Рішення

від 02.11.2022 по справі 752/7171/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7171/22

Провадження № 2/752/6399/22

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 листопада 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Сітайла В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

в с т а н о в и в:

у червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 6 червня 2012 року. Зазначений будинок відповідно до наказу ПАТ ХК «Київміськбуд» № 87/0/8-11 від 27.09.2011 року був переданий в експлуатацію та обслуговування ТОВ «Новобудова».

У будинку, зокрема і квартирі відповідача протягом спірного періоду ТОВ «Новобудова» безперебійно надавались житлово-комунальні послуги.

Тариф за послугу з утримання будинків у будинку, в тому числі і квартири № 29 в період з 01.01.2020 по 01.10.2020 встановлений Розпорядженням КМДА № 937 від 01.06.2018 року складає 7,27 грн/міс. за 1 кв. м. загальної площі квартири. Враховуючи площу квартири, а саме 73,30 кв.м. загальна вартість послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за вказаний період становить 532 грн. 90 коп. в місяць. Відповідач за надані житлово-комунальні послуги не сплачував, тому станом на 1 червня 2022 року утворилася заборгованість в розмірі 2773,98 грн., з яких основний борг за період з 1 січня 2020 року по 1 жовтня 2020 року - 2275,20 грн.; 3% річних від простроченої суми за період з 1 жовтня 2020 року по 1 лютого 2022 року - 123,94 грн. та індекс інфляції за період з 1 жовтня 2020 року по 1 лютого 2022 року - 374,84 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача користь ТОВ «Новобудова» вищевказану заборгованість за житлово-комунальні послуги та судовий збір.

1 липня 2022 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 31-32).

Сторони в судове засідання не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач відзив на позов в установленому законом порядку не подав, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, а також суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ «НОВОБУДОВА» є юридичною особою, предметом діяльності якої відповідно до статуту є надання житлово-комунальних послуг співвласникам багатоквартирних будинків та іншим юридичним та фізичним особам, експлуатація та обслуговування житлового фонду, внутрішньобудинкових інженерних мереж, систем та обладнання об`єктів соціально - побутового призначення, в тому числі технічне обслуговування, реконструкція, капітальний і поточний ремонти та ін.

Житлові будинки 30-А , 30-Б , 30-В з підземним паркінгом, нежитловими приміщеннями, об`єктами соціального призначення ІТП та насосною станцією, внутрішньобудинковими інженерними мережами по АДРЕСА_1 відповідно до наказу АТ ХК «Київміськбуд» № 87/0/8-11 від 27 вересня 2011 року і Акту приймання - передачі житлового будинку по АДРЕСА_1 на баланс ТОВ «Новобудова» були передані на баланс ТОВ «Новобудова» (а.с. 11, 12-13).

Рішенням Київської міської ради № 944/1808 від 3 вересня 2015 року АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 6 червня 2012 року (а.с. 14, 15).

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник (споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов`язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Стаття 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

У ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг.

Так, 12 червня 2013 року між ТОВ «Новобудова» та відповідачем укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (а.с. 16-17, 18-21).

Відповідно до умов вказаних договорів виконавець зобов`язаний надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач - забезпечувати своєчасну оплату за надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

За приписом статті 162 Житлового кодексу Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно із пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З позову вбачається, що відповідач постійно користується житлово-комунальними послугами, але сплачує за них не в повному обсязі.

За приписами статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна…(стаття 360 ЦК України).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», стаття 7 якого визначає, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (частина 2 статті 12 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Відповідно до ст. ст. 156, 162 ЖК Української РСР власники квартир зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги. Власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Тарифи на послуги, які надавались позивачем, формуються у відповідності з Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що в період з 01.01.2020 р. по 01.06.2022 р. відповідач не своєчасно та не в повному обсязі вносив плату за спожиті житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 2275,20 грн. (а.с. 22).

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості та контррозрахунку не надав.

Оцінивши наданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначені суми і вважає за можливе покласти їх в основу рішення суду.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Положеннями статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», визначено, що у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об`єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Позивачем було пред`явлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, в зв`язку з неналежним виконанням ним своїх зобов`язань.

Вирішуючи зазначені вимоги позивача, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачами виконання зобов`язань по сплаті коштів за оплату житлово-комунальних послуг суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідачів на його користь за період з 01.10.2020 по 01.02.2020 втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі - 374,84 грн., а також 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі - 123,94 грн (а.с. 23, 24).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 2773,98 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2481 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 322, 526, 625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований по АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (місцезнаходження 03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 10, АТ КБ «Приватбанк», рахунок у форматі IBAN № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 32917247) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 2773 грн. 98 коп. та судовий збір у розмірі 2481 грн, що разом складає належну до стягнення суму 5254 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят чотири) гривні 98 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 7 листопада 2022 року

Суддя К.Г. Плахотнюк