номер провадження справи 22/117/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2023 Справа № 908/1865/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Ініній І.М.
За участю представників сторін:
від позивача - не з`явився
від відповідача - Харламов Д.І., довіреність № 12/05-21/1 від 12.05.2021
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1865/22
за позовом: Дочірнього підприємства "Профіт Хаб" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати (вул. Ринкова, буд. 7, м. Чернігів, 14000)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" (бул. Вінтера, буд. 2, м. Запоріжжя, 69096)
про стягнення 379 829,32 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
22.09.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від б/д) Дочірнього підприємства "Профіт Хаб" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати до Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" про стягнення 379829,32 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії № 1112/ЗП від 19.12.2018.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу електричної енергії № 1112/ЗП від 19.12.2018, а саме: відповідачем не оплачено в повному обсязі отриману в період з серпня 2021 по 10.06 2022 електроенергію.
У клопотанні (вих. № 443 від 15.12.2022) про приєднання документів та про витребування доказів, що надійшло до суду 20.12.2022 та 21.12.2022, позивач, зокрема, виклав свої заперечення щодо відзиву. Оскільки відповідач після окупації частини Запорізької області не відмовився від договору № 1112/ЗП від 19.12.2018, позивач продовжував здійснювати постачання електроенергії відповідачу до 10.06.2022. Обсяги спожитої відповідачем електроенергії в період з 01.03.2022 по 10.06.2022 підтверджуються даними ПАТ «Запоріжжяобленерго». Відповідна інформація надсилалася позивачу в електронному вигляді щомісячно одночасно з супровідними листами, згідно переліку. Позивач лише з відзиву дізнався про невизнання відповідачем факту отримання ним відповідного обсягу електроенергії протягом березня-червня 2022. До подання позову відповідач у своєму листі від 14.05.2022 № 55-91 не заперечував факт здійснення постачання позивачем електроенергії, а посилався на факт воєнних дій та тимчасову окупацію як на форс-мажорні обставини, які, на думку відповідача, звільняли його від обов`язку виконання зобов`язання з оплати.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач у відзиві, що надійшов до суду 21.11.2022, позов визнав частково, а саме: щодо оплати отриманої електричної енергії, поставленої в приміщення готелю «Бердянськ» за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна, буд. 33/55, до 01.03.2022 у розмірі 259626,66 грн. (так як з цього моменту відповідач не володіє цим приміщенням, місто Бердянськ є тимчасово окупованою територією. В приміщенні готелю «Бердянськ» окупаційна влада розмістила біженців з міста Маріуполь). Вимоги щодо оплати поставленої до готелю «Бердянськ» електроенергії в період часу з 01.03.2022 по 10.06.2022 на суму 120202,66 грн. не визнаються відповідачем. При розгляді даної справи просив врахувати висновки щодо застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/5953/17. З моменту окупації м. Бердянськ (28.02.2022) на правовідносини між сторонами розповсюджується положення ч. 4 ст. 23 Закону України «Про електроенергетику» та постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2015 № 263. Відповідачем не подавались заявки з 28.02.2022 на постачання електроенергії на об`єкт нерухомості в тимчасово окупованому місті Бердянськ, як того вимагає пункт 2.2.1 договору № 1112/ЗП. Відповідач не є учасником багатостороннього договору та не брав участі в роботі координаційного центру. Відповідач фактично не володіє з 28.02.2022 приміщенням готелю «Бердянськ», як у місто Бердянськ зайшли війська РФ. Відповідач не потребував та не споживав електроенергію на неконтрольованій території й не сплачував за неї. Крім того, позивачем не обґрунтовано, на підставі яких даних ним було зазначено в акті приймання-передачі від 31.03.2022, який не підписано відповідачем, розмір нібито спожитої електроенергії в розмірі 19,357 МВт/год (аналогічна ситуація й щодо акту від 30.04.2022 на 7,555 МВт/год, акту від 31.05.2022 на 5,651 МВт/год, акту від 30.06.2022 на 2,575 МВт/год). Просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 120202,66 грн.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1865/21 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Разом із позовною заявою від Дочірнього підприємства "Профіт Хаб" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати надійшла заява (вих. № б/н від б/д) про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 26.09.2022 відмовлено в задоволенні заяви (вих. № б/н від б/д) Дочірнього підприємства "Профіт Хаб" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 27.09.2022 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 18.10.2022 задоволено заяву Дочірнього підприємства "Профіт Хаб" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати про продовження строку, встановленого судом, на усунення недоліків. Продовжено позивачу встановлений ухвалою суду від 27.09.2022 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали.
25.10.2022 до суду від позивача надійшла заява (вих. № б/н від б/д) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.10.2022 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1865/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.11.2022.
Ухвалою суду від 22.11.2022 підготовче засідання відкладено на 20.12.2022.
Ухвалою суду від 20.12.2022 на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1865/22 на тридцять днів, до 30.01.2022 включно. Підготовче засідання відкладено на 12.01.2023. Витребувано у Приватного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" довідку про фактичні обсяги споживання електричної енергії ПрАТ "АЦ "Восток" за період з 01.02.2022 по 10.06.2022.
Ухвалою суду від 12.01.2023 підготовче засідання відкладено на 25.01.2023.
24.01.2023 до суду від ПАТ "Запоріжжяобленерго" надійшов лист (вих. № 18/82 від 23.01.2023) на виконання ухвали суду від 20.12.2022 щодо надання довідки про фактичні обсяги споживання електричної енергії ПрАТ "АЦ "Восток" за період з 01.02.2022 по 30.06.2022.
Ухвалою суду від 25.01.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 16.02.2023.
У судове засідання 16.02.2023 з`явився представник відповідача.
Згідно заяви, сформованої в системі «Електронний суд» 15.02.2023, позивач просив провести судове засідання 16.02.2023 без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами. Зазначив, що позов підтримує, просив його задовольнити в повному обсязі.
Клопотання позивача судом задоволено, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.
Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою технічного засобу.
У судовому засіданні 16.02.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
19.12.2018 між Дочірнім підприємством "Профіт Хаб" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати (постачальник, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством "Акціонерний центр "Восток" (споживач) укладено договір № 1112/ЗП купівлі-продажу електричної енергії, за умовами пункту 1.1 якого, постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач зобов`язується купувати електричну енергію відповідно до умов цього договору.
Відповідно п.п. 2.1.1, 2.2.2, 2.1.3, постачальник зобов`язався: здійснювати транзит електричної енергії до споживача електромережами електропередавальної організації (розподільчої), на території здійснення діяльності якої знаходиться споживач; постачати електричну енергію споживачу на період дії даного договору у відповідності з заявками, плановими обсягами споживання, вказаними у додатку № 1 до цього договору; щомісяця, до 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим, оформлювати та надавати споживачу акт здачі-приймання електричної енергії, складений на підставі наданих споживачем відомостей про фактично спожиту електричну енергію.
Згідно п. 2.2.1, споживач зобов`язався: щомісяця, не пізніше 10-го числа місяця, що передує місяцю постачання, надавати постачальнику заявку на необхідні обсяги електричної енергії в письмовій формі. Якщо заявка не надається споживачем, постачальник бере плановий обсяг для постачання в наступному місяці з додатку № 1.
Відповідно п. 3.1, споживач здійснює оплату за поставлену електричну енергію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно додатку № 2 до даного договору.
Згідно п.п. 7.1, 7.3, 7.4, 7.5 договору, у випадку виникнення обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань, сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань на час дії зазначених обставин. Сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов`язань за цим договором при умовах, передбачених у п. 7.1 даного договору, зобов`язана в термін не більше п`яти календарних днів письмово сповістити про це іншу сторону. Настання обставин непереборної сили підтверджується уповноваженими органами відповідно до законодавства України. Належним доказом існування обставин непереборної сили є довідка Торгово-промислової палати України. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.
Договір, згідно п. 6.2 договору, діє до 31.12.2019. Якщо не пізніше, ніж за 10 днів до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не виявить ініціативи по його розірванню, даний договір вважається автоматично продовженим до 31 грудня наступного року (п. 6.3).
Сторонами укладено 19.12.2018 додаток № 1 до договору, в якому визначено планові обсяги споживання електричної енергії (помісячно).
У додатку № 2 до даного договору сторонами визначено (пункт 2), що споживач здійснює оплату електроенергії: - до 24 числа місяця, що передує місяцю поставки - 40% вартості електричної енергії від заявленого на місяць обсягу споживання; - до 4 числа місяця поставки - 30% вартості електричної енергії від заявленого на місяць обсягу споживання; - до 14 числа місяця поставки - 30% вартості електричної енергії від заявленого на місяць обсягу споживання.
В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі:
- № 667 від 31.08.2021 на суму 33732,41 грн. (поставлено електроенергію у серпні 2021), акт підписано сторонами;
- № 813 від 30.09.2021 на суму 31967,11 грн. (поставлено електроенергію у вересні 2021), акт підписано сторонами;
- № 929 від 31.10.2021 на суму 37401,64 грн. (поставлено електроенергію у жовтні 2021), акт не підписано сторонами;
- № 1071 від 30.11.2021 на суму 60826,28 грн. (поставлено електроенергію у листопаді 2021), акт підписано сторонами;
- № 1151 від 31.12.2021 на суму 60394,04 грн. (поставлено електроенергію у грудні 2021), акт не підписано сторонами;
- № 93 від 31.01.2022 на суму 62511,64 грн. (поставлено електроенергію у січні 2022), акт не підписано сторонами;
- № 123 від 28.02.2022 на суму 54498,07 грн. (поставлено електроенергію у лютому 2022), акт не підписано сторонами;
- № 236 від 31.03.2022 на суму 67261,08 грн. (поставлено електроенергію у березні 2022), акт не підписано сторонами;
- № 343 від 30.04.2022 на суму 25345,27 грн. (поставлено електроенергію у квітні 2022), акт не підписано сторонами;
- № 478 від 31.05.2022 на суму 18957,79 грн. (поставлено електроенергію у травні 2022), акт не підписано сторонами;
- № 608 від 30.06.2022 на суму 8638,52 грн. (поставлено електроенергію у січні 2022), акт не підписано сторонами, усього актів на загальну суму 461533,85 грн.
В матеріалах справи наявні копії актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію ПрАТ «Акціонерний центр «Восток» у грудні 2021 та січні 2022.
Згідно листів ПАТ «Запоріжжяобленерго», адресованих позивачу, відповідачем спожито електроенергії: у березні 2022 - 19357 кВт/год, у квітні 2022 - 7555 кВт/год, у травні 2022 - 5561 кВт/год, у червні 2022 - 2575 кВт/год, що відображено (кількість кВт/год) у відповідних актах.
Згідно копій платіжних доручень, що знаходяться в матеріалах справи, відповідачем перераховано на рахунок позивача загальну суму 292900,00 грн. У призначенні платежу міститься посилання на договір № 112/ЗП від 19.12.2018.
Відповідно до підписаного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 27.08.2021, на 27.08.2021 заборгованість відповідача на користь позивача - 211195,43 грн.
Листом від 14.05.2022 № 55-01 відповідач повідомив позивача, з посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, про настання форс-мажорних обставин. Зазначив, що господарська діяльність не може проводитись на окупованій території, де знаходиться більша частина нерухомості підприємства, мається на увазі готель «Бердянськ», у м. Бердянськ Запорізької області. З березня 2022 готель приймає біженців з Маріуполя, які проживають на безоплатній основі. Таким чином, підприємству нанесені збитки, відсутній дохід на перерахування на розрахунковий рахунок. Просив врахувати форс-мажорну ситуацію.
Листом від 20.05.2022 № 360 позивач повідомив відповідача про наявність боргу за договором № 1112/ЗП, який станом на 20.05.2022 складає 352233,01 грн. Оскільки борг накопичується з лютого 2020, позивач прийняв рішення про розірвання договору та припинення постачання електроенергії відповідачу, переведення до постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» з 09.06.2022.
Щодо розірвання договору та переведення споживача ПрАТ «Акціонерний центр «Восток» до «постачальника останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» з 09.06.2022 позивач повідомив ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ДПЗД «Укрінтеренерго» листом від 20.05.2022 № 361.
Листом від 26.05.2022 № 007-72/2703, адресованим позивачу на його звернення від 20.05.2022 № 361, ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило про припинення постачання електричної енергії споживачу (ПрАТ «Акціонерний центр «Восток») з 10.06.2022.
У листі від 27.05.2022 № 59-01/34, адресованому позивачу, відповідач зазначив, що у зв`язку з форс-мажорними обставинами (введення воєнного стану), що є підставою для звільнення від виконання своїх зобов`язань, розірвання договору № 1112/ЗП у зв`язку з наявною заборгованістю за поставлену електроенергію та припинення постачання електроенергії є порушенням умов цього договору. Вважає, що ДП «Профіт Хаб» має звернутися до суду з позовом про розірвання договору в судовому порядку. Просив не припиняти з 09.06.2022 постачання електроенергії ПрАТ «Акціонерний центр «Восток» за договором № 1112/ЗП.
Згідно листа ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 22.12.2022 № 007-66/6255, адресованого позивачу на його лист від 05.12.2022 № 435, надано підтверджуючу інформацію, що ДП «Профіт Хаб» здійснило постачання електричної енергії споживачу ПрАТ «Акціонерний центр «Восток» у періодах з лютого по червень 2022 в обсязі: у лютому 2022 - 17166 кВт/год, у березні 2022 - 19357 кВт/год, у квітні 2022 - 7555 кВт/год, у травні 2022 - 5561 кВт/год, у червні 2022 - 2575 кВт/год, що відображено (кількість кВт/год) у відповідних актах. Всього спожито у період з 01.02.2022 по 09.06.2022 - 52304 кВт/год.
Згідно листа ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 23.01.2023 № 18/82, наданого на виконання ухвали суду від 20.12.2022, обсяги споживання електроенергії ПрАТ «Акціонерний центр «Восток»: у лютому 2022 - 193 кВт/год, у березні 2022 - 235 кВт/год, у квітні 2022 - 240 кВт/год, у травні 2022 - 218 кВт/год, у червні 2022 - 147 кВт/год; всього спожито за період з 01.02.2022 по 30.06.2022 - 1033 кВт/год.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, договір про постачання електричної енергії споживачу - це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Згідно п.п. 4.12, 4.13 даних Правил, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.
Згідно матеріалів справи, заборгованість відповідача за спожиту в період з серпня 2021 по лютий 2022 включно електричну енергію становить 259626,66 грн., що визнається відповідачем у відзиві.
Відповідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Щодо заперечень відповідача наявності заборгованості з електроенергії в період з 01.03.2022 по 10.06.2022 суд зазначає таке.
Відсутність заявки споживача на необхідні обсяги електричної енергії врегульовано п. 2.2.1 договору, а саме: якщо заявка не надається споживачем, постачальник бере плановий обсяг для постачання в наступному місяці з додатку № 1.
Відтак, відсутність заявки відповідача на необхідні обсяги електричної енергії автоматично не припиняють постачання електроенергії та не зупиняють дії договору.
Посилання відповідача на ч. 4 ст. 23 Закону України «Про електроенергетику» судом до уваги не приймається, оскільки вказаний Закон втратив чинність 13.04.2017.
Згідно п.п. 2, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2015 № 263 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, крім електричної енергії виробника, що має гарантії, надані законодавством, продається на цій території суб`єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом (далі - енергопостачальники, що провадять діяльність на неконтрольованій території), та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб`єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб`єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території (далі багатосторонній договір). Порядок, механізм та принципи взаємодії суб`єктів електроенергетики, що виникають у зв`язку з виробництвом, передачею, постачанням, купівлею та продажем електричної енергії, порядок формування цін (тарифів), компенсації технологічних втрат електричної енергії під час передачі, а також розрахунків за електричну енергію, послуги з передачі та постачання електричної енергії, інші питання регулювання відносин у сфері електроенергетики на неконтрольованій території визначаються багатостороннім договором.
Відповідачем не надано доказів що укладення (наявності) багатостороннього договору, що укладений між суб`єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території.
Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.
Згідно з пунктом 9 даного Положення, обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: - з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); - приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; - приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; - у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи;
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано листи ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо обсягів споживання відповідачем електроенергії в спірних періодах, в яких зазначено показники електролічильника (попередні та поточні) та, відповідно, визначено обсяг споживання в кВт/год.
Суд не приймає до уваги інформацію ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо споживання відповідачем електроенергії, що 24.01.2023 надійшла до суду на виконання ухвали від 20.12.2022, оскільки, як вбачається з вказаної інформації, споживання електроенергії відповідачем не стосується договору № 1112/ЗП. Згідно вказаної інформації, вона надана за ЕІС-кодом точки комерційного обліку: 62Z1809606115424.
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).
Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідачем не доведено належними доказами вибуття з його володіння та користування в спірний період приміщення готелю «Бердянськ» за адресою: м. Запоріжжя, м. Бердянськ, вул. Дюміна, буд. 33/55 . Зокрема, відповідачем не подано суду доказів звернення до правоохоронних органів щодо вказаної обставини. Не подано доказів пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану.
Разом з тим, в матеріалах справи наявний лист відповідача від 14.05.2022 № 55-01, в якому зазначено, що з березня 2022 готель «Бердянськ» приймає біженців Маріуполя, які проживають на безоплатній основі, та, відповідно, у відповідача відсутній дохід.
У листі від 27.05.2022 № 59-01/34 відповідач наголошує про несплату за електроенергію у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин (воєнний стан на території України) та просив не припиняти з 09.06.2022 постачання електроенергії на його користь за договором № 1112/ЗП.
Відтак, суд приходить до висновку, що постачання та споживання відповідачем електроенергії в спірний період за договором № 1112/ЗП від 19.12.2018 підтверджено матеріалами справи. Подані позивачем докази на підтвердження даної обставини суд вважає більш вірогідними, ніж заперечення відповідача. Доказів на спростування даної обставини відповідачем суду не надано. Посилання відповідача на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/5953/17, не спростовують висновків суду. У даному випадку, відповідачем не доведено відсутності споживання ним електроенергії в спірному періоді.
Відповідно ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відтак, наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку виконання основного зобов`язання.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Згідно матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з листом від 14.05.2022 вих. № 55-01, яким повідомляє про настання форс-мажорних обставин у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.
Лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що опублікований в мережі Інтернет, та на який посилався відповідач у вказаному листі, адресований «всім, кого він стосується».
При настанні форс-мажорних обставин сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин та їх вплив для конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.
Доказів того, що відповідачем у встановленому законодавством порядку підтверджено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання матеріали справи не містять.
Доказів оплати основного боргу відповідачем суду не надано, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача стягується 379829,32 грн. заборгованості.
Таким чином, позов задовольняється судом повністю.
6. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, судовий збір у сумі 5697,44 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" (бул. Вінтера, буд. 2, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 06723314) на користь Дочірнього підприємства "Профіт Хаб" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати (вул. Ринкова, буд. 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 41697846) 379829 (триста сімдесят дев`ять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн. 32 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії № 1112/ЗП від 19.12.2018; 5697 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто сім) грн. 44 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 27 лютого 2023.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2023 |
Оприлюднено | 28.02.2023 |
Номер документу | 109208530 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Ярешко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні