Ухвала

від 17.02.2023 по справі 910/192/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.02.2023Справа № 910/192/19

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

на бездіяльність державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

у справі № 910/192/19

За позовом: Акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Олив"

про стягнення 78 861,88 грн.

Суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники: відповідно до протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 у справі №910/192/19 (суддя Паламар П.І.) позов Акціонерного товариства "Київенерго" задоволено, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Олив" на користь Аакціонерного товариства "Київенерго" 78861,88 грн. боргу, 1762 грн. витрат по оплаті судового збору.

06.05.2019 на виконання рішення суду був виданий наказ.

Ухвалою суду від 28.09.2021 замінено у справі позивача - Акціонерне товариство "К.Енерго" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

31.01.2022 відділом діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" отримано скаргу на бездіяльність державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/148/22 від 31.01.2022 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/192/19 у зв`язку з лікарняним судді Паламаря П.І.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/192/19 передано до розгляду у складі судді Мельник В.І.

Ухвалою суду від 04.02.2022 призначено розгляд скарги на 04.03.2022.

Указом президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено військовий стан в Україні.

04.03.2022 розгляд справи не відбувся в зв`язку із військовою агресією російською федерації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 відкладено розгляд скарги № 910/192/19 до закінчення воєнного стану чи/або його скасування у встановлений законодавством порядку на всій території України або на території міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2022, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі № 910/1493/22.

На підставі постанови Північного апеляційного господарського, суд дійшов висновку про призначення судової справи до розгляду.

Ухвалою суду від 14.09.2022 розгляд скарги призначено на 13.10.2022.

13.10.2022 розгляд заяви не відбувся.

Ухвалою суду від 17.10.2022 призначено розгляд скарги на 25.11.2022.

Ухвалою суду від 25.11.2022 розгляд скарги відкладено на 16.12.2022.

16.12.2022 розгляд скарги не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 призначено розгляд скарги на 17.02.2022.

В судове засідання 17.02.2022 з`явився, представник скаржника, надав суду усні пояснення у справі та просив суд задовольнити скаргу бездіяльність державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Заслухавши представника скаржника та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення скарги, враховуючи наступне.

ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» керуючись статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження», було подано до Дніпровського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59670701 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/192/19 від 06 травня 2019 року.

Скаржник обґрунтовуючи свою скаргу посилається на пояснення щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/192/19 від 06 травня 2019 про нібито на відсутність у боржника майна та активів, необхідних для задоволення вимог даного виконавчого документу. На думку скаржника дані пояснення суперечать дійсності, оскільки висновок щодо «безрезультатності» та/або «неможливості» розшуку майна чи встановлення/з`ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець. повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Згідно ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання тішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних - «конавці в, приватних виконавців.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець під час здійснення виконавчого провадження вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 18. Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно частини другої ст. 18. Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець зокрема зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

Відповідно до частини 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувана одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, котра розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-УІІІ "Про виконавче провадження". Інструкція визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини другої Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не вчинено всіх передбачених законодавством дій для виконання наказу Господарстького суду міста Києва від 06.05.2019 у справі №910/192/19,в зв`язку із чим порушує права та інтереси скаржника.

Керуючись ст.ст.86, 343 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу задовольнити повністю.

2. Визнати за період із 30 липня 2019 року по 30 січня 2022 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні №59670701 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/192/19 від 06 травня 2019 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59670701 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/192/19 від 06 травня 2019 року із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».

3. Зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особі Дніпровського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції ( м. Київ) усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59670701 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/192/19 від 06 травня 2019 року із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».

4. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Суддя В.І. Мельник