ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2023 Справа № 914/1837/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лілея», м. Львів
про: зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди
за участю представників:
від позивача: Новак В.Л.;
від відповідача: Павлишин І.М.;
Хід розгляду справи.
Державна установа «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України» звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лілея» про зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди.
Ухвалою від 22.08.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи на 27.09.2022.
07.09.2022 відповідачем подано клопотання про витребування в позивача документів (Вх. №18519/22).
Ухвалою від 27.09.2022 суд відклав розгляд справи на 10.10.2022.
Судове засідання призначене на 10.10.2022 о 15:30 не відбулось, оскільки внаслідок ракетних ударів по об`єктах енергетики м. Львова, з 11:00 год до 21:40 год будівля Господарського суду Львівської області була відключена від електричної енергії, про що складено відповідний Акт про відключення електроенергії від 11.10.2022.
Ухвалою від 11.10.2022 суд призначив розгляд справи на 25.10.2022.
24.10.2022 через відділ документообігу представником Відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі (Вх. № 3430/22).
Ухвалами від 25.10.2022, 10.11.2022 суд відклав розгляд справи на 10.11.2022 та 29.11.2022 відповідно.
28.11.2022 через відділ документообігу представником позивача подано заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі (Вх. № 24411/22).
Судове засідання призначене на 29.11.2022 о 14:30 не відбулось, у зв`язку із затримкою розгляду попередньої справи, а о 15:00 год. відбулось відключення електричної енергії.
Ухвалою від 30.11.2022 суд призначив розгляд справи на 05.12.2022.
Судове засідання призначене на 05.12.2022 о 14:00 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Львові та Львівській області повітряної тривоги, всі працівники та відвідувачі суду перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі суду.
Ухвалою від 06.12.2022 суд призначив розгляд справи на 12.12.2022.
Ухвалою від 12.12.2022 суд відмовив в задоволенні клопотання щодо витребування доказів (Вх. № 18519/22 від 07.09.2022) та зупинення провадження у справі (Вх. № 3430/22 від 24.10.2022).
В судовому засіданні 12.12.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 10.01.2023.
Ухвалами від 10.01.2023, 31.01.2023 та 14.02.2023 суд відклав розгляд справи на 31.01.2023, 14.02.2023 і 21.02.2023 відповідно.
20.02.2023 на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача (Вх. № 4353/23).
В судове засідання 21.02.2023 з`явились представники сторін, надали свої пояснення та заперечення по суті спору. Представник Позивача просив позов задоволити, представник Відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.
В судовому засіданні 21.02.2023 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.12.2015 між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди нерухомого майна № 55-ДУ за умовами якого відповідачу передано в оренду приміщення, що знаходиться на балансі ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України», з метою розміщення аптеки.
29.11.2018 та 05.12.2018 між сторонами було підписано додаткові угоди до договору оренди, з врахуванням внесених змін в користуванні Орендаря перебували нежитлові приміщення загальною площею 73,2 кв.м., терміном до 29.10.2021 включно.
Як зазначає позивач, у зв`язку із виробничою необхідністю використання приміщень для власних потреб, які є предметом оренди, Орендодавцем завчасно до закінчення терміну, було повідомлено ТОВ «Компанія «Лілея» про неможливість продовження договору оренди по закінченню його терміну та про необхідність здачі орендованих приміщень, що підтверджуєється листами №331 від 16.07.2021, № 371 від 13.08.2021, № 345 від 30.08.2021, № 403 від 27.09.2021, № 458 від 26.10.2021 та № 471 від 08.11.2021. Вимоги позивача про повернення майна були проігноровані відповідачем.
Відтак, позивач звернувся в суд з позовними вимогами щодо зобов`язання відповідача звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення його з займаного нежитлового приміщення.
Правова позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. В судових засіданнях представник Відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Зокрема зазначив, що Відповідачем вчасно вносились орендні платежі, що не заперечувалось Позивачем. Разом з тим, відповідач покликався на те, що рішення про відмову у продовженні договору оренди №55-ДУ від 28.12.2015 року було прийнято ДУ "Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України" в особі директора Новак Василя Леонідовича, однак ТОВ "Компанія Лілея" мало сумнів чи вправі директор одноосібно приймати дане рішення.
Фактичні обставини встановлені судом.
28 грудня 2015 року між ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України», як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лілея», як Орендарем, укладено Договір оренди нерухомого майна № 55-ДУ, що знаходиться на балансі позивача (далі - Договір).
Актом приймання - передачі орендованого майна від 28.12.2015, ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України» передав а ТОВ «Компанія «Лілея» прийняло з 28.12.2015 державне окреме індивідуально визначене майно.
Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: приміщення загальною площею 72,4 кв.м. в півпідвалі головного корпусу установи розміщене за адресою: 79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 45, що перебуває на балансі Орендодавця.
Пунктом 2.5 Договору визначено, що у разі припинення дії договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно Орендодавцю у порядку, встановленому договором для передачі майна Орендарю. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.
Пунктом 10.1. Договору закріплено, що цей Договір укладений строком на два роки одинадцять місяців та діє з 28.12.2015 по 28.11.2018. У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення або зміну умов цього Договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, цей Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з письмового дозволу НАМН України. Зазначені дії оформляються додаткової угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.
29.11.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду № 55-ДУ/1 до договору оренди, якою сторони погодили вартість орендованого майна, орендну плату та продовжили строк договору з 29.11.2018 по 29.10.2021.
05.12.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду № 55-ДУ/1 до договору оренди, якою сторони погодили вартість орендованого майна, орендну плату та площу орендованого приміщення площею 73,2 кв.м.
Листом № 331 від 16.07.2021 Позивач повідомив Відповідача про те, що договір оренди не може бути продовжено після закінчення строку, у зв`язку із виробничою необхідністю - організацією структурного підрозділу з заготівлі, збереження і кріоконсервування компонентів крові та стовбурових гомопоетичних клітин інституту необхідно додаткова площа.
Листом № 371 від 13.08.2021 Позивач повторно повідомив Відповідача про неможливість продовження договору оренди.
Повідомленнями № 345 від 30.08.2021 та № 403 від 27.09.2021 Позивач просив звільнити орендоване приміщення після закінчення терміну дії договору.
Листом № 458 від 26.10.2021 позивач звернувся до відповідача щодо негайного звільнення орендованого майна, до листа долучив акт повернення з оренди майна і анкету про стан майна.
Листом № 471 від 08.11.2021 Позивач звернувся до Відповідача про звільнення приміщення в триденний термін.
Однак, як зазначає позивач, всупереч погодженим сторонами умовам, відповідачем не було передано об`єкт оренди після закінчення строку дії Договору оренди, відтак ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України» звернувся до суду з позовом до ТОВ «Компанія «Лілея» про зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення.
Оцінка суду.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стеттею 627 ЦК України передбачено, що у відповідності до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно положень статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору оренди майна від 28 грудня 2015 року № 55-ДУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 283 Господарського кодексу України.
Водночас, оскільки орендоване майно є державною власністю, то відносини сторін даного договору регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (Закон №157-ІХ), який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна та регулює, зокрема, правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання такого майна та Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затв. Постановою КМУ №483 від 03.06.2020 (далі - Порядок №483).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (ч. 1 ст. 760 ЦК України).
Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 24 Закону №157-ІХ договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його укладено.
У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ст. 25 Закону №157-ІХ).
Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв об`єкт оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є матеріально-правова вимога про зобов`язання відповідача повернути нежитлове приміщення площею 73,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення останнього з цього приміщення. Підставою позовних вимог є факт закінчення 29.10.2021 строку Договору № 55-ДУ відповідно до якого вказане приміщення передавалося в оренду відповідачу.
Відповідно до пункту 10.1 Договору № 55-ДУ він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 28.12.2015 до 28.11.2018.
Додатковою угодою №55-ДУ/1 від 29.11.2018 сторони вирішили внести зміни в пункт 10.1 Договору № 55-ДУ та викласти його в наступній редакції: «Цей договір укладений строком на два роки та одинадцять місяців та діє з 29.11.2018 до 29.10.2021…».
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного Кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Пунктом 2.5 Договору визначено, що у разі припинення дії договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно Орендодавцю у порядку, встановленому договором для передачі майна Орендарю. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.
Тобто, станом на день звернення до суду, відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором щодо повернення в добровільному порядку орендованого приміщення. З моменту закінчення строку дії договору (29.10.2021) в останнього було достатньо часу для повернення орендованого майна.
Оскільки обов`язок повернути (передати) майно орендодавцю після закінчення дії договору з оформленням прийняття відповідним документом покладено на орендаря, то саме йому слід довести або факт такого повернення майна орендодавцеві або причини неможливості такого повернення.
Однак відповідачем до матеріалів справи не додано доказів надсилання позивачеві акту прийому-передачі (повернення) орендованого приміщення у строки, передбачені договором та в строк до подання до суду позовної заяви про виселення відповідача з орендованих приміщень.
Також відповідач не подав доказів вчинення орендодавцем дій, спрямованих на ухилення від прийняття об`єкта оренди від орендаря до моменту подання позову.
З огляду на те, що підстава, на якій відповідач користувався майном відпала у зв`язку з закінченням дії договору, непередання відповідачем майна, яке належить позивачеві, створює орендодавцю перешкоди в реалізації своїх повноважень на розпорядження та користування згаданим майном.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов`язання ТОВ «Компанія «Лілея» звільнити та повернути позивачеві об`єкт оренди шляхом виселення є правомірною та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України, встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лілея» (79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 45, код ЄДРПОУ 30994225) повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення загальною площею 73,2 м2, що знаходиться за адресою: 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 45.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лілея» (79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 45, код ЄДРПОУ 30994225) на користь Державної установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України» (79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 45, код ЄДРПОУ 02012088) 2481,00 грн судового збору.
Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2023р.
Суддя Запотічняк О.Д.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2023 |
Оприлюднено | 28.02.2023 |
Номер документу | 109209281 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Скрипчук Оксана Степанівна
Господарське
Господарський суд Львівської області
Запотічняк О.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні