Постанова

від 23.02.2023 по справі 916/4097/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/4097/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Філінюк І.Г.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

за участю представників сторін:

Могил Б.В. - особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022, суддя суду першої інстанції Невінгловська Ю.М., м. Одеса, повний текс рішення складено та підписано 29.11.2022

по справі №916/4097/21

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: ОСОБА_2

про визнання недійсним протоколу загальних зборів, скасування реєстраційної дії

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою (вх.№4231/21 від 31.12.2021) до відповідача ОСОБА_2 , в якій просив суд визнати недійсним Протокол №5/20 позачергових загальних зборів ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» від 12.09.2020 та скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (код 24762306) від 02.10.2020 за №1005541070012002111.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальними зборами ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» в супереч положенням статуту, за відсутності необхідної кількості членів для вирішення питань, було прийнято рішення, оформленого протоколом №5/20 від 12.09.2020, яким було змінено керівника вказаної громадської організації, а саме з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , та на підставі такого рішення 02.10.2020 проведено державну реєстрацію 1005541070012002111 змін керівника юридичної особи.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення позачергових загальних зборів ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ», оформлені протоколом №5/20 від 12.09.2020 є результатом волевиявлення не окремого члена, а загальних зборів членів як вищого органу управління громадською організацією, та члени організації не можуть відповідати за дії вищого органу управління організації, а оскарженню підлягає не протокол, а рішення загальних зборів, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсним протоколу №5/20 позачергових загальних зборів ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» від 12.09.2020, заявлених до ОСОБА_3 .

Зважаючи на відмову судом у задоволенні основної позовної вимоги, також не підлягає задоволенню похідна вимога про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (код 24762306) від 02.10.2020 за №1005541070012002111.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 по справі №916/4097/21.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції з`ясувавши, що у цій справі позивач звернувся до неналежного відповідача, не допустив його заміну, чим порушив норми процесуального законодавства. Суд не врахував, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Апелянт також вказав, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги подані ним заяви свідків, які відповідають вимогам ст. 91 ГПК України щодо письмових доказів.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

23.01.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги зазначивши, що ОСОБА_1 вже звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просив суд визнати протиправним та скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (код 24762306), 02.10.2020, 14:50:34, 1005541070012002111 (справа №916/844/21). Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.10.2021 по справі №916/844/21 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 01.10.2021 по справі №916/844/21 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/4097/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Філінюк І.Г. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2022.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/4097/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 по справі №916/4097/21 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/4097/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/4097/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 по справі №916/4097/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 по справі №916/4097/21; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 23.01.2023; призначено справу № 916/4097/21 до розгляду на 23 лютого 2023 року о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

23.02.2023 у судовому засіданні прийняв участь особисто ОСОБА_3 ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду, якою призначено справу № 916/4097/21 до розгляду на 23 лютого 2023 року о 11:00, була отримана апелянтом 13.01.2023.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 23.02.2023, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 по справі №916/4097/21, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 по справі №916/4097/21 по суті, не дивлячись на відсутність апелянта, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність апелянта у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Як вбачається із наданої позивачем копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.08.2020 за ідентифікаційним кодом 24762306, на момент видачі даної виписки керівником ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» був ОСОБА_1 .

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань с станом на 12.10.2020 за ідентифікаційним кодом 24762306, керівником ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» є ОСОБА_2 .

Згідно з протоколом №5/20 позачергових загальних зборів ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» від 12.09.2020, присутні члени громадської організації у кількості 91 особи (загальна кількість осіб 377) прийняли, зокрема, такі рішення: 1) Внести зміни до відомостей про юридичну особу (код 24762306) ТОВАРИСТВА «НАДІЯ», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів. 2) Змінити відомості про органи управління ТОВАРИСТВО «НАДІЯ», а саме вищим органом управління громадської організації визначити загальні збори членів ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» та додати Конференцію. 3) Змінити керівника Товариства «Надія», а саме у відповідності до статті 99 ЦК України припинити повноваження керівника ОСОБА_1 та обрати Головою Правління та Організації ТОВАРИСТВА «НАДІЯ» ОСОБА_2 . 4) Змінити установчий документ ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ». Затвердити Статут ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» в новій редакції, уповноважити голову Правління (Організації) ОСОБА_2 його підписати та подати документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (код 24762306).

Вказаний протокол підписаний головою загальних зборів ОСОБА_2 та секретарем загальних зборів ОСОБА_4 , підписи яких завірено приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Слаєвою Р.Р.

Додатком до протоколу позачергових загальних зборів ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» від 12.09.2020 передбачено реєстр осіб присутніх на позачергових загальних зборах ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» 12.09.2020 у кількості 91 особи з їхніми підписами.

02.10.2020 державним реєстратором Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кутєповою О.М. внесено запис 02.10.2020, 14:50:34, 1005541070012002111: про зміну інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміну відомостей про органи управління юридичної особи; зміну відомостей про членів керівних органів громадського формування; зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміну фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; зміну до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За твердженням позивача, прийняття рішення загальними зборами громадської організації за відсутності достатнього кворуму суперечить статуту ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» та є недійсним, що й стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсним протоколу №5/20 позачергових загальних зборів ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» від 12.09.2020 та скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (код 24762306) від 02.10.2020 за №1005541070012002111.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частин першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

При цьому, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права саме відповідачем, з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Предметом даного позову, зокрема є вимоги про визнання недійсним протоколу №5/20 позачергових загальних зборів ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» від 12.09.2020, яким зафіксовано прийняті загальними зборами ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» рішення, зокрема, щодо припинення повноважень керівника громадської організації ОСОБА_1 та обрання Головою Правління та Організації ТОВАРИСТВА «НАДІЯ» ОСОБА_2 , такі позовні вимоги обґрунтовані відсутністю кворуму при прийнятті цього рішення.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань регламентовані Законом України "Про громадські об`єднання".

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частина третя статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання").

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України, за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.

В той же час, позовні вимоги про визнання недійсним протоколу №5/20 позачергових загальних зборів ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» від 12.09.2020, заявлено позивачем до особи, яка є його членом, приймала участь у таких зборах та була головою загальних зборів громадської організації від 12.09.2020, а саме до ОСОБА_2 .

Судом першої інстанції з`ясовувались обставини щодо обрання відповідачем саме ОСОБА_2 як фізичної особи, а не юридичної особи на стадії відкриття провадження у справі та позивачем у заяві про усунення недоліків позовної заяви було підтверджено, що ним обрано відповідачем саме ОСОБА_2 як керівника громадської організації.

Згідно з п.3 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Пунктом 2.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 № 4 роз`яснено, що відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа (при цьому будь-які виключення щодо наведеного не зазначаються).

У вирішенні спорів, пов`язаних з визнанням недійсними рішень керівних органів юридичної особи, відповідачем виступає сама юридична особа, рішення якої оскаржується, а не її члени (учасники), як учасники загальних зборів. Учасники юридичної особи не є належними відповідачами у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів, оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу юридичної особи.

При цьому звернення позивача з позовом до неналежних відповідачів виключає дослідження та вирішення судом заявлених позовних вимог по суті, зокрема, аргументів сторони щодо обґрунтованості позовних вимог, оцінка яких могла б бути зроблена у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача з позовом до належних відповідачів.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 11.08.2020 у справі № 904/1966/18, від 16.09.2021 у справі №910/19000/20 та від 09.09.2021 у справі №916/161/20, № 916/3631/20 від 09.02.2022.

Згідно п. 1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, якщо у розгляді справи господарським судом буде з`ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред`явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).

З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить до висновку, що позов у даному випадку було заявлено до неналежного відповідача, адже рішення позачергових загальних зборів ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ», оформлені протоколом №5/20 від 12.09.2020 є результатом волевиявлення не окремого члена, а загальних зборів членів як вищого органу управління громадською організацією, та члени організації не можуть відповідати за дії вищого органу управління організації.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не врахував чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача, не приймається колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Чинним ГПК України передбачено заміна судом відповідача на належного або залучення іншого співвідповідача виключно за клопотанням позивача. За власною ініціативою суду без відповідного клопотання позивача господарський суд не уповноважений здійснювати вищевказані процесуальні дії.

Як було зазначено вище, судом першої інстанції з`ясовувались обставини щодо обрання відповідачем саме ОСОБА_2 як фізичної особи, а не юридичної особи на стадії відкриття провадження у справі та позивачем у заяві про усунення недоліків позовної заяви було підтверджено, що ним обрано відповідачем саме ОСОБА_2 як керівника громадської організації. Тобто позивач був обізнаний про можливість заміни відповідача чи залучення співвідповідача, однак не використав дане своє право, а навпаки наполягав на позовних вимогах до фізичної особи ОСОБА_2 , який загальними зборами Громадського об`єднання був обраним новим керівником ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ».

Посилання апелянта на Постанову Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.07.2022 по справі №804/3730/18 не приймається колегією суддів до уваги, адже висновки в даній постанові базуються на нормах Кодексу адміністративного судочинства України, який відрізняється від положень Господарського процесуального кодексу України, тому не можуть бути застосовані під час здійснення судочинства в господарських судах.

Крім того, доводи позивача ґрунтуються на тому, що рішення позачергових загальних зборів ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ», оформлені протоколом 5/20 від 12.09.2020 було прийнято за відсутності кворуму, встановленого статутом ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ», між тим позивачем не надано до суду відповідної редакції такого статуту, на який він посилається або його копії.

Також варто звернути увагу, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України.

Такі роз`яснення викладено в п.2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 № 4.

Отже враховуючи викладене та виходячи з того, що рішення позачергових загальних зборів ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ», оформлені протоколом №5/20 від 12.09.2020 є результатом волевиявлення не окремого члена, а загальних зборів членів як вищого органу управління громадською організацією, та члени організації не можуть відповідати за дії вищого органу управління організації, а оскарженню підлягає не протокол, а рішення загальних зборів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсним протоколу №5/20 позачергових загальних зборів ГО «ГАРАЖНЕ ТОВАРИСТВО «НАДІЯ» від 12.09.2020, заявлених до ОСОБА_3 .

Враховуючи відмову у задоволенні основної позовної вимоги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що не підлягає задоволенню похідна вимога про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (код 24762306) від 02.10.2020 за №1005541070012002111.

Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 по справі №916/4097/21 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 по справі №916/4097/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 по справі №916/4097/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 по справі №916/4097/21 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.02.2023.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

І.Г. Філінюк