Рішення

від 23.01.2023 по справі 757/58282/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/58282/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.,

при секретарі судового засідання - Луста В.І.,

за участю позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного сумісного майна та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом , у якому просила встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 в період з 2002 року, визнати майно, набуте у цей період на ім`я ОСОБА_4 спільною сумісною власністю та провести його поділ.

В обгрунтування позову зазначала, що з 2002 року вона проживала разом з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу, а в 2011 році зареєстрували шлюб. Спочатку вони проживали у м.Запоріжжя в орендованій квартирі, а потім переїхали з донькою у придбане житло по АДРЕСА_1 та були зареєстровані у ньому. У 2009 році вона з відповідачем придбали у спільну часткову власність квартиру у АДРЕСА_2 . Протягом усього часу проживання у цивільному шлюбі вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, виконували права та обов`язки подружжя, разом проводили вільний час, відпустки, їздили відпочивати, відвідували батьків, спільних друзів.

Ці обставини підтверджуються інтерв`ю в журналі «ВІПклуб» за грудень 2013-січень 2014 року, деклараціями ОСОБА_4 про його доходи, де він вказав її як дружину, фотографіями із спільних свят та відпочинку, квитанціями про оплату комунальних послуг машиномісць. Крім того, вона займалась вихованням та освітою сина ОСОБА_4 , оплачувала його навчання, виїжджала з ним на відпочинок до Єгипту.

У цей період вони спільно придбали наступне нерухоме майно:

- квартиру загальною площею: 297,40кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ,;

- квартиру загальною площею: 226,02кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ,

- гараж загальною площею 21,8кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , гараж НОМЕР_1 ;

- машиномісце НОМЕР_2 загальною площею: 16,00кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 ,

- машиномісце НОМЕР_3 загальною площею: 17,40кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 ,

- об`єкт незавершеного будівництва: Житловий будинок загальною площею: 407,30кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку загальною площею 0,32га кадастровий номер: 2310100000:04:043:0402, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою АДРЕСА_5 .

- грошові кошти на банківському рахунку відкритому на ім`я Відповідача в (код за ЄДР: 09807750): UAH 126 534,00грн. (сто двадцять шість тисяч, п`ятсот тридцять чотири гривні, 00 копійок);

- готівкові грошові кошти, що зберігалися у Відповідача: 41000,00USD ;

- готівкові грошові кошти, що зберігалися у Відповідача: 18000,00 EUR;

- готівкові грошові кошти, що зберігалися у Відповідача: 922 200,00грн.

- право вимоги на грошові кошти 498 000,00EU, позичені Відповідачем 3-м особам,

- право вимоги на грошові кошти 3 950 000,00USD, позичені Відповідачем 3-м особам,

- право вимоги на грошові кошти 232 200,00 гривень, позичені Відповідачем третій особі ТОВ «ПІК КАП ТРЕЙД» (код за ЄДР: 40484848).

Загальна вартість всього майна за курсом НБУ у грошовому виразі становить 163 771 116,00 грн.

В порядку поділу спільної сумісної власності ОСОБА_1 просила визнати за нею право особистої приватної власності на наступне майно:

- квартиру загальною площею 297,40 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ,

- машиномісце 131 загальною площею 16,00кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 ,

- квартиру загальною площею 226,02кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ,

- гараж загальною площею 21,8кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , гараж НОМЕР_1 ;

- об`єкт незавершеного будівництва: Житловий будинок загальною площею: 407,30кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку загальною площею 0,32га кадастровий номер: 2310100000:04:043:0402, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою АДРЕСА_5 .

Також ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь грошову компенсацію вартості частки у спільному майні 40 703 888,00 грн.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмета позову та доповнила перелік майна, яке підлягає поділу. Зокрема, до переліку включила транспортні засоби:

- автомобіль Lexus LХ 470, 2005 року випуску, середня вартість аналогічного ТЗ 760 500 грн. ;

- автомобіль НОМЕР_4 , 2005 року випуску, середня вартість аналогічного ТЗ 269 424 грн. ;

- автомобіль Lexus LS 460, 2007 року випуску, середня вартість аналогічного ТЗ 650650 грн. ;

- автомобіль Тоуоta Sequoia, 2008 року випуску, середня вартість аналогічного ТЗ 1 170325 грн. ;

- машиномісце НОМЕР_3 загальною площею 17,40 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 , середня вартість аналогічного паркомісця складає 1 423 221 грн.

Зазначала, що це майно було придбане за час проживання у фактичних шлюбних стосунках і відчужене ОСОБА_4 без її згоди, тому вона має право на компенсацію половини його загальної вартості - 2 137 060 грн.

Остаточно свої позовні вимоги ОСОБА_1 сформулювала наступним чином:

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу чоловіка та жінки громадянина України ОСОБА_4 та громадянки України ОСОБА_1 із 01 січня 2004 року по 29 жовтня 2011 року;

Визнати об`єктами спільної сумісної власності:

- квартиру загальною площею: 297,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- квартиру загальною площею: 226,02 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- гараж загальною площею 21,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , гараж НОМЕР_1 ;

- машиномісце НОМЕР_2 загальною площею: 16,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , гараж НОМЕР_2 ;

- машиномісце НОМЕР_3 загальною площею: 17,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , гараж НОМЕР_3 ;

- об`єкт незавершеного будівництва: Житловий будинок загальною площею: 407,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , та земельна ділянка загальною площею 0,32 га, із кадастровим номером: 2310100000:04:043:0402, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

- автомобіль Mercedez-Benz ML 250 СDI 4 matic, державний номерний знак НОМЕР_5 , кузов, шасі: НОМЕР_6 ;

- автомобіль Lexus LХ 470, 2005 року випуску;

- автомобіль Ноndа Оdyssеу ЕХ, 2005 року випуску;

- автомобіль Lexus LS 460, 2007 року випуску;

- автомобіль Тоуоta Sequoia, 2008 року випуску;

- грошові кошти на банківському рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_4 в АТ «УКРСИББАНК» (код за ЕДР: 09807750} в розмірі 126 534,00 грн;

- готівкові грошові кошти в сумі 41 000, 00 дол. США, що зберігалися у ОСОБА_4 ;

- готівкові грошові кошти в сумі 18 000,00 євро, що зберігалися у ОСОБА_4 ;

- готівкові грошові кошти в сумі 922 200,00 грн., що зберігалися у ОСОБА_4 ;

- право вимоги на грошові кошти в сумі 498 000,00 євро, позичені ОСОБА_4 3-м особам;

- право вимоги на грошові кошти в сумі 3 950 000,00 дол. США, позичені ОСОБА_4 3-м особам;

- право вимоги на грошові кошти в сумі 232 200, 00 грн., що позичені ОСОБА_4 ТОВ "ПІК КАП ТРЕЙД" (код за ЕДР: 40484848);

В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , визнати за ОСОБА_1 , право особистої приватної власності на:

- квартиру загальною площею: 297,40 кв.м., шо знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- автомобіль Mercedez-Benz ML 250 СDI 4 matic, державний номерний знак НОМЕР_5 , кузов, шасі: НОМЕР_6 ;

- машиномісце 131 загальною площею: 16,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , гараж НОМЕР_2 ;

- об`єкт незавершеного будівництва: Житловий будинок загальною площею: 407,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку загальною площею: 0,32 га кадастровий номер: 2310100000:04:043:0402 із призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 ;

В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , визнати за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на:

- квартиру загальною площею: 226,02 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- гараж загальною площею 21,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 ;

В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки у спільному сумісному майні у сумі 67 мільйонів 935 тисяч 007 гривні;

В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки відчуженого без згоди ОСОБА_1 спільного майна у сумі 2 мільйони 137 тисяч 060 гривень;

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму витрат на правничу допомогу та судовий збір.

ОСОБА_4 у відзиві на позов ОСОБА_1 її позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що обставини, викладені у позовній заяві не відповідають дійсності, є надуманими. Зазначав, що з ОСОБА_1 вони познайомились у 2003 році, в той час коли вона ще перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком. З того часу вони періодично підтримували інтимні стосунки, разом відпочивали, подорожували. Проживали вони у різних містах, він у місті Запоріжжя, де постійно працював, а вона у місті Київ. У м.Київ він виїжджав лише на парламентські сесії. Вони ніколи не були членами сім`ї один одного, спільного житла і спільного бюджету у спірний період у них не було. Реєстрацію ОСОБА_1 і її дочки за своєю адресою у м.Запоріжжі він здійснив на її прохання, хоча вона там ніколи не проживала і її речей у тій квартирі не було. І лише у зв`язку з реєстрацією зобов`язаний був їх вказувати у деклараціях, як і своїх батьків, які також проживали окремо. Все майно було придбане за його особисті кошти.

У липні 2022 року ОСОБА_4 подав до суду зустрічний позов, в якому просив провести поділ спільного майна подружжя, набутого ними в період шлюбу з 29.10.2011 року по 18.12.2018 року, зокрема:

- легковий автомобіль марки Mercedes-Benz, модель ML 250 CDI 4 MATIC, державний номер НОМЕР_5 , 2013 року випуску, придбаний 16.04.2013 року, зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 , вартість якого згідно експертної оцінки 887 500 грн.

- земельну ділянку, загальною площею 0,06 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0229, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , придбана за договором купівлі-продажу від 17.08.2016 року, зареєстрована на ім`я ОСОБА_4 , вартістю 196335,18 грн

- земельну ділянку, загальною площею 0,06 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0230, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , придбана за договором купівлі-продажу від 17.08.2016 року, зареєстрована на ім`я ОСОБА_4 , вартістю 196335,18грн.

Загальна вартість майна, набутого під час шлюбу, становить 1 280 170,36 грн., вартість ? частки - 640 085,18 грн.

В порядку поділу майна подружжя ОСОБА_4 просив:

- Визнати за ОСОБА_6 право приватної власності на легковий автомобіль марки Mercedes-Benz, модель ML 250 CDI 4 MATIC, державний номер НОМЕР_5 , 2013 року випуску, вартістю 887 500, 00 грн, оскільки він на неї зареєстрований і вона ним користується.

- Визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на дві земельні ділянки: загальною площею 0,06 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0229, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 ) вартістю 196 335,18 грн та загальною площею 0,06 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0230, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 (буд. 4) вартістю 196 335,18 грн, оскільки ці земельні ділянки об`єднані з двома іншими земельними ділянками, одну з яких він отримав у дар, а другу приватизував.

- Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 компенсацію різниці вартості часток майна у розмірі 247 414, 82 грн;

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 01.12.2021 року відкрито провадження у справі, призначене підготовче засідання на 22.02.2022 року.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 01.06.2022 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 20.07.2022 року прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та об`єднано в одне провадження разом з основним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 20.07.2022 року задоволено клопотання представника ОСОБА_7 про витребування доказів.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 20.07.2022 року задоволено клопотання представника ОСОБА_4 про забезпечення зустрічного позову.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 05.10. 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про призначення судової комплексної експертизи.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 05.10.2022 року закрите підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 30.11.2022 року.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 06.12.2022 року заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову повернута заявнику.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 21.12.2022 року відмовлено представнику ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів залишене без розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представники просили задовольнити її позов (з урахуванням змін) у повному обсязі з підстав, що викладені в ньому.

При цьому вона пояснила, проживала у м.Києві, працювала у медичному закладі і у 2002 році познайомилась з ОСОБА_4 . Спочатку вони зізвонювались, а потім почали зустрічатись. ОСОБА_4 запропонував жити однією сім`єю і запитав чи згодна вона займатись його сином. У них була домовленість, що він займатиметься бізнесом і кар`єрою, а вона його сином, а через 10 років він відкриє для неї клініку. Вона дала згоду і виконувала цей обов`язок. Спочатку вони жили в орендованій квартирі у АДРЕСА_22, але вона постійно їздила у м.Київ, а у 2006 році переїхали у АДРЕСА_11 в орендовану квартиру. Свою квартиру вона продала і вклала кошти у придбання квартири для дочки. Коли проживали у Запоріжжі її дочка з ними не проживала, а жила в Києві. Кошти у спільний бюджет вона не вкладала, а вкладала свої сили, бо син ОСОБА_4 був проблемним. Кошти їй також видавались. Іноді це було вигідно. При цьому їй не було відомо про доходи ОСОБА_4 , але фінансові питання відпочинку, поїздок, покупок вони вирішували разом. Він наймав водіїв, домогосподарок, які гладили йому костюми, готували іжу, оскільки зі своїм достатком міг собі це дозволити. Почуття у неї були, але її представник їй скавав про це не говорити. Крім виховання сина вона допомагала з ремонтом квартири, займалась його лікуванням та лікуванням його батьків.

У судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі з підстав, що викладені у відзиві на позов, а також просили задовольнити зустрічний позов.

ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що вони познайомились у 2003 році. У 2004 році клініка, де вона працювала збанкрутіла. До того ж вона повідомила, що її обікрали і вона залишилась без грошей. Протягом спірного періоду між ними існували близькі (інтимні)) стосунки, вони дійсно багато подорожували разом, відпочивали, вона подобалась йому як жінка, але в іншому кожен із них жив своїм життям. Планів на спільне життя у нього не було, вони багато разів сварились і розривали стосунки. Іноді він запрошував її м.Запоріжжя на 1-2 дні, а іноді вони зустрічались у м.Києві коли він туди приїжджав. Вперше у його запорізькій квартирі вона була восени 2005 року, а вже під час приїзду у 2006 році повідомила, що продала свою квартиру в Києві і залишилась без реєстрації та просила зареєструвати її з дочкою, на що він дав згоду. Лише з матеріалів справи йому стало відомо, що свою квартиру вона ще у 2002 році подарувала своїй матері. Ніяких домовленостей про виховання сина він з нею не укладав. Своїм сином він займався сам, а також його рідна мати, яка до цього часу піклується про нього.У 2006 році коли син поступив у Київську гімназію він змушений був орендувати для нього квартиру, в якій завжди була домогосподарка і піклувалась про нього. Ремонтом квартири займались професійні дизайнери і будівельники, роботу яких він сам оплачував, а не ОСОБА_1 . Весь період до 2011року вона була для нього не більше ніж коханка і їх відносини будувались лише на сексуальних стосунках.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом установлено, що 29.10.2011 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, який рішенням Печерського районного суду м.Києва від 18.12.2018 року розірваний. Дітей від шлюбу немає.

Кожна із сторін мають дітей від попередніх шлюбів: ОСОБА_4 має сина ОСОБА_9 , 1990 року народження, а ОСОБА_1 має дочку ОСОБА_10 1988 року народження.

Сторони познайомились у 2003 році та почали періодично зустрічатись, разом проводити вільний час, подорожували. ОСОБА_4 постійно зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 постійно проживала у м.Києві та була зареєстрована по АДРЕСА_12 .

Згідно договору дарування від 18.01.2002 року ОСОБА_1 подарувала належну ій квартиру АДРЕСА_13 своїй матері ОСОБА_12 , а у 2008 році від імені матері відчужила її третій особі.

Після зняття з реєстрації за даною адресою на її прохання 18.05.2006 року вона разом з дочкою була зареєстрована у м.Запоріжжі за адресою місця проживання ОСОБА_4 .

08.04.2004 року ОСОБА_1 уклала договір із ДЗАТ «Охорона -Комплекс» з централізованої охорони квартири АДРЕСА_13 , а у 2007 році уклала угоду про заміну сторони у цьому договорі, у якому місцем свого проживання зазначила цю квартиру.

Згідно Договору купівлі-продажу від 03.05.2010 року ОСОБА_1 придбала у власність ? частку квартири АДРЕСА_14 , яка належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_9 виданого 07.05.2009 року.

Згідно п.8 договору Покупець засвідчив, що на момент укладення та підписання цього Договору покупець у зареєстрованому шлюбі не перебуває та ні з ким не проживає однією сім`єю без укладення шлюбу.

Щодо майна, яке ОСОБА_1 просить визнати спільною сумісною власністю, судом встановлено наступне.

Згідно з Договором №6 про пайову участь у будівництві жилого будинку (будівельний АДРЕСА_15 від 03.02.2003 року, укладеного з ТОВ «Константа», ОСОБА_4 проінвестував будівництво п`ятикімнатної квартири АДРЕСА_16 . Пайові внески на загальну суму 404493, 85 грн. ним були сплачені особисто, про що свідчать квитанції на оплату , акти звірки взаєморозрахунків.

На підставі рішення Запорізької міської ради №408/37 від 28.10.2004 року йому було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.04.2005 року, а саме, квартиру АДРЕСА_17 , загальною площею 234,12 кв.м., житловою 136,9 кв.м. Після проведеного переобміру вказаної квартири 16.01.2015 року було видане нове свідоцтво про право власності, згідно з яким площа квартири становить 226.02 кв.м.

На підставі Договору про пайову участь від 03.02.2003 року, укладеного з ТОВ «Константа» ОСОБА_4 проінвестував будівництво капітального вбудованого гаража № НОМЕР_10 загальною площею 24 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно довідки Пайовий внесок за договором в розмірі 26650 грн. сплачений до 06.02.2003 року.

На підставі рішення Запорізької міської ради №408/37 від 28.10.2004 року та після переобмірів 11.04.2005 року ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на гараж № НОМЕР_1 площею 21.8 кв.м., що знаходиться у приміщенні АДРЕСА_3 .

Згідно розписки від 29.09.2003 року ОСОБА_13 взяла в борг у ОСОБА_4 3945 847 доларів США та 498 000 євро.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 належить земельна ділянка загальною площею 0,32га кадастровий номер: 2310100000:04:043:0402, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 .

Згідно звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки від 12.07.2022 року ринкова вартість зазначеної земельної ділянки площею 0,32 га становить 1 047 121 грн. Відповідно вартість 0,01 га - 32 723 грн.

Кожна земельна ділянка набувалась у власність у різний час і з різних правових підстав: Земельна ділянка по АДРЕСА_18 площею 0,10 га була приватизована ОСОБА_4 на підставі рішення Запорізької міської ради №16/47 від 24.11.2004 року, отже є його особистою власністю; Земельна ділянка по АДРЕСА_9 площею 0,10 га набута ОСОБА_4 у власність на підставі договору дарування від 10.08.2016 року, отже є його особистою власністю; Земельна ділянка по АДРЕСА_7 площею 0,06 га набута ОСОБА_4 у власність на підставі договору купівлі-продажу від 17.08.2016 року є спільним майном подружжя (сторін у справі); Земельна ділянка по АДРЕСА_8 площею 0,06 га набута ОСОБА_4 у власність на підставі договору купівлі-продажу від 17.08.2016 року є спільним майном подружжя (сторін у справі).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.10.2020 року за ОСОБА_4 на праві власності зареєстровано об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, недобудований житловий будинок літА, без зазначення його площі і повної адреси. Адреса: АДРЕСА_5 . Підставою для реєстрації вказано розпорядження №789р від 14.04.2006 року голови Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради.

Розпорядженням №789 від 14.04.2006 року ОСОБА_4 надано дозвіл на оформлення документів на будівництво нового житлового будинку замість старого (який на праві приватної власності повністю належить ОСОБА_4 ) по АДРЕСА_18 на земельній ділянці площею 0,10 га.

Згідно з Договором купівлі-продажу від 20.12.2007 року ОСОБА_4 продав, а ТОВ «Донфармхолдинг» придбало нежитлове приміщення 4 цокольного поверху літ А-5 що розташоване за адресою АДРЕСА_19 . Продаж вчинено за 35 365681 грн.

Згідно з Договором від 20.06.2008 року заміни сторони і передачі прав і обов`язків за інвестиційним договором №114-12-3в від 01.12.2005 року, укладеного між ТОВ Фірма «Т.М.М.» та ОСОБА_14 , останній передав ОСОБА_4 права і обов`язки за вказаним інвестиційним договором, а ОСОБА_4 сплатив 3 220 810 грн. ТОВ дало згоду на заміну інвестора.

Згідно з Договором від 20.06.2008 року заміни сторони і передачі прав і обов`язків за інвестиційним договром №115-12-3в від 01.12.2005 року, укладеного між ТОВ Фірма «Т.М.М.» та ОСОБА_14 , останній передав ОСОБА_4 права і обов`язки за вказаним інвестиційним договором, а ОСОБА_4 сплатив 3 643 527 грн. ТОВ дало згоду на заміну інвестора.

07.05.2009 року на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 21.04.2009 року №616-С/КІ ОСОБА_4 видано Свідоцтво про право приватної власності на квартиру АДРЕСА_14 , загальною площею 297,40 кв.м.

Згідно з Договором купівлі-продажу від 03.05.2010 року ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 придбала ? частину квартири АДРЕСА_14 .

У п.7 Договору вказано, що на момент відчуження Продавець у зареєстрованому шлюі не перебуває, вищевказана квартира є його особистою приватною власністю.

У п.8 Договору Покупець засвідчила, що на момент укладання та підписання цього Договору вона у зареєстрованому шлюбі не перебуває та ні з ким не проживає однією сім`єю без укладення шлюбу, гроші, які витрачаються є її особистою приватною власністю.

У п. 9 Договору сторони у присутності нотаріуса підтвердили, що відсутні обставини, які примусили їх укласти цей договір, укладання договору відповідає їх інтересам, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на ? частку квартири АДРЕСА_14 . Підстава для державної реєстрації: свідоцтво про право власності, видане 07.05.2009 року Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради.

Відповідно до Договору купівлі-продажу машиномісця від 11.06.2009 ТОВ Фірма «Т.М.М.» продало а ОСОБА_4 придбав у власність машиномісце 132 загальною площею: 17,40кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4

Відповідно до Договору купівлі-продажу машиномісця від 11.06.2009 ТОВ Фірма «Т.М.М.» продало, а ОСОБА_4 придбав у власність машиномісце 131 загальною площею: 16,00кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4

За умовами п.5 зазначених договорів ОСОБА_4 у шлюбі не перебуває, грошові кошти не є спільною сумісною власністю та є його особистою приватною власністю.

Згідно з договором купівлі-продажу від 02.09.2019 року ОСОБА_4 продав ОСОБА_15 машиномісце 132 площею 17,4 кв.м., яке знаходиться в паркінгу АДРЕСА_4 .

Згідно інформації наданої Регіональним Сервісним Центром ГСЦ МВС в м.Києві на ім`я ОСОБА_4 були зареєстровані наступні транспортні засоби: 1) Lexus LX, 2005 року випуску. Дата реєстрації - 01.12.2005 року. Знятий з обліку для реалізації 29.05.2008 року. 2) Honda Odissey EX, 2005 року випуску. Дата реєстрації 09.12.2006 року. Знятий з обліку для реалізації 24.03.2009 року. 3) Lexus LX, 2007 року випуску. Дата реєстрації 20.02.2007 року. Знятий з реєстрації за довідкою-рахунком 25.11.2015 року. 4) Toyota Sequoia, 2008 року випуску . Дата реєстрації 22.05.2009 року. Дата зняття з реєстрації 2020рік.

Згідно Декларації про доходи, зобов`язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця ОСОБА_4 за 2005 рік (заповненої 19.05.2006 року) та за наступні роки у розділі 5 членами сім`ї вказано 5 осіб: ОСОБА_16 - батько, ОСОБА_17 - мати, ОСОБА_18 - син, ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_19 - донька дружини.

Згідно повідомлення Пенсійного фонду України від 16.08.2022 року останні дані про застраховану особу ОСОБА_1 відображаються лише за серпень 2003 року.

Згідно Відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податків станом на 04.08.2022 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) доходи за основним місцем роботи від ПП «Соціально-оздоровчий комплекс «Гарант» останній раз отримувала у 2003 році. У 2005 році вона отримала одноразову страхову виплату від СК «Універсальна» у розмірі 1017 грн. У 2007 році отримала у спрадщину 1700 грн.

ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено велику кількість фотознімків, на яких зображені спільні з ОСОБА_4 святкування, спільні подорожі, спільний відпочинок.

ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог до позову приєднано статтю ОСОБА_21 , опубліковану в журналі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за ІНФОРМАЦІЯ_2, про життя і діяльність ОСОБА_4 із зображеннями спільних з ОСОБА_1 фотокарток.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц вказано, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц зробила висновок, що « вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Отже, майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові.»

Суд, оцінюючи докази, надані сторонами, у взаємозв`язку з їх особистими поясненнями, зокрема щодо реєстрації ОСОБА_1 та її дочки разом із ОСОБА_4 за однією адресою в АДРЕСА_1 , а також зазначення їх у якості членів сім`ї у Деклараціях про доходи та Особовій картці народного депутата України, приходить до висновку, що без доведення факту її постійного проживання у даній квартирі, участі у її утриманні та веденні домашнього господарства, знаходження там її особистих речей, наявності спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонті, ці докази не є беззаперечними та достатніми доказами того, що сторони у справі проживали однією сім`єю на час набуття останнім у власність спірного майна. При цьому суд приймає до уваги твердження ОСОБА_4 про те, що будучи публічною особою, він, як державний службовець, зобов`язаний був відображати у Декларації про доходи всіх осіб, які зареєстровані разом з ним за однією адресою.

Крім того, суд у даному випадку враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постановах КЦС у справах № 221/4624/20, № 369/16486/18, 707/2882/19, 383/49/19 про те, що факт реєстрації жінки та чоловіка за однією адресою і навіть факт їх спільного проживання сам по собі без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету не може свідчити про те, що між сторонами склались і мали місце усталені відносини притаманні подружжю і не є підставою для застосування до спірних правовідносин ст.74 СК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона з 2002 року по 2006 рік постійно проживала з ОСОБА_4 у м.Запоріжжі нічим не підтверджені. Ці твердження також не узгоджуються з її ж поясненнями про те, що її дочка, яка в той час була неповнолітньою, з ними не проживала, а знаходилась у м Києві, куди вона часто іздила. До того ж ці твердження спростовуються показаннями свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які показали, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 до шлюбу не проживала, а лише іноді приіжджала до нього у м.Запоріжжя, що її особистих речей у його квартирі ніколи не було.

З цих же підстав суд не визнає належним доказом факту проживання однією сім`єю лист-інформацію ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС від 09.09.2022 року про те, що ОСОБА_1 та її дочка з 12.02.2007 року були прикріплені на медичне обслуговування як дружина та член родини, оскільки докази про те, що саме ОСОБА_4 звертався з заявою про їх прикріплення суду не надані. Копії документів, які б посвідчували підстави такого прикріплення в установі також відсутні.

Оцінюючи надані позивачкою фотографії, на яких зображені події спільного відпочинку, проведення дозвілля, присутність на святах, суд вважає, що без доведення належними доказами факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, ці докази не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. При цьому суду не були надані фото, на яких би відображались події спільного побуту, придбання майна, ремонту, про що зазначала ОСОБА_1 у своїх поясненнях.

Таку ж правову позицію з приводу оцінки фотографій неодноразово висловлював і КЦС ВС у постановах Верховного Суду, у справі № 640/21524/18, у справі №750/11346/19, у справі 127/1316/20 , у справі № 522/25049/16-ц, у справі 712/14547/16-ц, у справі 490/10757/16-ц та багатьох інших.

Крім того, КЦС ВС у постановах у справі №738/1452/17, у справі № 490/4949/17 виснував, що сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

Інформацію у статті ОСОБА_21 , опублікованої в журналі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за ІНФОРМАЦІЯ_2, суд відповідно до ст.ст.77, 80 ЦПК України не може визнати належними та достатніми доказами проживання однією сім`єю сторін у справі у спірний період, оскільки як вбачається з даної публікації її текст підготувала сама автор з використанням фотокарток, цитат співрозмовників та містить художній окрас для кращого сприйняття читачами. До того ж ця стаття підготовлена і опублікована в той час коли сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі. В судовому засіданні кожна із сторін її зміст тлумачила по-своєму.

Надані позивачкою квитанції про оплату паркомісць за 2014 рік не відносяться до спірного періоду, до того ж така оплата здійснена самим ОСОБА_4 .

Заява ОСОБА_4 від 27.12.2007 року про надання згоди на тимчасовий виїзд його сина ОСОБА_9 до Єгипту у супроводі ОСОБА_1 узгоджується з його поясненнями про те, що він оплатив відпочинок їй і її дочці та попросив, щоб вони взяли і його сина, оскільки сам не зміг поїхати.

Дві квитанції за 2007 рік про оплату позивачкою за навчання ОСОБА_26 не свідчать про утримання нею сина відповідача, оскільки така оплата була лише у 2007 році і як зазначав ОСОБА_4 ці кошти він особисто передавав ОСОБА_1 , з якою перебував у близьких стосунках, до того ж він увесь спірний період постійно працював та забезпечував потреби свого сина самостійно, що узгоджується з іншими доказами, зокрема, показаннями свідків.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що саме вона у спірний період з 2004 по 2011 рік займалась вихованням і освітою сина відповідача не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Та обставина, що матір`ю ОСОБА_4 - ОСОБА_27 на ім`я ОСОБА_1 30.09.2009 року була видана довіреність на здійснення дій, які остання передовірила іншим особам, щодо технічного обслуговування її автомобіля не вказує на те, що вони були пов`язані саме сімейними відносинами.

Також слід зазначити, що ОСОБА_1 03.05.2010 року, придбаваючи у власність ? частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , у п.8 договору засвідчила, що на момент укладення та підписання цього Договору покупець у зареєстрованому шлюбі не перебуває та ні з ким не проживає однією сім`єю без укладення шлюбу.

Судом за клопотанням представника ОСОБА_4 були допитані свідки ОСОБА_23 , та ОСОБА_22 .

Свідок ОСОБА_23 показала, що вона є лікарем у м.Запоріжжя, знає ОСОБА_4 , оскільки лікувала його і його батьків, у зв`язку з чим досить часто, можливо раз на місяць, бувала у нього в квартирі, але ОСОБА_1 там ніколи не бачила. Батьки в квартирі мали свою кімнату, а її речей ніде не було. Навіть коли він сильно хворів бронхітом її не було поруч. З ОСОБА_1 він її познайомив на якомусь заході у 2008 році коли вона приїхала з Києва. До цього вона декілька разів бачила її мельком у Запоріжжі на міських святкуваннях.

Свідок ОСОБА_22 показав, що він працював водієм ОСОБА_4 з 1998 по 2020 рік. З ОСОБА_1 його познайомив ОСОБА_4 у 2003 році. Разом вони не проживали. Вона 3-4 рази на рік приїжджала до нього у м.Запоріжжя. Навіть в період шлюбу можливо 2-3 рази. Вона приїжджала з валізою, з валізою і від`їжджала. В той час коли приїжджала він возив її на шопінги, гроші давав ОСОБА_28 . Ключів від квартири у неї не було. Вперше він робив дублікат для неї вже коли вони перебували в шлюбі. Після укладення шлюбу ОСОБА_4 продовжував проживати у м.Запоріжжя. Домашнім господарством завжди займався він і домогосподарка ОСОБА_30 . Кошти виділяв ОСОБА_28 і перед ним вони звітували. Одного разу він запитав у ОСОБА_4 про те, які у них стосунки з ОСОБА_31 і він відповів: нічого серйозного, після чого він більше таких питань не задавав.

Щодо інших доводів та аргументів учасників справи суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази у їх взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що позивачка не довела сукупність всіх ознак, притаманних подружжю, зокрема, факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків протягом спірного періоду, а саме з 01.01.2004 року по 29.10.2011 року.

За відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, відсутні і підстави, передбачені 74 СК України, вважати спірне майно, набуте ОСОБА_4 у період після 01 січня 2004 року до 29 жовтня 2011 року таким, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності, як чоловікові та жінці, що проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

При ухваленні рішення суд врахував правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах КЦС Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року в справі №127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі №343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі№522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі №354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі №490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі №588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі №279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі №748/897/18, від 11 грудня 2019 року в справі №712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі №490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі №761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року в справі №490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року №757/8786/15-ц, від 19 грудня 2022 року у справі №149/2697/21, від 12 жовтня 2022 року у справі №221/4624/20 та інших.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За змістом ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, зокрема, на підставі дарування.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За змістом ч. 1-2, 4 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.10.2011 року по 18.12.2018 року.

Під час шлюбу було набуте наступне майно.

- легковий автомобіль марки Mercedes-Benz, модель ML 250 CDI 4 MATIC, державний номер НОМЕР_5 , 2013 року випуску, придбаний 16.04.2013 року, зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 . Вартість автомобіля згідно Висновку експертної оцінки станом на 09.07.2022 року становить 887 500 грн.

- земельна ділянка, загальною площею 0,06 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0229, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , придбана за договором купівлі-продажу від 17.08.2016 року та зареєстрована на ім`я ОСОБА_4 . Вартість земельної ділянки розміром 0,06 га виходячи зі звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки від 12.07.2022 року становить 196 335,18 грн.

- земельна ділянка, загальною площею 0,06 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0230, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , придбана за договором купівлі-продажу від 17.08.2016 року та зареєстрована на ім`я ОСОБА_4 . Вартість даної земельної ділянки згідно звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки від 12.07.2022 року становить 196 335,18 грн

Надаючи оцінку вказаному звіту, суд приходить до висновку, що він є належним доказом і не викликає сумнівів.

Роздруківки з інтернет ресурсів, надані суду ОСОБА_1 , на підставі яких вартість автомобіля визначена внаслідок аналізу оголошень на ринку аналогічного майна не можуть вважатись належними доказами і не спростовують звіт експертної грошової оцінки. Інші докази щодо вартості вищезазначеного майна суду не надані.

В судовому засіданні також було встановлено і не оспорювалося сторонами у справі, що спільним майном подружжя також є грошові кошти на трьох банківських рахунках відкритих на ім`я ОСОБА_4 в АТ «Укрсиббанк» на загальну суму 126 534,00 грн. і які знаходились на них на момент розірвання шлюбу (станом на 31.12.2018 року)., про що свідчить відповідь АТ «Укрсиббанк» від 31.08.2022 року № 29-4-1-07/4492-БТ на запит суду.

Отже за період шлюбу сторонами було набуто майно, загальна вартість якого становить 1 406 704,36 грн., при цьому ? частка кожного з подружжя в грошовому виразі становить 703 352,18 грн.

Відповідно до частин першої-третьої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України).

Відповідно до заявлених ОСОБА_4 вимог, він просив в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ним право приватної власності на дві земельні ділянки, а за ОСОБА_1 право власності на автомобіль та стягнути з неї на його користь грошову компенсацію, яка становить різницю вартості 1/2 частини спільного майна.

Суд вважає за можливе застосувати такий варіант поділу майна в натурі з урахуванням того, що автомобіль перебуває у користуванні ОСОБА_1 а земельні ділянки на даний час об`єднані з іншими двома ділянками, розташованими поруч і які належать ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності (на підставі договору дарування та отриманої у 2004 році в порядку приватизації).

Тобто, із спільного майна подружжя виділити ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 0,06 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0229 та земельну ділянку загальною площею 0,06 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0230, а ОСОБА_1 автомобіль марки Mercedes-Benz, модель ML 250 CDI 4 MATIC державний номер НОМЕР_5 , 2013 року випуску.

Такий варіант поділу враховує інтереси обох сторін і фактичний порядок користування майном, що склався між ними.

Проте, вартість автомобіля марки Mercedes-Benz, модель ML 250 CDI 4 MATIC, що виділяється ОСОБА_1 згідно висновку з експертної оцінки станом на 09.07.2022 року становить 887 500 грн., а її ? частка у грошовому виразі становить 703 352,18 грн., тому різниця вартості часток у розмірі 184 147,82 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 .

Доводи ОСОБА_1 про те, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є саме об`єднана земельна ділянка загальною площею 0,32 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) і її вартість згідно звіту з експертної грошової оцінки станом на 12.07.2022 року становить 1 047 121 грн., суд відхиляє, оскільки вказаний об`єкт нерухомості складається з особистого майна одного з подружжя та спільного майна, а тому визнання особистого майна ОСОБА_4 спільною сумісною власністю подружжя спричинить непропорційне втручання у його право приватної власності на майно. А саме, 0,20 га спірної земельної ділянки є особистою власністю ОСОБА_4 , а 0,12 га є спільною сумісною власністю подружжя.

Надаючи оцінку посиланням ОСОБА_1 на те, що на цій земельній ділянці за адресою АДРЕСА_5 розташований Об`єкт незавершеного будівництва, а саме житловий будинок загальною площею 407,3 кв.м. та витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно щодо цього майна, суд, з урахуванням її пояснень у судовому засіданні про те, що на земельній ділянці, був лише залитий фундамент, виходить з наступного.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.151) 01.10.2020 року за ОСОБА_4 на праві власності зареєстровано об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, недобудований житловий будинок, без зазначення його площі і конкретної адреси, вказана лише АДРЕСА_5 . Підставою для реєстрації вказано розпорядження голови Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради від 14.04.2006 року.

Вказаним розпорядженням №789 від 14.04.2006 року ОСОБА_4 надано дозвіл на оформлення документів на будівництво нового житлового будинку замість старого (який на праві приватної власності повністю належить ОСОБА_4 ) по АДРЕСА_18 на земельній ділянці площею 0,10 га.

ОСОБА_4 , заперечуючи проти наявності житлового будинку на вказаній земельній ділянці, надав суду Договір від 10.12.2004 року, укладений ним з ТОВ «Екскавація» на проведення робіт з влаштування котловану під фундамент і Договір від 18.01.2005 року з ТОВ «ИСП «Форт» на комплексні роботи по влаштуванню фундамента, а також фотокартки ділянки з прив`язкою до згаданої адреси, з яких вбачається, що крім забур`яненого фундамента на земельній ділянці ніяких споруд немає.

Вказані договори вказують на те, що роботи по влаштуванню фундамента проводились ОСОБА_4 не в період шлюбу, тому суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що сам по собі фундамент є будівельними матеріалами, які мають цінність, а тому їх вартість повинна враховуватись при поділі майна.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності , суд приходить до висновку про поділ спільного майна: визнати право приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , на легковий автомобіль марки Мегсебез-Вепz, модель ML 250 CDI МАТІС, державний номер НОМЕР_5 , 2013 року випуску, вартістю 887 500, 00 грн; визнати право приватної власності ОСОБА_4 , на земельну ділянку, загальною площею 0,06 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0229, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 ); визнати право приватної власності ОСОБА_4 , , на земельну ділянку, загальною площею 0,06 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0230, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 ;

Також підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 компенсація різниці вартості часток майна у розмірі 184 149, 82 грн;

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені останнім, покладаються на відповідачку за зустрічним позовом та з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 12405 грн.

Керуючись ст. 57,60,65,74 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України , суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного сумісного майна відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задовольнити.

Здійснити поділ спільного майна:

- визнати право приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , на легковий автомобіль марки Mercedes-Benz, модель ML 250 CDI 4 МАТІС, державний номер НОМЕР_5 , 2013 року випуску, вартістю 887 500, 00 грн;

- визнати право приватної власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , на земельну ділянку, загальною площею 0,06 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0229, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 );

- визнати право приватної власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , на земельну ділянку, загальною площею 0,06 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0230, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 );

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 компенсацію різниці вартості часток майна у розмірі 184 149, 82 грн;

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_4 ( РНОКПП НОМЕР_8 ) судовий збір в розмірі 12405 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_20 , адреса для проживання: АДРЕСА_21

відповідач: ОСОБА_4 : АДРЕСА_21

Дата складання повного тексту рішення 27.02.2023р.

Суддя Остапчук Т.В.