Ухвала

від 28.02.2023 по справі 320/1079/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

28 лютого 2023 року м. Київ № 320/1079/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області , Броварської міської ради Київської області , голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області , Броварської міської ради Київської області , голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, третя особа: ОСОБА_2 , в якому з урахуванням заяви про доповнення та збільшення позовних вимог просить (орфографія та пунктуація автора збережена):

- визнати неправомірними дії міського голови м. Бровари Броварської міської ради, Київської обл. Сапожко Ігор Васильович щодо незабезпечення позивачем набуття в власність земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 , якому міським головою 25.05.2017 в пільговому порядку було надано позивачу графічний матеріал з позначеною земельною ділянкою за адресом АДРЕСА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, як особі прирівняною до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ ІІІ групи, та особі відселеної із зони зараження від ЧАЕС ІІІ категорії але через півроку міська рада (або мер) надали цей графічний матеріал з позначеною земельною ділянкою за адресом АДРЕСА_1 , ще одній особі пільгової категорії, дружина якого працює головним спеціалістом Броварської міськой ради, що привело до порушення черговості отримання земельних ділянок пільговими категоріями громадян та розпалювання ворожнечі між громадянами та відповідно міський голова мав передати це, що підтверджено рішенням Конституційного Суду України 27 лютого 2020 року, справа №1-247/2018 (3393/18);

- визнати неправомірними дії міського голови м. Бровари Броварської міської ради, Київської області Сапожко Ігор Васильович щодо невиконання зобов`язань взятих на себе зверненням до Броварського міськрайонного суду 03.05.2018, в адміністративній справі №361/4236/17 за позовом позивача до Броварської міської ради з клопотанням про перенесення судового засідання на два місяці. «з метою затвердження позивачу проекту землеустрою, для набуття в власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 » позивачем, в той час як щодо даної земельної ділянки в Броварській міській раді вже 23.04.2018, була зареєстрована заява ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою для набуття даної земельної ділянки в власність - визнати неправомірним дії міської ради за умисне введення позивача в оману наданням недостовірної інформації, за невиконанням взятих на себе зобов`язань про затвердження проекту землеустрою позивачу протягом двох місяців та неодноразовим наданням позивачу недостовірної інформації, що з заявами про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 жодна особа не зверталася, жодній особі не надавали дозволу на виготовлення проекту землеустрою, та невиконання взятих на себе зобов`язань щодо забезпечення позивача земельною ділянкою відповідно пільг передбачених законодавством та в передбачений термін, з врахуванням Рішення Конституційного Суду України 27 лютого 2020 року, Справа №1-247/2018(3393/18);

- визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області, щодо порушення терміну реєстрації земельної ділянки, згідно заяви від імені позивача від 14.05.2018, порушення процедури реєстрації земельної ділянки згідно заяви отриманої від імені позивача 14.05.2018, в Державному земельному кадастру, стосовно земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, щодо використання інформації здобутої за заявою позивача від 25.05.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 в інтересах іншої особи для надання іншій особі дозволу на виготовлення проекту землеустрою, та за порушення Закону України «Про захист персональних даних» при використанні особистої інформації позивача всупереч його прав та інтересів;

- визнати протиправними рішення сесії Броварської міської ради Київської області, від 21.12.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 іншій особі, з додання до заяви цієї особи інформацію отриману за запитом позивача до органу Держгеокадасту та Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області щодо стану земельної ділянки;

- скасувати рішення Броварської міської ради Київської області від 21.12.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 іншій особі. ( Можливо дане надання дозволу відбулося через неповну адресу земельной ділянки);

- визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області, за реєстрацію земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 , в Державному земельному кадастру, за іншою особою, враховуючи що з запитом про стан даної земельної ділянки, щодо заяви даної особи, міська рада не зверталась;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області, скасувати реєстрацію земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 , в Державному земельному кадастру, за іншою особою;

- визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області, за відмову в реєстрації земельної ділянки, згідно заяви від імені позивача від 14.05.2018, в Державному земельному кадастру, стосовно земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 , яка не перебувала в приватий власності, та з врахуванням надання двох дозволів на виготовлення проекту землеустрою щодо цієї земельної ділянки, з врахуванням двох погоджень проекту землеустрою Управлінням містобудування та архітектури, Броварської міської ради Київської області, з врахуванням двох погоджених проектів землеустрою, ГУ Держгеокадастру в Луганській області, який 11.05.2018 погодив проект землеустрою позивачу, незважаючи що дана ділянка вже була зареєстрована за іншою особою, відмовляти в реєстрації її в Державному земельному кадастру не було правових підстав. Скасувати відмову Головного управління Дердгеокадастру у Київській області, від 07.06.2018 в реєстрації земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 за позивачем;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області, зареєструвати земельну ділянку, згідно заяви від імені позивача від 14.05.2018, в Державному земельному кадастру, стосовно земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 ;

- визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області, за прийняття на реєстрацію земельної ділянки непогодженого проекту землеустрою від 02.05.2018, не встановлення в відмові в реєстрації земельної ділянки від 07.06.2018, що проект землеустрою є непогодженим, прийняття на реєстрацію проекту землеустрою та заяви від імені ОСОБА_1 без його підпису та без підпису уповноважених ним осіб, від не вповноважених осіб всупереч п. 4 ст. ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», та повернення проекту землеустрою разом з відмовою в реєстрації земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 до Броварської міської ради та КП «Бровари - землеустрій» які не є уповноваженими особами ОСОБА_1 та не мали права вчиняти від імені позивача будь які дії, в тому числі отримувати та передавати документи;

- визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області, щодо порушення за п. 4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» при отриманні 14.05.2018 заяви від імені позивача та неодноразове отримання від неповноважних осіб ЦНАП БМР і неодноразову передачу до неповноважних осіб ЦНАП БМР проектів землеустрою, виготовлених на замовлення ОСОБА_1 , за прийом заяви від 14.05.2018 від імені позивача (та без підпису позивача) та реєстрацію її 29.05.2018;

- визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області, щодо розгляду заяви позивача, від 05.12.2018, яка згідно ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» не належить до розгляду відповідачем 1, за надання необґрунтованої відповіді, за відмову провести перевірку викладених в заяві фактів, за відмову запросити позивача на розгляд його заяви та за відмову повідомити в відповіді спосіб оскарження наданої відповіді;

- визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області, щодо неналежного розгляду заяви позивача від 18.12.2018, щодо дій Відділу Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, за порушення Закону України «Про звернення громадян», за надання необґрунтованої відповіді, за відмову провести перевірку викладених в заяві фактів, за відмову запросити позивача на розгляд його заяви, за розгляд заяви та підпис відповіді неповноважною особою, та за відмову повідомити в відповіді спосіб оскарження наданої відповіді;

- визнати неправомірними дії Броварської міської ради, щодо неодноразового отримання від не вповноважених осіб КП «Бровари землеустрій», проектів землеустрою, щодо земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 , та неодноразової передачі проектів землеустрою, отриманих незаконним шляхом, як неповноважна особа до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, неодноразове отримання проектів землеустрою від головного управління Держгеонадастру, не маючи на це жодних повноважень та неодноразову передачу проектів землеустрою, отриманих незаконним шляхом, до не вповноважених осіб КП "Бровари землеустрій" щодо земельної ділянки за здресом АДРЕСА_1 , яка вже заресстрована в державному земельному кадастрі та їй присвоєно кадастровий номер 3210600000:01:057:0056;

- визнати неправомірними дії Броварської міської ради за надання позивачу неодноразово недостовірної інформаці, зокрема в відповіді від 05.06.2018, (п. 7 д.п.з.), повідомляється, що підставою відмови в погодженні проекту землеустрою ГУ Держгеокадастру у Івано-Франківській області від 01.05.2018, є лише невідповідність вказаної адреси а не інши ще п`ять недоліків, серед яких в п. 5 вказано, що дана земельна ділянка зареєстрована за іншою особою. Визнати неправомірним повідомлення Броварської міської ради в листі від 05.06.2018, (п. 7 д.п.з.), що відмова в погодженні проекту землеустрою ГУ Держгеокадастру у Івано - Франківській області відбулася 01.05.2018, в той час як висновок ГУ Держгеокадастру у Івано-Франківській області складений 02.05.2018. Визнати неправомірними дії Броварської міської ради за затримку листа від КП « Бровари землеустрій» від 16.05.2018 та додаткової угоди від 12.03.2018;

- враховуючи що на час звернення до Броварського міськрайонного суду 03.05.2018, в адміністративній справі №361/4236/17 за позовом позивача до Броварської міської ради з клопотанням про перенесення судового засідання на два місяці. «з метою затвердження позивачу проекту землеустрою, для набуття в власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 » позивачем, в той час як щодо даної земельної ділянки в Броварській міській раді вже 23.04.2018, була зареєстрована заява ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою для набуття даної земельної ділянки в власність - визнати неправомірним дії міської ради за умисне введення позивача в оману наданням недостовірної інформації, за невиконанням взятих на себе зобов`язань про затвердження проекту землеустрою позивачу протягом двох місяців;

- визнати неправомірним дії Броварської міської ради за порушення п. 4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» при передачі 14.05.2018 заяви від імені позивача для реєстрації земельної ділянки до Головного управління Дердгеокадастру у Київській області, за передачу на реєстрацію земельної ділянки непогодженого проекту землеустрою яким ГУ Держгеокадастру у Івано - Франківській області від 02.05.2018, було відмовлено в погодженні даного проекту землеустрою, за узурпацію прав позивача передбачених п. 4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» про передачу заяви на реєстрацію земельної ділянки особисто заявником або уповноваженою заявником особою;

- визнати неправомірним дії Броварської міської ради за надання недостовірної інформації в відповіді від 17.04.2018, про те, що КП «Бровари землеустрій» не порушило умов договору, про виготовлення проекту землеустрою позивачу щодо земельної ділянки за адресом АДРЕСА_1 , в той час як термін виготовлення проекту землеустрою закінчився 12.03.2018;

- визнати неправомірною відмову Броварської міської ради провести службове розслідування дій КП «Бровари землеустрій» при порушенні терміну виготовлення проекту землеустрою, та стосовно передачі до м/ради на погодження проектів землеустрою до органів Держгеокадастру без продовження терміну виготовлення проекту землеустрою, та відповідно всіх дій Броварської міської ради щодо передачі до відповідача 2 на погодження проектів землеустрою та заяви на реєстрацію земельної ділянки;

- зобов`язати Броварську міську раду, Головне управління Держгеокадастру у Київській області відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 6 000 000 гривен, (шість мільйонів гривен) та стягнути пропорційно з вищеперерахованих осіб кошти в сумі 6 000 000 гривен;

- зобов`язати Броварську міську раду, Головне управління Держгеокадастру у Київській області відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 6 000 000 гривен, (шість мільйонів гривен) та стягнути пропорційно з вищеперерахованих осіб кошти в сумі 6 000 000 гривен;

- зобов`язати Броварську міську раду, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, надати звіт про виконання судового рішення, згідно ст. 129-1. Коституції України; «Стаття 129 - 1. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 позовну заяву прийнято до провадження та залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду: - позовної заяви із зазначенням відомостей передбачених п.п. 3, 8, 11 ч.5 ст.160 КАС України (у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи та один для суду) із зазначенням обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування; - належним чином засідчених копій всіх документів для відповідачів.

Копія ухвали суду від 25.01.2023 направлена позивачеві поштою та отримана ним 08.02.2023, про що свідчить інформація, розміщена на офіційному веб-сайті АТ Укрпошта.

06.02.2023 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, у якому позивач просить, серед іншого, забезпечити розгляд справи неупередженим незалежним та безстороннім судом та відвід (самовідвід) судді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Перепелиці А.М. залишено без розгляду.

Також 06.02.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання "на усунення нововиявлених та сфальшованих недоліків позовної заяви ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2023, справа №320/1079/19".

Розглянувши подане ОСОБА_1 клопотання, суд звертає увагу на використання позивачем образливих та зневажливих висловлювань, зокрема, в абзацах 4, 6, 7 другої сторінки, абзаці 3, 4 четвертої сторінки, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, містять образливі висловлювання на адресу головуючого судді, звинувачення його у вчиненні злочину тощо.

Крім того, слова, спрямовані на образу головуючого судді у цій справі, позивач також використовує в клопотанні про відвід судді.

Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України, особи які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно користуватися належними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).

Згідно з пунктами першим та другим частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Серед іншого, в переліку процесуальних прав учасників справи, зокрема, є право на звернення до суду із заявами (пункт 3 частини 3 статті 44 КАС України).

Наразі за імперативними приписами частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (частина друга вказаної статті).

Суд зауважує, що сторони судового процесу повинні не припускати висловлень, що свідчать про неповагу до суду, та не використовувати образливих та зневажливих висловлювань на адресу суду та його посадових осіб як під час оформлення документів для подання до суду всіх інстанцій, так і у публічному житті, оскільки такі не підсилюють ефективність і переконливість інформації в документах офіційно-ділового стилю, а демонструють неповагу до суддів та судочинства.

Клопотання ОСОБА_1 "на усунення нововиявлених та сфальшованих недоліків позовної заяви ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2023, справа №320/1079/19", містить образливі та некоректні висловлювання на адресу головуючого судді, з використанням безтактовних та зневажливих словосполучень.

Обґрунтування вказаного клопотання з використанням некоректних та образливих висловлювань на адресу суду, зі звинуваченням судді у вчиненні злочину тощо, виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт а пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах Ржегак проти Чеської Республіки від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, Дюрінже та Грандж проти Франції від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, Guntis Apinis проти Латвії від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі №9901/34/19 (провадження № 11-82заі19) вказано, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС.

У постанові від 07.04.2021 у справі №9901/23/21 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі №9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань).

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.10.2021 у справі №9901/598/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 101029238).

Зокрема, у цій ухвалі Велика Палата Верховного Суду розцінила в якості зловживання процесуальними правами такі обставини:

"Позивач у заяві голослівно звинуватив суддю-доповідача у попередній протиправній змові з начальником управління забезпечення роботи Великої Палати Верховного Суду з метою відмови позивачеві у розгляді його заяв від 22 червня 2021 року, Велику Палату Верховного Суду та її апарат - у вчиненні прикрого і ганебного випадку підміни судового рішення (т. 8, а. с. 199), у відвертій брехні і перекручуванні норм КАСУ, у тому, що позиція в листі від 09.07.2021 абсурдна (т. 8, а. с. 200).

Позивач заявив, що суддя-доповідач є безпосереднім винуватцем … ганебного і прикрого випадку підміни тексту постанов, умисно вчинив дії, спрямовані на приховування … відомостей щодо підміни тексту постанови від 4 лютого 2021 року (т. 8, а. с. 200), та пригрозив цьому судді можливістю його дисциплінарного переслідування, а також відповідальністю держави у Європейському суді з прав людини (далі - ЄСПЛ) за порушення Великою Палатою ВС статті 6 Конвенції за епізодом підміни тексту постанови ВП ВС (т. 8, а. с. 200).

Крім того, позивач охарактеризував суддю-доповідача як такого, який разом із начальником управління забезпечення роботи Великої Палати, м`яко кажучи, поступили не дуже мудро, коли надіслали лист від 9 липня 2021 року (т. 8, а. с. 200). Позивач застеріг суддів від відмови у задоволенні його заяви, бо повторну відмову у наданні скороченої постанови, а також відмову ВП ВС у роз`ясненні цієї постанови я буду розцінювати як порушення статті 34 Конвенції і відповідно включу цей пункт у заяву до ЄСПЛ (т. 8, а. с. 201)".

Не вдаючись до подробиць використання позивачем у клопотанні від 06.02.2023 образливих та зневажливих висловлювань на адресу головуючого судді, слід зазначити, що вони за своїм змістом відповідають тим обставинам, які викладені у вищевказаній ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №9901/598/19 та розцінені в якості зловживань учасником процесу своїми процесуальними правами.

Суд зазначає, що неодноразове використання позивачем у своїх заявах принизливих, глумливих, образливих висловлювань щодо судді свідчить про те, що такі дії явно не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача, а тому суперечать завданню адміністративного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Суд зазначає, що явна зневага і зверхневе ставлення позивача до судової гілки влади в цілому і, зокрема, до головуючого судді у цій справі, використання образливих висловлювань на адресу судді, низький рівень правової культури у спілкуванні та підкреслений і неприхований нігілізм надає позивачу відчуття безкарності за свої вчинки та свідчить про ігнорування ним вимог закону, норм моралі, цінності права, зневажливе ставлення до правових принципів, на яких будується демократична і правова держава та які покладені в основу судоустрою України.

Суд розцінює такі дії позивача як зразковий приклад зловживання учасником процесу наданими йому процесуальними правами.

Згідно з частиною третьою статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

При цьому частиною четвертою цієї ж статті визначено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне вжити заходи для запобігання зловживанню позивачем процесуальними правами та застосувати відповідний наслідок у вигляді повернення позовної заяви. До того ж, вжиття таких заходів матиме виховну та превентивну функцію, служитиме запобіжником від вчинення позивачем аналогічних дій у майбутньому.

Крім того, незважаючи на те, що викладені обставини є достатньою підставою для повернення позовної заяви, суд також звертає увагу на те, що недоліки позовної заяви, про існування яких було вказано в ухвалі від 25.01.2023, позивачем у повному обсязі усунуті не були.

Так, залишаючи позовну заяву без руху, суд звернув увагу на те, що вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду: - позовної заяви із зазначенням відомостей передбачених п.п. 3, 8, 11 ч.5 ст.160 КАС України (у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи та один для суду) із зазначенням обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування; - належним чином засідчених копій всіх документів для відповідачів.

Суддя зазначає, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви в частині подання позовної заяви із зазначенням відомостей передбачених п.п. 3, 8 ч.5 ст.160 КАС України (у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи та один для суду) із зазначенням обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування; - належним чином засідчених копій всіх документів для відповідачів.

Так, заявляючи вимогу про відшкодування відповідачами матеріальних збитків у розмірі 6000000 грн та моральної шкоди в сумі 6000000 грн, позивач не навів обґрунтований розрахунок цих сум, про яку заявлено у позовних вимогах, що не відповідає пункту 3 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання позивача на судову практику розгляду спорів про присудження моральної шкоди в інших справах не може бути прийнята судом до уваги, оскільки обставини відшкодування моральної шкоди є індивідуальними та доводяться окремо у кожній справі.

Позивачем не були наведені жодні обставини та не надані жодні докази, які б свідчили про те, що рішення, дії та бездіяльність відповідачів, які оскаржуються у цій справі та мали місце у 2018 році, призвели до заподіяння йому душевних страждань, приниження честі та гідності тощо.

Крім того, посилання позивача у позовній заяві в якості доказів заподіяння йому моральної шкоди на обставини, які мали місце до спірних правовідносин, у жодному разі не звільняють його від обов`язку доведення розміру моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

Також суд звернув увагу на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір матеріальної шкоди в розмірі 6000000 грн взагалі не містить обґрунтування обставинами та доведення доказами. При цьому, у тексті позовної заяви позивач зазначає про оцінку ним загальних втрат від захворювань у 100000000 грн, що не співвідноситься із заявленим ним у прохальній частині позову розміром шкоди.

Суд зауважив, що надання позивачами обґрунтованого розрахунку заявленого до відшкодування розміру шкоди та підтвердження відповідними доказами має важливе практичне значення, оскільки є запобіжником зловживання позивачами наданими їм процесуальними правами з метою недопущення штучного створення умов для розгляду за правилами загального позовного провадження тих справ, які за своєю суттю та змістом (окрім вимоги про стягнення шкоди) є справами незначної складності та підлягають вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначив, що враховуючи, що предмет та обставини цієї справи (за виключенням вимоги про відшкодування шкоди) свідчать про можливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, надання позивачем обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування, є необхідним також для підтвердження того, що позивачем не допущено зловживань наданими йому процесуальними правами з метою штучного створення передумов для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов`язку.

Зокрема, такий висновок викладено (серед багатьох інших судових рішень):

- в ухвалі Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №140/10792/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 100679837);

- в ухвалі Верховного Суду від 18.10.2021 у справі №420/15949/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 100408670);

- в ухвалі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92972228), правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 96890769);

- в ухвалі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/352/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92787437);

- в ухвалі Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №9901/345/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92601959);

- в ухвалі Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №9901/189/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92482614);

- в ухвалі Верховного Суду від 26.10.2020 у справі №9901/313/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92457998).

У пунктах 28, 29 постанови від 03.03.2021 у справі №640/6853/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 95277958) Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування моральної шкоди свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема, пункту 3 частини п`ятої цієї статті), що є підставою для залишення позовної заяви без руху, а неусунення відповідного недоліку тягне за собою правовий наслідок у вигляді повернення позовної заяви позивачу.

Правовий висновок аналогічного змісту викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі №9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 96890769).

З урахуванням викладеного, суд повідомив, що з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

Однак, вказана вимога суду позивачем виконана не була.

Крім того, судом також було доведено до відома позивача, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, вказана вимога також не була виконана позивачем.

Таким чином, наведене свідчить, що вимоги ухвали суду від 25.01.2023 позивачем у повному обсязі виконані не були, будь-яких доказів усунення недоліків позовної заяви чи клопотання про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви позивачем до суду не було надано. Наведене, у свою чергу, також є підставою для повернення позовної заяви.

Так, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, з огляду на невиконання позивачем у повному обсязі вимог ухвали суду від 25.01.2023 та допущені ним зловживання процесуальними правами, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області , Броварської міської ради Київської області , голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Перепелиця А.М.