Постанова

від 17.07.2023 по справі 303/6827/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/6827/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 липня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів СОБОСЛОЯ Г.Г., ГОТРИ Т.Ю.

за участю секретаря ГУСОНЬКИ З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 303/6827/22 за позовом

ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області як орган опіки та піклування,

про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 15 лютого 2023 року, повний текст якого складено 17 лютого 2023 року, головуючий суддя Полянчук Б.І.,-

встановив:

06.10.2022 ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діяв адвокат Біловар Б.Ю., звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мотивуючи таким.

Позивачка на підставі договору купівлі-продажу від 23.03.2012, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л. за реєстровим № 1737, є власницею квартири АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Мукачівської міської ради від 26.09.2022 № 11739/0/99-2 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані громадяни ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідачі ніколи не проживали, не проживають у даній квартирі, не сплачують комунальні платежі, участі в утриманні житла не беруть, особистих речей в квартирі не мають і взагалі до квартири не мають жодного стосунку.

Реєстрація відповідачів у квартирі порушує право позивачки на вільне користування та розпорядження майном.

Посилаючись на ці обставини, виходячи з того, що відповідачі не проживають у квартирі понад 6 місяців без поважних причин, ґрунтуючись на нормах ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 386, 391, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК України щодо права власності, його захисту та сервітуту, позивачка ОСОБА_1 просила усунути їй перешкоди у здійсненні права власності на квартиру шляхом визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 , а також стягнути з них на її користь судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 992,40 грн і витрати на правову допомогу у розмірі 12500,00 грн.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 15.02.2023 у позові відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із того, що позов не було доведено належними та допустимими доказами, разом із тим, було встановлено, що до вересня 2009 року в АДРЕСА_2 були два багатоквартирні будинки під номером « АДРЕСА_3 », а з вересня 2009 року одному з них була присвоєна адреса з номером «3 Д», позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 , а доказів, що відповідачі проживають саме в цій квартирі, немає.

Позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Біловар Б.Ю., оскаржила рішення суду як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. На обґрунтування скарги посилається загалом на ті самі доводи, якими мотивувався позов, позиція сторони ґрунтується на необхідності захисту її права власності на квартиру.

Позивачка наполягає на тому, що відповідачі зареєстровані саме в її квартирі, хоча не мають до неї жодного стосунку та не проживають у ній. Після зміни нумерації будинків відповідачі залишилися зареєстрованими в її квартирі, а фактично проживають у квартирі АДРЕСА_1 . Відповідачі не вирішували питання про зміну своєї помилкової реєстрації на правильну.

Позивачка просить рішення суду скасувати, позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторони, суд приходить до такого.

У справі встановлено, підтверджено інформаційною довідкою КП «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 27.09.2022 № 505 (а.с. 15) і ніким не заперечується, що станом на вересень 2009 року у місті Мукачеві існували два багатоквартирні житлові будинки, що мали однаковий номер « НОМЕР_1 » і однакову адресу: АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Мукачівської міської ради від 26.09.2022 № 11739/0/99-2 та відповідно до отриманих судом першої інстанції даних про місце реєстрації відповідачів у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані громадяни ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14, 23-29).

Відповідно до письмового пояснення Виконкому Мукачівської міськради, наданого суду за вих. № 597/01-32/42-23 від 14.02.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 з 1987 року та з 2005 року відповідно, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.08.2017 (а.с. 80-81).

У вищевказаній інформаційній довідці КП «Мукачівське МБТІ та ЕО» також зазначило, що відповідно до рішення Мукачівського міськвиконкому від 22.09.2009 № 215 у зв`язку з наявністю на вулиці Одеській двох житлових будинків з однаковими номерами «3» з метою впорядкування нумерації були внесені зміни в поштові адреси і одному з будинків була присвоєна адреса: АДРЕСА_3 .

На підставі договору купівлі-продажу від 23.03.2012, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л. за реєстровим № 1737, позивачка, яка на той час мала прізвище, ім`я та по-батькові « ОСОБА_5 », купила у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 10-13).

Копією паспорта громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 27.04.2017, засвідчується, що позивачка має прізвище, ім`я та по-батькові « ОСОБА_8 » (а.с. 7).

Таким чином, на час купівлі позивачкою ОСОБА_1 квартири нумерація будинків була вже змінена і квартира АДРЕСА_5 , що належала продавцям ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , знаходилася в будинку АДРЕСА_2 . Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на цей час проживали в квартирі АДРЕСА_1 , до купленої позивачкою квартири стосунку не мали, будь-які права щодо цієї квартири, включно з правом користування житловим приміщенням, у них ніколи не виникали. Природно, не могло існувати ніяких прав щодо квартири позивачки і у ОСОБА_4 , яка на той час ще не народилася.

На час пред`явлення позову реєстрація відповідачів залишалася в квартирі АДРЕСА_1 , однак, фактично така була помилковою, зумовленою існуванням свого часу двох будинків з однаковими номерами, у дійсності ж відповідачі проживають в будинку під номером АДРЕСА_3 .

Реєстрація особи в житловому приміщенні є похідною від прав цієї особи на відповідне жиле приміщення, сама по собі така реєстрація не породжує права на житло. Не може бути об`єктом захисту, рівно як і не може бути припинене право, яке не виникло, якого не існує.

За змістом положень, зокрема, ст.ст. 15, 16, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 19, 184 ЦПК України кожна особа, право якої порушене, оспорене чи не визнане, вправі захищати його судовим порядком шляхом пред`явлення позову, в тому числі, про усунення перешкод у здійсненні права власності, до відповідальної за порушення права особи, судом вирішується саме спір про право цивільне.

Відсутність спору про право цивільне (відсутність предмета спору та фактичних підстав для пред`явлення позову) виключає наявність підстав для провадження в цивільній справі.

Статтею 255 ЦПК України врегульований процесуальний інститут закриття провадження в справі, пункт 2 частини 1 цієї статті передбачає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Для застосування положень ст. 255 ч. 1 п. 2 ЦПК України є підстави тоді, коли предмет спору відсутній уже на момент пред`явлення позову.

На момент пред`явлення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позову про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування цим жилим приміщенням, у відповідачів не існувало права, про припинення якого в порядку захисту свого права поставила питання позивачка, відповідно не існувало і предмета заявленого нею позову.

Будь-яких підстав вважати, що право власності позивачки на квартиру не визнається, заперечується відповідачами наразі немає, докази про таке відсутні.

Питання про виправлення помилки в реєстрації місця проживання відповідачів лежить у іншій площині і лише в разі, коли така помилка не усувається та виникає з відповідних підстав спір щодо цього, позивачка вправі діяти на свій захист у тому числі й судовим порядком у відповідному процесі з урахуванням суті та характеру конкретних правовідносин і конкретного спору.

Суд вирішує спір, що реально виник, і не робить припущень щодо обставин і фактів, які ще не виникли, та не регулює правовідносин, які не існують. Звернення до суду по вирішення спору, якого в дійсності не існує, в тому числі, з метою розгляду судом питання, вирішення якого передбачене, можливе позасудовим порядком і така можливість не втрачена, не є належним і добросовісним способом реалізації цивільних і процесуальних прав.

Відсутність предмета спору саме щодо права користування житловим приміщенням додатково підтверджується і позицією позивачки ОСОБА_1 , заявленою апеляційному суду 17.07.2023 письмовим клопотанням її представника адвоката Біловара Б.Ю., про те, що у березні 2023 року відповідачів зняли з реєстрації за адресою квартири позивачки, тому предмет спору на даний час відсутній, у зв`язку з чим рішення суду слід скасувати, а провадження в справі закрити, з тією лиш різницею, що такого предмета не було і на час пред`явлення позову.

04.07.2023 до апеляційного суду надійшла і заява відповідачки ОСОБА_2 , якою вона просила залишити рішення суду першої інстанції без змін і водночас вказала, що предмет спору відсутній, позаяк 20.03.2023 усіх відповідачів знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 , про що надала офіційні підтвердження Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Мукачівської міської ради.

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, проте, не зв`язаний ними, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 367 ч.ч 1, 4 ЦПК України).

Виходячи з наведеного, з урахуванням положень ст. 367 ч.ч. 1, 4 ЦПК України та на підставі ст. 377 ч. 1 цього Кодексу апеляційну скаргу позивачки слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати, провадження закрити на підставі ст. 255 ч. 1 п. 2 ЦПК України за відсутністю предмета спору.

Керуючись ст. 255 ч. 1 п. 2, ст. 367 ч.ч. 1, 4, ст. 374 ч. 1 п. 4, ст. 377 ч. 1, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково,

рішення Мукачівського міськрайонного суду від 15 лютого 2023 року скасувати,

провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, закрити за відсутністю предмета спору.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 16 серпня 2023 року.

Судді