Рішення

від 14.12.2022 по справі 911/539/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2022 р. Справа № 911/539/22

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Михайлішині В. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Юрко К. В. (самопредставництво - наказ № 06/07к від 01.06.2022 р.);

від відповідача-1: Малишевський В. В. (самопредставництво - розпорядження № 224-ОС від 01.09.2022 р.; положення про Управління юридично-кадрового забезпечення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, затверджене розпорядженням № 127-1 від 29.03.2021 р. Бориспільського міського голови);

від відповідача-2: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Фірми „Лада", м. Київ

до:

1) Бориспільської міської ради, м. Бориспіль;

2) Приватного акціонерного товариства „Племптахозавод „Кучаківський", с. Лебедин, Бориспільський район;

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним державного акту на право колективної власності на землю, визнання права власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації на земельні ділянки

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПП Фірма „Лада" звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до Бориспільської міської ради, ПРАТ „Племптахозавод „Кучаківський" про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Кіровської сільської ради Київської області від 27.07.2000 р. № 36 „Про оформлення права колективної власності"; визнання недійсним державного акта на право колективної власності на землю серії КВ від 24.12.2001 р., виданий на ім`я Приватного акціонерного товариства „Племптахозавод „Кучаківський"; визнання права власності Приватного підприємства Фірми „Лада" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0608 площею 36, 451 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0609 площею 17, 3975 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0614 площею 5, 2806 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0618 площею 7, 4733 га; скасування державної реєстрації права власності Приватного акціонерного товариства „Племптахозавод „Кучаківський" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:2008 площею 54, 7029 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:2011 площею 19, 0305 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:2021 площею 5, 3067 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:2022 площею 7, 9425 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.02.2020 р., вчинені державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що рішення Виконавчого комітету Кіровської сільської ради Київської області від 27.07.2000 р. № 36 „Про оформлення права колективної власності" було прийнято, а на його підставі державний акт на право колективної власності на землю серії КВ від 24.12.2001 р. був виданий на ім`я Приватного акціонерного товариства „Племптахозавод „Кучаківський" та державна реєстрація за Приватним акціонерним товариством „Племптахозавод „Кучаківський" на спірні земельні ділянки була проведена всупереч положенням Земельного кодексу України, інших нормативно-правових актів - за відсутності відповідних правових підстав для їх прийняття, видачі та вчинення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2022 р. відкрито провадження у справі № 911/539/22 за позовом ПП Фірми „Лада" до Бориспільської міської ради, ПРАТ „Племптахозавод „Кучаківський" про визнання недійсним рішення, визнання недійсним державного акту на право колективної власності на землю, визнання права власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації на земельні ділянки, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 06.07.2022 р.

30.06.2022 р. на електронну пошту суду від позивача надійшла заява б/н від 29.06.2022 р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у якому він просив суд провести судове засідання на 06.07.2022 р. в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2022 р. відмовлено у задоволенні заяви б/н від 29.06.2022 р. ПП Фірми „Лада" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

04.07.2022 р. до канцелярії суду від відповідача-1 надійшов відзив № 11.1-12-27-2394/2012 від 30.06.2022 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв?язку із пропущенням строку позовної давності, а також розглядати справу без участі його представника.

06.07.2022 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 20.07.2022 р.

07.07.2022 р. на електронну пошту суду від позивача надійшла заява б/н від 07.07.2022 р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у якому він просив суд провести судове засідання на 20.07.2022 р. в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2022 р. відмовлено у задоволенні заяви б/н від 07.07.2022 р. ПП Фірми „Лада" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

19.07.2022 р. до канцелярії суду від відповідача-2 надійшли заява б/н від 18.07.2022 р. про подання доказів судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду, у якій він заявляє, що докази судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду, а також відзив б/н від 19.07.2022 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв?язку із пропущенням строку позовної давності, та заява б/н від 18.07.2022 р. про застосування позовної давності, у якій він просить суд застосувати строк позовної давності до всіх позовних вимог та відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, та клопотання б/н від 19.07.2022 р. про витребування оригіналів письмових доказів (для огляду), та клопотання б/н від 19.07.2022 р. про недопуск Юрко К. В. до участі у справі в якості представника позивача, у якому він просить суд не допускати Юрко К. В. до участі у справі в якості представника позивача.

20.07.2022 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 20.07.2022 р. про витребування доказів, у якому він просив суд витребувати у Бориспільської ДПІ ГУ ДПС у Київській області додаткові відомості та докази.

20.07.2022 р. у підготовчому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання позивача про витребування доказів судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки вказані у клопотанні докази не належними, так як не мають жодного відношення до предмету позову і спору у даній справі та їх надання і витребування не є необхідними для вирішення спору.

20.07.2022 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 31.08.2022 р.

25.08.2022 р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 22.08.2022 р., що долучені судом до матеріалів справи.

30.08.2022 р. до канцелярії суду від відповідача-2 надійшли клопотання б/н від 30.08.2022 р. про невзяття до розгляду справи пояснень позивача, у якому він просить суд не приймати до розгляду подані письмові пояснення позивача б/н б/д, що зареєстровані в суді 25.08.2022 р., та клопотання б/н від 30.08.2022 р. про невзяття до розгляду додатково поданого доказу з боку позивача, у якому він просить суд не приймати до розгляду поданий позивачем додатковий доказ, а саме лист від 19.08.2022 р. № 29-10-0.221-3679/2-22.

31.08.2022 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 14.09.2022 р. Також даною ухвалою суду зобов?язано позивача - ПП Фірму „Лада" надати суду оригінали чи завірені належним чином копії документів, що підтверджують повноваження представників позивача - виконувача обов`язків директора ПП Фірми „Лада", - Юрко Катерини Віталіївни (наказ про призначення заступником директора підприємства тощо) та адвоката Горевої Катерини Сергіївни на ведення справи в суді.

14.09.2022 р. у підготовчому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача-2 про про недопуск Юрко К. В. до участі у справі в якості представника позивача судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки повноваження Юрко К. В. на представництво інтересів позивача - ПП Фірми „Лада" в суді підтверджені наказом № 13-К від 01.02.2022 р., наказом № 06/07к від 01.06.2022 р., наявними у матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2022 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 05.10.2022 р.

05.10.2022 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 19.10.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2022 р. постановлено, що 19.10.2022 р. судове засідання у призначений судом час відповідно до протоколу судового засідання Господарського суду Київської області від 05.10.2022 р. не відбулось у зв`язку із тим, що 19.10.2022 р. з 12 год. 49 хв. до 16 год. 20 хв. було оголошено сигнал повітряної тривоги, і призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 09.11.2022 р.

09.11.2022 р. на електронну пошту суду від позивача надійшли письмові пояснення (судові дебати) б/н від 09.11.2022 р., що долучені судом до матеріалів справи.

09.11.2022 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.11.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2022 р. постановлено, що 23.11.2022 р. судове засідання у призначений судом час відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 09.11.2022 р. не відбулось у зв`язку із тим, що 23.11.2022 р. з 12 год. 46 хв. до 15 год. 08 хв. було оголошено сигнал повітряної тривоги, і призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 14.12.2022 р.

13.12.2022 р. до канцелярії суду від відповідача-2 надійшла заява б/н від 13.12.2022 р. про розгляд справи за відсутності представника відповідача-2, у якій він просить суд здійснити розгляд справи за відсутності його представника за наявними матеріалами справи.

14.12.2022 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи по суті спору надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2001 р. Кіровською сільською радою було видано ВАТ ППЗ „Кучаківський" державний акт серії КВ на право колективної власності землею загальною площею 635, 00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кіровської сільської ради, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 27.

Як вбачається із вказаного державного акту, останній був виданий Кіровською сільською радою на підставі та відповідно до рішення № 36 від 27.07.2000 р. Кіровської сільської ради.

06.02.2020 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради на підставі поданих документів, а саме державного акту серії КВ від 24.12.2021 р на право колективної власності землею, за ПРАТ „Племптахозавод „Кучаківський" було проведено державну реєстрацію права власності (приватна власність) на нерухоме майно - на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:2008 площею 54, 7029 га, земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:2011 площею 19, 0305 га, земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:2022 площею 7, 9425 га, земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:2021 площею 5, 3067 га, що підтверджується інформаційною довідкою № 292070984 від 22.12.2021 р., інформаційною довідкою № 292071038 від 22.12.2021 р., інформаційною довідкою № 292071270 від 22.12.2021 р., інформаційною довідкою № 292071148 від 22.12.2021 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявними у матеріалах справи.

14.07.2021 р. суб?єктом державної реєстрації прав - приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Войтюк А. К. на підставі поданих документів, а саме відповідних актів приймання-передавання майна до статутного капіталу від 09.07.2021 р., підписаних між ПП Фірмою „Лада" та ТОВ „Сіті-Престіж", ТОВ „Буд-Смарт Консалт", ТОВ „Євробізнес Плюс", ТОВ „Ленд Білдінг", за ПП Фірмою „Лада" було проведено державну реєстрацію права власності (приватна власність) на нерухоме майно - на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0618 площею 7, 4733 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0614 площею 5, 2806 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0609 площею 17, 3975 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0608 площею 36, 451 га, на території Кровської сільської ради Бориспільського району Київської області для розташування та обслуговування об?єктів нерухомості, господарських будівель та дворів, що підтверджується витягом № 266033827 від 15.07.2021 р., витягом № 265903410 від 15.07.2021 р., витягом № 265887244 від 15.07.2021 р., витягом № 265891204 від 15.07.2021 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Кіровської сільської ради Київської області від 27.07.2000 р. № 36 „Про оформлення права колективної власності", визнати недійсним державний акт на право колективної власності на землю серії КВ від 24.12.2001 р., виданий на ім`я Приватного акціонерного товариства „Племптахозавод „Кучаківський"; та як наслідок (похідні вимоги) скасувати державну реєстрацію права власності Приватного акціонерного товариства „Племптахозавод „Кучаківський" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:2008 площею 54, 7029 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:2011 площею 19, 0305 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:2021 площею 5, 3067 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:2022 площею 7, 9425 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.02.2020 р., вчинену державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, і визнати право власності Приватного підприємства Фірми „Лада" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0608 площею 36, 451 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0609 площею 17, 3975 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0614 площею 5, 2806 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0618 площею 7, 4733 га.

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 5 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) земля може належати громадянам на праві колективної власності.

Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств.

До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.

Площа земель, що передаються у колективну власність, становить різницю між загальною площею земель, що знаходяться у віданні відповідної Ради, і площею земель, які залишаються у державній власності (землі запасу, лісовий фонд, водний фонд, резервний фонд тощо) і у власності громадян.

Землі у колективну власність передаються безплатно.

Земельні ділянки загального користування садівницьких товариств поділу не підлягають.

Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.

У разі продажу власником своєї земельної частки переважне право на її купівлю мають співвласники.

Землі загального користування (внутрігосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги та інші грунтозахисні насадження, гідротехнічні споруди тощо) колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів та акціонерних товариств, що ліквідуються або збанкрутіли, передаються у відання відповідних місцевих Рад народних депутатів.

Сільські і селищні Ради народних депутатів створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місцярозташування з землекористувачем у розмірі до 15 процентів площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів.

Частина земель резервного фонду, яка на час введення в дію цього Кодексу належала господарствам, залишається за ними на умовах постійного користування.

Резервний фонд земель перебуває у державній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 17 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Власники земельних ділянок, переданих їм Радою народних депутатів, не вправі протягом шести років з часу набуття права власності продавати або іншими способами відчужувати належну їм земельну ділянку, крім передачі її у спадщину або Раді народних депутатів на тих же умовах, на яких вона була їм передана. При наявності поважних причин суд за позовом власника може скоротити зазначений строк.

Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім`ї.

Відповідна Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) Ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для:

ведення селянського (фермерського) господарства у розмірі згідно з статтею 52 цього Кодексу;

ведення особистого підсобного господарства у розмірі згідно з статтею 56 цього Кодексу;

будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у розмірах згідно із статтями 57 і 67 цього Кодексу.

Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо).

Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.

Передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, провадиться місцевими Радами народних депутатів після вилучення (викупу) їх у порядку, встановленому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Передача земельної ділянки у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки на підставі клопотань зазначених підприємств, кооперативів та товариств.

До клопотання додаються матеріали, що обгрунтовують розмір земельної ділянки, обчислений відповідно до вимог частини шостої статті 5 цього Кодексу.

Місцева Рада народних депутатів розглядає у місячний строк зазначені клопотання та матеріали і приймає рішення з цього питання.

Статтею 22 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Статтею 23 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Таким чином, у процесі розгляду справи судом встановлено, що оспорюваний державний акт серії КВ від 24.12.2001 р. на право колективної власності землею загальною площею 635, 00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кіровської сільської ради, був виданий Кіровською сільською радою щодо відповідача-2 із дотриманням Земельного кодексу України від 18.12.1990 р., та інших нормативно-правових актів України - за наявності відповідних підстав та повноважень.

Заперечення позивача щодо того, що спірні рішення Виконавчого комітету Кіровської сільської ради Київської області від 27.07.2000 р. № 36 „Про оформлення права колективної власності" було прийнято, а на його підставі державний акт серії КВ від 24.12.2001 р. на право колективної власності землею загальною площею 635, 00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кіровської сільської ради, був виданий всупереч положенням Земельного кодексу України від 25.10.2001 р., так як станом на момент їх прийняття і видачі відсутня вже була така форма власності на землю як колективна власність є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки Земельний кодекс України від 18.12.1990 р. втратив чинність, а Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. набув чинності - з 01.01.2002 р., тобто після прийняття оспорюваних рішення та видачі державного акту на землю.

Згідно з ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов`язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

2. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, зазначені норми визначають об?єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов?язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. У зв`язку з цим суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин, обставини щодо наявності у позивача відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем/відповідачами з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 80 цього ж кодексу передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

4. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

5. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

6. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.

7. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

9. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

10. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

11. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Статтею 86 цього ж кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається із матеріалів справи, як при зверненні в суд із даним позовом до відповідачів та і у процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належним чином оформленого оспорюваного рішення Виконавчого комітету Кіровської сільської ради Київської області від 27.07.2000 р. № 36 „Про оформлення права колективної власності", що перешкоджає суду здійснити належне дослідження та надати оцінку вказаному доказу щодо правомірності його прийняття.

Згідно з ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 319 цього ж кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

4. Власність зобов`язує.

5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

6. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

7. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

8. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Статтею 386 цього ж кодексу передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

2. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

3. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 392 цього ж кодексу передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували оспорення та не визнання відповідачами виникнення та набуття позивачем права власності на нерухоме майно - на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0618 площею 7, 4733 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0614 площею 5, 2806 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0609 площею 17, 3975 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0608 площею 36, 451 га, на території Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області для розташування та обслуговування об?єктів нерухомості, господарських будівель та дворів.

Крім того, у процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду усіх належних та допустимих, достатніх і достовірних доказів, що б підтверджували порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 3220884400:09:001:0618 площею 7, 4733 га, на земельної ділянки з кадастровим номером 3220884400:09:001:0614 площею 5, 2806 га, на земельної ділянки з кадастровим номером 3220884400:09:001:0609 площею 17, 3975 га, на земельної ділянки з кадастровим номером 3220884400:09:001:0608 площею 36, 451 га, на території Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області для розташування та обслуговування об??єктів нерухомості, господарських будівель та дворів, які належать позивачу, спірними земельними ділянками - земельною ділянкою з кадастровим номером 3220884400:09:001:2008 площею 54, 7029 га, земельною ділянкою з кадастровим номером 3220884400:09:001:2011 площею 19, 0305 га, земельною ділянкою з кадастровим номером 3220884400:09:001:2022 площею 7, 9425 га, земельною ділянкою з кадастровим номером 3220884400:09:001:2021 площею 5, 3067 га, які належать відповідачу-2; що б підтверджували накладання між собою зазначених земельних ділянок.

Доказ, наданий позивачем у процесі розгляду справи, на підтвердження накладання між собою земельної ділянки з кадастровим номером 3220884400:09:001:0618 площею 7, 4733 га, на земельної ділянки з кадастровим номером 3220884400:09:001:0614 площею 5, 2806 га, на земельної ділянки з кадастровим номером 3220884400:09:001:0609 площею 17, 3975 га, на земельної ділянки з кадастровим номером 3220884400:09:001:0608 площею 36, 451 га, на території Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області для розташування та обслуговування об?єктів нерухомості, господарських будівель та дворів, які належать позивачу, спірними земельними ділянками - земельною ділянкою з кадастровим номером 3220884400:09:001:2008 площею 54, 7029 га, земельною ділянкою з кадастровим номером 3220884400:09:001:2011 площею 19, 0305 га, земельною ділянкою з кадастровим номером 3220884400:09:001:2022 площею 7, 9425 га, земельною ділянкою з кадастровим номером 3220884400:09:001:2021 площею 5, 3067 га, які належать відповідачу-2, а саме лист № 29-10-0,221-3679/2-22 від 19.08.2022 р. Головного управління Держгеокадастру у Київській області не є належним та достатнім доказом, що достовірно підтверджує вищевказані обставини, так як не є первинним доказом, що підтверджує конкретне місце розташування і накладання між собою спірних земельних ділянок, належних позивачу та відповідачу-2. Крім того, вказаний доказ був поданий із порушенням порядку, визначеним положеннями ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що як було встановлено судом у процесу розгляду справи, оспорюваний державний акт серії КВ від 24.12.2001 р. на право колективної власності землею загальною площею 635, 00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кіровської сільської ради, був виданий Кіровською сільською радою щодо відповідача-2 із дотриманням Земельного кодексу України від 18.12.1990 р., та інших нормативно-правових актів України - за наявності відповідних підстав та повноважень, позивачем не було надано суду належним чином оформленого оспорюваного рішення Виконавчого комітету Кіровської сільської ради Київської області від 27.07.2000 р. № 36 „Про оформлення права колективної власності", а також позивачем не було надано суду усіх належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів, що б підтверджували порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 3220884400:09:001:0618 площею 7, 4733 га, на земельної ділянки з кадастровим номером 3220884400:09:001:0614 площею 5, 2806 га, на земельної ділянки з кадастровим номером 3220884400:09:001:0609 площею 17, 3975 га, на земельної ділянки з кадастровим номером 3220884400:09:001:0608 площею 36, 451 га, на території Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області для розташування та обслуговування об?єктів нерухомості, господарських будівель та дворів, які належать позивачу, спірними земельними ділянками - земельною ділянкою з кадастровим номером 3220884400:09:001:2008 площею 54, 7029 га, земельною ділянкою з кадастровим номером 3220884400:09:001:2011 площею 19, 0305 га, земельною ділянкою з кадастровим номером 3220884400:09:001:2022 площею 7, 9425 га, земельною ділянкою з кадастровим номером 3220884400:09:001:2021 площею 5, 3067 га, які належать відповідачу-2; що б підтверджували накладання між собою зазначених земельних ділянок, а також позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували оспорення та не визнання відповідачами виникнення та набуття позивачем права власності на нерухоме майно - на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0618 площею 7, 4733 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0614 площею 5, 2806 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0609 площею 17, 3975 га, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:09:001:0608 площею 36, 451 га, на території Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області для розташування та обслуговування об?єктів нерухомості, господарських будівель та дворів, то відповідно відсутні порушення відповідачами будь-яких прав позивача - ПП Фірми „Лада" у спірних відносинах і неможливим у такому випадку є захист права власності позивача на підставі та у відповідності до ст. 391 Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги позивача до відповідачів про визнання недійсним рішення, визнання недійсним державного акту на право колективної власності на землю, визнання права власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації на земельні ділянки, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Також, як було зазначено вище, відповідачі у своїх відзивах на позовну заяву просять суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв`язку із пропущенням позовної давності.

З приводу вказаних заяв відповідачів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 цього ж кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Оскільки, як було зазначено вище, будь-які права позивача - ПП Фірми „Лада" у спірних відносинах саме відповідачами не порушувались, то у суду відсутні підстави для застосування позовної давності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

27 лютого 2023 р.