20.09.2000 року; - ОСОБА_4 внесла кошти в сумі 740 грн. на підставі прибуткового касового ордеру №178 від 19.10. 2000 року; - ОСОБА_8 вніс кошти в сумі 740 грн. на підставі прибуткового касового ордеру №192 від 22.11.2000 року.
26 березня 2014 року мало місце проведення зборів учасників СТОВ «НИВА» про що було складено протокол №1-2001 за яким ОСОБА_2 за порушення ним вимог п.3.3., 3.4 установчого договору, було виключено з числа учасників. Неоплачену частку у статутному капіталі СТОВ «НИВА» ОСОБА_2 - в розмірі 740 грн., було вирішено тимчасово розподілили на користь товариства та обліковувати дану частку, як не оплачену.
Відсутність державної реєстрації рішення зборів від 26 березня 2014 року, на думку відповідача3 жодним чином не впливає на його чинність для ОСОБА_2 .
На думку відповідача3 беззаперечним доказом протиправності дій ОСОБА_2 по відчуженню частки є порушення ним наведених в позові приписів п. 7.2. статті 7 установчого договору де вказано що - учасник може за одностайною згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному або кільком учасникам Товариства або третім особам. Передача частки третім особам можлива лише після внесення учасником в Статутний фонд, частки її частини, що передається. Вказане положення установчого договору узгоджується з вимогами ч.2,3 ст.21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" є чинним а відповідно обов`язковим для ОСОБА_2
Відповідачем4 у відзиві на позовну заяву зазначено, що реєстраційні дії, які позивач просить скасувати, проведені за наявності всіх документів які передбачені законом та у спосіб передбачений законом, виправлення в акті приймання-передачі також внесені відповідно до норм законодавства.
Також відповідач4 зазначає, що позивачем не визначено позовні вимоги до кожного з відповідачів, зокрема із пред`явленого позову не вбачається вимоги до відповідача3 - СТОВ «НИВА». Також ОСОБА_1 є позивачем по справі та одночасно відповідачем3, як керівник СТОВ «НИВА», що суперечить нормам чинного законодавства України. Позовна заява ОСОБА_1 не містить жодних переконливих доказів, що могли б слугувати підставою для проведення скасування проведеної мною реєстраційної дії за №1001471070011000603, усі твердження позивача безпідставні оскільки не підтверджені належними доказами та необґрунтовані і не відповідають нормам чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене відповідач4 просить суд відмовити в повному обсязі ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсним Договору міни складеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., акту приймання-передачі частки у статутному капіталі СТОВ «НИВА», скасування реєстраційної дії (запису) в Єдиному державному реєстрі від 29.04.2021 року за 31001471070011000603 та визначення розміру статутного капіталу СТОВ та розміру його частки.
У відповіді на відзив відповідача2 позивач спростовує твердження відповідача2, зокрема зазначає, що посилання відповідача на відсутність державної реєстрації змін в складі засновників згідно рішення загальних зборів від 26 березня 2014 року оформленого протоколом №1-2001, а також недоведеності факту неоплати ОСОБА_2 свого внеску до статутного капіталу є нічим іншим як намаганням спростувати обґрунтованість позовних вимог відсутністю державної реєстрації в реєстрі ЮО та ФОП і ГО вказаного рішення. Однак, наданий протокол, а вірніше його зміст носить доказове значення лише в питанні відсутності внесення з боку ОСОБА_2 коштів, як внеску до статутного фонду і що це питання виносилося на обговорення інших учасників Товариства.
Щодо доводів представника відповідача2 з посиланням на приписи ст.52 Закону «Про господарські товариства» в редакціях 2007 та 2011 років з приводу відсутності прийнятого рішення зборів Товариства про виключення ОСОБА_2 та зменшення статутного капіталу в даній правовій ситуації слід виходити з того, що представником відповідача2 не враховано, що діюче законодавство як на момент державної реєстрації СТОВ «НИВА», так і на момент прийняття рішення зборів про виключення ОСОБА_2 , з числа учасників не визначало строку, за спливом якого товариство втрачає право на притягнення учасника до відповідальності за корпоративне порушення у вигляді неповної оплати свого внеску до статутного капіталу. Також діюче законодавство не містить норми, яка встановлює певний строк, за спливом якого учасник, який не виконує свої обов`язки щодо формування статутного капіталу товариства, звільняється від цього обов`язку, не зважаючи на вимоги інших учасників товариства.
За твердженням позивача, на спростування не підкріплених жодним письмовим доказом доводів відповідача2 про нібито доведення факту внесення ОСОБА_2 , 30% внеску, самим лише фактом державної реєстрації СТОВ «НИВА» слід зазначити, що з установчого договору вбачається що внесок позивача на момент створення ТОВ був визначений в сумі 2220 грн., що становить 30 відсотків від статутного капіталу. СТОВ «НИВА» при наданні відзиву до позову було долучено прибутково-касовий ордер № 98 від 25 лютого 2000 року та довідка Державного акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» від 24 березня 2000 року №03001/127 що були наданні в доказ підтвердження сплати внеску позивачем. Таким чином на момент державної реєстрації ТОВ позивачем було сплачено особисто 30% статутного капіталу, що було розцінено державним реєстратором, як виконання обов`язку визначеного законом. Чому вказаний недогляд компетентного державного органу не став підставою для відмови в державній реєстрації ТОВ позивачу не відомо.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач 2 ставить під сумнів компетенцію загальних зборів в частинні законності прийняття рішення про тимчасове розподілення неоплаченої частки на користь Товариства, задаючи питання про те як можна розподілити на користь Товариства те, що не оплачено. При цьому сам надає відповідь на поставлене питання шляхом твердження про те, що учасники мали б визначити порядок перерозподілу часток у статутному капіталі між собою, що мало б наслідком внесення недовнесенної суми, або зменшити статутний капітал.
На думку позивача про хибність, помилковість такого твердження слугує наступне, По-перше, згідно приписів ст.52 Закону України «Про господарські товариства» в редакції що діяла на момент прийняття рішення, збори могли прийняти також і рішення про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі, що і власне було зроблено, жодна із вказаних норм не містить заборони передавати частку (тимчасово) ТОВ. Позаяк вказане рішення було прийнято саме з цілю не допустити зменшення статутного капіталу та можливих негативних наслідків від заяв кредиторів. По-друге, тимчасове перебування частки у власності самого товариства не утворює виникнення корпоративних правовідносин у товариства із самим собою. Товариство позбавлене можливості участі у зборах учасників, голосування на них, кворум на зборах визначається без врахування частки, що належить товариству, розподіл прибутку відбувається без врахування частки, що належить товариству, отже у даному випадку відсутні ознаки, що притаманні для корпоративних відносин між товариством, як власником нерозподіленої частки, та товариством як об`єктом корпоративних правовідносин. Тобто, учасником товариства не може бути саме товариство.
В даному випадку єдиний негативний наслідок для ТОВ є те, що по спливу 1 року з дати прийняття рішення зазначена частка вже не могла бути предметом за будь-яким правочином, і щодо неї могла бути застосована лише одна процедура, визначена законом - зменшення за її рахунок розміру статутного капіталу на чому, за твердженням позивача, він і наполягає заявивши вимогу про визначення розміру часток. Крім того, відсутність первинних документів передбачених п.3.2, 3.6 Установчим договором (квитанція про сплату внеску на рахунок Товариства, видане Товариством свідоцтво) нівелює будь-які твердження відповідача2.
Незаконність договору міни посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., за реєстровим №2579 від 23 квітня 2021 року, на думку позивача, полягає у порушенні при його укладенні його корпоративних прав, як учасника та відсутності згоди на його вчинення, і тут вже форма відступлення (відчуження) жодної ролі не грає.
В цілому позивач вважає, що відзив та долучені до нього докази не спростовують обґрунтованість позовних вимог, а тому просить задовольнити позовні вимоги.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач2 зокрема зазначає, що рішення зборів учасників СТОВ «НИВА», що викладені в Протоколі зборів учасників СТОВ «НИВА» №1-2001 від 26.03.2014 року не стосуються відповідача2 безпосередньо, але стосуються його опосередковано, оскільки позивач при ствердженні, що відповідач1 не мав права здійснювати обмін своєї частки в Статутному капіталі СТОВ «НИВА», посилається на єдиний документ - протокол зборів учасників від 26.03.2014 року, який нібито свідчить про те, що відповідач1 був виключений з числа учасників СТОВ «НИВА». Відповідач2 жодним чином не заперечує право загальних зборів учасників товариства приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, надане статтею 98 ЦК України, але цілком правомірно наголошує, що відповідно до чинних на той час правових норм, зміни, які мали бути внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, товариство зобов`язане було внести протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення. Натомість, такі зміни до Єдиного державного реєстру внесені не були, а тому у позивача немає жодних підстав стверджувати, що відповідач1 не мав права укладати договір міни від 23.04.2021 року, предметом якого стала передача ОСОБА_2 у власність ОСОБА_3 частки в статутному капіталі СТОВ «НИВА» в розмірі 740 грн., що відповідає 10% статутного капіталу Товариства взамін на передачу ОСОБА_3 у власність ОСОБА_2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, загальною площею 0,2500 га, та підписувати Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі СТОВ «НИВА» від 23 квітня 2021 року.
За твердженням відповідача2, у даній ситуації, ні відповідач1, ні, тим більше, відповідач2 не знали про наявність протоколу зборів учасників від 26.03.2014, а значить не знали про так зване виключення відповідача1 з числа учасників СТОВ «НИВА», а тому відповідачі не діяли з урахуванням змін, прийнятих учасниками СТОВ «НИВА» на зборах 26 березня 2014 року. Натомість, відповідачі мають повне право посилатись на відсутність державної реєстрації таких змін, оскільки такі зміни не були зареєстровані, а тому не набрали чинності для третіх осіб, іншими словами такі зміни не набрали чинності ні для відповідача2, ні для відповідача1, який не був присутнім на зборах учасників СТОВ «НИВА» 26 березня 2014 року. Крім того, рішення зборів учасників СТОВ «НИВА» по виключенню ОСОБА_2 з числа учасників разом з невнесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру є незаконним, оскільки не відповідає імперативним нормам чинного законодавства України.
Також, на переконання відповідача2 СТОВ «НИВА» мала б, починаючи з 17.06.2018 року (дата набрання чинності Законом про ТОВ) протягом року - до 17.06.2019 року, привести свій Статут у відповідність до вимог Закону про ТОВ. Тобто, саме в цей період, якщо учасники СТОВ «НИВА» бажали зберегти положення, які містяться в Установчому договорі та які відповідають Закону про ТОВ, то вони мали б перенести їх до тексту свого Статуту та зареєструвати нову редакцію Статуту. Оскільки положення, що викладене в п. 7.2. Установчого договору, на яке посилається позивач та яке містить вимогу одностайної згоди решти учасників щодо рішення учасника відступу своєї частку (її частину), залишилось в Установчому договорі та не було внесено до Статуту СТОВ «НИВА», таке положення вважається відсутнім.
З огляду на викладене, за твердженням відповідача2 позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані належними, допустимими та достовірними доказами, позовна заява не містить жодних переконливих аргументів чи фактів, що могли б слугувати підставою для визнання недійсним Договору міни укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І. А., за реєстровим №2579 від 23 квітня 2021 року, акту приймання-передачі частки в статутному капіталі СТОВ «НИВА» від 23 квітня 2021 року, скасування реєстраційної дії (запису) в Єдиному державному реєстрі та визначення розміру статутного капіталу СТОВ та розміру частки його учасника у справі №902/567/21, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено в повному обсязі.
Обставини справи встановлені судом на підставі наявних та досліджених доказів.
В матеріалах справи наявні завірені декілька ідентичних ксерокопій установчого договору про створення та діяльність сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», затверджені установчими зборами засновників с/г ТОВ (Протокол №1 від 23.02.2000), із різними датами від 24.02.2000 та від 29.02.2000, а саме: установчий договір від 24.02.2000р. про створення та діяльність сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА», затверджений установчими зборами засновників с/г ТОВ (Протокол №1 від 23.02.2000р.); установчий договір від 29,02.2000р. про створення та діяльність сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА», затверджений установчими зборами засновників с/г ТОВ (Протокол №1 від 23.02.2000р.).
Відповідно до Установчого договору про створення та діяльність сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА» його засновниками (учасниками) є: ОСОБА_1 30% - 2220грн; ОСОБА_5 10% - 740грн.; ОСОБА_7 10% - 740грн; ОСОБА_9 10% - 740грн; ОСОБА_8 10% - 740грн; ОСОБА_6 10%) - 740грн; ОСОБА_2 10% - 740грн.; ОСОБА_4 10% - 740грн.
Згідно до п.3.1 ст.3 Установчого договору для забезпечення фінансово-господарської діяльності, а також для гарантії майнових зобов`язань Товариства, за рахунок грошових внесків, майнових та земельних паїв учасників формується Статутний Фонд, який не може бути менший 100 розмірів мінімальних зарплат на час реєстрації Статуту 7400 гривень.
Кожен учасник вносить у статутний фонд Товариства пай в грошовому виразі в сумі 740 гривень, як обов`язковий членський внесок, що дає право на один голос. Збільшення кратної суми внеску, збільшує відповідну кількість голосів учасника. Внесення майнового паю посвідчується пайовою книжкою або свідоцтвом про право на майновий пай, а коштів квитанцією про оплату суми внеску на рахунок Товариства в банку. Внески учасників можуть проводитись цінними паперами, будівлями, спорудами, виробничими площами, обладнанням та запасними частинами до нього, комплектуючими виробами, технологіями, наданням рекламно інформаційних послуг, правами користування землею, водою та іншими природними ресурсами, а також іншими майновими правами (в т.ч. інтелектуальною власністю). Оцінка товарно - матеріальних цінностей, які вносять учасники в рахунок своїх майнових внесків проводиться згідно існуючих нормативних цін. При їх відсутності - на договірних засадах. (п.3.2 Установчого договору)
На час державної реєстрації учасники зобов`язані внести не менше 30 відсотків свого внеску в Статутний фонд Товариства. (п. 3.3 Установчого договору).
Кожен учасник зобов`язаний не пізніше одного року з часу державної реєстрації, повністю сплатити свій внесок в Статутний фонд Товариства. (п.3.4 Установчого договору).
В разі невиконання вимог п.3.4 даного Договору учасник сплачує 10 відсотків річних від недонесеної суми за кожен місяць прострочення.
Якщо учасник не сплатив повністю свій внесок протягом 3-х місяців до спливу річного терміну Товариство може реалізувати частку такого учасника виплативши йому лише кошти, оплачені ним в якості внеску в Статутний фонд Товариства (п.3.5 Установчого договору).
Учаснику, який повністю сплатив свій внесок в Статутний фонд, Товариство видає свідоцтво, яке не є цінним папером (п.3.6 Установчого договору).
Зміни вартості майна, внесеного як вклад та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки в Статутному фонді Товариства (п.3.7 Установчого договору).
Товариство має право змінювати розмір Статутного фонду. Збільшення статутного фонду може бути здійснене тільки після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів. Зменшення не допускається при наявності заперечень кредиторів Товариства... (п.3.9 Установчого договору).
Згідно до п.3.10 Установчого договору склад, персональні внески учасників в Статутний фонд Товариства і кількість їх голосів становлять: ОСОБА_1 вніс пай в грошовому розмірі 2220 грн., що становить 3 голосів 30% Статутного фонду; ОСОБА_5 вніс пай в грошовому розмірі 740 гривень, що становить 1 голосів 10% Статутного фонду; ОСОБА_7 вніс пай в грошовому розмірі 740 гривень, що становить 1 голосів 10% Статутного фонду; ОСОБА_9 вніс пай в грошовому розмірі 740 гривень, що становить 1 голосів 10% Статутного фонду; ОСОБА_8 вніс пай в грошовому розмірі 740 гривень, що становить 1 голосів 10% Статутного фонду; ОСОБА_6 вніс пай в грошовому розмірі 740 гривень, що становить 1 голосів 10% Статутного фонду; ОСОБА_2 вніс пай в грошовому розмірі 740 гривень, що становить 1 голосів 10% Статутного фонду; ОСОБА_4 вніс пай в грошовому розмірі 740 гривень, що становить 1 голосів 10% Статутного фонду.
Відповідно до п. 5.1. Установчого договору органами управління є Збори учасників Тловариства; Дирекція Товариства; Директор, (генеральний директор) Товариства; Ревізійна комісія Товариства.
Вищим органом управління Товариством є збори Учасників Товариства. Вони Складаються з учасників Товариства або призначених ними представників (п. 5.2. Установчого договору).
До виключної компетенції зборів належить, зокрема затвердження Статуту Товариства та внесення змін до установчих документів (п. 5.5. Установчого договору).
Збори учасників Товариства вважаються правочинними, якщо на них присутні засновники (їх представники), що мають більше як 60 відсотків голосів, а з питань, які потребують одностайності - всі учасники (п. 5.6. Установчого договору).
Збори учасників Товариства скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергові збори скликаються за ініціативою учасників, які мають 20 відсотків майна у Статутному фонді, у випадках, коли цього вимагають інтереси Товариства. Збори учасників скликаються також на вимогу дирекції, директора (генерального директора) або ревізійної комісії (п. 5.11. Установчого договору).
Учасник Товариства вправі вийти з складу Товариства, повідомивши про це решту учасників не пізніше ніж за 30 днів до виходу. При виході учасника Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його паю у Статутному фонді. Виплату проводять після затвердження звіту за рік. в якому він вийшов з Товариства, протягом 12 місяців від дня виходу. На вимогу учасника і за згодою Товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Вибулому учаснику виплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством у році вибуття; його з Товариства (до моменту виходу) . Розрахунок з учасником проводиться з часу вступу його в Товариство. Майно, передане учасником Товариству в користування, повертається йому в натуральній формі без винагороди. Учасник може за одностайною згодою решти учасників відпустити свою частку (II частину) одному або кільком учасникам цього Товариства або третім особам. Передача частки, третім особам можлива лише після повного внесення учасником в Статутний фонд, частки (II частини), що передається. Учасник, який систематично не виконує, або неналежним чином виконує обов`язки або перешкоджає своїми діями досягненню мети діяльності Товариства, може бути виключений з його складу. При цьому згаданий учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника супроводжується наслідками, передбаченими п.7.1. цієї статті (ст. 7 Установчого договору) (а.с.38-49, т. 1, а.с.84-90, т.2 та а.с.71 -76, т.2).
Матеріали справи містять Статут с/г ТОВ «НИВА», затверджений установчими зборами від 23.02.2000р., зареєстрований районною державною адміністрацією Барського району Вінницької обл. від 29.02.2000, реєстраційний №43.
Відповідно до п. 4.3.1 Статуту статутний фонд ТОВ створено шляхом внесків від кожного з учасників ТОВ. Розмір статутного фонду порядок здійснення внесків учасників до статутного фонду визначаються в статті З Договору.
Розмір Статутного Фонду може бути збільшено або зменшено рішенням Зборів Учасників (п. 4.4.1. Статуту).
Учасники ТОВ мають право, зокрема вийти з ТОВ з правом одержання своїх часток землі в натурі пропорційно до розміру належних їм Земельних Часток у Земельній Ділянці ТОВ, розпоряджатися своїми Земельними Частками та/або отримати частину Майна ТОВ пропорційно розміру частки такого Учасника у Статутному Фонді. Реалізація всіх вищенаведених прав здійснюється у порядку, що встановлюється Статтею 4 та Статтею 5 Договору та положеннями нього Статуту (п. 7.1.4. Статуту).
Згідно до п.8.1 Статуту вищим органом управління ТОВ є Збори Учасників. Учасники несуть остаточну відповідальність за прийняті рішення щодо діяльності ТОВ.
До виключної компетенції Зборів Учасників належать, зокрема затвердження та ухвалення будь-яких змін до цього Статуту; затвердження будь-яких змін у Статутному Фонді і в розмірах часток Учас ників ТОВ у Статутному Фонді, як і стосовно додаткових внесків Учасників ТОВ до Статутного Фонду; прийняття до ТОВ нових Учасників; виключення Учасників із ТОВ; визначення інших питань, що періодично можуть погоджуватися між Учасниками ТОВ як такі, що потребують ухвалення Зборами Учасників, або які відносяться до компетенції Зборів Учасників за чинним законодавством (п. 8.3. Статуту).
Чергові засідання Зборів Учасників проводяться не менше одного разу на фінансовий рік. Засідання Зборів Учасників скликаються Головою Зборів Учасників. Пові домлення про такі Збори, дату та місце їхнього проведення, порядок денний повинні бути вивішені не менше не менш як за тридцять днів до дня проведення засідання в людних місцях всіх населених пунктів, де мешкає та працює більшість Учасників ТОВ. Якщо окремі Учасники ТОВ мають інше місце проживання, їм у той же термін направляються письмові повідомлення (п. 9.2. Статуту).
Участь у ТОВ може припинятися шляхом: а) виходу Учасника ТОВ із ТОВ; б) виключення учасника ТОВ із ТОВ; в) ліквідації або реорганізації юридичної особи - учасника ТОВ, або смерті фізичної особи учасника ТОВ. (п.14.1 Статуту) Учасника ТОВ може бути виключено із складу ТОВ на підставах передбачених чинним законодавством України, шляхом одностайного рішення Зборів Учасників. При цьому такий учасник ТОВ (або його представник) участі в голосуванні не бере. При виключенні Учасника ТОВ із ТОВ йому виплачується вартість частини май на ТОВ, що пропорційна частці такого Учасника ТОВ у майні ТОВ, а також належ на йому частка Прибутку, одержана ТОВ у рік виключення Учасника ТОВ із ТОВ до моменту виключення Учасника ТОВ із ТОВ. Виплата проводиться після затвер дження звіту ТОВ за фінансовий рік, в якому Учасника ТОВ було виключено з То вариства (п. 14.3 Статуту).
Судом встановлено та учасниками справи не заперечується що з моменту створення товариства та на день розгляду справи Статут Товариства не змінювався і використовується у вище зазначеній редакції.
В матеріалах справи наявний Протокол зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА» №1-2001 від 26.03.2014 року, на зборах зареєструвались наступні учасники Товариства:
- ОСОБА_1 володіє кількістю голосів -3, або 30 % відсотків статутного фонду;
- ОСОБА_5 володіє кількістю голосів -1, або 10 % відсотків статутного фонду;
- ОСОБА_7 володіє кількістю голосів -1, або 10 % відсотків статутного фонду;
- ОСОБА_9 володіє кількістю голосів -1, або 10 % відсотків статутного фонду;
- ОСОБА_8 володіє кількістю голосів -1, або 10 % відсотків статутного фонду;
- ОСОБА_6 володіє кількістю голосів -1, або 10 % відсотків статутного фонду;
- ОСОБА_4 володіє кількістю голосів -1, або 10 % відсотків статутного фонду.
За наслідками зборів зокрема вирішили «За невиконання (неналежне виконання) обов`язку щодо внесення грошових вкладів до статутного капіталу СТОВ «НИВА» у розмірі 740грн., що є прямим порушенням як вимог Статуту так і Установчого договору, за вчинення дій спрямованих проти самого Товариства - ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; паспорт: серія НОМЕР_2 , виданий Барським РВ УМВС України в Вінницькій області 26 березня 1997 року) з 26 березня 2014 року виключити з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА» код ЄДРПОУ 30804475. Членство ОСОБА_2 у Товаристві припинити.
Неоплачену частку в статутному капіталі СТОВ «НИВА»: ОСОБА_2 - в розмірі 740грн., тимчасово розділити на користь Товариства. Бухгалтерії Товариства обліковувати дану частку, як не оплочену…
...Внести зміни у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відомостей про СТОВ «НИВА» та його учасників, зокрема: щодо, зміни складу учасників: Звернутись до державного реєстратора із Заявою про державну реєстрацію відповідних змін до відомостей про СТОВ «НИВА», що містяться в єдиному державному реєстрі, відповідно до рішень цих Зборів та на підставі документів, що додаються....».
В подальшому позивач будучи власником 30% статутного капіталу 02.04.2021 набув прав ще на 60% статутного капіталу які належали ОСОБА_5 - 10 % відсотків статутного фонду; ОСОБА_7 - 10 % відсотків статутного фонду, ОСОБА_9 - 10 % відсотків статутного фонду, ОСОБА_8 - 10 % відсотків статутного фонду, ОСОБА_6 - 10% відсотків статутного фонду та ОСОБА_4 - 10 % відсотків статутного фонду, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі до Договорів дарування №1, 2, 3, 4, 5 та 6 від 04.04.2021 (а.с. 222-227 т. 2).
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.04.2021 (а.с. 165-171 т. 2), 04.04.2021 здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміну складу засновників (учасників) проведена приватним нотаріусом Лукашенко В.Б. і станом на 22.04.2021 перелік засновників (учасників) ТОВ «НИВА» були:
- ОСОБА_1 з розміром внеску до статутного фонду 6660,00 грн;
- ОСОБА_2 з розміром внеску до статутного фонду 740,00 грн.
Розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) становить 7400,00 грн.
23.04.2021 між ОСОБА_2 (в договорі сторона один) та ОСОБА_3 (в договорі сторона два) було укладено нотаріально посвідчений Договір міни відповідно до умов якого, Сторона один передає Стороні два у власність належну їй частку в статутному капіталі СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НИВА" (надалі - "Товариство''), дата державної реєстрації: 29.02.2000 року, номер запису: 1 174 120 0000 000603, код ЄДРПОУ 30804475, місцезнаходження: Україна, 23060, Вінницька обл., Барський р-н, с Мар`янівка, в розмірі 10 (десяти) % (відсотків) статутного капіталу Товариства за номінальною вартістю 740 (сімсот сорок) гривень, а Сторона два передає Стороні один у власність належний їй на праві приватної власності цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_6 , та земельну ділянку під номером 3 (третім) загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер якої 0520280800:04:027:0036, яка розташована в АДРЕСА_6 . Договору Міни).
Експертно-грошова оцінка цілого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, складає - 56 440,00 грн, згідно із Звітами про експертну грошову оцінку частки виробничих будівель та споруд, складеним суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Вакалюк Л.М., 20 квітня 2021 року. Експертно-грошова оцінка зем. ділянки складає - 38 790,00 грн згідно із Звітами про експертну грошову оцінку складеним суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Вакалюк Л.М., 20 квітня 2021 року.
У власність Сторони два надходить частка у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» дата державної реєстрації: 29.02.2000 року, номер запису: 1 47 120 0000 000603, код ЄДРПОУ 30804475, місцезнаходження: Україна, 23060, Вінницька обл., Барський р-н, с Мар`янівка, в розмірі 10 (десяти) % (відсотків) статутного капіталу Товариства за номінальною вартістю 740 (сімсот сорок) гривень (п. 1.7. Договору Міни з урахуванням внесених виправлень).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Сторона один є учасником (засновником) Товариства і володіє статутним капіталом в розмірі 10 (десять) % складає 740 (сімсот сорок) гривень 00 копійок. Договір укладається за згодою дружини Сторони один - ОСОБА_13 , справжність підпису якої на заяві засвідчено Скутельник І.А., приватним , нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 23 квітня 2021 року за реєстровим №2577. Нерухоме майно набувається Стороною один в спільну сумісну власність подружжя. Договір укладається за згодою дружини Сторони два - ОСОБА_14 , справжність підпису якої на заяві засвідчено Скутельник І.А., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 23 квітня 2021 року за реєстровим № 2578 (п. 1.8. та п. 1.9. Договору Міни з урахуванням внесених виправлень).
Сторони стверджують, що: - об`єкти обміну, які є предметом цього договору, на момент його укладання нікому іншому не продані, не подаровані, як внесок до статутного капіталу юридичної особи не передані, не відчужені іншим способом, не заставлені, під податковою заставою, в спорі і під забороною (арештом) не перебувають; за договором управління вище вказане майно не передавалося; прав довічного користування у третіх осіб немає; прав щодо відчужуваних об`єктів даного договору у третіх осіб, а також юридично закріплених прав за договорами найму (оренди, позички тощо) немає; будь-які інші обтяження стосовно цієї нерухомості відсутні. - прихованих недоліків, які відомі «Сторонам» та про які вони свідомо не попередили Один одного, об`єкти обміну даного договору, немають; обставини, які б перешкоджали вчиненню правочинну, та які б замовчувалися ними, не існують; - «Сторона один» довела до відома «Сторону два», що частка, яка є предметом обміну, в розмірі 10 (десяти) % (відсотків) статутного капіталу Товариства за номінальною вартістю 740 (сімсот сорок) гривень, на момент укладання даного договору, внесена «Стороною один» в повному обсязі; - об`єкти обміну, що є предметом даного договору, візуально оглянуті «Стороною один» та «Стороною два», до моменту посвідчення цього договору. Недоліків, які перешкоджають використанню вказаних об`єктів обміну за цільовим призначеннями, на момент огляду не виявлено та претензій один до одного, щодо якісних характеристик вказаного об`єкту Сторони не мають і приймають їх у стані, придатному для використання за їх цільовим призначенням; - відсутність податкової застави, підтверджується Витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави, сформованими Скутельник І.А., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 23 квітня 2021 року. Відсутність іпотеки, заборон, арештів, відчуження об`єкту нерухомого майна підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності па нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до витягів сформованих Скутельник І.А., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 23 квітня 2021 року. Відомості про реєстрацію інших речових прав, крім прав Стогрін на зазначене майно що є предметом цього договору та зареєстровані обтяження речових прав, відсутні (п. 2.1. Договору Міни з урахуванням внесених виправлень).
Фактичний обмін вказаним в цьому договорі майном було проведено «Сторонами» до підписання цього договору (п. 4.1. Договору Міни).
Договір підписано сторонами та посвідчено Скутельник І.А., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2579.
23.04.2021 між сторонами підписано нотаріально посвідчений акт приймання-передачі у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА» відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 прийняв частку у статутному капіталі СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВАЗ ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НИВА" у розмірі 10% (десять відсотків). Сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної у Акті частки у статутному капіталі СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВАЗ ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НИВА".
Акт підписано сторонами та посвідчено Скутельник І.А. , приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №2584, 2585.
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.06.2021 (а.с. 111-114 т.1), 29.04.2021 проведено державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., державним реєстратором Северинівської сільської ради Жмеринського району Цимбал О.В. та 04.06.2021 проведено виправлення помилок державним реєстратором Северинівської сільської ради Жмеринського району Цимбал О.В.
Як зазначалось вище ухвалою від 18.10.2021 суд постановив призначити у справі комплексну судово-економічну та судово-технічну експертизу, проведення якої доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення судово-економічної експертизи поставлено питання: - Чи є сформованим, відповідно до фінансової звітності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" (вул. Інтернаціональна, 23, с. Марянівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23060, код ЄДРПОУ 30804475) станом на 23 квітня 2021 року статутний капітал товариства у розмірі 7 400,00 грн, якщо не сформовано, хто з учасників товариства не здійснив внеску до статутного капіталу.
На вирішення судово-технічної експертизи поставлено питання: - Чи виготовлені підписи у протоколі Зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" (код ЄДРПОУ 30804475) від 26.03.2014 року № 1-2001 у той час, яким датований документ.
Відповідно до експертного висновку №7731/7732/21-21 від 15.09.2022 по питанню поставленому на розгляд судово-економічної експертизи експерти зазначили, що в матеріалах справи відсутній та на дослідження не надано фінансової звітності, зокрема баланс Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» (вул. Інтернаціональна, 23 с.Мар`янівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23060, код ЄДРПОУ 30804475) станом на 23.04.2021 рік, тому надати відповідь на питання щодо повноти формування статутного капіталу товариства на зазначену дату експерту не вбачається за можливе. За відсутності повного об`єму документів, зокрема квитанцій про внесення готівки на рахунок у банк або банківських виписок за 2000-2001 роки та касових книг із звітами касира експерту не вбачається за можливе документально підтвердити внесення коштів до статутного фонду наступними учасниками: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 . Обґрунтування наведено в дослідницькій частині.
По питанню поставленому на розгляд судово-технічної експертизи - Чи виготовлені підписи у протоколі Зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» (код ЄДРПОУ 30804475) від 26.03.2014 року №1-2001 той час, яким датований експерти зазначили що дане питання вирішити не вбачається можливим з причин відсутності фахівців та обладнання в ВВ КНДІСЕ.
Як зазначалось раніше судом розглядалось клопотання представника відповідача1 щодо призначення у справі технічної експертизи документа, а саме протоколу Зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" №1-2001 від 26.03.2014 року, проти якого заперечили представники позивача та відповідача3 зокрема зазначивши, що після проведення даної експертизи документ буде знищено і подальше його використання стане неможливим, крім того позивач в судовому засіданні зазначив, що засновники товариства можуть підтвердити свої підписи на даному протоколі.
З оглядом на це суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання відповідача1 щодо призначення у справі технічної експертизи документа.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.
Законодавчі акти, що регулюють діяльність господарських товариств, передбачають можливість переходу права на частку у статутному капіталі товариства, яка належить його учаснику, до інших осіб.
Такий перехід може відбутись як за волевиявленням учасника (продаж, дарування, міна частки тощо), так і з інших, незалежних від волевиявлення учасника підстав (звернення стягнення на частку, перехід права на частку до спадкоємців тощо).
Об`єктом відчуження є сукупність корпоративних прав та обов`язків, пов`язаних з участю особи в товаристві, серед яких право на управління товариством, право на отримання частини прибутку від діяльності товариства, а також право на отримання частини майна товариства у разі виходу з нього учасника або у випадку поділу залишків майна товариства у процесі його ліквідації (припинення). При цьому розмір відчужуваної частки визначає обсяг окремих корпоративних прав, які переходять до нового власника частки.
Суд зазначає, що особа, яка придбала частку у статутному капіталі товариства у встановленому порядку, одночасно отримує право на участь у вказаному товаристві. Так само учасник, який у повному обсязі відступив належну йому частку статутного капіталу на користь іншої особи (осіб), припиняє свою участь у товаристві.
Відповідно до ст. 12 Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства. Статутом товариства можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Щодо учасників СТОВ «НИВА» суд зазначає наступне.
Як зазначалося вище, відповідно до Установчого договору, Статуту, відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, на момент створення Товариства, його учасниками були: ОСОБА_1 30% - 2220грн; ОСОБА_5 10% - 740грн.; ОСОБА_7 10% - 740грн; ОСОБА_9 10% - 740грн; ОСОБА_8 10% - 740грн; ОСОБА_6 10%) - 740грн; ОСОБА_2 10% - 740грн.; ОСОБА_4 10% - 740грн.
Статутний капітал товариства складає 7 400,00 грн.
02.04.2021 Позивач ( ОСОБА_16 ) набув прав на 60% статутного капіталу які належали ОСОБА_5 - 10 %; ОСОБА_7 - 10 %, ОСОБА_9 - 10 %, ОСОБА_8 - 10 %, ОСОБА_6 - 10% та ОСОБА_4 - 10 %, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі до Договорів дарування №1, 2, 3, 4, 5 та 6 від 04.04.2021.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.04.2021 (а.с. 165-171 т. 2), 04.04.2021 здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміну складу засновників (учасників) проведена приватним нотаріусом Лукашенко В.Б. і станом на 22.04.2021 перелік засновників (учасників) ТОВ «НИВА» були:
- ОСОБА_1 з розміром внеску до статутного фонду 6660,00 грн;
- ОСОБА_2 з розміром внеску до статутного фонду 740,00 грн.
Розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) становить 7400,00 грн.
Дані зміни щодо учасників товариства були внесені на підставі заяви позивача ( ОСОБА_16 ).
За таких обставин, суд критично відноситься до твердження позивача щодо виключення ОСОБА_2 зі складу учасників товариства, оскільки рішення про виключення оформлено протоколом загальних зборів учасників №1-2001 від 26.03.2014 року разом з тим, як вбачається з Реєстрів, наявних в матеріалах справи реєстраційні дії щодо виключення ОСОБА_2 не вносилися.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.
Станом на день звернення до суду з позовом, відомості щодо учасників товариства є незмінними.
Крім того, твердження позивача щодо несплати ОСОБА_2 своєї частки спростовується висновком судової експертизи, відповідно до якої експертом не вдалося встановити факт сплати не лише ОСОБА_2 , але й всіма учасниками товариства своїх часток, окрім позивача ( ОСОБА_1 ).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що станом на день укладення договору міни ОСОБА_2 був учасником СТОВ «Нива».
Щодо визнання недійсним договору міни та Акту приймання-передачі:
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Частинами 1, 2, 3 та 5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно частин 1 та 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 715 ЦК України визначено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов`язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.
До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких міститься в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 716 ЦКУ)
Сторони є вільними в укладенні договору та мають право укладати будь-які договори, які передбачені актами цивільного законодавства. Особливістю договору міни є те, що за майно розраховуються не коштами, а іншим майном, товаром чи послугами.
Договір купівлі - продажу за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У таких правовідносинах обов`язку продавця з передачі у власність покупцю товару відповідає обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін, та є істотною умовою договору.
У свою чергу, як зазначалось вище, кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін, договор міни що є предметом спору, немає такої істотної умови як ціна, а містить умови обміну майном.
Таким чином застосовування у даному випадку загальних положень договору купівлі-продажу буде суперечити суті зобовязання.
Відступлення частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинити право власності на цю частку, щоб певна інша особа набула право на цю частку. Відступлення за правовою природою є відчуженням частки за волею учасника, що спрямоване на передачу учасником іншій особі (одному чи кільком учасникам цього товариства або третім особам) у власність належної йому частки або її частини. У вказаних відносинах поняття "відступлення" і "відчуження" є тотожними, оскільки вони є аналогічними за правовими наслідками.
Відступлення (відчуження) частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо.
Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 вересня 2021 року у справі № 911/106/20.
Тобто, відчуження частки є більш широким поняттям, ніж купівля-продаж. При цьому, порядок відчуження частки саме за договором купівлі продажу врегульовано окремою нормою ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що учасники товариства з обмеженою відповідальністю користуються переважним правом купівлі частки у іншого учасника товариства за наявності у нього наміру здійснити відчуження такої частки саме шляхом укладення договору купівлі - продажу. У разі відступлення учасником товариства своєї частки іншим чином, відмінним від її продажу, зокрема шляхом міни, переважне право на її придбання у інших учасників товариства не виникає.
Водночас, у силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відчуження власником свого майна визначено частиною першою статті 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності, які залежать від волі власника.
Статтею 21 Закону зокрема визначено, що учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою. Договір, за яким виникнення, зміна чи припинення прав та обов`язків щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства обумовлені обставинами, вчиняється у письмовій формі. Істотними умовами такого договору є розмір частки у статутному капіталі товариства, що відчужується, ціна договору, обставини, що обумовлюють настання, зміну або припинення прав та обов`язків сторін щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства, строк дії договору
Частиною 2 вказаної статті визначено, що Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
У свою чергу Статут СТОВ «Нива» містить загальні обов`язки щодо внесення змін до статуту, разом з тим застережень щодо відчуження учасниками своїх часток норми Статуту не містять.
Таким чином суд дійшов висновку, що підстави для визнання недійсним договору міни та Акту приймання-передачі відсутні.
Одночасно, скасування записів в єдиному державному реєстрі відомостей щодо зміни складу засновників (учасників), як похідна вимога від попередніх задоволенню не підлягає.
Щодо визначення розміру частки статутного капіталу у розмірі 6 660,00 грн. та частки ОСОБА_1 що становить 100 % статутного капіталу.
Як встановлено вище, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день звернення до суду учасниками СТОВ «Нива» є:
- ОСОБА_1 з розміром внеску до статутного фонду 6660,00 грн;
- ОСОБА_3 з розміром внеску до статутного фонду 740,00 грн.
Розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) становить 7400,00 грн.
У свою чергу, позивач ставить перед судом питання про фактичне зменшення розміру статутного капіталу товариства, хоча ці питання відносяться до виключної компетенції загальних зборів учасників.
Відповідно до ст. 30 Закону, загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства. До компетенції загальних зборів учасників зокрема належать: зміна розміру статутного капіталу.
Тому вимога про визнання розміру статутного капіталу та розміру часток учасників суперечить нормам Закону про «ТОВ та ТДВ» та Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб…», які встановлюють порядок внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни розміру статутного капіталу.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, а також ст.20 Господарського кодексу України.
За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Звертаючись до господарського суду, позивач повинен вказати у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто, самостійно визначити, яке його право, на його суб`єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.
Натомість, вирішуючи спір, судам належить з`ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.
Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідачів, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, в задоволені позову слід відмовити у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви позивачу не відшкодовуються та залишаються за останнім відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України.
Судові витрати по оплаті експертизи відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України підлягають стягненню з позивача на користь відповідача1.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ :
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати на сплату судового збору залишити за позивачем.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті експертизи в розмірі 13728,80 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити відповідачу3 рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідача 1 - ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідача 2 - ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідача 4 - ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 , третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_7.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 27 лютого 2023 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу3 (вул. Інтернаціональна, 23, с. Марянівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23060)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2023 |
Оприлюднено | 28.02.2023 |
Номер документу | 109208099 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про визнання недійсними господарських договорів, пов’язаних з реалізацією корпоративних прав |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні