Постанова

від 06.06.2023 по справі 917/997/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року м. Харків Справа № 917/997/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

представники учасників справи не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Ам Вуд Експорт" (вх.№701П/1) на додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2023 у справі № 917/997/22 (повний текст якого складено та підписано суддею Білоусовим С. М. у приміщенні господарського суду Полтавської області)

за позовною заявою ТОВ "Ам Вуд Експорт", вул. О.Вишні, 5, к. 4, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 41473507

до ФОП Хорошильцева Андрія Юрійовича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням господарського суду Полтавської області від 14.03.2023 у справі № 917/997/22 заяву представника ТОВ "Ам Вуд Експорт" - адвоката Сергієнко Т.Г. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ФОП Хорошильцева Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Ам Вуд Експорт" (вул. О.Вишні, 5, к. 4, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 41473507) витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 3 400,00 грн.

ТОВ "Ам Вуд Експорт" із вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2023 у справі № 917/997/22 та ухвалити нове, яким стягнути з ФОП Хорошильцева А.Ю. на користь ТОВ "Ам Вуд Експорт" витрати на професійну правову (правничу) допомогу в сумі 7000,00 грн.

Так, апелянт зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу, оскільки сторонами було узгоджено розмір гонорару адвоката у розмірі 7000,00 грн., тобто фіксований розмір оплати.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ам Вуд Експорт" на додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2023 у справі № 917/997/22. Призначено справу до розгляду на 06.06.2023.

В судове засідання, призначене на 06.06.2023, представники сторін не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать відомості з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта».

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи сторони, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2023 позивач подав до господарського суду першої інстанції заяву від 18.01.2023 року (вх. № 682 від 19.01.2023 року) про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. До заяви долучено докази понесених ТОВ "Ам Вуд Експорт" витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі.

За приписами ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, в матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 10.01.2019 року видане Сергієнко Тетяні Григорівні.

За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З поданих документів вбачається, що 22.08.2022 між адвокатським бюро "Тетяни Сергієнко" (бюро) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ам Вуд Експорт" (клієнт) було укладено договір № 17/22 про надання правової (правничої) допомоги.

Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що у порядку та на умовах, передбачених даним договором, клієнт доручає, а бюро зобов`язується надати правову (правничу) допомогу клієнту щодо стягнення коштів з ФОП Хорошильцева А.Ю., за договором купівлі-продажу № 05/07-21 від 05.07.2021, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити виконану бюро роботу.

Відповідно до п. 3.3 договору клієнт сплачує гонорар бюро на умовах, визначених договором та домовленістю сторін. Загальна вартість послуг залежить від фактично виконаної роботи, та узгоджується сторонами додатково.

За умовами пункту 4.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У ч. 2. ст. 126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Сергієнко Т.Г. професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Ам Вуд Експорт" у справі № 917/997/22.

Розглядаючи заяву по суті, судом першої інстанції вірно враховано, що до наданих адвокатом послуг включено такі послуги як підготовка досудової претензії про виконання умов договору купівлі-продажу № 05/07-21 від 05.07.2021, складання позовної заяви, заяви про усунення недоліків, стягнення витрат на правничу допомогу.

В Акті № 02/23 приймання-передачі виконаних робіт від 10.01.2023 бюро надало ТОВ "Ам Вуд Експорт" послуги з представництва інтересів у справі № 917/997/22 на загальну суму 7 000,00 грн.

Позивачем надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом Сергієнко Т.Г., що включає в себе:

- підготовка претензії - листа Хорошильцеву А.Ю. - 3 години;

- підготовка позовної зави та її направлення до суду та стороні у справі - 4 години;

- підготовка заяви про усунення недоліків позовної заяви - 2 години;

- підготовка заяви про стягнення судових витрат (направлення стороні, в суд) - 2 години.

При цьому, останнім не надано розрахунку вартості вказаних послуг.

Пунктом 3.3 договору № 17/22 про надання правової (правничої) допомоги від 22.08.2022 сторонами було погоджено, що клієнт сплачує гонорар бюро на умовах, визначених договором та домовленістю сторін. Загальна вартість послуг залежить від фактично виконаної роботи, та узгоджується сторонами додатково.

Водночас, матеріали справи не містять відповідних додаткових угод щодо погодження вартості наданих адвокатом послуг, зазначені документи не надавались ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції.

Також колегія суддів зазначає, що підготовка заяви про усунення недоліків позовної заяви є фактично виправлення помилок, допущених адвокатом про складенні позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому судом першої інстанції вірно враховано, що представнику позивача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід участі у судових засіданнях, об`єктивно потребувалось небагато часу на опрацювання матеріалів справи, з урахуванням предмета даного спору та предмета доказування - стягнення заборгованості, яка складається з основного боргу в розмірі 33 286,00 грн.

За вказаного та виходячи із суми заявлених вимог у розмірі 7 000,00 грн, а також враховуючи те, що дана справа відноситься до категорії малозначних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), відтак, юридичного супроводу під час розгляду у суді не потребувала, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг і витраченим часом на їх надання, не відповідають критерію реальності таких витрат і розумності їх розміру.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу послуг та подані документи, врахувавши, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, колегія суддів вважає за можливе не присуджувати на користь заявника заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та з чим погоджується судова колегія, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши витрати позивача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, у зв`язку з чим наявні підстави для часткового задоволення заяви позивача про покладення судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3400,00 грн.

Щодо тверджень апелянта про те, що сторонами договору про надання правничої допомоги узгоджено розмір гонорару адвоката у розмірі 7000,00 грн., колегія суддів зазначає, що зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, є необов`язковими для суду. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване додаткове рішення слід залишити без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Ам Вуд Експорт" на додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2023 у справі № 917/997/22 залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2023 у справі № 917/997/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 14.06.2023.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко