Рішення

від 28.02.2023 по справі 917/997/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023 р. Справа № 917/997/22

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ам Вуд Експорт", вул. О.Вишні, 5, к. 4, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 41473507

до Фізичної особи-підприємця Хорошильцева Андрія Юрійовича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ам Вуд Експорт" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою від 25.08.2022 року (вх. № 1086/22 від 26.08.2022 року) до Фізичної особи-підприємця Хорошильцева Андрія Юрійовича про розірвання договору купівлі-продажу № 05/07-20 від 05.07.2021 року стягнення 33 286,00 грн. попередньої оплати.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2022 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.08.2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня вручення даної ухвали.

Позивач подав до суду заяву від 14.09.2022 року (вх. № 6488 від 14.09.2022 року) про усунення недоліків позовної заяви та подав уточнену позовну заяву, у якій ставиться лише вимога про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 33 286,00 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що сторони перебували у договірних відносинах, проте, відповідач порушив умови виконання договору купівлі-продажу № 05/07-21 від 05.07.2021 року в частині поставки товару.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.09.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/997/22 (в редакції позовної заяви від 14.09.2022 року за вх. № 6488), постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

У зв`язку із відсутністю коштів на придбання поштових марок господарський суд Полтавської області з 15.06.2022 року припинив відправку поштової кореспонденції суду в паперовому вигляді, про що на офіційному веб-сайті суду було розміщене відповідне інформаційне повідомлення та долучено до матеріалів справи акт від 16.09.2022 року.

За приписами ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

З огляду на норми ст. 120 ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була надіслана відповідачу Фізичній особі-підприємцю Хорошильцеву Андрію Юрійовичу 25.10.2022 року рекомендованим листом, про що свідчить відтиск печатки про відправлення на зворотному боці вказаної ухвали.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (вх. № 10109 від 16.11.2022 року) ухвалу господарського суду Полтавської області вручено відповідачу 04.11.2022 року, проте, останній наданими йому процесуальними правами не скористався, відзив на позов чи то будь-яких заяв та клопотань не надав.

Згідно ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

27.02.2023 року від представника позивача - адвоката Сергієнко Т.Г. надійшли письмові пояснення (вх. № 2493), у яких останній зазначає, що до матеріалів справи не долучено рахунок-фактуру на суму 5 000,00 грн. у зв`язку з його втратою, проте, доказом опати вказаного рахунку є картка обліку рахунку ТОВ "Ам Вуд Експорт", за якою позивачем було перераховано на рахунок ФОП Хорошильцева А.Ю. грошові кошти в розмірі 52 000,00 грн.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

05.07.2021 року між Фізичною особою-підприємцем Хорошильцевим Андрієм Юрійовичем (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ам Вуд Експорт" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 05/07-21 відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець зобов`язався прийняти і сплатити товар. Пиломатеріали необрізні дуб за кількістю та якістю та цінами і розмірами вказаними у специфікаціях які є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу.

Кількість та ціни на який обумовлені у специфікаціях (накладних), які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до специфікації № 1 до договору купівлі-продажу № 05/07-21 від 05.07.2021 року продавець мав поставити покупцеві товар - доша небрізна породи дуб товщиною 27 та 35 мм. вартістю за 1 м.куб - 3000,00 грн. без ПДВ.

Згідно п. 3 специфікації сторони погодили, що оплата здійснюється наступним чином: 80% передплата за товар, по факту завантаження в автотранспорт, решта 20% оплати, після прийняття товару.

Товар, зазначений у п. 1.1 договору, постачається покупцю партіями. Кількість товару, що постачається, повинна відповідати кількості, зазначеній у товаросупровідних документах (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору, загальна вартість договору складає 2 000 000 (два мільйона) 00 грн.

Пунктом 5.3 договору покупець зобов`язався проводити оплату товару згідно рахунку-фактури на кожну окрему поставку шляхом оплати на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 7 календарних днів з дати виставлення рахунку-фактури на товар та його фактичного отримання.

За умовами п. 9.2 договору будь-яка із сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередньо письмово повідомивши про це сторону за 15 днів.

Пунктом 10.1 договору сторони погодили, що останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 року, а у частині фінансових зобов`язань до повного їх виконання. У разі якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 20 днів до його закінчення, цей договір вважається пролонгованим на термін 1 рік.

На виконання умов укладеного договору позивач перерахував на користь відповідача в якості попередньої оплати за товар грошові кошти в розмірі 52 000,00 грн.

Проте, продавець поставив товар на суму 18 714,00 грн., чим порушив взяті зобов`язання за договором купівлі-продажу № 05/07-21 від 05.07.2021 року. У зв`язку з викладеною обставиною позивач надіслав ФОП Хорошиильцеву А.Ю. претензією № 13 від 09.05.2022 року у якій повідомив останнього про одностороннє розірвання договору купівлі-продажу від 05.07.2021 року № 05/07-21 та у випадку непідтвердження можливості виконання замовлення та поставки товару у строк 15 днів з дня отримання даної претензії вимагав повернення сплачених коштів за товар в сумі 33 286,00 грн.

Відповідач на претензію жодним чином не відреагував, а саме: товар не поставив, кошти в розмірі 33 286,00 грн. не сплатив.

Викладені обставини стали підставою звернення позивача до суду за захистом своїх прав з позовом до Фізичної особи-підприємця Хорошильцева Андрія Юрійовича про стягнення 33 286,00 грн. попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 05/07-20 від 05.07.2021 року.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір купівлі-продажу № № 05/07-20 від 05.07.2021 року є підставою для виникнення господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно Господарського кодексу України та згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.3 договору покупець зобов`язався проводити оплату товару згідно рахунку-фактури на кожну окрему поставку шляхом оплати на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 7 календарних днів з дати виставлення рахунку-фактури на товар та його фактичного отримання.

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що датою поставки слід вважати дату підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної постачальника.

Строк поставки по кожному виду товару зазначається в замовленнях, що надаються покупцем та підтверджуються продавцем не пізніше, ніж за 30 календарних днів передбачуваної дати одержання товару (п.3.5 договору).

Позивач в термін та строки визначені п. 5.3 договору на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактури здійснив попередню оплату товару на загальну суму 52 000,00 грн., до підтверджується карткою обліку рахунку ТОВ "Ам Вуд Експорт" ( а.с. 8).

Проте, відповідно до видаткової накладної від 05.08.2021 року (а.с.15) відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 18 714,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 цього кодексу якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до ФОП Хорошиильцеву А.Ю. з претензією № 13 від 09.05.2022 року у якій повідомив останнього про одностороннє розірвання договору купівлі-продажу від 05.07.2021 року № 05/07-21 та у випадку непідтвердження можливості виконання замовлення та поставки товару у строк 15 днів з дня отримання даної претензії вимагав повернення сплачених коштів за товар в сумі 33 286,00 грн.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Оскільки ФОП Хорошиильцев А.Ю. передав покупцеві товар на загально суму 18 714,00 грн., то заборгованість останнього становить 33 286,00 грн.

Станом на дату розгляду справи у суду відсутні належні та допустимі докази її оплати. Крім того, викладені обставини у позовній заяві відповідачем ніяк не спростовані.

З огляду на вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. слід покласти на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хорошильцева Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ам Вуд Експорт" (вул. О.Вишні, 5, к. 4, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 41473507) заборгованість за договором купівлі-продажу № 05/07-20 від 05.07.2021 року в розмірі 33 286,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Білоусов С. М.