Рішення

від 28.02.2023 по справі 120/9639/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 лютого 2023 р. Справа № 120/9639/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ТОВ «Вінницький автобусний парк №1» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа ТОВ «Вінницький автобусний парк №1» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов.

Позивач просить суд:

-Визнати протиправними та скасувати постанови від 11.10.2022 №337554 та від 23.08.2022 №337318 Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Державної служби України з безпеки на транспорті притягнуто до відповідальності ТОВ «Вінницький автобусний парк №1» на загальну суму 17 000,00 грн. Позивач вважає постанову протиправною, оскільки транспортний засіб MERSEDES BENZ 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , а тому у спірних правовідносинах позивач не виступав перевізником у розумінні норм Закону України «Про автомобільний транспорт». Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки винесена на особу, яка не порушувала законодавства про автомобільний транспорт та не виступала перевізником.

Ухвалою суду від 23.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13.12.2022 відповідач надав відзиву на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує тим, що при рейдовій перевірці уповноважені особи відповідача не зобов`язані встановлювати відповідність працевлаштування водія, оскільки нормами чинного законодавства такі повноваження покладені на центральні органи виконавчої влади, що реалізовують державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення та їхні територіальні органи. Вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд, дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, встановив наступне.

23.09.2022 уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті Порядку 1567, шляхом проведення рейдової перевірки на А/Д М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине перевірено транспортний засіб Mersedes-Benz реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За результатами перевірки складено акт від 23.09.2022 №335408, у якому зазначено про те, що відповідальними особами Укртрансбезпеки зафіксовано порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутність тимчасового реєстраційного талону.

11.10.2022 відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №337554 за порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та вирішено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Вважаючи протиправною постанову від 11.10.2022 за №337554 про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно п. 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-III), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. (п. 15 Порядку № 1567).

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.

Відповідно до абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи:

- перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 39 Закону від 05.04.2001 № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

- для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III - автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Абз. 2 та 3 ч. 2 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Як встановлено судовим розглядом та підтверджується матеріалами справи, оскаржувана постанова прийнята органом державного контролю за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Водночас, підставою прийняття оскаржуваної постанови є матеріали здійснених посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області заходів державного контролю щодо транспортного засобу Mercedes benz д.н.з. НОМЕР_1 .

Щодо відсутності Тимчасового реєстраційного талону на ТЗ на вищезазначений транспортний засіб, водій в акті перевірки заперечень не навів.

Разом з тим, виходячи із аналізу приписів статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність передбачена цією нормою за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовується до автомобільних перевізників.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

В позові позивач стверджує, що транспортний засіб Mercedes benz д.н.з. НОМЕР_1 належать іншій особі ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобі серії НОМЕР_2 .

Також, суду надано Довідку №74 від 13.10.2022, підписану директора ТОВ "Вінницький районний автобусний парк №1" Діхтяруком О.М. та засвідчену печаткою товариства, в якій повідомлено, що ОСОБА_2 не працює водієм у ТОВ "Вінницький районний автобусний парк №1".

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначила, що визначення автомобільного перевізника, який використовував транспортний засіб Mercedes benz д.н.з. НОМЕР_1 відбулось на підставі наданого водієм паспорта б/н автобусного маршруту регулярних перевезень приміського маршруту загального користування, який працює у звичайному режимі за маршрутом «Вінниця АС «Грош» - «Липовець АС, рейси №491-п-502п, 0239/0240», що розроблений у лютому 2018 року та погоджений начальником УПП у Вінницькій області ДПП та директором ТОВ "Вінницький районний автобусний парк №1".

Втім, суд відповідні посилання сторони відповідача оцінює критично, адже в статті першій Закону від 05.04.2001 № 2344-III наведено визначення поняття паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо.

З аналізу наведеного в законі від 05.04.2001 № 2344-III поняття "Паспорт маршруту" слідує, що вказаний документ не є належним підтвердженням належності транспортного засобу певному перевізнику, а фактично є дозвільним документом для здійснення пасажирських перевезень певним маршрутом у визначений проміжок часу.

Так, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач є автомобільним перевізником в розумінні Закону від 05.04.2001 № 2344-III, суд дійшов висновку, що посадові особи відповідача діяли без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення, а наведені в акті перевірки висновки щодо належності транспортного засобу Mercedes benz д.н.з. НОМЕР_1 ТОВ "Вінницький районний автобусний парк №1" базувались на припущеннях посадових осіб відповідача.

Викладене жодним чином не спростоване відповідачем.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивач не був належним суб`єктом відповідальності, в розумінні ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що в межах спірної ситуації позивач не є автомобільним перевізником, а отже не може бути суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Тому, відповідач не мав правових підстав для застосування до нього адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III.

Відтак оскаржувана постанова від 11.10.2022 за №337554 про застосування адміністративно-господарського штрафу визнається судом протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши основні доводи сторін, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ "Вінницький районний автобусний парк №1" за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті суму судового збору в розмірі 2481,00 грн, сплаченого згідно до платіжного доручення від 02.11.2022 за № 135.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 11.10.2022 за №337554 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Стягнути на користь ТОВ "Вінницький районний автобусний парк №1" судовий збір в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький районний автобусний парк" (вул. Базарна, 15, смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252; код ЄДРПОУ 35777991);

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 39816845).

СуддяВіятик Наталія Володимирівна