Ухвала від 27.02.2023 по справі 922/2612/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

27 лютого 2023 року м. ХарківСправа № 922/2612/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши заяву Державного підприємства "Харківський державний цирк імені Ф.Д. Яшинова" про забезпечення доказів (вх. №4456 від 23.02.2023) по справі

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11) до Державного підприємства "Харківський державний цирк імені Ф.Д. Яшинова" (61010, м. Харків, Бугримової майдан, буд. 1) про стягнення 212791,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Державного підприємства "Харківський державний цирк імені Ф.Д. Яшинова" про стягнення заборгованості у розмірі 212791,10 грн. за січень 2022 року та судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за Договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №4059/22 від 31.01.2022 в частині здійснення повної та своєчасної сплати вартості спожитої теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.01.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

23.02.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Державного підприємства "Харківський державний цирк імені Ф.Д. Яшинова" зареєстровано заяву про забезпечення доказів (вх. №4456), в якій відповідач просить суд витребувати у Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" належним чином засвідчені копії примірнику оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про створення відокремлених підрозділів позивача, а саме рішення Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради про створення філій (відокремлених підрозділів) комунального підприємства "Харківські теплові мережі".

Дослідивши заяву Державного підприємства "Харківський державний цирк імені Ф.Д. Яшинова" про забезпечення доказів (вх. №4456 від 23.02.2023), а також матеріали справи, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Згідно з частини 2 статті 110 ГПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Частиною 3 статті 110 ГПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

За змістом частини 1 статті 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, забезпечення доказів - це механізм не лише здобуття доказів, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігання їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Підставою для забезпечення доказів є побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що вони будуть втрачені або подання потрібних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Таким чином, забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника на наступне.

Главою 1 Розділу III ГПК України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Відповідно до статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Алгоритм процесуальних дій позивача та відповідача щодо подачі заяв по суті справи у справі, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, визначений в главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Зокрема, статтею 251 ГПК України врегульовано питання подання заяв по суті справи в спрощеному позовному провадженні та встановлено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.01.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять календарних днів з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Положеннями частини 1 статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Зазначену ухвалу господарського суду Харківської області від 03.01.2023 відповідач отримав 06.01.2023, про що свідчить відмітка у поштовому повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Отже, встановлений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням частини 4 статті 116 ГПК України триває до 23.01.2023 включно.

20.01.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №1387), який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Таким чином, суд зазначає, що у даному випадку щодо вимог, які стосуються строку для звернення з заявою про забезпечення доказів шляхом їх витребування, підлягають застосуванню загальні положення статті 80, 81 ГПК України.

Так, відповідно до частини 1 статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2, 3 статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною 3 статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до частини 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Слід зазначити, що процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми та направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків. З початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Отже, норми, які регламентують процесуальні строки передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

З огляду на системний аналіз ГПК України, під процесуальними строками розуміють проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Таким чином, враховуючи приписи частини 1 статті 81, частини 3 статті 80 ГПК України, строк для подання відповідачем заяви про забезпечення доказів шляхом їх витребування є таким, що сплив.

Водночас відповідно до частини 1, 2 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, згідно з частиною 4 статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Варто зазначити, що норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, процесуальною пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення кожного із процесуальних строків.

Втім, нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення процесуального строку. Тобто, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього важливо вчинити процесуальну дію та заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Натомість звертаючись до суду із заявою про забезпечення доказів шляхом їх витребування вже після закінчення строку для вчинення відповідної процесуальної дії, відповідачем не порушується перед судом питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Поряд з цим, відповідачем не подаються разом з вказаною заявою докази, що підтверджують обґрунтованість та поважність причин пропуску встановленого строку.

Окрім того, суд додатково звертає увагу відповідача на приписи частини 1, 2 статті 252 ГПК України, відповідно до яких, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як зазначено судом вище, ухвалою господарського суду Харківської області від 03.01.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2612/22. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, судом встановлено, що станом на дату звернення до суду із відповідною заявою розгляд справи по суті з огляду на вище вказані процесуальні положення частини 1, 2 статті 252 ГПК України вже розпочато та такий розгляд в розумінні статті 248 ГПК України фактично вже закінчується.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом частини 1, 2 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, оскільки заяву про забезпечення доказів подано з пропуском процесуального строку без відповідного клопотання про його поновлення, суд дійшов висновку, що відповідач втратив право на звернення до суду з відповідною заявою, а також на вчинення судом процесуальних дій, пов`язаних з розглядом вказаної заяви по суті (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №903/834/20).

На підставі викладеного, керуючись статтями 42, 80, 81, 110, 111, 118, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Державного підприємства "Харківський державний цирк імені Ф.Д. Яшинова" про забезпечення доказів (вх. №4456 від 23.02.2023) повернути заявнику без розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/.

Ухвала набрала законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 27.02.2023 р.

СуддяГ.І. Сальнікова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.