Постанова

від 27.02.2023 по справі 420/16212/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/16212/22

Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. Дата і місце ухвалення: 12.12.2022р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації про визнання недійсним висновку, -

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації про визнання недійсним висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та обслуговування пацієнта ОСОБА_2 , 1990 року народження, в медичних закладах Біляївського району та КНП «Одеський обласний медичний клінічний центр Одеської обласної ради».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірний висновок сформовано відповідачем з порушенням процедури проведення засідання Комісії, передбаченої Положенням про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, затвердженим наказом МОЗ України №69 від 05.02.2016р., та Порядком контролю якості медичної допомоги, затвердженим наказом МОЗ України №752 від 28.09.2012р. Зокрема, засідання Комісії призначено через 90 днів з дня звернення ОСОБА_1 та позивача завчасно не повідомлено про роботу комісії КЕК, чим позбавлено його можливості бути присутнім на засіданні.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2022р. адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, в тому числі надання заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням причин поважності його пропуску та підтверджуючих доказів, або пояснень та доказів на підтвердження того, що строк не пропущено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2022р. позовну заяву повернуто позивачеві на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 12.12.2022р. та задовольнити поданий ним позов.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що починаючи з листопада 2020 року ним ініційовано досудове розслідування щодо скоєння правопорушення, передбаченого ст.ст. 139, 140 КК України. За весь період досудового розслідування ОСОБА_1 подано 29 клопотань до слідчого, 14 клопотань прокурору та більше 16 заяв і скарг до слідчого судді, керівництва Національної поліції, Одеського РУП №2. ОСОБА_1 стверджує, що з таким навантаженням та зважаючи на психологічний стан у зв`язку із смертю сина він не міг вчасно визначити пріоритети та подати адміністративний позов.

Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції порушено вимоги ч.6 ст.169 КАС України, якою встановлено обов`язок суду надіслати ухвалу про повернення позовної заяви позивачу не пізніше наступного дня після її постановлення.

Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації подав письмовий відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Відповідач стверджує, що копію спірного висновку надіслано позивачу листом від 17.04.2021р. №С-69/292.

Відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022р. №09, наказом голови П`ятого апеляційного адміністративного суду №9-до/с від 28.02.2022р., з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П`ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану, встановлено особливий режим роботи. У зв`язку з цим, розгляд справи вирішено проводити у порядку письмового провадження, про що сповіщено сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Повертаючи спірною ухвалою від 12.12.2022р. позовну заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення з позовом до суду, встановлений ст.122 КАС України, та не зазначено поважних причин пропуску такого строку, які могли б бути підставою для його поновлення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наведені положення кореспондуються із приписами ч.3 ст.122 КАС України, згідно яких для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття «повинна була дізнатись», використане у ст.122 КАС України, слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про прийняття оскаржуваного рішення та знала про обставини його прийняття. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Обов`язок доведення обставин, з якими пов`язується поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 висновку Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та обслуговування пацієнта ОСОБА_2 , 1990 року народження, в медичних закладах Біляївського району та КНП «Одеський обласний медичний клінічний центр Одеської обласної ради». Даний висновок прийнято на засіданні Комісії, яке відбулося 17.02.2021р.

В поданій, на виконання ухвали від 15.11.2022р., до суду першої інстанції заяві про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 зазначив, що про наявність спірного висновку він дізнався з листа Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 17.04.2021р. №С-69/292.

З позовом про визнання недійсним вказаного висновку ОСОБА_1 звернувся з листопаді 2022 року, тобто з пропуском більше аніж на один рік шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій позивачем на наведено обставин, які стали на заваді звернутися до суду з позовом у встановлений процесуальним законом строк та які були пов`язані з дійсно об`єктивними перешкодами реалізувати своє право на звернення до суду, передбачене ст.5 КАС України.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Наявність відповідних обставин матеріалами справи не підтверджено та колегією суддів не встановлено.

Колегія суддів вважає правомірним відхилення судом першої інстанції доводів позивача щодо тривалості та перебігу кримінального провадження №12020160250000666 від 11.12.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.139 КК України, зусилля позивача щодо відновлення його прав як потерпілого у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 не обґрунтовано, яким чином ці обставини перешкоджали йому звернутися до адміністративного суду з позовом у строк 6 місяців з 07.04.2021р.

Юридична необізнаність позивача не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Що ж до посилань апелянта на недотримання судом першої інстанції строку надіслання йому ухвали про повернення позовної заяви, передбаченого ч.6 ст.169 КАС України, то колегія суддів зазначає, що відповідне порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у відповідності до ч.3 ст.317 КАС України, не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позов подано з порушенням строку звернення до суду, підстави для його поновлення відсутні, а тому позовна заява підлягає поверненню у відповідності до ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 лютого 2023 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук