Ухвала

від 28.02.2023 по справі 182/3021/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 182/3021/21

провадження № 61-800ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у справі за позовом Нікопольської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11 січня 2023 року із застосуванням засобів поштового зв`язку подав касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків. Зокрема, запропоновано надати уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження, визначених статтею 389 ЦПК України, докази про сплату судового збору за подання касаційної скарги або докази на підтвердження майнового стану заявника за попередній календарний рік (2022 рік). У задоволенні клопотання про відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору відмовлено.

У строк, визначений в ухвалі, ОСОБА_1 17 лютого 2023 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду клопотання про відстрочення сплати судового збору та нову редакцію касаційної скарги.

Клопотання обґрунтовано тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік, на підтвердження чого надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків від 10 лютого 2023 року, відповідно до яких сукупний дохід ОСОБА_1 складає 567 255,92 грн.

І. Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 270,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, , але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (794 500,00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт сьомий пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір»).

Верховний Суд, залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху визначив, що судовий збір за подання касаційної скарги становить 127 519,14 грн (4 250 638,08грн х 1,5 % х 200 %).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд виходить з того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Перевіривши доводи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, суд вважає за можливе зазначене клопотання задовольнити та відстрочити сплату судового збору у розмірі 127 519,14 грн на строк не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, з метою забезпечення права заявника на доступ до суду та у зв`язку з наявністю підстав, передбачених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір».

ІІ. У новій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 , визначаючи підстави касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року зазначив, що:

- суд апеляційної інстанції не дослідив письмові докази, а саме: витяг з Державного земельного кадастру від 20 квітня 2021 року № НВ-125850442021 (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

- суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, а саме, поданих Нікопольською міською радою, як додаток до апеляційної скарги (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Інших підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, заявник, усуваючи недоліки касаційної скарги не зазначив.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Тобто, обов`язковою умовою застосування положень пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України є зазначення заявником підстав касаційного оскарження відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України, проте у поданій заявником касаційній скарзі такі підстави не наведено.

Отже, Верховний Суд не приймає до уваги наведену ОСОБА_1 підставу касаційного оскарження - пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Щодо іншої підстави касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції - пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, Верховний Суд вказує, що обґрунтовуючи зазначену підставу касаційного оскарження заявник повинен навести, які саме докази (документи), на його переконання є недопустимими, та які саме обставини встановив суд на підставі таких доказів.

Тобто, вищевказана підстава касаційного оскарження не обґрунтована належним чином, а виключно посилання на підставу касаційного оскарження не є належним виконанням вимог статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

Враховуючи викладене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга з відповідним обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав).

За змістом частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Оскільки вимоги ухвали Верховного Суду від 17 січня 2023 року виконані частково, суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків вказаної касаційної скарги, зокрема уточнити підстави касаційного оскарження.

Керуючись частиною другою статті 127 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задовольнити.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 127 519,14 грн на строк не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков