Ухвала

від 24.02.2023 по справі 537/5004/19

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 4-с/537/6/2023

Справа № 537/5004/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2023 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Хіневича В.І., за участі секретаря судового засідання Бакай М.С., скаржника ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи Кременчуцької міської ради Полтавської області Пономаренко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кременчуці, скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії приватного виконавця в період воєнного стану,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду, зі скаргою на дії приватного виконавця, згідно якої прохала:

- визнати дії приватного виконавця Скрипник Володимира Леонідовича неправомірними стосовно відкриття 27.07.2022 року виконавчого провадження №69484209 на суму 5613,26 грн. та зняття з пенсійної картки в АТ Кременчуцького відділення «Приватбанк» грошей в сумі 2766,11 грн., належних ОСОБА_1 ;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича усунути порушення (поновити), порушення права скаржника ОСОБА_1 ;

- скасувати постанову приватного виконавця Скрипника В.Л. про відкриття виконавчого провадження №69484209 від 27.07.2022 р. про стягнення з ОСОБА_1 5613,26 грн. комісії 84,20 грн., в т.ч. сума боргу - 4709,25 грн., та скасувати реєстраційний запис, здійснений в Державному реєстрі боржників, реєстратор - приватний виконавець Скрипник В.Л.;

- скасувати арешт коштів на рахунку пенсійних виплат, належних ОСОБА_1 , на рахунки картки в Кременчуцькому відділенні АТ «Приватбанк» та вимогу про стягнення 5613,26 грн. і комісії 84,20 грн., всього - 5697,46 грн.;

- стягнути на її користь з рахунку приватного виконавця Скрипник Володимира Леонідовича незаконно стягнуту суму 2766,11 грн., з нарахуванням на її карточку пенсійних виплат - ОСОБА_1 в Кременчуцькому відділенні «Приватбанк»;

- скасувати постанову приватного виконавця Скрипник Володимира Леонідовича про арешт належного їй автомобіля марки «Мазда - 6» державний номер НОМЕР_1 ;

- зобов`язати приватного виконавця Скрипник Володимира Леонідовича повернути виконавчий лист від 18.07.2022 року №2/537/8/2022 стягувачу - Кременчуцькій міській раді про відмову відкриття виконавчого провадження;

- відповідно до ст. 262 ЦПК України постановити ухвалу щодо приватного виконавця Скрипник Володимира Леонідовича про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та направити її в органи, до повноваження яких належить притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності;

- стягнути з приватного виконавця Скрипник Володимира Леонідовича на її, ОСОБА_1 , користь судові витрати, пов`язані з поданням скарги, згідно квитанції;

- витребувати у приватного виконавця Скрипник Володимира Леонідовича виконавче провадження №69484209 від 27.07.2022 року про стягнення заборгованості стягувачу - Кременчуцькій міській ради оскільки вказаних постанов неї немає.

В обґрунтуванні скарги вказала, що відповідно виконавчого листа від 18.07.2022 року, виданого Крюківським районним судом м. Кременчука, Кременчуцькій міській раді приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович відкрив виконавче провадження 22.07.2022 р. №69484209 на суму 5613,26 грн. та комісії 84,20 грн., в тому числі сума боргу 4809,25 грн. В АТ КБ Кременчуцького відділення «Приватбанк» направив постанову про арешт належних їй коштів на рахунку пенсійних виплат та вимогу про зняття вказаної суми. Приватний виконавець Скрипник В.Л. постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт пенсійних виплат їй не надсилав, чим порушив ст. 18,п.5 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», також грубо порушив Закон України «Про виконавче провадження» та Закон України від 15.03.2022 року №2129-ІХ «Про внесення змін до розділу ХІТІ «Перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», які вступили в дію 26.03.2022 року. До теперішнього часу ніякої постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт та вимоги про зняття пенсійних виплат немає. 03.08.2022 року «Приватбанк» надіслав їй CMC про зняття з пенсійної картки 2766,11 грн. причина зняття не вказана. Відповідно інформації із «Дії» у неї не було ніяких заборгованостей та виконавчих проваджень. Вона нікому не перерахувала кошти, картка була у неї. Вона подумала, що це шахраї. В Кременчуцькому відділенні оператор сказав, що сума знята за вимогою приватного виконавця Скрипник В.Л. Поїхавши у офіс до виконавця Скрипник В.Л., останній їй пояснив, що він відкрив виконавче провадження за виконавчим листом Кременчуцької міської ради по стягненню заборгованості по договору оренди за період з 2012 р. по 2017 р.. Про те, що є рішення суду, їй не було повідомлено, рішення їй не надсилали, тому вона не могла його оскаржити. Приватному виконавцю Скрипник В.Л. вона це пояснила і пред`явила претензію, що він порушив Закон України «Про виконавче провадження» та Закон України №2129-ІХ від 15.03.2022 року про зміни до розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», які вступили в дію 26.03.2022 р., якими забороняється всім виконавцям відкриття виконавчих проваджень та звернення стягнень з фізичних осіб на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (крім рішення про стягнення аліментів) до дня скасування воєнного стану. Крім того, приватний виконавець Скрипник В.Л. грубо порушив п.4 ч.2 ст.5 (посилання на № ст.3) Закону України «Про виконавче провадження», яким забороняється приватним виконавцям здійснювати примусове виконання, якщо стягувачем є держава, державні органи (п.4 ч.2 ст.5). Кременчуцька міська рада є державний орган і виконавчі листи надаються державним виконавцям. Приватний виконавець Скрипник В.Л. зобов`язаний був відмовити міській раді у відкритті виконавчого провадження і повернути виконавчий лист. Своїми діями приватний виконавець Скрипник В.Л. не тільки порушив закони, а (на її думку) вступив в зговір із стягувачем отримати незаконно дохід. При цьому приватний виконавець Скрипник В.Л. попросив надати йому довідку банка, що рахунок та картка для пенсійних виплат, після чого повернути гроші. Така просьба також була незаконною, але вона двічі була в банку і отримала довідку про рахунок (картку) для пенсійних виплат. На вказану картку (рахунок) може бути надіслана будь-яка виплата. Приватний виконавець Скрипник В.Л. не прийняв цю довідку, сказав, що це не пенсійна. Що банк може вилучити будь-які виплати. Але, банк відмовив, тому що довідка шаблонна, і багато років на картках не пишуть «картка пенсійна». Менеджер вказав, що приватний виконавець знає, що це картка пенсійних виплат. ОСОБА_2 безпідставно, в порушення її прав, незаконно не прийняв цю довідку та відмовив скасувати постанову і повернути гроші. Такі дії приватного виконавця Скрипник В.Л. також не відповідають законодавству та інструкції по виконанню, так як постанова про арешт коштів і вимога про стягнення направляється банку тільки після отримання із банку довідки або виписки із рахунку про виплату пенсійних коштів. Таким чином, приватний виконавець Скрипник В.Л. мав таку довідку, але порушив законодавство, її права та не відізвав свою вимогу і не повернув гроші, залишивши її без засобів існування. Вона була вимушена позичати гроші та направити приватному виконавцю Скрипник В.Л. заяву з довідкою банку щоб повернути гроші. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» 08.08.2022 року вона направила приватному виконавцю Скрипник В.Л. відвід за порушення чинного законодавства, незаконне відкриття виконавчого провадження та зняття грошей з пенсійної картки. Але ніяких дій по усуненню порушень він не здійснив. Більш того, 09.08.2022 р. на сайті «ДІЇ» в мобільному телефоні появилася постанова про арешт майна, але дата 27.07.2022 р. видана виконавцем Скрипник В.Л. на автомобіль, що належить їй на праві власності, марки «Мазда- 6», вартість якого значно перевищує суму боргу 4803 грн. тобто вартість автомобіля складає не менше 23 000 доларів США. Таким чином, приватний виконавець порушив ст. 56 Закону про виконавче провадження, двічі арештувавши суми пенсійних виплат, зняв 2677,11 грн та автомобіль, порушив її права, діючи тільки в інтересах стягувача. Це порушення також виконавець Скрипник В.Л. не усуває. Відповідно до ст. 59 Закону необхідно судом зняти арешти з автомобіля та пенсійних коштів.

15.02.2023 року до суду надійшов відзив приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л., де останній прохав відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Згідно відзиву виконавець вказав, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 69484209 з примусового виконання виконавчого листа № 2/537/8/2022, виданого 18.07.2022 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 4809,25 грн. заборгованості за договором оренди землі.

22.07.2022 року на адресу приватного виконавця надійшла заява Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, якою стягувач просив прийняти до виконання зазначений вище виконавчий лист № 2/537/8/2022 від 18.07.2022. На виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» перед відкриттям виконавчого провадження було проведено перевірку виконавчого документа на відповідність його вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та на предмет можливості його виконання приватним виконавцем. Зокрема, встановлено, що відсутні передбачені законом підстави для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання. Виконавчий документ відповідає всім вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає примусовому виконанню приватним виконавцем.

Посилання скаржниці на пункт 4 частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», як на підставу для відмови у відкритті даного виконавчого провадження є помилковим з огляду на те, що стягувач за виконавчим листом №2/537/8/2022 від 18.07.2022 не є державним органом, оскільки в розумінні чинного законодавства України, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області є органом місцевого самоврядування.

Щодо направлення постанов зазначив, на підставі пред`явленого стягувачем виконавчого документа 22.07.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67484209, копію якої на виконання вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» направлено рекомендованим поштовим відправленням сторонам виконавчого провадження за їх адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Зокрема, вищезазначена постанова разом із іншими документами виконавчого провадження направлена на адресу скаржниці, яка зазначена судом у виконавчому листі №2/537/8/2022 від 18 липня 2022 року, а саме: АДРЕСА_1 (відправлення №3960501814150), але згодом відповідне відправлення повернулося до офісу приватного виконавця у зв`язку з закінченням терміну зберігання листа.

При цьому, положення статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють імперативний обов`язок приватного виконавця надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження саме за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що обумовлює відсутність меж розсуду у приватного виконавця при визначенні адреси боржника.

Такий висновок про необхідність направлення постанов про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 19 серпня 2020 року у справі №520/9978/18 (пункти 52-53), від 08 квітня 2020 року у справі №804/6996/17 (пункт 39).

Отже, боржницю було належним чином повідомлено про відкриття виконавчого провадження, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження направлено рекомендованим листом адресою боржника, яка вказана у виконавчому документі.

Натомість, виконавець не повинен пересвідчуватися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечать положенню частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», за приписами якої копія постанови про відкриття виконавчого провадження направляється рекомендованим поштовим відправленням, та боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року в справі №643/8028/15 (провадження №61-10442св20), від 18 березня 2021 року у справі №520/10954/15-ц (провадження №61-7198св20).

Крім того, Верховний Суд у справі №911/3142/19 наголосив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, приватним виконавцем вчинено всі необхідні і достатні дії, передбачені чинним законодавством, для повідомлення боржника про факт відкриття виконавчого провадження, що підтверджується відповідними доказами.

Окремо слід зазначити, що 04.08.2022 та 08.08.2022 від скаржниці було отримано заяви, в яких остання зазначила іншу адресу для листування аніж та, що зазначена у виконавчому листі № 2/537/8/2022 від 18 липня 2022 року. У зв`язку із цим 10.08.2022 на зазначену боржницею у заявах адресу разом із відповіддю на заяви було повторно направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2022 ВП №69484209 (поштове відправлення № 3960501814150). Зазначене поштове відправлення було отримано скаржницею 18.08.2022.

Щодо арешту транспортного засобу, то перевіряючи майновий стан боржника, в день відкриття виконавчого провадження було направлено низку запитів до різних установ, підприємств, організацій, в тому числі в АСВП сформовано запит до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

22.07.2022 року від МВС України отримано відповідь на запит, з якої було встановлено наявність у боржника транспортного засобу.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Враховуючи імперативне положення частини 2 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», з моменту отримання інформації про наявність у боржника транспортного засобу, на виконання зазначеної норми законодавства, було здійснено заходи з накладення арешту на виявлене майно боржника, зокрема винесено постанову від 22.07.2022 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на транспортний засіб «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

При цьому, положення Закону України «Про виконавче провадження» не містить положень, за яких ціна на майно є передумовою для накладення чи не накладення арешту. Отже, накладення арешту на транспортний засіб відбулося на підставі і у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а тому у діях виконавця відсутні будь-які порушення чинного законодавства України.

Щодо арешту коштів на рахунку то відповідно до пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зокрема, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

Водночас, відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Враховуючи положення частини 1 статті 48 вищезазначеного Закону, після відкриття виконавчого провадження на підставі відповідей з банківських установ отримано інформацію про наявність у боржника відкритих розрахункових рахунків в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «Універсал банк». При цьому, отримана інформація являє собою номер рахунку, банківську установу, в якій він відкритий, дату його відкриття, валюту та залишок коштів. Будь-яка інша інформація, в тому числі про спеціальний режим використання рахунку - відсутня, позаяк дана відповідь надається автоматично через електронний автоматизований обмін з банківськими установами. А відповідно, при отриманні інформації про відкриті розрахункові рахунки боржника приватний виконавець позбавлений фактичної можливості ідентифікувати рахунок, як спеціальний.

В той же час, згідно частини 2 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення.

Слід звернути увагу, що частина 2 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», має імперативний характер та встановлює обов`язок для виконавця, а не право, накласти арешт на майно (кошти) не пізніше наступного робочого дня після його виявлення.

На виконання вимог чинного законодавства 22.07.2022 в межах виконавчого провадження № 69484209 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на виявлених рахунках в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «Універсал банк», та направлено до банківських установ платіжні вимоги. Постанова про арешт коштів боржника та постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника є різними процесуальними документами у виконавчому провадженні, що регулюються різними розділами Закону України «Про виконавче провадження», а тому є помилковим їх ототожнення.

Натомість, в межах виконавчого провадження № 69484209 ним не виносилася постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Тобто, в ході примусового виконання виконавчого листа № 2/537/8/2022 від 18.07.2022 року на пенсію боржниці не зверталося стягнення.

Разом з тим, законодавством на даний час не встановлено заборони виконавцям виносити постанови про арешт коштів боржника.

Водночас, згідно частини 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Тобто, про спеціальний режим використання відповідного розрахункового рахунку мав повідомити саме банк, якому навиконання булонаправлено постановупро арешткоштів боржникавід 22.07.2022,та якийу разівстановлення,що рахунокборжника маєспеціальний режимвикористання - зобов`язаний був повернути її без виконання в частині накладення арешту на кошти, що містяться на такому рахунку.

Разом з тим, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на яке статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову про арешт коштів боржника 22.07.2022 виконало. В даному випадку приватний виконавець не відповідає за дії банківської установи.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного суду, що викладена в постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, в діях приватного виконавця відсутні порушення чинного законодавства України, зокрема пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в даному випадку в межах виконавчого провадження № 69484209 не виносилася постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а відповідно, і не зверталося стягнення на пенсію.

Щодо вимоги скаржника про повернення коштів, повідомляє, що підстави для повернення коштів стягнутих з боржника в ході примусового виконання коштів - відсутні. До того ж, після звернення стягнення на кошти боржника та надходження їх на депозитний рахунок приватного виконавця, у відповідності до статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» було здійснено розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум, як наслідок - стягнуті кошти були перераховані стягувачу, а саме Кременчуцькій міській раді.

Також, додатково повідомляю, що на підставі відомостей, отриманих із заяв боржниці, що надійшли на адресу приватного виконавця 04.08.2022 та 08.08.2022, в порядку статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято рішення про зняття арешту з коштів, про що винесено відповідну постанову про зняття арешту з коштів боржника ВП № 69484209.

Щодо відводу, заявленого боржником в скарзі, повідомляє, що 08.08.2022 на його адресу надійшла заява боржника, якою заявлено відвід виконавцю. В порядку статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» вирішено дане питання та винесено відповідну постанову, якою відмовлено у відводі.

Отже, у діях приватного виконавця відсутні будь-які порушення чинного законодавства України, доводи боржниці позбавленні правового обґрунтування, є безпідставними та необґрунтованими, а тому у задоволені скарги ОСОБА_1 просить відмовити в повному обсязі.

В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про час місце та день розгляду скарги належним чином була повідомлена.

В судове засідання представник заінтересованої особи, Кременчуцької міської ради - Пономаренко Н.О. не з`явилася, однак завчасно направила до суду пояснення, де вказала на необґрунтованість та безпідставність скарги та правомірність дій виконавця, який вчиняв всі дії в рамках профільного закону. Прохала відмовити у задоволенні скарги.

Заінтересована особа, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області, Скрипник В.Л. в судове засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд скарги за його відсутності у задоволення скарги прохав відмовити з підстав викладених у відзиві.

Суддя перевіривши матеріали скарги дійшов наступних висновків.

Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 447 ЦПК України та статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 08.06.2022 року позовні вимоги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 4809,25 грн заборгованості за договором оренди землі. Компенсовано Кременчуцькій міській раді Кременчуцького району Полтавської області судовий збір в розмірі 1248,84 грн за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом міністрів України. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 13.12.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 08.06.2022 року залишено без змін.

Судом також встановлено, що на виконання означеного рішення суду 18.07.2022 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області було видано виконавчий лист № 2/537/8/2022, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 4809,25 грн. заборгованості за договором оренди землі.

22.07.2022 року на адресу приватного виконавця надійшла заява Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, якою стягувач просив прийняти до виконання зазначений вище виконавчий лист № 2/537/8/2022 від 18.07.2022 року.

На підставі пред`явленого стягувачем виконавчого документа, 22.07.2022 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67484209, копію якої направлено рекомендованим поштовим відправленням сторонам виконавчого провадження за їх адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Вищезазначена постанова разом із іншими документами виконавчого провадження направлена на адресу скаржниці, яка зазначена судом у виконавчому листі №2/537/8/2022 від 18 липня 2022 року, а саме: АДРЕСА_1 (відправлення №3960501814150), повернулися до офісу приватного виконавця у зв`язку з закінченням терміну зберігання листа.

04.08.2022 та 08.08.2022 від скаржниці приватним виконавцем було отримано заяви, в яких остання зазначила іншу адресу для листування, аніж та, що зазначена у виконавчому листі № 2/537/8/2022 від 18 липня 2022 року. У зв`язку із цим 10.08.2022 на зазначену боржницею у заявах адресу разом із відповіддю на заяви було повторно направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2022 ВП №69484209 (поштове відправлення № 3960501814150). Зазначене поштове відправлення було отримано скаржницею 18.08.2022 року.

Перевіряючи майновий стан боржника, в день відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем було направлено низку запитів до різних установ, підприємств, організацій.

22.07.2022 року від МВС України отримано відповідь на запит, з якої було встановлено наявність у боржника транспортного засобу та 22.07.2022 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на транспортний засіб «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Також,отримавши відповідьз банківськихустанов пронаявність уборжника відкритихрозрахункових рахунківв АТКБ «ПриватБанк» таАТ «Універсалбанк»,22.07.2022року приватним виконавцем винесенопостанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на виявлених рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал банк», та направлено до банківських установ платіжні вимоги.

Після звернення стягнення на кошти боржника та надходження їх на депозитний рахунок приватного виконавця, було здійснено розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум, як наслідок - стягнуті кошти були перераховані стягувачу, а саме Кременчуцькій міській раді.

На підставі відомостей, отриманих із заяв боржниці, що надійшли на адресу приватного виконавця 04.08.2022 та 08.08.2022, в порядку статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято рішення про зняття арешту з коштів, про що 10.08.2022 року приватним виконавцем винесено відповідну постанову про зняття арешту з коштів боржника ВП № 69484209.

Також 08.08.2022 на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника, якою заявлено відвід виконавцю. 10.08.2022 року в порядку статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» вирішено дане питання та винесено відповідну постанову, якою відмовлено у відводі.

Постанови про зняття арешту та про відмову у відводі разом з відповіддю виконавця та постановою про відкриття виконавчого провадження були направлені боржнику, які остання отримала 18.08.2022 року.

Вирішуючи вимоги скарги суд враховує наступне.

Згідно до ч.1,ч.2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбаченихстаттею 3цього Закону, крім:

1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;

2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України);

5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;

6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;

8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;

9) рішень про конфіскацію майна;

10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;

11) інших випадків, передбачених цим Законом таЗаконом України"Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

12) рішень, за якими боржником є уповноважений суб`єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначенічастиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.

Тож, посилання скаржниці на пункт 4 частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», як на підставу для відмови у відкритті даного виконавчого провадження є помилковим з огляду на те, що стягувач за виконавчим листом №2/537/8/2022 від 18.07.2022 не є державним органом, оскільки в розумінні чинного законодавства України ( згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами), Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області є органом місцевого самоврядування, що також вбачається з наданого витягу про юридичну особу.

Тож суд вбачає, що приватним виконавцем було правильно встановлено відсутність передбачених законом підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, та з урахуванням того, що виконавчий документ відповідає всім вимогам Закону України «Про виконавче провадження» прийнято до примусового виконання і винесено постанову про відкриття провадження.

Положеннями ч.5 ст. 9 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Тож, приватним виконавцем правомірно було здійснено внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.

Згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

При цьому, положення статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють імперативний обов`язок приватного виконавця надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження саме за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що обумовлює відсутність меж розсуду у приватного виконавця при визначенні адреси боржника.

Такий висновок, узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 19 серпня 2020 року у справі №520/9978/18 (пункти 52-53), від 08 квітня 2020 року у справі №804/6996/17 (пункт 39).

Отже, боржницю було належним чином повідомлено про відкриття виконавчого провадження, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження направлено рекомендованим листом за адресою боржника, яка вказана у виконавчому документі.

Натомість, виконавець не повинен пересвідчуватися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечать положенню частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», за приписами якої копія постанови про відкриття виконавчого провадження направляється рекомендованим поштовим відправленням, та боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року в справі №643/8028/15 (провадження №61-10442св20), від 18 березня 2021 року у справі №520/10954/15-ц (провадження №61-7198св20).

Крім того, Верховний Суд у справі №911/3142/19 наголосив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, приватним виконавцем вчинено всі необхідні і достатні дії, передбачені чинним законодавством, для повідомлення боржника про факт відкриття виконавчого провадження, що підтверджується відповідними доказами.

Згідно з частиною 1 статті 10 закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1)звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2)звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3)вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4)заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5)інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 2, 3 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку,передбаченого частиноюсьомою статті26цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Статтею 48 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про зверненнястягнення намайно боржникавиконавець виноситьпостанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 19-1Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1Закону України "Про теплопостачання",статті 18-1Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України"Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

При цьому, положення Закону України «Про виконавче провадження» не містить положень, за яких ціна на майно є передумовою для накладення чи не накладення арешту на рухоме майно. Отже, накладення арешту на транспортний засіб відбулося на підставі і у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а тому у діях виконавця відсутні порушення чинного законодавства України.

Щодо арешту коштів на рахунку то відповідно до пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зокрема, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

Постанова про арешт коштів боржника та постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника є різними процесуальними документами у виконавчому провадженні, що регулюються різними розділами Закону України «Про виконавче провадження», а тому є помилковим їх ототожнення.

В межах виконавчого провадження № 69484209 приватним виконавцем не виносилася постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Тобто, в ході примусового виконання виконавчого листа № 2/537/8/2022 від 18.07.2022 року на пенсію боржниці не зверталося стягнення.

При цьому, приватний виконавець отримав інформацію про наявність у боржника відкритих розрахункових рахунків в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал банк», яка являє собою номер рахунку, банківську установу, в якій він відкритий, дату його відкриття, валюту та залишок коштів. Будь-яка інша інформація, в тому числі про спеціальний режим використання рахунку - відсутня, так як дана відповідь надається автоматично через електронний автоматизований обмін з банківськими установами. А відповідно, при отриманні інформації про відкриті розрахункові рахунки боржника приватний виконавець позбавлений фактичної можливості ідентифікувати рахунок, як спеціальний.

В той же час, згідно частини 2 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення. Тобто дана норма має імперативний характер та встановлює обов`язок для виконавця, а не право, накласти арешт на майно (кошти) не пізніше наступного робочого дня після його виявлення.

Водночас, згідно частини 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Тобто, про спеціальний режим використання відповідного розрахункового рахунку мав повідомити саме банк, якому навиконання булонаправлено постановупро арешткоштів боржникавід 22.07.2022,та якийу разівстановлення,що рахунокборжника маєспеціальний режимвикористання - зобов`язаний був повернути її без виконання в частині накладення арешту на кошти, що містяться на такому рахунку.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного суду, що викладена в постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, в діях приватного виконавця відсутні порушення чинного законодавства України, зокрема пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в даному випадку в межах виконавчого провадження № 69484209 не виносилася постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а відповідно, і не зверталося стягнення на пенсію, а дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника були правомірними, в тому числі і за відсутності заборони виконавцям виносити постанови про арешт коштів боржника.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

При цьому, судом встановлено, що після отримання від скаржника відомостей стосовно статусу рахунку, в порядку статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем прийнято рішення про зняття арешту з коштів, про що 10.08.2022 року приватним виконавцем винесено відповідну постанову про зняття арешту з коштів боржника ВП № 69484209.

Таким чином вимога скаржника про скасування постанови про накладення арешту на рахунках безпідставна з огляду на відсутність такого арешту на час розгляду скарги.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судовим розглядом скарги не встановлено порушень приватного виконавця під час вчинення ним виконавчих дій, так, зокрема виконавчий лист був правомірно прийнятий до виконання, а прийняті постанови та вчиненні виконавцем дії, що оскаржувались скаржником, були вчинені відповідно до закону, та в межах повноважень приватного виконавця, а тому скарга є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.

Стосовно витребування від приватного виконавця матеріалів виконавчого провадження, то враховуючи самостійне направлення приватним виконавцем таких, разом з відзивом, підстави для такого були відсутні.

Статтею 451ЦПК Українипередбачено,що зарезультатами скаргисуд постановляєухвалу,у разівстановлення обґрунтованостіскарги судвизнає оскаржуванірішення,дії чибездіяльність неправомірнимиі зобов`язуєдержавного виконавцяабо іншупосадову особуоргану державноївиконавчої служби,приватного виконавцяусунути порушення(поновитипорушене правозаявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Враховуючи, що скарга не підлягає до задоволення тож, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, слід покласти на заявника.

Керуючись ст. 447-252 ЦПК України суд, -

постановив:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на незаконні дії приватного виконавця в період воєнного стану.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.І. Хіневич