Постанова

від 24.02.2023 по справі 160/7735/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/7735/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Шерекіної Анни Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року в адміністративній справі №160/7735/22 (головуючий суддя I-ї інстанції - Рянська В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача 31.05.2022 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та неврахуванні при перерахунку пенсії по заробітній платі довідки про заробітну плату №32-к від 01.03.1994 року за період з 01.09.1987 року до 31.12.1990 року, виданої радгоспом «Квіти Дніпропетровська»; та довідки про заробітну плату №33-к від 01.03.1994 року за період з 01.01.1991 року до 25.02.1994 року, виданої радгоспом «Квіти Дніпропетровська»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії по заробітній платі та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виходячи з заробітної плати (доходу) за період з 01.09.1987 року до 31.12.1990 року згідно з довідкою про заробітну плату №32-к від 01.03.1994 року, виданою радгоспом «Квіти Дніпропетровська», а також за період 01.01.1991 року до 25.02.1994 року згідно з довідкою про заробітну плату №33-к від 01.03.1994 року, виданою радгоспом «Квіти Дніпропетровська», починаючи з 12.11.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачі протиправно не здійснили перерахунок пенсії у зв`язку з тим, що на думку відповідача, надані довідки не відповідають вимогам чинного законодавства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року в адміністративній справі № 160/7735/22 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не врахований факт, що на час видачі довідок №32-к, №33-к від 01.03.1994 року в України в якості національної валюти були карбованці, а не гривня. Крім того, реквізити і дата видачі довідок свідчить про те, що до них не можна застосовувати вимоги нормативних актів пенсійного органу, які в часі були прийняті набагато пізніше. Суд першої інстанції не врахував, що підприємство, яке видало довідки, ліквідовано, документи до архіву не здало і законодавець не передбачає обов`язкового здійснення перевірки цих довідок. Представник навів приклади судових рішень Верховного Суду в аналогічній категорії справ.

Відповідач - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на згоду з мотивувальною частиною судового рішення і просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Відповідач - ГУ ПФУ у Вінницькій області також надало відзив на апеляційну скаргу і послалось на ті ж самі доводи, які слугували підставою для відмови в перерахунку пенсії.

Представник позивача скерувала відповіді на відзиви відповідачів з огляду на аргументацію підстав подання позову.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиви на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену з 12.11.2021 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 заповнена вперше 14.11.1978 року, містить записи, зокрема, про його роботу у радгоспі «Квіти Дніпропетровська» з 01.09.1987 року до 25.02.1994 року.

12.04.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії (зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000 року), до якої додав видані 01.03.1994 року Державним комунальним підприємством радгосп «Квіти Дніпропетровська» довідки про заробітну плату №32-к (за період з 01 вересня 1987 року до 31 грудня 1990 року - у рублях) та №33-к (за період з 01 січня 1991 року до 25 лютого 1994 року - в карбованцях). У довідках зазначено, що протягом вказаних періодів ОСОБА_1 працював у радгоспі «Квіти Дніпропетровська» (м.Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 25) та що первинні бухгалтерські документи знаходяться за вищевказаною адресою.

Заяву ОСОБА_1 від 12.04.2022 року розглянуто ГУ ПФУ у Вінницькій області за принципом екстериторіальності, яким прийнято рішення №045550012747 від 15.04.2022 року про відмову у перерахунку пенсії. У рішенні зазначено, що відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату, виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Подані довідки №№32-к, 33-к від 01.03.1994 року не відповідають додатку 5 постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись з рішенням пенсійного органу, позивач оскаржив таке рішення до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області правомірно прийнято рішення №045550012747 від 15.04.2022 року про відмову у перерахунку пенсії позивачу у зв`язку з тим, що надані позивачем довідки про заробітну плату видано не в порядку, встановленому законодавством.

Окрім того, суд першої інстанції в якості підстави для відмови у задоволенні позову послався на те, що додані до заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 12.04.2022 року довідки №32-к та №33-к від 01.03.1994 року не відповідають зазначеним вимогам: не містять штампу органу, який видав довідки; суми заробітної плати зазначено у рублях та карбованцях; відсутні відомості про те, що на всі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок); не зазначено назви первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією), на підставі яких видано довідки; відсутній напис: «Не заперечуємо проти проведення перевірки первинних документів за період, зазначений у цій довідці».

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачу призначено пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі по тексту - Закон №1058).

Відповідно до статті 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За визначенням ч.1 ст.40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Правила абзацу 5 частини 1 статті 40 Закону №1058 окреслюють, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Апеляційний суд зазначає, що Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року №13-1), затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Порядок №22-1).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно положень пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Дійсно, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17(адміністративне провадження № К/9901/24469/18).

При прийнятті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції не прийнято до уваги, що довідка про заробітну плату №32-к від 01.03.1994 року за період з 01.09.1987 року до 31.12.1990 року, видана радгоспом «Квіти Дніпропетровська», та довідка про заробітну плату №33-к від 01.03.1994 року за період з 01.01.1991 до 25.02.1994 року, видана радгоспом «Квіти Дніпропетровська» датовані 01 березня 1994 року; тобто ніяким чином до їх змісту і реквізитів не можна застосовувати постанову правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року №919 затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, який встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 року становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 року у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.

Але ні Порядком №919, ні іншими нормативними документами не зазначено вичерпного переліку первинних документів, які повинні підтверджувати довідку про заробітну плату, а також не передбачено порядку підтвердження довідки про заробіток первинними документами, якщо в архівній установі відомості про заробітну плату відсутні.

Щодо позначення в спірних довідках заробітної плати в рублях та карбованцях, то суд виходить з такого.

Згідно з Указом Президента України про грошову реформу в Україні від 25.08.1996 року №762/96 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.1996 року № 1002 у довідках про заробітну плату для обчислення пенсії заробітна плата в загальній сумі за кожний календарний рік перераховується у гривні в порядку її заокруглення, передбаченому в абзаці першому пункту 2 постанови, з п`ятьма знаками після коми. Тобто, у довідках, які містять відомості про заробітну плату за період до 1 вересня 1996 року і після цієї дати, розміри заробітку до 1 вересня 1996 року перераховуються в гривні у співвідношенні 1:100000. Перерахування заробітку в гривні здійснюється в такому порядку його заокруглення: цифра в шостому розряді після коми до 5 відкидається, а більше 5 - збільшується в попередньому розряді на одиницю. При цьому перераховується в гривні загальна сума заробітку за кожний рік в цілому, а якщо в календарному році береться заробіток менше року - сума заробітку за відповідний період. У довідках обов`язково зазначається про перерахунок заробітку з інших грошових одиниць в гривні (лист Міністерства соціального захисту населення України від 09.10.1996 року №01-3/1375-02-6). Тому ніщо не заважає відповідачам застосувати ці нормативно-правові акти, оскільки вони є діючими.

Окрім того, в матеріалах справи наявна роздруківка з Єдиного державного реєстру судових рішень копії ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2015 року у справі № 904/8759/14 за заявою Колективного підприємства «КВІТИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА» (м.Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 25, код ЄДРПОУ 05412188) про визнання банкрутом, якою постановлено затвердити ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Колективного підприємства «КВІТИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА», ліквідувати юридичну особу Колективне підприємство «КВІТИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА»; провадження у справі припинити; лист Державного архіву Дніпропетровської області від 24.01.2022 року за № К-157/0/217-22, що надати архівну довідку про заробітну плату за період роботи в радгоспі «Квіти Дніпропетровська» неможливо через відсутність на зберіганні запитуваних документів. Місцезнаходження документів архіву невідомо; а також лист архівного управління Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 07.02.2022 року №8/1-340, що документи з кадрових питань (особового складу) радгоспу «Квіти Дніпропетровська» на державне зберігання до архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради не надходили.

Доводи відповідача про те, що довідки №№ 32, 33 від 01.03.1994 року не відповідають додатку 5 постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд вважає неаргументованими, оскільки позивачем надано відповідачу трудову книжку та інші документи, зі змісту яких чітко підтверджується, що позивач дійсно працював у відповідних підприємствах на посадах, що вказані в трудовій книжці та довідках про заробітну плату.

При цьому, апеляційний суд вважає, що наведені відповідачем підстави для відмови у перерахунку пенсії не є перешкодою для підтвердження заробітку позивача за періоди з 01.09.1987 року до 31.12.1990 року та з 01.01.1991 року до 25.02.1994 року, тобто за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а тому довідки №№ 32, 33 від 01.01.1994 року повинні бути взяті до уваги при перерахунку розміру пенсії позивача.

Крім того, суд зазначає, що реалізуючи обов`язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний пенсійний орган в межах наданих йому повноважень та відповідно до пенсійного законодавства повинен сприяти такій особі у реалізації права на перерахунок пенсії у належному розмірі.

Колегія суддів не приймає посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 04.05.2022 року у справі №819/946/18, оскільки обставини не є тотожними обставинам цієї справи.

Зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), колегія суддів вважає, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пунктах 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» від 01.06.2006 року Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, № 44277/98, рішення від 24.04.2003 року).

Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону №1058, мав законні сподівання на своєчасне отримання належно перерахованої пенсії у визначеному законодавством порядку в повному обсязі.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем ГУ ПФУ у Вінницькій області, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення від 15.04.2022 року №045550012747 про відмову в перерахунку пенсії позивачу.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але ухвалив судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Згідно частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Представником позивача в позовній заяві та апеляційній скарзі заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

В цій справі представником позивача письмових доказів щодо підтвердження витрат на правову допомогу не надано і суму таких витрат не вказано, тому правові підстави для їх задоволення відсутні.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 992, 40 грн. за подання позову до суду першої інстанції, що підтверджується квитанцією від 23.05.2022 року, та судовий збір в сумі 1488, 60 грн., що підтверджується квитанцією від 08.11.2022 року.

За таких обставин судовий збір підлягають стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Оскільки справа відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України відноситься до категорії незначних, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п.2 ч.5 ст.328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Шерекіної Анни Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року в адміністративній справі № 160/7735/22 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року в адміністративній справі № 160/7735/22 скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 045550012747 від 15.04.2022 року про відмову в перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати (доходу) за період з 01.09.1987 року до 31.12.1990 року згідно з довідкою про заробітну плату №32-к від 01.03.1994 року, виданою радгоспом «Квіти Дніпропетровська»; а також за період 01.01.1991 року до 25.02.1994 року згідно з довідкою про заробітну плату №33-к від 01.03.1994 року, виданою радгоспом «Квіти Дніпропетровська», з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 12.11.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

У стягненні коштів на правничу допомогу відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак