Постанова

від 23.02.2023 по справі 916/248/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 916/248/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

за участю секретаря Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК»

на рішення Господарського суду Одеської області

у складі колегії суддів Демешина О. А., Д?яченко Т. Г., Цісельського О. В.,

від 08.08.2022

та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Таран С. В., Богатиря К. В., Поліщук Л. В.,

від 30.11.2022

у справі за позовом

акціонера Приватного акціонерного товариства «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД» ОСОБА_1

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛВІ В»;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «КАВІОН»;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛАДОН»;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК»

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

представників:

від позивача: Майорова Н.М.,

від відповідача: не з`явилися,

від третьої особи-1: не з`явилися,

від третьої особи-2: не з`явилися,

від третьої особи-3: не з`явилися,

від третьої особи-4: Дідуренко С.В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року акціонер Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" ОСОБА_1. звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" (на час вирішення спору назву позивача змінено на Приватне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД"), з врахуванням заяв про зміну предмету позову від 15.06.2020 та від 06.07.2020, в яких остаточно просив визнати недійсним рішення річних загальних зборів акціонерів ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД», оформлених протоколом від 31.10.2019, з питання № 9 порядку денного про затвердження рішень Наглядової ради, оформлених протоколом №6/18 від 19.07.2018, №19/1 від 25.06.2019, №1/19 від 14.02.2019, №19/3 від 19.09.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням його корпоративних прав та охоронюваних законом інтересів, як акціонера Публічного акціонерного товариства «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД», у зв`язку з недотриманням встановленого законом порядку скликання і проведення загальних зборів відповідача, на яких було прийняте оспорюване у даній справі рішення, зокрема, внаслідок ненадання йому можливості ознайомитись з документами необхідними для прийняття рішень, пов`язаних з порядком денним, що позбавило його можливості підготуватися до загальних зборів та надати свої пропозиції та питання щодо порядку денного.

Також, позивач зазначив, що оскаржуване ним рішення стосується вчинення товариством відповідача значних правочинів з порушенням передбаченої законодавством процедури встановлення дійсної ринкової вартості нерухомого майна, що відчужується. Оскільки рішення наглядової ради Публічного акціонерного товариства «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД», які були затверджені спірним рішенням загальних зборів товариства, не відповідають вимогам Закону України «Про акціонерні товариства» в частині дотримання процедури визначення ринкової вартості нерухомого майна, що було відчужено.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.04.1996 проведено державну реєстрацію Закритого акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в подальшому внесено відповідний запис.

Згідно з пунктами 1.1, 4.1, 4.2 статуту Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом №8 від 29.04.2015 (далі статут), останнє є правонаступником Закритого акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" на підставі рішення загальних зборів акціонерів (протокол №8 від 29.04.2015), статус, тип товариства та всі документи товариства приведені у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства". Статутний капітал товариства становив 2 169 715,50 грн. Статутний капітал поділено на іменні прості акції у кількості 1 446 477 штук номінальною вартістю 1,50 грн (частка в статутному капіталі 100%).

В силу пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статуту Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" особи, які набули право власності на акції товариства, набувають статусу акціонерів (учасників) товариства. Акціонерами товариства можуть бути юридичні та/або фізичні особи, які набули право власності на акції товариства при його створенні, при додатковому випуску акцій або на вторинному ринку цінних паперів. Кожна проста акція надає акціонеру - її власнику однакову сукупність прав, включаючи право на участь в управлінні товариством.

У пунктах 7.1-7.3 статуту Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" визначено, що органами управління та контролю товариства є загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління, ревізійна комісія. Загальні збори є вищим органом товариства. Загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства.

Згідно з положеннями пунктів 7.6, 7.8, 7.9, 7.12 у загальних зборах мають право брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь або їх представники.

Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається персональним поштовим повідомленням кожному акціонеру у строк не пізніше 30 днів до дати їх проведення.

Товариство від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів також у місці їх проведення. У повідомленні про проведення загальних зборів вказуються конкретно визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами.

Кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів. Пропозиції вносяться не пізніше, ніж за 20 днів до проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства не пізніше, ніж за 7 днів до дати проведення загальних зборів.

Підпунктом 7.23.1 пункту 7.23 статуту Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" передбачено, що порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства встановлюється Законом України "Про акціонерні товариства", статутом товариства та рішенням загальних зборів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наявної у матеріалах справи виписки про стан рахунку в цінних паперах ОСОБА_1 є акціонером Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" та власником 113 акцій останнього, що складає 0,0078% від загальної кількості акцій, які зареєстровані належним чином в реєстрі власників іменних цінних паперів.

За твердженням позивача 17.10.2019 на сайті Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" він ознайомився з повідомленням про проведення 31.10.2019 загальних зборів акціонерів товариства відповідача, на яких, зокрема, буде вирішуватися питання про затвердження рішень наглядової ради щодо відчуження основних засобів, оформлених протоколами №31 від 15.12.2017, №2/18 від 19.03.2018, №3/18 від 19.03.2018, №4/18 від 02.07.2018, №6/18 від 19.07.2018, №5/18 від 01.10.2018, №6/18 від 29.10.2018, №7/18 від 06.11.2018, №1/19 від 14.02.2019, №2/19 від 02.05.2019, №19/1 від 25.06.2019, №19/2/1 від 16.07.2019, №19/3 від 19.09.2019. Крім того, у даному повідомленні зазначено про те, що акціонери можуть ознайомитися з матеріалами, пов`язаними з проектом порядку денного зборів, за адресою: 65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд. 29, каб. №8 з понеділка по п`ятницю з 10:00 до 13:00, в день проведення зборів за місцем їх проведення; посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами член наглядової ради ОСОБА_2 , тел НОМЕР_1 .

31.10.2019 відповідачем було отримано та зареєстровано за вх.№86/10-87 адресований голові правління письмовий запит ОСОБА_1 б/н від 24.10.2019, в якому останній на підставі частині першої статті 36 Закону України "Про акціонерні товариства" просив надати йому можливість ознайомитись з рішеннями наглядової ради щодо відчуження основних засобів (протоколи №31 від 15.12.2017, №2/18 від 19.03.2018, №3/18 від 19.03.2018, №4/18 від 02.07.2018, №6/18 від 19.07.2018, №5/18 від 01.10.2018, №6/18 від 29.10.2018, №7/18 від 06.11.2018, №1/19 від 14.02.2019, №19/1 від 25.06.2019, №19/2/1 від 16.07.2019, №19/3 від 19.09.2019, №7/19 від 20.09.2019) та зробити з них фотокопії.

Докази задоволення товариством відповідача вищенаведеного запиту ОСОБА_1 б/н від 24.10.2019 у матеріалах справи відсутні.

Натомість позивачем до місцевого господарського суду було подано копію нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_2 б/н від 28.09.2021, яка містить відмітку про обізнаність останньої щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань, про її готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень і в якій вказана особа зазначає про те, що вона виступала посадовою особою Приватного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД", відповідальною за порядок ознайомлення акціонерів з документами, пов`язаними з порядком денних загальних зборів акціонерів даного товариства, призначених на 31.10.2019, при цьому такі документи, не зважаючи на відповідне прохання позивача, останньому для ознайомленні надані не були.

З матеріалів справи також вбачається, що наглядовою радою Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" було прийнято низку рішень, зокрема:

- рішення наглядової ради ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД» оформлене протоколом №6/18 від 19.07.2018, яким вирішено створити ТОВ «ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК», сформувати статутний капітал Товариства за рахунок внеску у не грошовій формі, шляхом передання за актом прийому-передачі права власності на наступне нерухоме майно нежитлові будівлі загальною площею 1388,9 кв.м., розташованої за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-А , та нежитлові будівлі загальною площею 1069,1 кв.м., розташованої за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29В . Уповноважити голову правління Акціонерного товариства на прийняття рішення про створення.

- рішення засідання наглядової ради ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД» оформлене протоколом №19/1 від 25.06.2019, яким вирішено збільшити статутний капітал Товариства за рахунок додаткового внеску - права власності на нерухоме майно: частку нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Г . Зазначена частка складається з нежитлової будівлі R4 площею 1532,10 кв.м., яка є складовою частиною нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Г . Затверджено грошову оцінка додаткового внеску складає 813 553,90 грн. Уповноважено голову правління на прийняття рішення про збільшення статутного капіталу Товариства та передання майна.

- рішення засідання наглядової ради ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД», оформлене протоколом №1/19 від 14.02.2019, яким вирішено створити ТОВ «МАЛВІ В». Сформувати статутний капітал Товариства за рахунок внеску у не грошовій формі, шляхом передання за актом приймання передачі права власності на наступне нерухоме майно: 19/100 часток нежитлових будівель, загальною площею 5 948,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Д , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1600372451101. Уповноважено голову правління на прийняття рішення про створення ТОВ «МАЛВІ В».

- рішення засідання наглядової ради ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД» оформлене протоколом №19/3 від 19.09.2019, яким вирішено створити ТОВ «Виробниче підприємство ОДАЗ». Сформувати статутний капітал Товариства за рахунок внеску у не грошовій формі, шляхом передання за актом прийому-передачі права власності на наступне нерухоме майно: частку нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Е. Зазначена частка складається з нежитлової будівлі літ. Я площею 5609,2 кв.м., яка є складовою частиною нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Е. Затвердити грошову оцінку додаткового внеску у розмірі 1925 тис. грн. Подано питання формування статутного капіталу ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ОДАЗ» на розгляд Загальним зборам акціонерного товариства.

На момент вирішення спору ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ОДАЗ» не зареєстроване в ЄДРПОУ, нерухоме майно до статутного капіталу не передано.

Рішенням річних загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД", оформленим протоколом № 10 від 31.10.2019, зокрема, з питання № 9 порядку денного цих зборів, вирішено затвердити рішення наглядової ради щодо відчуження основних засобів:

-шляхом продажу:

1) 79/100 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Ж , а саме: під літ. Н загальна площа 765,6 кв.м, під літ. М загальна площа 771,3 кв.м (протокол №31 від 15.12.2017), за ціною 250 тис.грн, вартість правочину не перевищує 10% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності (на 31.12.2016 15001 тис.грн);

2) 1/2 частки нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29К (протокол №2/18 від 19.03.2018), за ціною 358,12 тис.грн, вартість правочину не перевищує 10% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності (31.12.2017 14718 тис.грн).

3) 1/2 частки нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29К (протокол №3/18 від 19.03.2018 року), за ціною 358,12 тис.грн, вартість правочину не перевищує 10% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності (31.12.2017 14718 тис.грн);

- шляхом внесення до статутного капіталу створених товариством юридичних осіб:

1) Товариству з обмеженою відповідальністю "Складон" (ідентифікаційний код 42279946) права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 1661,1 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-З (протокол №4/18 від 02.07.2018), вартістю 310 тис.грн, вартість правочину не перевищує 10% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності (на 31.12.2017 14718 тис.грн);

2) Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" (ідентифікаційний код 42688848) права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-А, вартістю 570,00 тис.грн, та нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м, розташовану за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29В, вартістю 222,00 тис.грн (протокол №6/18 від 19.07.2018), вартість правочину не перевищує 10% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності (на 31.12.2017 14718 тис.грн);

3) Товариству з обмеженою відповідальністю "КАВІОН" (ідентифікаційний код 42516813) права власності на нерухоме майно: 18/100 часток нежитлових будівель загальною площею 5948,9 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1600372451101 (зазначена частка складається з нежитлових будівель S1 та S2 площею 1060,1 кв.м, вартістю 465 тис.грн, які є складовою частиною нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Д (протокол №5/18 від 01.10.2018), вартість правочину не перевищує 10% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності (на 31.12.2017 14718 тис.грн);

4) збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАВІОН" (ідентифікаційний код 42516813) за рахунок додаткового внеску - права власності на нерухоме майно, а саме: 4/100 частки нежитлових будівель загальною площею 5948,9 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1600372451101 (зазначена частка складається з нежитлової будівлі S3 площею 258,0 кв.м, які є складовою частиною нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Д (протокол №6/18 від 20.10.2018) за рішенням учасників грошова оцінка внеску складає 35 тис.грн, вартість правочину не перевищує 10% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності (на 31.12.2017 14718 тис.грн), затвердження результатів збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАВІОН" (протокол №7/18 від 06.11.2018);

5) Товариству з обмеженою відповідальністю "МАЛВІ В" (ідентифікаційний код 42910997) права власності на нерухоме майно: 19/100 часток нежитлових будівель, загальною площею 5948,9 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1600372451101, вартістю 150 тис.грн (зазначена частка складається з нежитлової будівлі літ. J площею 1145 кв.м, яка є складовою частиною нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Д (протокол №1/19 від 14.02.2019), вартість правочину не перевищує 10% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності (на 31.12.2018 р. 11805 тис.грн);

6) збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" (ідентифікаційний код 42688848) за рахунок додаткового внеску - права власності на нерухоме майно: частку нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Г (зазначена частка складається з нежитлової будівлі R4 площею 1532,10 кв.м, яка є складовою частиною нежитлових будівель, розташованих за адресою: м.Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Г), за рішенням учасників грошова оцінка внеску складає 813 тис.грн (протокол №19/1 від 25.06.2019), вартість правочину не перевищує 10% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності (на 31.12.2018 р. 11805 тис.грн);

7) Товариству з обмеженою відповідальністю "СКЛАДОН" (ідентифікаційний код 42279946) права власності на нерухоме майно: 21/100 часток нежитлових будівель загальною площею 1921,7 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Ж, зазначена частка складається з нежитлової будівлі літ. Л площею 384,8 кв.м, яка є складовою частиною нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Ж , за рішенням учасників грошова оцінка внеску складає 75 тис.грн (протокол №19/2/1 від 16.07.2019), вартість правочину не перевищує 10% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності (на 31.12.2018 р. 11805 тис.грн);

8) Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство ОДАЗ" права власності на нерухоме майно: частку нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Е (зазначена частка складається з нежитлової будівлі літ. Я площею 5609,2 кв.м, яка є складовою частиною нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Е), за рішенням учасників грошова оцінка внеску складає 1925 тис.грн (протокол №19/3 від 19.09.2019), вартість правочину становить 16% балансової вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності (на 31.12.2018 11805 тис.грн);

9) відчуження шляхом продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" (ідентифікаційний код 42688848) вартістю 792 тис.грн, що складає 99% статутного капіталу товариства (протокол №2/19 від 02.05.2019).

Згідно з вищенаведеним протоколом річних загальних зборів акціонерів №10 від 31.10.2019 з питання №9 порядку денного цих зборів за прийняття рішення набрано 395722 голосів (53,55% голосів акціонерів, які мають право голосу з цього питання), а проти 208092 голосів (28,16% голосів акціонерів, які мають право голосу з цього питання).

Перелік акціонерів, які мають право на участь у вказаних загальних зборах, складений станом на 25.10.2019. До зазначеного переліку включено 5673 особи, які мають право на участь у загальних зборах та які володіють 1446477 штук акцій, що складає 100% загальної кількості акцій. Загальна кількість голосуючих акцій згідно з цим переліком 738884 штук. Загальна кількість голосів акціонерів власників голосуючих акцій, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, складає 603814 штук, що складає 81,7% загальної кількості голосуючих акцій.

ОСОБА_1 брав участь у річних загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" 31.10.2019 та з питання №9 порядку денного цих зборів голосував "проти".

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсним оформленого протоколом №10 від 31.10.2019 рішення річних загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД" (найменування якого, як зазначалося вище, в подальшому було змінено на Приватне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД") з питання №9 порядку денного цих зборів про затвердження рішень наглядової ради, оформлених протоколами №6/18 від 19.07.2018, №19/1 від 25.06.2019, №1/19 від 14.02.2019 та №19/3 від 19.09.2019.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.08.2022 у справі № 916/248/20 позов задоволено. Визнано недійсним рішення річних загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД», оформлених протоколом від 31.10.2019, з питання 9 порядку денного про затвердження рішень Наглядової ради, оформлених протоколом №6/18 від 19.07.2018, №19/1 від 25.06.2019, №1/19 від 14.02.2019, №19/3 від 19.09.2019.

Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено факт недотримання відповідачем визначеного законом порядку скликання і проведення річних загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД", які відбулися 31.10.2019, у зв`язку з чим прийняте на цих зборах рішення з питання №9 порядку денного (про затвердження рішень наглядової ради, оформлених протоколами №6/18 від 19.07.2018, №19/1 від 25.06.2019, №1/19 від 14.02.2019 та №19/3 від 19.09.2019), що оскаржується позивачем у цій справі, підлягає визнанню недійсним. При цьому суд першої інстанції також дійшов висновку про те, що оспорюваним позивачем рішенням було вирішено питання про вчинення значних правочинів з порушенням процедури встановлення дійсної ринкової вартості нерухомого майна.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022, рішення суду першої інстанції залишено без змін. У постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що порушення права позивача на належну підготовку до розгляду питань порядку денного річних загальних зборів акціонерів безвідносно до інших обставин є достатньою та самостійною підставою для визнання оскаржуваного рішення недійсним. У зв`язку з цим доводи позивача про незаконність рішень наглядової ради, затверджених оскаржуваним ним рішенням річних загальних зборів акціонерів, як і твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК" про протилежне, з огляду на предмет позову у даній справі, апеляційним господарським судом не оцінюються, оскільки вони не входять до предмету доказування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі № 916/248/20, у якій просило їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1, 4 частини другої статті 287, пункту 2 частини 1, пунктів 1, 3, 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено, що суди першої та апеляційної інстанції:

- не врахували висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06.11.2020 у справі № 727/2484/17 та в порушення положень пункту 4 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України розглянули справу за відсутності сторони, явка якої визнана судом обов`язковою;

- не врахували висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 910/3794/19, що не всі порушення законодавства допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень;

- зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.06.2020 у справі № 911/938/19;

- не врахували наведених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.08.25021 у справі № 916/3844/19 між тими ж сторонами висновків та не з`ясували яким чином спірні рішення порушують права позивача, якому належить 113 акцій, що складає 0,0078% від загальної кількості акцій, на отримання дивідендів, а повторно надавалась оцінка рішенням наглядової ради відповідача від претензій до яких позивач відмовився;

- не врахували висновку викладеному у пункті 52 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 924/881/20;

- не врахували висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 902/743/18 та від 01.12.2021 у справі № 910/17258/20 та не надали оцінки діям позивача щодо розширення підстав позову у непроцесуальний спосіб;

- певними процесуальними діями на визнання позову та повною бездіяльністю щодо його спростування відповідач підтвердив відсутність спору з позивачем, що прямо порушує права і законні інтереси ТОВ «ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК». Не враховано висновки Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладені у постановах від 03.04.2018 у справі № 911/1330/17 та від 14.03.2018 у справі № 922/5141/13;

- суд апеляційної інстанції не досліджував доказів, оцінених судом першої інстанції, на які посилався апелянт, та не досліджував доказів, які не були оцінені судом першої інстанції, на які посилався апелянт, не враховано висновки Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 27.05.2020 у справі № 916/ 2187/18;

- не враховано висновки Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17 щодо застосування положень статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України та прийнято як доказ заяву свідка ОСОБА_2 після звернення позивача з позовом;

- також посилається на порушення пункту 2 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що ним був двічі заявлений відвід членам колегії - суддям Демешину О.А. та Цісельському О.В. з підстав, передбачених нормами пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, відповідач та треті особи правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Згідно з положеннями статті 2 ГПК України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є його порушення, невизнання або оспорювання. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 ЦК України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який становить собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Суди попередніх інстанцій встановили, що із змісту виписки про стан рахунку в цінних паперів на 18.10.2019, вбачається, що ОСОБА_1 є власником 113 акцій ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД», що складає 0,0078% від загальної кількості акцій, які зареєстровані належним чином в реєстрі власників іменних цінних паперів.

Предметом даного позову є вимоги позивача як учасника товариства про визнання недійсним рішення з питання № 9 порядку денного річних загальних зборів акціонерів товариства, оформленого протоколом №10 від 31.10.2019. Підставою позову зазначено зокрема те, що відповідачем порушено його корпоративні права та охоронювані законом інтереси, як акціонера ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД», що регулюють питання, діяльності товариства, управління ним, а також прийняття оскаржуваного рішення з порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, враховуючи ненадання йому можливості ознайомитись з документами необхідними для прийняття рішень пов`язаних з порядком денним, що позбавило його можливості підготуватися до загальних зборів та надати свої пропозиції та питання щодо порядку денного.

Відповідно до частини першої статті 167 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пунктом 1 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України передбачено право учасника господарського товариства у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення) у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник незалежного аудитора (аудиторської фірми) товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення) повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений наглядовою радою товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення) від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів - також у місці їх проведення. У повідомленні про проведення загальних зборів вказуються конкретно визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами.

Відповідні положення закріплені у статуті Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД", зокрема, у пунктах 7.6-7.9 статуту.

Як стверджує позивач, про проведення 31.10.2019 загальних зборів ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД», на яких буде вирішуватися питання про затвердження рішень наглядової ради щодо відчуження основних засобів, оформлених протоколами №31 від 15.12.2017 року, №2/18 від 19.03.2018 року, №3/18 від 19.03.2018 року, №4/18 від 02.07.2018 року, №6/18 від 19.07.2018 року, №5/18 від 01.10.2018 року, №6/18 від 29.10.2018 року, №7/18 від 06.11.2018 року, №1/19 від 14.02.2019 року, №19/1 від 25.06.2019 року, №19/2/1 від 16.07.2019 року, №19/3 від 19.09.2019 року, №7/19 від 20.09.2019 року, йому стало відомо з повідомлення на сайті ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД».

З метою ознайомлення з матеріалами, пов`язаними з проектом порядку денного зборів, зокрема щодо затвердження акціонерами рішень Наглядової ради щодо відчуження основних засобів ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД», акціонером ОСОБА_1 було подано 31.10.2019 р. відповідачу письмовий запит про надання можливості ознайомитись з рішеннями Наглядової ради щодо відчуження основних засобів (протоколи №31 від 15.12.2017, №2/18 від 19.03.2018, №3/18 від 19.03.2018, №4/18 від 02.07.2018, №6/18 від 19.07.2018,№5/18 від 01.10.2018, №6/18 від 29.10.2018, №7/18 від 06.11.2018, №1/19 від 14.02.2019, №19/1 від 25.06.2019, №19/2/1 від 16.07.2019, №19/3 від 19.09.2019, №7/19 від 20.09.2019 та зробити з них фотокопії, що підтверджується відміткою ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД» про отримання вказаного запиту.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій з матеріалами, пов`язаними з проектом порядку денного зборів 31.10.2019, позивач ознайомлений не був, що визнав відповідач у поданому ним відзиві на позовну заяву, письмових поясненнях від 15.11.2021, а також підтверджено нотаріально посвідченою заявою свідка ОСОБА_3 - посадової особи, яка була відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами пов`язаними з проектом порядку денного річних загальних зборів відповідача, призначених на 31.10.2019.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Ураховуючи норми статті 167 Господарського кодексу України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90гс19)).

Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 907/167/17).

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 924/641/17 та правильно застосовані судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем доведено порушення товариством свого зобов`язання щодо надання його учаснику можливості ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників товариства, що позбавило його можливості підготуватися до проведення загальних зборів, надати свої пропозиції і вплинути на прийняті рішення, враховуючи те, що вплив акціонера на прийняття загальними зборами не вичерпується тільки голосуванням. Порушення порядку скликання та проведення загальних зборів та порушення прав акціонера на управління акціонерним товариством - є підставою для визнання даних рішень загальних зборів недійсними.

Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій та не можуть бути підставою для їх скасування.

Так, на обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено, що суди першої та апеляційної інстанції не врахували висновки, що були викладені в постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06.11.2020 у справі № 727/2484/17 та в порушення положень пункту 4 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України розглянули справу за відсутності сторони, явка якої визнана судом обов`язковою.

Однак, у справі № 727/2484/17 вирішувалось питання щодо правомірності висновків суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду, незважаючи на участь у справі представника позивачів, оскільки явка позивачів (фізичних осіб) у судове засідання була визнана судом обов`язковою з метою надання особистих пояснень, проте зазначені сторони справи до суду двічі не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали.

У цій справі Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду виснував, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши неявку позивачів у судове засіданні, що відбулося двічі поспіль, явка яких у судове засідання визнана обов`язковою, при цьому за відсутності заяв про розгляд справи за їх відсутності, цілком підставно залишив позов без розгляду.

Тобто сформовані у справі № 727/2484/17 висновки не є релевантними до справи № 916/248/20, оскільки у цій справі обставини неявки позивача у судове засідання, явка якого була визнана судом обов`язковою, відсутні.

Щодо доводів касаційної скарги, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 910/3794/19, що не всі порушення законодавства допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень, то судом апеляційної інстанції надавалась оцінка цим доводам.

Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що наведена скаржником постанова Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 910/3794/19 хоча і була прийнята за правового регулювання спірних правовідносин, схожого з тим, що має місце в даній справі, але за іншої, ніж у цій справі, фактично-доказової бази, тобто за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами, доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) і прийняті судові рішення. Наведене свідчить про неподібність правовідносин у зазначеній справі та в справі, що розглядається.

У справі № 910/3794/19 Верховний Суд констатував, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера товариства рішенням загальних зборів.

Обставини справи № 910/3794/19 свідчать про те, що позивачка не заперечувала факту своєчасного повідомлення її як акціонера про порядок денний зборів та дату їх проведення, а також не мала заперечень щодо процедурного порядку проведення зборів 26.04.2018 та 27.11.2018 та наявності кворуму. Спір стосувався дій Банку які полягали в затвердженні загальної вартості акцій позивача тільки після зборів та відсутності належного проекту договору про викуп акцій до зборів.

У зв`язку з встановленими обставинами Верховний Суд у справі № 910/3794/19 виснував, що для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства з підстав, які прямо не передбачені законом, необхідно встановити наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення та факт порушення цими рішеннями прав та законних інтересів акціонера.

Право на управління, як і право на отримання інформації щодо вартості акцій, є складовими корпоративного права як родового поняття, тобто, є видами корпоративних прав. При цьому право на інформацію не входить до складу права на управління, не є його різновидом, а є самостійним видом корпоративних прав, які стаття 167 ГК України відносить до «інших правомочностей». Отже, порушення права на отримання інформації щодо вартості акцій не свідчить про порушення права акціонера на управління та не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, якими не порушено корпоративні права акціонера.

Подібних обставин у справі № 916/248/20 не встановлено.

Щодо доводів скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.06.2020 у справі № 911/938/19, то Верховний Суд погоджується, що судом апеляційної інстанції допущено не цілком релевантне цитування правового висновку Верховного Суду. Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, це не свідчить про помилковість висновків суду апеляційної інстанції у даній справі, що права акціонера можуть бути порушені внаслідок безпідставного позбавлення останнього можливості належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, у тому числі і шляхом його ознайомлення з документами, необхідними для прийняття рішень з вказаних питань.

Щодо доводів касаційної скарги, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.08.25021 у справі № 916/3844/19 між тими ж сторонами, та не з`ясували яким чином спірні рішення порушують права позивача, якому належить 113 акцій, що складає 0,0078% від загальної кількості акцій, на отримання дивідендів, а повторно надавалась оцінка рішенням наглядової ради відповідача від претензій до яких позивач відмовився, то вони є безпідставними.

Предмети спору у справі № 916/3844/19 (визнання недійсними рішень Наглядової ради ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД») та у справі № 916/248/20 є різними.

Обставини порушення корпоративних прав акціонера внаслідок недотримання порядку ознайомлення позивача з порядком денним загальних зборів акціонерів ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД», проведених 31.10.2019, порушення порядку скликання акціонерів та порядку проведення цих зборів - не були предметом дослідження у справі № 916/3844/19.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що доводи позивача про незаконність рішень наглядової ради, затверджених оскаржуваним ним рішенням річних загальних зборів акціонерів, не оцінюються, оскільки вони не входять до предмету доказування. Порушення права позивача на належну підготовку до розгляду питань порядку денного річних загальних зборів акціонерів безвідносно до інших обставин вже є достатньою та самостійною підставою для визнання оскаржуваного позивачем рішення недійсним.

Щодо доводів касаційної скарги, що судами при прийнятті оспорюваних рішень, не враховано висновку, викладеного у пункті 52 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 924/881/20, то вони є помилковими.

У пункті 52 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 924/881/20 міститься висновок: «Визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Товариства ніяк не захищає безпосередньо законні інтереси позивача, міноритарного акціонера, в матеріальному аспекті (не відновлює попередній склад наглядової ради, чого прагне приховано позивач як член наглядової ради). Натомість, з огляду на питання, що вирішувались загальними зборами, прямо впливає на інтереси більшості акціонерів, які виразили своє волевиявлення, брали участь у голосуванні та прийнятті рішення, а також на інтереси самого Товариства. Задоволення позову з визначеної позивачем підстави (неправомочність складу наглядової ради) несправедливо порушує баланс інтересів».

Однак, як зазначено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 924/881/20 цей висновок обумовлений тим, що позивач заявив позов про оскарження рішення позачергових зборів виключно з підстав нелегітимності (неповноважності, неправомочності) складу наглядової ради, що скликала ці збори. У позовній заяві позивач не визначав таку правову підставу позову, як порушення права на участь у зборах з огляду на неповідомлення. Такі обставини з огляду на предмет і підстави позову не були предметом доказування й не доводилися позивачем в суді першої інстанції.

Тобто обставини справи № 924/881/20 не є релевантними для справи № 916/248/20.

Щодо доводів касаційної скарги, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 902/743/18 та від 01.12.2021 у справі № 910/17258/20 та не надали оцінки діям позивача щодо розширення підстав позову у непроцесуальний спосіб, то вони є безпідставними.

Позивач скористався своїм процесуальним правом змінити предмет позову і такі зміни були прийняті судом. Натомість заява про зміну підстав позову позивачем не подавалась. Подані позивачем 15.12.2021 письмові пояснення не є заявою про зміну підстав позову. Спір вирішено судами попередніх інстанцій, виходячи з підстав наведених позивачем у позовній заяві.

Посилання скаржника на висновки Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладені у постановах від 03.04.2018 у справі № 911/1330/17 та від 14.03.2018 у справі № 922/5141/13, та його доводи, що певними процесуальними діями на визнання позову та повною бездіяльністю щодо його спростування відповідач підтвердив відсутність спору з позивачем, що прямо порушує права і законні інтереси ТОВ «ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК» не можуть бути підставою для скасування постановлених у справі рішень. Оскільки підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів відповідача від 31.10.2019 з питання 9 порядку денного стало порушення права позивача на належну підготовку до розгляду питань порядку денного річних загальних зборів акціонерів.

Наявність спірного матеріального правовідношення між відповідачем у новому складі органів управління до яких увійшов позивач та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК», на чому наполягає скаржник, не є предметом дослідження у цій справі.

Щодо інших доводів касаційної скарги скаржника, то вони фактично зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом апеляційної інстанції при вирішенні спору, та висновками суду апеляційної інстанції, які покладені в основу постанови, тобто, наведені у касаційній скарзі доводи, спрямовані на переоцінку доказів у справі, у тому числі заяви свідка, строк на подання якої поновлено судом, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Також підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 2 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

Скаржник зазначає, що ним двічі був заявлений відвід членам колегії - суддям Демешину О.А. та Цісельському О.В. з підстав, передбачених нормами пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, в задоволені яких йому було відмовлено.

На думку скаржника судді Демешин О.А. та Цісельський О.В. не можуть брати участь у розгляді справи № 916/248/20, оскільки постановлене ними рішення Господарського суду Одеської області від 16 грудня 2020 року у справі № 916/3844/19 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД», підстави якого є тотожними тим, які заявлені у справі № 916/248/20, скасовано постановою Верховного Суду від 18.08.2021 і справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Однак при цьому частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.

Згідно з приписами частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Отже, скасування рішення Господарського суду Одеської області від 16 грудня 2020 року у справі № 916/3844/19, в ухваленні якого брали участь судді Демешин О.А. та Цісельський О.В., та направлення її на новий розгляд до суду першої інстанції, виключає можливість участі цих суддів у новому розгляді справи № 916/3844/19. Однак не є правовою підставою для відводу суддів суддів Демешина О.А. та Цісельського О.В. від розгляду справи № 916/248/20.

Відповідно наведені скаржником підстави для касаційного оскарження свого підтвердження не знайшли.

Висновки Верховного Суду

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що вони ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Щодо судових витрат

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТ ЛОДЖІСТІК» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі № 916/248/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

В. Студенець