Ухвала

від 27.02.2023 по справі 711/3064/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3064/22

Номер провадження 2-ві/711/2/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Старікова М.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Филь Олександра Миколайовича, як представника ОСОБА_1 , про відвід судді Демчика Р.В. від розгляду справи №711/3064/22 за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_1 , в особі адвоката Филь Олександра Миколайовича, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває справа за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_1 , в особі адвоката Филь Олександра Миколайовича, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

22.02.2023 адвокатом Филь О.М., як представником ОСОБА_1 , було подано клопотання про відвід головуючому судді Демчику Р.В. від розгляду справи №711/3064/22 за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_1 , в особі адвоката Филь Олександра Миколайовича, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Заявлений відвід адвокат Филь О.М. обґрунтовує тим, що на його думку головуючий суддя по даній справі - Демчик Р.В. неодноразово допускав дії, що викликають у нього сумніви в неупередженості та об`єктивності головуючого судді.

Так, заявник вказує, що після отримання зустрічного позову та ознайомлення з викладеними в ньому позовними вимогами, головуючий критично висловився проти його змісту та надав йому негативну оцінку, тобто вже сформував своє відношення на користь первісного позивача проти відповідача.

В подальшому, при дослідженні договору про надання правничої допомоги, укладеного між ним та ОСОБА_1 , головуючий суддя Демчик Р.В. досить емоційно та з особистим невдоволенням висловився щодо розміру гонорару, зазначеного в договорі.

Також, головуючим суддею було відмовлено в прийнятті клопотань про допит свідків та приєднання до матеріалів справи, які були ним подані в судовому засіданні з обґрунтуванням причин затримки в поданні таких документів. При цьому прийняв клопотання подані представником первісного позивача. Таким чином, на думку заявника, головуючий суддя Демчик Р.В. виразив свою упередженість та прихильність до сторони первісного позивача у справі.

Крім того, головуючим суддею Демчиком Р.В. було, як він вважає, в жорсткій формі допитано свідків зі сторони первісного відповідача, під час чого останні відчували сильне психологічне навантаження з боку суду, боялися відповідати та плутались в показах.

Під час надання пояснень його довірителем - відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 , головуючий суддя не дав можливості останньому скористатись захистом адвоката, не даючи можливості йому, як адвокату Семенюка Р.В., говорити. При цьому головуючий суддя погрожував написати скаргу до дисциплінарної комісії адвокатури, чим явно показав своє упереджене ставлення до сторони відповідача.

Отже, на його думку, суддя Демчик Р.В. багаторазово створив обставини, що викликають в нього сумнів в неупередженості та об`єктивності його у розгляді справи та підлягає відводу від розгляду даної справи.

У зв`язку з наведеними вище обставинами просить відвести суддю Демчика Р.В. від розгляду даної справи.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2023, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Старікова Марина Михайлівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/3064/22 (провадження № 2-ві/711/2/23).

27.02.2023 адвокатом Гончар С.М., як представником ОСОБА_3 , до канцелярії суду було подано клопотання/заяву, в якій останній заперечував проти доводів викладених адвокатом Филь О.М. в заяві про відвід головуючого судді Демчика Р.В. від розгляду цивільної справи №711/3064/22.

Зокрема, адвокат Гончар С.М. вказував, що дії головуючого судді Демчика Р.В. при розгляді даної справи не свідчать про його упереджене ставлення до відповідача ОСОБА_1 та його адвоката, оскільки судом було прийнято до розгляду зустрічний позов відповідача та задоволено клопотання про допит свідків, заявлений з їхнього боку. Щодо зауважень здійснених головуючим під час вирішення вказаного клопотання, то головуючий лише наголошував на черговості вирішення заяв та клопотань, відповідно до вимог ст. 197 ЦПК України. Також судом не здійснювалось жодного тиску при допиті свідків, заявлених відповідачем, а твердження адвоката Филь О.М. щодо цього є лише його особистою думкую. На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні заяви адвоката Филь О.М. про відвід головуючого судді Демчика Р.В. від розгляду цивільної справи №711/3064/22.

За змістом ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши доводи заяви адвоката Филь О.М. від 22.02.2023, письмових заперечень адвоката Гончар С.М., дослідивши матеріали справи №711/3064/22, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу..

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 11.07.2022 до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2022, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчик Роман Васильович, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений для розгляду судової справи №711/3064/22.

Ухвалою суду від 01.08.2022, позов ОСОБА_2 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті справи.

05.08.2022 адвокатом Филь О.М., в інтересах ОСОБА_1 , було подано зустрічний позов до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою суду від 26.10.2022 зустрічний позов ОСОБА_1 , в особі адвоката Филь О.М., до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, та об`єднано їх в одне провадження.

В судовому засіданні 07.12.2022 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Филь О.М. подано клопотання про виклик в судове засідання свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 07.12.2022 закрито підготовче провадження в справі №711/3064/22 та справу призначено до судового розгляду.

Вказаною ухвалою суду, також було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Филь О.М. про виклик в судове засідання свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Відповідно до протоколу судового засідання від 24.01.2023 в судовому засіданні було допитано в якості свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

22.02.2023, адвокат Филь О.М. подав заяву про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчика Р.В. від розгляду даної справи.

Суд, який розглядає справу №711/3064/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_1 , в особі адвоката Филь Олександра Миколайовича, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, про що постановлено ухвалу від 23.02.2023, у зв`язку із чим, вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Закон України «Про судоустрій та статус суддів» гарантує кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Конституцією України передбачено закріплення однієї з найважливіших гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи - це право на судовий захист.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).

Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року є правовою основою функціонування та діяльності міжнародного судового органу - Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Україною Конвенцію ратифіковано 17.07.1997, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції».

Зі змісту ст. 1 Конвенції вбачається, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I Конвенції.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Отже, ч. 1 ст. 6 Конвенції, закріплено такі елементи права на судовий захист як: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Практика ЄСПЛ засвідчує, що право на доступ до суду включає у себе й право на ухвалення рішення по справі.

До конструкції «права на розгляд справи» також включається обов`язковий та остаточний характер судового рішення, а саме: обов`язок держав-учасниць Конвенції забезпечити остаточність судових рішень розуміється як те, що права вищих судів переглядати судові рішення мають використовуватися з метою виправлення допущених помилок, а не для проведення нових слухань.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується, як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Що стосується принципу публічності, то він є важливим елементом права на справедливий суд. У ст. 6 Конвенції передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Публічний характер розгляду справи спрямований на захист особи від таємного, не підконтрольного суспільству відправлення правосуддя. З іншого боку, публічність є важливим інструментом, який сприяє зміцненню довіри до діяльності судової системи. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.

Наступним елементом права на справедливий суд, відповідно до ст. 6 Конвенції, є право на розумний строк розгляду справи. ЄСПЛ не визначає жодних конкретних строків, які можна вважати розумними або нерозумними - це питання вирішується в кожній окремій справі з урахуванням усіх особливостей та обставин, а саме, звертається увага на комплексність справи - оцінювання складності справи з урахуванням обставин та фактів, що ґрунтуються на праві та тягнуть за собою певні юридичні наслідки, належну поведінку заявника, яка не повинна становити умисного затягування розгляду справи та належну поведінку органів державної влади - зобов`язання договірних сторін організувати свої правові системи таким чином, щоб дати можливість судам реалізувати п. 1 ст. 6 Конвенції та неможливість зловживання своїми зобов`язаннями через недоліки судової системи.

У ч. 1 ст. 6 Конвенції прямо зазначено, що кожен має право на розгляд справи судом, встановленим законом. Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності «суду»; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4)гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.

Європейський суд з прав людини досить вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Практика Європейського суду з прав людини в першу чергу виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади.

Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.

Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент принципу верховенства права.

Як вбачається із заяви представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Филь О.М., про відвід судді від 22.02.2023, підставою для відводу є по суті його незгода щодо розгляду головуючим суддею поданих ним заяв, клопотань та порядок допиту учасників судового процесу, в тому числі свідків. Тобто фактичною підставою для відводу є незгода позивача з процесуальними рішеннями судді, прийнятими під час розгляду вказаної справи.

В той же час слід зазначити, що головуючим суддею було прийнято до спільного розгляду, разом з первісним позовом, зустрічний позов ОСОБА_1 , поданий в його інтересах адвокатом Филь О.М., до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Також було задоволено клопотання адвоката Филь О.М. про допит заявлених ним свідків. Вказане не свідчить про упереджене ставлення головуючого до заявника та його довірителя.

Щодо твердження адвоката Филь О.М. про здійснення головуючим тиску на відповідача ОСОБА_1 та свідків, заявлених ними, то вказані твердження не знайшли свого підтвердження при розгляді даної заяви про відвід судді.

Окремо слід зазначити, що незгода учасників справи із прийнятими суддею процесуальними рішеннями не є підставою для відводу, враховуючи норми ч. 4 ст. 36 ЦПК України. Крім того, оцінка всім доказам, які наявні у справі, на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надається судом при прийнятті остаточного рішення за результатами розгляду справи.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про відвід, суддя не вбачає обставин, які б давали підстави для відводу судді Демчика Р.В. від розгляду цивільної справи № 711/3064/22.

Отже, враховуючи наведені обставини відводу у поданій адвокатом Филь О.М. заяві від 22.02.2023, суддя приходить до висновку, що заява про відвід судді Демчику Р.В. є необґрунтованою та безпідставною і не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді. На думку судді, вказані заявником обставини являються його суб`єктивною думкою і не є такими, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді і не свідчить про наявність підстав для його відводу.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що заява позивача про відвід судді від 22.02.2023 є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Филь Олександра Миколайовича, як представника ОСОБА_1 , про відвід судді Демчика Р.В. від розгляду справи №711/3064/22 за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_1 , в особі адвоката Филь Олександра Миколайовича, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: М. М. Старікова