Постанова

від 22.06.2023 по справі 908/1865/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1865/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2023 та на додаткове рішення від 09.03.2023 (прийняті суддею Ярешко О.В., повні судові рішення складені відповідно 27.02.2023 та 14.03.2023) у справі № 908/1865/22

за позовом Дочірнього підприємства "Профіт Хаб"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток"

про стягнення 379 829, 32 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Дочірнє підприємство "Профіт Хаб" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" про стягнення 379 829, 32 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії № 1112/ЗП від 19.12.2018.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.02.2023 у справі № 908/1865/22:

-позовні вимоги задоволено повністю;

-стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" на користь Дочірнього підприємства "Профіт Хаб" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати 379 829 грн. 32 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії № 1112/ЗП від 19.12.2018; 5 697 грн. 44 коп. судового збору.

Додатковим рішенням від 09.03.2023 у справі № 908/1865/22 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" на користь Дочірнього підприємства "Профіт Хаб" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати 8 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу електричної енергії № 1112/ЗП від 19.12.2018, наявність боргу за електроенергію за період з серпня 2021 по 10.06 2022 у сумі 379 829,32 грн.

Додаткове рішення мотивоване наявністю підстав для відшкодування позивачу судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. за рахунок відповідача, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. У задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю відмовлено.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерний центр "Восток" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2023 у справі № 908/1865/22, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення суми коштів в розмірі 120 202, 66 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову; змінити додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 09.03.2023 по справі № 908/1865/22 в частині розподілу витрат на правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції в розмірі 4 000, 00 грн.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на ті обставини, що не визнає отримання саме ним електричної енергії, яку позивач нарахував до сплати в період часу з 01.03.2022 по 10.06.2022 на суму в розмірі 120 202 грн. 66 коп.. як поставлену до будівлі готелю "Бердянськ", що розташована за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна. буд. 33/55, оскільки у цей період не володіє приміщенням, так як місто Бердянськ є тимчасово окупованою територію. Факт окупації наприкінці лютого 2022 року міста Бердянськ Запорізької області є загальновідомим, а тому не підлягає доказуванню. Фізичний доступ до об`єкту нерухомості на окупованій території відсутній, внаслідок наявності лінії фронту де ідуть активні бойові дії.

Апелянт зазначає, що з моменту окупації міста Бердянськ Запорізької області (28.02.2022) на правовідносини між позивачем та відповідачем розповсюджуються положення ч.4 ст.23 Закону "Про електроенергетику" та положення постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2015 №263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження". При цьому, відповідач не є учасником Багатостороннього договору та не брав участі у роботі Координаційного центру. Відповідачем не подавались заявки з 28.02.2022. як того вимагає пункт 2.2.1 Договору №1112/ЗП купівлі-продажу електричної енергії від 19.12.2018 року, на постачання електричної енергії на об`єкт нерухомості у тимчасово окупованому місті Бердянськ. Відповідач не споживав електроенергії на неконтрольованій території і не сплачував за неї.

Апелянт зазначає, що позивачем не обґрунтовано на підставі яких даних ним було зазначено в Акті приймання-передачі від 31.03.2022, який не підписано відповідачем, розмір нібито спожитої саме відповідачем електроенергії в розмірі 19. 357 МВт/год (аналогічна ситуація і щодо акту від 30.04.2022 на 7.555 МВт/год; акту від 31.05.2022 на 5.651 МВт/год; акту від 30.06.2022 на 2,575 МВт/год).

Також, апелянт вважає, що судом були безпідставно не враховані доводи відповідача, які були викладені у клопотанні щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Обставина того, що позивач та його представник-адвокат вказали у договорі про надання правової допомоги фіксований розмір вартості правових послуг в сумі 8 000,00 грн., який не залежить від обсягу фактично виконаних адвокатом робіт та часу, затраченого на їх виконання, не позбавляє суд обов`язку дослідити співмірність розміру таких витрат критеріям, які зазначені в ч.4 ст. 126 ГПК України. Просить врахувати, що заява про забезпечення позову не була задоволена судом, а сам представник позивача - адвокат Марченко Н.І. не приймала участі на жодному судовому засіданні (судові засідання проводились без її участі). Апелянт вважає, що співмірним та обґрунтованим розміром витрат на оплату послуг адвоката зі складання позовної заяви є 3 000 грн. та 1 000 грн. за складання клопотання про витребування доказів, загалом 4 000 грн.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач проти задоволення скарги заперечує. Відповідач вказує, що він не користувався електричною енергією з 01.03.2022р., оскільки підприємство опинилося на окупованій території, однак при цьому не надає пояснень, чому від нього не надходило жодної пропозиції про розірвання вказаного договору, починаючи з 01.03.2022 року. Навіть навпаки, відповідач просив не припиняти постачання електроенергії.

ДП "ПРОФІТ ХАБ" прийняв рішення про розірвання договору та припинення постачання електроенергії відповідачу, переведення його до постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" з 09.06.2022, оскільки борг відповідача накопичувався з лютого 2020 року. Про розірвання договору та переведення споживача ПрАТ "Акціонерний центр "Восток" до "постачальника останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" з 09.06.2022, ДП "ПРОФІТ ХАБ" повідомив ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ДПЗД "Укрінтеренерго" листом від 20.05.2022 № 361, яке в свою чергу повідомило про припинення постачання електричної енергії споживачу (ПрАТ "Акціонерний центр "Восток") з 10.06.2022.

Згідно листа ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 22.12.2022 № 007-66/6255, адресованого позивачу на його лист від 05.12.2022 №435, надано підтверджуючу інформацію, що ДП "ПРОФІТ ХАБ" здійснило постачання електричної енергії споживачу ПрАТ "Акціонерний центр "Восток" у періодах з лютого по червень 2022 в обсязі: у лютому 2022 - 17166 кВт/год, у березні 2022 - 19357 кВт/год, у квітні 2022 - 7555 кВт/год, у травні 2022 - 5561 кВт/год, у червні 2022 - 2575 кВт/год, що відображено (кількість кВт/год) у відповідних актах. Всього спожито Відповідачем у період з 01.02.2022 по 09.06.2022 - 52304 кВт/год.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що посилання відповідача на відсутність заявки споживача на необхідні обсяги електричної енергії не може бути прийнято до уваги, так як це врегульовано п. 2.2.1 договору, а саме: якщо заявка не надається споживачем, постачальник бере плановий обсяг для постачання в наступному місяці з додатку № 1. Тому відсутність заявки відповідача на необхідні обсяги електричної енергії автоматично не припиняють постачання електроенергії та не зупиняють дії договору.

Наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку виконання основного зобов`язання. ДП "ПРОФІТ ХАБ" виконав свої зобов`язання щодо постачання електроенергії Відповідачу і не вимагає від Відповідача сплату штрафних санкцій за порушення ним взятих зобов`язань, а лише вимагає сплати вартості поставленої електроенергії. Окрім того, відповідач не надав доказів того, що у встановленому законодавством порядку підтверджено настання форс-мажорних обставин саме для зобов`язання у відповідача оплатити електроенергію за договором купівлі-продажу електричної енергії № 1112/ ЗП від 19.12.2018 року.

Щодо розподілу витрат на правову допомогу, позивач зазначає, що до фіксованого розміру правових послуг входить не тільки складання позовної заяви, а також складання розрахунку суми позову, процесуальних заяв до суду, виготовлення копій документів, поштові витрати. Згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16.04.2021 р. № 99, розмір адвокатського гонорару за складання позовної заяви (справи по ГПК) складає від 10 000,00 гривень, тобто вартість правових послуг адвоката Марченко Н.І. за договором про надання правничої допомоги позивачу від 22.08.2022р. - 8000,00 грн., є нижчою, ніж рекомендована Радою адвокатів Чернігівської області.

Апелянт посилається також на те, що представник позивача не приймала участі на жодному судовому засіданні. Адвокат Марченко Н.І. мала бажання приймати участь в судових засіданнях, нею двічі направлялись до суду заяви про участь у судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції (від 20.01.2023 р. та від 06.02.2023 р.), але суд не задовольняв подані заяви.

20.06.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

6.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023 відкрито апеляційне провадження у справі; розгляд справи призначено в судове засідання на 22.06.2023 о 14:30 год.

В судовому засіданні 22.06.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

19.12.2018 між Дочірнім підприємством "Профіт Хаб" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати (постачальник, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством "Акціонерний центр "Восток" (споживач) укладено договір № 1112/ЗП купівлі-продажу електричної енергії, за умовами пункту 1.1 якого, постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач зобов`язується купувати електричну енергію відповідно до умов цього договору.

Відповідно п.п. 2.1.1, 2.2.2, 2.1.3, постачальник зобов`язався: здійснювати транзит електричної енергії до споживача електромережами електропередавальної організації (розподільчої), на території здійснення діяльності якої знаходиться споживач; постачати електричну енергію споживачу на період дії даного договору у відповідності з заявками, плановими обсягами споживання, вказаними у додатку № 1 до цього договору; щомісяця, до 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим, оформлювати та надавати споживачу акт здачі-приймання електричної енергії, складений на підставі наданих споживачем відомостей про фактично спожиту електричну енергію.

Згідно п. 2.2.1, споживач зобов`язався: щомісяця, не пізніше 10-го числа місяця, що передує місяцю постачання, надавати постачальнику заявку на необхідні обсяги електричної енергії в письмовій формі. Якщо заявка не надається споживачем, постачальник бере плановий обсяг для постачання в наступному місяці з додатку № 1.

Відповідно п. 3.1, споживач здійснює оплату за поставлену електричну енергію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно додатку № 2 до даного договору.

Згідно п.п. 7.1, 7.3, 7.4, 7.5 договору, у випадку виникнення обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань, сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань на час дії зазначених обставин. Сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов`язань за цим договором при умовах, передбачених у п. 7.1 даного договору, зобов`язана в термін не більше п`яти календарних днів письмово сповістити про це іншу сторону. Настання обставин непереборної сили підтверджується уповноваженими органами відповідно до законодавства України. Належним доказом існування обставин непереборної сили є довідка Торгово-промислової палати України. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Договір, згідно п. 6.2 договору, діє до 31.12.2019. Якщо не пізніше, ніж за 10 днів до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не виявить ініціативи по його розірванню, даний договір вважається автоматично продовженим до 31 грудня наступного року (п. 6.3).

Сторонами укладено 19.12.2018 додаток № 1 до договору, в якому визначено планові обсяги споживання електричної енергії (помісячно).

У додатку № 2 до даного договору сторонами визначено (пункт 2), що споживач здійснює оплату електроенергії: - до 24 числа місяця, що передує місяцю поставки 40% вартості електричної енергії від заявленого на місяць обсягу споживання; - до 4 числа місяця поставки 30% вартості електричної енергії від заявленого на місяць обсягу споживання; - до 14 числа місяця поставки 30% вартості електричної енергії від заявленого на місяць обсягу споживання.

В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі:

- № 667 від 31.08.2021 на суму 33732,41 грн. (поставлено електроенергію у серпні 2021), акт підписано сторонами;

- № 813 від 30.09.2021 на суму 31967,11 грн. (поставлено електроенергію у вересні 2021), акт підписано сторонами;

- № 929 від 31.10.2021 на суму 37401,64 грн. (поставлено електроенергію у жовтні 2021), акт не підписано сторонами;

- № 1071 від 30.11.2021 на суму 60826,28 грн. (поставлено електроенергію у листопаді 2021), акт підписано сторонами;

- № 1151 від 31.12.2021 на суму 60394,04 грн. (поставлено електроенергію у грудні 2021), акт не підписано сторонами;

- № 93 від 31.01.2022 на суму 62511,64 грн. (поставлено електроенергію у січні 2022), акт не підписано сторонами;

- № 123 від 28.02.2022 на суму 54498,07 грн. (поставлено електроенергію у лютому 2022), акт не підписано сторонами;

- № 236 від 31.03.2022 на суму 67261,08 грн. (поставлено електроенергію у березні 2022), акт не підписано сторонами;

- № 343 від 30.04.2022 на суму 25345,27 грн. (поставлено електроенергію у квітні 2022), акт не підписано сторонами;

- № 478 від 31.05.2022 на суму 18957,79 грн. (поставлено електроенергію у травні 2022), акт не підписано сторонами;

- № 608 від 30.06.2022 на суму 8638,52 грн. (поставлено електроенергію у січні 2022), акт не підписано сторонами, усього актів на загальну суму 461533,85 грн.

В матеріалах справи наявні копії актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію ПрАТ "Акціонерний центр "Восток" у грудні 2021 та січні 2022.

Згідно листів ПАТ "Запоріжжяобленерго", адресованих позивачу, відповідачем спожито електроенергії: у березні 2022 19357 кВт/год, у квітні 2022 7555 кВт/год, у травні 2022 5561 кВт/год, у червні 2022 2575 кВт/год, що відображено (кількість кВт/год) у відповідних актах.

Згідно копій платіжних доручень, що знаходяться в матеріалах справи, відповідачем перераховано на рахунок позивача загальну суму 292900,00 грн. У призначенні платежу міститься посилання на договір № 112/ЗП від 19.12.2018.

Відповідно до підписаного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 27.08.2021, на 27.08.2021 заборгованість відповідача на користь позивача 211195,43 грн.

Листом від 14.05.2022 № 55-01 відповідач повідомив позивача, з посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, про настання форс-мажорних обставин. Зазначив, що господарська діяльність не може проводитись на окупованій території, де знаходиться більша частина нерухомості підприємства, мається на увазі готель "Бердянськ", у м. Бердянськ Запорізької області. З березня 2022 готель приймає біженців з Маріуполя, які проживають на безоплатній основі. Таким чином, підприємству нанесені збитки, відсутній дохід на перерахування на розрахунковий рахунок. Просив врахувати форс-мажорну ситуацію.

Листом від 20.05.2022 № 360 позивач повідомив відповідача про наявність боргу за договором № 1112/ЗП, який станом на 20.05.2022 складає 352233,01 грн. Оскільки борг накопичується з лютого 2020, позивач прийняв рішення про розірвання договору та припинення постачання електроенергії відповідачу, переведення до постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" з 09.06.2022.

Щодо розірвання договору та переведення споживача ПрАТ "Акціонерний центр "Восток" до "постачальника останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" з 09.06.2022 позивач повідомив ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ДПЗД "Укрінтеренерго" листом від 20.05.2022 № 361.

Листом від 26.05.2022 № 007-72/2703, адресованим позивачу на його звернення від 20.05.2022 № 361, ПАТ "Запоріжжяобленерго" повідомило про припинення постачання електричної енергії споживачу (ПрАТ "Акціонерний центр "Восток") з 10.06.2022.

У листі від 27.05.2022 № 59-01/34, адресованому позивачу, відповідач зазначив, що у зв`язку з форс-мажорними обставинами (введення воєнного стану), що є підставою для звільнення від виконання своїх зобов`язань, розірвання договору № 1112/ЗП у зв`язку з наявною заборгованістю за поставлену електроенергію та припинення постачання електроенергії є порушенням умов цього договору. Вважає, що ДП "Профіт Хаб" має звернутися до суду з позовом про розірвання договору в судовому порядку. Просив не припиняти з 09.06.2022 постачання електроенергії ПрАТ "Акціонерний центр "Восток" за договором № 1112/ЗП.

Згідно листа ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 22.12.2022 № 007-66/6255, адресованого позивачу на його лист від 05.12.2022 № 435, надано підтверджуючу інформацію, що ДП "Профіт Хаб" здійснило постачання електричної енергії споживачу ПрАТ "Акціонерний центр "Восток" у періодах з лютого по червень 2022 в обсязі: у лютому 2022 17166 кВт/год, у березні 2022 19357 кВт/год, у квітні 2022 7555 кВт/год, у травні 2022 5561 кВт/год, у червні 2022 2575 кВт/год, що відображено (кількість кВт/год) у відповідних актах. Всього спожито у період з 01.02.2022 по 09.06.2022 - 52304 кВт/год.

Згідно листа ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 23.01.2023 № 18/82, наданого на виконання ухвали суду від 20.12.2022, обсяги споживання електроенергії ПрАТ "Акціонерний центр "Восток": у лютому 2022 193 кВт/год, у березні 2022 235 кВт/год, у квітні 2022 240 кВт/год, у травні 2022 218 кВт/год, у червні 2022 147 кВт/год; всього спожито за період з 01.02.2022 по 30.06.2022 1033 кВт/год. Проте, як вбачається з вказаної інформації, споживання електроенергії відповідачем не стосується договору № 1112/ЗП. Згідно вказаної інформації, вона надана за ЕІС-кодом точки комерційного обліку: 62Z1809606115424.

У зв`язку з наявністю у відповідача заборгованості за спожиту електроенергію в період з серпня 2021 по лютий 2022 включно у сумі 379 829, 32 грн. позивач звернувся з позовом до суду.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, договір про постачання електричної енергії споживачу це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

За п.п. 4.12, 4.13 Правил, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Відповідач заперечує наявність заборгованості з електроенергії в період з 01.03.2022 по 10.06.2022 у сумі 120 202, 66 грн., що стало підставою для подання апеляційної скарги про скасування рішення у цій частині.

Так, апелянт зазначає, що не споживав електроенергію у спірний період, оскільки приміщення готелю знаходиться на тимчасово окупованій території у м. Бердянск та відповідач наразі втратив володіння над ним.

Проте, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач не довів належними доказами вибуття з його володіння та користування в спірний період приміщення готелю "Бердянськ" за адресою: м. Запоріжжя, м. Бердянськ, вул. Дюміна, буд. 33/55. Реєстрація місцезнаходження юридичної особи відповідача у м. Запоріжжі та сам факт перебування готелю на окупованій території не свідчить про відсутність уповноважених осіб відповідача на зазначеній території, які можуть здійснювати таке управління.

Сам відповідач у листі від 14.05.2022 № 55-01, говорить, що з березня 2022 готель "Бердянськ" приймає біженців Маріуполя, які проживають на безоплатній основі, та, відповідно, у відповідача відсутній дохід.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача з заявами про вибуття з володіння приміщення готелю та необхідність припинення електропостачання на підставі договору.

З вищенаведеного листування між сторонами вбачається, що пропозиція розірвання договору надійшла саме від позивача 20.05.2022 (лист від 20.05.2022 № 360), проте відповідач заперечив проти такого розірвання договору та просив не припиняти електропостачання (лист від 27.05.2022 № 59-01/34). Отже, відповідач був зацікавлений у продовженні електропостачання у приміщення готелю.

З урахування викладеного, позиція відповідача у апеляційній скарзі щодо невикористання електроенергії у спірний період є непослідовною та суперечливою в порівняні з попередньою поведінкою. Апелянт не пояснює, чому наполягав на продовженні електропостачання позивачем, враховуючи, що за його доводами не споживав цю електроенергію та не мав наміру її оплачувати.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку виконання основного зобов`язання.

У розділі 7 спірного договору врегульовано порядок дій сторін у випадку настання форс-мажору.

Так, у випадку виникнення обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань, сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань на час дії зазначених обставин (п. 7.1.).

Сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов`язання за цим договором при умовах, передбачених у п. 7.1. даного договору, зобов`язана в термін не більше п`яти календарних днів письмово сповістити про це іншу сторону (п. 7.3.).

За змістом п. 7.2. договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Проте, відповідач не дотримався визначеного договором порядку повідомлення про настання форс-мажорних обставин (повідомив позивача невчасно - листом від 14.05.2022 № 55-01) та, відповідно, втратив право на звільнення від виконання своїх зобов`язань на час дії форс-мажорних обставин.

Доказів того, що відповідачем у встановленому законодавством порядку підтверджено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання матеріали справи також не містять.

Відносно доводів відповідача про недоведення у справі обсягу споживання електроенергії у спірний період суд зазначає наступне.

Відсутність заявки відповідача на необхідні обсяги електричної енергії автоматично не припиняють постачання електроенергії та не зупиняють дії договору. Відсутність заявки споживача на необхідні обсяги електричної енергії врегульовано п. 2.2.1 та п. 8.1 договору, а саме: якщо заявка не надається споживачем, постачальник бере плановий обсяг для постачання в наступному місяці з додатку № 1.

Так само неподання у відповідності до п. 2.2.2 договору постачальнику даних приладів обліку електроенергії (відомосте про фактичні обсяги споживання) або непідписання актів приймання-передачі не звільняє від обов`язку оплатити фактично спожитий обсяг електроенергії.

Відносно непідписання актів приймання-передачі за період березень-червень 2022, колегія суддів звертає увагу, що такі акти не були підписані і за жовтень 2021, грудень 2021- лютий 2022, проте заборгованість за ці періоди відповідач не заперечує.

Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.

Згідно з пунктом 9 даного Положення, обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: - з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); - приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; - приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; - у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи;

Позивачем подано листи ПАТ "Запоріжжяобленерго" щодо обсягів споживання відповідачем електроенергії в спірних періодах, в яких зазначено показники електролічильника (попередні та поточні) та, відповідно, визначено обсяг споживання в кВт/год.

Доказів того, що споживання здійснено у менших обсягах або взагалі не здійснено відповідач зі свого боку не надав.

Враховуючи, що доказів оплати основного боргу у сумі 120 202, 66 грн. відповідачем не надано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вказаної заборгованості.

Постачання електроенергії не є безоплатним, її споживання покладає обов`язок оплати. Підстав які б звільняли відповідача від оплати вказаної заборгованості відповідачем не доведено.

Щодо оскарження додаткового рішення.

Позивач, згідно з прохальною частиною позовної заяви, просив стягнути з відповідача на його користь 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем подано до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги від 22.08.2022, укладеного між ДП "Профіт Хаб" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати (клієнт за договором) та Адвокатом Марченко Н.І. (виконавець), згідно якого адвокат надає клієнту правові послуги, зокрема: підготовка позовної заяви клієнта до ПрАТ "Акціонерний центр "Восток" про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу електричної енергії № 1112/ЗП від 19.12.2018; підготовка заяви про забезпечення позову клієнта до ПрАТ "Акціонерний центр "Восток" про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу електричної енергії № 1112/ЗП від 19.12.2018 (п. 1.2). Вартість правових послуг за цим договором (гонорар адвоката) встановлюється у фіксованому розмірі 8000,00 грн., який не залежить від обсягу фактично виконаних адвокатом робіт та часу, затраченого на їх виконання (п. 3.1).

Між ДП "Профіт Хаб" Чернігівської регіональної торгово-промислової палати та Адвокатом Марченко Н.І. підписано акт від 09.09.2022 приймання-передачі наданих послуг, згідно якого позивачем прийнято правові послуги: підготовка позовної заяви клієнта до ПрАТ "Акціонерний центр "Восток" про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу електричної енергії № 1112/ЗП від 19.12.2018; підготовка заяви про забезпечення позову клієнта до ПрАТ "Акціонерний центр "Восток" про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу електричної енергії № 1112/ЗП від 19.12.2018; вартість наданих послуг згідно умов договору складає 8000,00 грн. без ПДВ.

Позивачем перераховано на рахунок Марченко Н.І. 8000,00 грн., згідно платіжного доручення № 494 від 06.09.2022.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 ГПК України.

06.03.2023 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Вважає співмірним та обґрунтованим розміром витрат на оплату послуг адвоката зі складання позовної заяви 3000,00 грн. та 1000,00 грн. за складання клопотання про витребування доказів, загалом 4000,00 грн. Просив врахувати, що заява про забезпечення позову не була задоволена судом, а представник позивача адвокат Марченко Н.І. не приймала участі в судових засіданнях (усі судові засідання проводились без її участі).

Проте, відповідач у клопотанні про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката не заявив, у чому, на його думку, полягає неспівмірність витрат, понесених позивачем на оплату послуг адвоката.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності.

Встановивши, що розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи скарги щодо необхідності зменшення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з відмовою суду у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. Адвокатом були надані послуги позивачу зі складення цієї заяви та оплата цих послуг не залежить від задоволення заяви судом.

Вартість участі адвоката в судових засіданнях у даній справі і не була включена до акту приймання-передачі та у переліку наданих послуг не зазначалась.

Інших доводів неспівмірності стягнутих витрат на професійну правову допомогу та завищення їх розміру відповідач не наводить.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2023 та на додаткове рішення від 09.03.2023 у справі № 908/1865/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2023 та додаткове рішення від 09.03.2023 у справі № 908/1865/22 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.06.2023

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко