Постанова

від 27.02.2023 по справі 160/17902/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/17902/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ванжа О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року у справі №160/17902/22 за позовом Громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 до Чечелівського відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Щасливе місто" про визнання протиправним та скасування індивідуального акта,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 07.11.2022 року звернувся до суду з позовом до Чечелівського відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнень від 15.11.2022 року, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення б/н від 29.10.2022 року Чечелівського відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина республіки Азербайджан ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Чечелівський відділ у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області повторно розглянути питання відносно оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянина республіки Азербайджан ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 року залучено другого відповідача ГУ ДМС у Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 08.09.2022 року номер 12031300015685 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання. Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути питання стосовно оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянина республіки Азербайджан ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви-анкети ОСОБА_3 від 31.08.2022 року № 100177315 та доданих до неї документів. Визнано протиправним та скасовано рішення б/н від 29.10.2022 року Чечелівського відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина республіки Азербайджан ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.

Задовольняючи позов у зазначеній частині, суд вийшов за межі позовних вимог, застосувавши положення ч.2 ст. 9 КАС України, у зв`язку з необхідністю ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Зокрема, суд зазначив, що позивач у позовній заяві не просить суд надати оцінку рішенню ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 08.09.2022 року номер 12031300015685, однак зі змісту позовної заяви та пояснень позивача, які були надані у судовому засіданні, судом встановлено, що позивач не погоджується з даним рішенням.

При цьому, оскільки позивач не є громадянином України, а є іноземцем, який знаходиться на території України, суд першої інстанції дійшов висновку, що задля ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень є необхідним надати правову оцінку вказаному рішенню ГУ ДМС України в Дніпропетровській області.

ГУ ДМС у Дніпропетровській області, не погодившись із судовим рішенням, звернулося з апеляційною скаргою, в який, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Позивач та його представник заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Третя особа, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, позивач, який є громадянином Республіки Азербайджан, 29.06.2022 року в`їхав на території України, що підтверджується штампом прикордонної служби у паспорті позивача (а.с 7).

30.08.2022 року позивач уклав шлюб з громадянкою України, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб від 30.08.2022 року серія НОМЕР_1 (а.с.9).

Після укладення шлюбу позивач звернувся до органів міграційної служби для оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання, що підтверджується копією заяви-анкети позивача від 31.08.2022 року № 100177315 та доданими до неї документами, що містяться у матеріалах справи.

Рішенням ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 08.09.2022 року номер 12031300015685 позивачу в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання відмовлено.

В обґрунтування рішення відповідач посилається на п.п. 3 п. 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25.04.2018 року.

Водночас, як вказав суд, рішення ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 08.09.2022 року номер 12031300015685 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання не містить жодних конкретних підстав (фактичних обставин) відмови.

Позивач ознайомився з вищевказаним рішенням органу міграції служби 14.10.2022 року, що підтверджується підписом позивача на копії зазначеного вище рішення ГУ ДМС України у Дніпропетровській області.

Чечелівський відділ у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області склав відносно позивача постанову ПН МДН № 004298 від 29.10.2022 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. за порушення вимог ч.1 ст. 203 КУпАП, оскільки позивач без законних підстав мешкає на території України.

Крім того, 29.10.2022 року Чечелівський відділ у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області прийняв відносно позивача рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства. Вказане рішення обґрунтовано тим, що позивач мешкає на території України без реєстрації, не має законних підстав для перебування на території України згідно вимог ч.15 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» у зв`язку з чим останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч.1 ст. 203 КУпАП.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для відмови позивачеві у оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, та, відповідно, передчасності рішення б/н від 29.10.2022 року Чечелівського відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про примусове повернення позивача до країни походження або третьої країни.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідно до приписів ч.1 ст. 308 КАС України, погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Відповідно до п.1 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25.04.2018 року посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Відповідно до ч. 14 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», що кореспондується з положенням п.4 Порядку № 322, посвідка на тимчасове перебування видається іноземцям або особам без громадянства, які прибули в Україну з метою воз`єднання сім`ї з особами, зазначеними у ч.3-13 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

За обставин справи підставою для оформлення посвідки на тимчасове проживання позивачем зазначено факт одруження з громадянкою України.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до територіального органу міграційної служби із заявою для оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання, що підтверджується копією заяви-анкети позивача від 31.08.2022 року № 100177315.

За результатами розгляду вищевказаної заяви відповідачем, з посиланням на приписи п.п. 3 п. 61 Порядку № 322, прийнято Рішенням ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 08.09.2022 року № 12031300015685, яким відмовлено позивачу в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання.

Водночас, п.п. 3 п. 61 Порядку № 322 передбачає, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли: дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію.

Відповідно до п. 14 Порядку № 322 ДМС має право отримувати інформацію про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі, необхідному для ідентифікації особи у зв`язку з оформленням посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміном.

В той же час, судом першої інстанції було встановлено та не заперечується учасниками справи, що документ, який дає підстави позивачу на звернення за оформленням посвідки на тимчасове проживання є свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , що засвідчує реєстрацію шлюбу між позивачем та громадянкою України ОСОБА_4 , містить інший реєстраційний номер запису ніж зазначений у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Зокрема, згідно інформації зазначеної у Повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00036709710 від 02.09.2022 року, актовий запис про шлюб між позивачем та ОСОБА_4 зареєстровано 30.08.2022 року, номер актового запису 83.

Однак на копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 зазначено інший номер актового запису про шлюб між позивачем та ОСОБА_4 , а саме: 896.

Отже, вказану обставину відповідачем визнано як таку, що свідчить про невідповідність наданого позивачем свідоцтва про шлюб при оформлені заяви-анкети щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання з інформацією, яка міститься у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про шлюб особи, тобто інформація (документ), який надано позивачем не підтвердився даними, отриманими з Реєстру.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, сформованого судом першої інстанції станом на 29.11.2022 року за № 00037651927, встановлено, що актовий запис про шлюб між позивачем та ОСОБА_4 зареєстровано 30.08.2022 року під номером актового запису 896, який відповідає зазначеному у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_1 .

Наведене свідчить про те, що інформація у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб позивача з ОСОБА_4 , не збігались з даними у свідоцтві про шлюб щодо номеру актового запису на час прийняття рішення щодо видачі посвідки та в подальшому суб`єктом владних повноважень даний недолік був усунутий.

При цьому копією Свідоцтва про шлюб від 30.08.2022 року серія НОМЕР_1 підтверджено саме факт реєстрації шлюбу позивача з громадянкою України ОСОБА_5 , який позивач зазначив у заяві-анкеті про отримання посвідки на тимчасове проживання.

Колегія суддів враховує, що у відповідності до ст. 2 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень має бути прийнято, крім іншого, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Як вірно зазначив суд першої інстанції, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Отже, колегія суддів зазначає, що принцип «належного врядування» сприяє прийняттю суб`єктом владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень та потреба виправити помилку не повинна непропорційним чином втручатись в нове право, що набуте особою.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з тим, що рішення ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 08.09.2022 року номер 12031300015685 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання прийнято на підставі невірної (недостовірної) інформації, отриманої з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб позивача з ОСОБА_4 , що в подальшому була виправлена безпосередньо суб`єктом владних повноважень, та яка не має впливати на набуте право позивача. Отже рішення ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 08.09.2022 року номер 12031300015685 не відповідає принципу «належного врядування», а тому не є правомірним.

В свою чергу, протиправне рішення ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 08.09.2022 року номер 12031300015685 не породжує правових наслідків від моменту його прийняття, у зв`язку з чим рішення б/н від 29.10.2022 року Чечелівського відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина республіки Азербайджан ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом першої інстанції обґрунтовано визнано передчасним та таким, що прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують приведених вище обставин та висновків і фактично зводяться лише щодо наявності підстав для їх прийняття та яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 288, 315, 316, 321, 322, 325, 327 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року у справі №160/17902/22- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак

суддяІ.В. Юрко