Рішення

від 15.02.2023 по справі 303/6827/22

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/6827/22

2/303/1052/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Ляпіній А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник - адвокат Біловар Богдан Юрійович) до ОСОБА_2 , яка виступає в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Виконавчий комітет Мукачівської міської ради, Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Мукачівської міської ради» про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , яка виступає в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в якому зазначила, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1737 від 23.03.2012, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л. Згідно довідки відділу «Центр надання адміністративних послуг» Мукачівської міської ради №11739/0/99-2 від 26.09.2022 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані громадяни: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Відповідачі ніколи не проживали, не проживають у даній квартирі, не сплачують комунальні платежі, участі в утриманні житла не беруть, особистих речей в квартирі не мають і взагалі до квартири не мають жодного відношення, що порушує її право на вільне розпорядження і користування майном, так як вона позбавлена можливості здійснити оформлення договору купівлі - продажу даної квартири. Просила визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 на підставі ст.405 ЦК України, оскільки відповідачі не проживають в спірній квартирі понад 6 місяців без поважних причин, стягнути з відповідачів на її користь судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 992,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 12500,00 грн.

Провадження по справі відкрито ухвалою Мукачівського міськрайонного суду 17.10.2022.

Представник Виконавчого комітету Мукачівської міської ради на виконання вимог ст. 19 СК України надав суду висновок від 14.11.2022, в якому вважав недоцільним визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 , оскільки відсутні докази щодо наявності у користуванні або власності дитини іншого впорядкованого житла, що може призвести до порушення житлових прав дитини.

Позивач усудове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити і пояснив суду, що квартира АДРЕСА_1 , але у зв`язку з тим, що двом будинкам була присвоєна одна і та сама адреса, тому у 2009 році рішенням Виконавчого комітету Мукачівської міської ради змінено адресу одному із будинків. Внаслідок чого в спірній квартирі залишилися зареєстрованими відповідачі, які фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначив, що відповідачі ніколи не проживали в спірному житловому приміщенні, тому їх необхідно визнати таким, що втратили право ним користуватися на підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України. Заявлене у позовній заяві клопотання про виклик у судове засідання свідків не підтримав, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів на підтвердження позовних вимог.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися без поважних причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник виконавчого комітету Мукачівської міської ради Степанова О.Р. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи в її відсутності.

Представник виконавчого комітету Мукачівської міської ради Тишкова І.Т. у судовому засіданні пояснила суду, що у 2009 році рішенням органу місцевого самоврядування змінено адресу будинків у м. Мукачево, так як було виявлено два будинки, які зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 . Одному із цих будинків присвоєно адресу АДРЕСА_2 . Реєстрація місця проживання відповідачів за адресою АДРЕСА_2 була здійснення до зміни адреси, проте після зміни адреси вони не зверталися до органів місцевого самоврядування щодо зміни їх реєстрації місця проживання, тому у відповідачів так і залишилась реєстрація місця проживання за адресою АДРЕСА_2 . Згідно даних реєстру нерухомого майна жодних прав на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано, тому відсутні підстави вважати, що дана квартира належить відповідачам. Позивачці на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 і вона набула право власності на неї після зміни адреси. Їй невідомо чи проживали відповідачі у спірній квартирі.

Представник відділу «Центр надання адміністративних послуг» Мукачівської міської ради в судове засідання не з`явився без поважних причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З`ясувавши всі обставин справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

За положеннями ст.ст. 319,321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України, ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Згідно зі ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 16, ст. ст. 386, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.

Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення прав власника і об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Згідно ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користуванням цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно довідки КП «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 27.09.2022 в зв`язку з наявністю двох однакових номерів багатоквартирних житлових будинків та з метою впорядкування нумерації рішенням №215 від 22.09.2009 були внесені зміни в поштові адреси та присвоєно 8-ми квартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 , поштову адресу АДРЕСА_2 . Згідно інвентарної справи №8212 квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 згідно договору купівлі-продажу квартири від 23.03.2012 посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л. по реєстру №1737.

Із договору купівлі-продажу квартири №1737 від 23.03.2012 посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л. та інформаційної довідки КП «ММБТІ та ЕО» № 505 від 27.09.2022 вбачається, що власником квартири , яка розташована в АДРЕСА_3 є ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , ОСОБА_5 з 01.10.2016 перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , після укладення шлюбу іменується прізвищем « ОСОБА_7 ».

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виданої Центром надання адміністративних послуг Мукачівської міської ради від 27.09.2022, місце проживання відповідачів зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, судом встановлено, що позивачка 23.03.2012 на законних підставах набула право власності на квартиру, яка розташований за адресою: АДРЕСА_3 , а місце проживання відповідачів зареєстровано в цьому житловому приміщенні.

Право власника житлового приміщення на пред`явлення заявлених позовних вимог не заперечується, але не звільняє його від обов`язку обґрунтувати та довести його належними та допустимими доказами у встановленому ЦПК України порядку.

Так, на підтвердження непроживання відповідачів у спірному житловому приміщенні позивачка надала акт встановлення факту непроживання від 29.09.2022, в якому зазначено, що шляхом опитування мешканців сусідніх будинків по АДРЕСА_2 , а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 ніколи не проживали та не навідувалися за адресою їх реєстрації, а реєстрація їх за вказаною адресою відбулась помилково, внаслідок невірного формування реєстру зареєстрованих осіб Центром надання адміністративних послуг.

Але зазначений акт суд не може прийняти до уваги, оскільки він не є допустимим, достовірним і достатнім письмовим доказом, який би підтверджував зафіксовані в ньому обставини.

Суд вважає, що шляхом складання акту можливо підтвердити наявність певних обставини на момент його складання, а не обставини за певний період.

Із акту від 29.09.2022 вбачається, що інформація, яка відображена в ньому є викладенням обставин зі слів фізичних осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яким відомо про обставини, які мають значення для справи, але такі пояснення суд може прийняти до уваги тільки шляхом їх допиту в якості свідків в порядку, встановленому ЦПК України. Крім того, в акті відсутні відомості про дослідження спірного житла на предмет проживання в ньому відповідачів. Також акт не міститься даних, на підставі яких особи, які підписали акт дійшли висновку про відсутність відповідачів у спірному житловому приміщенні, а тільки містять твердження про відсутність їх у певний період часу. Відсутні також відомості, що саме послужило підставою для висновку про помилкову реєстрацію відповідачів за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, зазначений акт не є письмовим документом у розумінні закону, оскільки в ньому не ідентифікуються повні установчі дані щодо осіб, які його склали, та відсутнє посвідчення належності підписів цим особам.

Позивач також посилалась на те, що реєстрація місця проживання відповідачів у спірному житловому приміщенні порушує її право на вільне розпорядження і користування майном, так як вона позбавлена можливості здійснити оформлення договору купівлі - продажу даної квартири, але належних та допустимих доказів цьому суду не надала.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що відповідачі підлягають визнанню такими, що втратили право користування житловим приміщенням на підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України, які передбачають, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку, але зазначені норми права неможливо застосувати до спірних правовідносин, оскільки вони регулюють правовідносини щодо найму житлового приміщення, а доказів на підтвердження укладення такого суду не надано.

Також позивачем не надано доказів, які би підтверджували, що відповідачі взагалі в спірній квартирі не проживали, а зареєстровані в ній в зв`язку зі зміною поштової адреси в будинку про АДРЕСА_2 .

Таким чином, позивач не виконав свого обов`язку щодо доказування позовних вимог, не надав суду належні та допустимі докази, а також не навів підстав щодо неможливості подання таких доказів та не заявив клопотання про їх витребування або забезпечення судом.

Представник позивача, розпорядившись процесуальними правами та здійснюючи обов`язок доказування вільно, на власний розсуд, відмовився від виклику свідків у судове засідання і надані ним докази вважав достатніми для задоволення позову.

Суд вважає, що за таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позивачкою не надано належних та допустимих доказів, які би підтверджували порушення її права на вільне розпорядження і користування майном, а також факт непроживання відповідачів у спірному житловому приміщенні.

Відповідно доч.ч.1,2ст.141ЦПК України, судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог.

Керуючись ст. ст. 81,141,258,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 319, 321, 383, 386, 391, 405, ЦК України, ст.ст. 71,71,150 ЖК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), яка виступає в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), треті особи: Виконавчий комітет Мукачівської міської ради, Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Мукачівської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 17.02.2023.

Суддя