Постанова

від 19.04.2023 по справі 916/4097/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/4097/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кондратова І.Д., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області

(суддя - Невінгловська Ю.М.)

від 09.11.2022

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Поліщук Л.В., Філінюк І.Г.)

від 23.02.2023

у справі № 916/4097/21

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання недійсним протоколу загальних зборів, скасування реєстраційної дії,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явилися

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2 , в якій просить суд визнати недійсним протокол №5/20 позачергових загальних зборів Громадської організації "Гаражне товариство "Надія" (далі - ГО "Гаражне товариство "Надія") від 12.09.2020 та скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (код 24762306) від 02.10.2020 за №1005541070012002111.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальними зборами Громадської організації "Гаражне товариство "Надія" всупереч положенням статуту, за відсутності необхідної кількості членів для вирішення питань, було прийнято рішення, оформленого протоколом №5/20 від 12.09.2020, яким було змінено керівника вказаної громадської організації, а саме з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , та на підставі такого рішення 02.10.2020 проведено державну реєстрацію 1005541070012002111 змін керівника юридичної особи.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 у справі №916/4097/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

2.2. Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення позачергових загальних зборів ГО "Гаражне товариство "Надія", оформлені протоколом №5/20 від 12.09.2020 є результатом волевиявлення не окремого члена, а загальних зборів членів як вищого органу управління громадською організацією, та члени організації не можуть відповідати за дії вищого органу управління організації, а оскарженню підлягає не протокол, а рішення загальних зборів, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсним протоколу №5/20 позачергових загальних зборів ГО "Гаражне товариство "Надія" від 12.09.2020, заявлених до ОСОБА_2 .

Зважаючи на відмову судом у задоволенні основної позовної вимоги, також не підлягає задоволенню похідна вимога про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (код 24762306) від 02.10.2020 за №1005541070012002111.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 у справі №916/4097/21 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі №916/4097/21, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, якою просить рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

3.4. ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункти 3, 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи (суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів).

3.5. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 проти вимог останньої заперечує з підстав, викладених у ньому, та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Відповідно до наданої позивачем копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.08.2020 за ідентифікаційним кодом 24762306, на момент видачі даної виписки керівником ГО "Гаражне товариство "Надія" був ОСОБА_1 .

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань с станом на 12.10.2020 за ідентифікаційним кодом 24762306, керівником ГО "Гаражне товариство "Надія" є ОСОБА_2 .

Також із даного витягу вбачається, що 02.10.2020 було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ГО "Гаражне товариство "Надія".

Згідно з протоколом №5/20 позачергових загальних зборів ГО "Гаражне товариство "Надія" від 12.09.2020, присутні члени громадської організації у кількості 91 особи (загальна кількість осіб - 377) прийняли, зокрема, такі рішення: 1) Внести зміни до відомостей про юридичну особу (код 24762306) товариство "Надія", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів; 2) Змінити відомості про органи управління товариство "Надія", а саме вищим органом управління громадської організації визначити загальні збори членів товариство "Надія" та додатки конференцію; 3) Змінити керівника товариство "Надія", а саме у відповідності до статті 99 Цивільного кодексу України припинити повноваження керівника ОСОБА_1 та обрати Головою Правління та Організації товариство "Надія" ОСОБА_2 ; 4) Змінити установчий документ ГО "Гаражне товариство "Надія". Затвердити Статут ГО "Гаражне товариство "Надія" в новій редакції, уповноважити голову Правління (організації) ОСОБА_2 його підписати та подати документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (код 24762306).

Вказаний протокол підписаний головою загальних зборів ОСОБА_2 та секретарем загальних зборів ОСОБА_3 , підписи яких завірено приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Слаєвою Р.Р.

Додатком до протоколу позачергових загальних зборів ГО "Гаражне товариство "Надія" від 12.09.2020 передбачено реєстр осіб присутніх на позачергових загальних зборах ГО "Гаражне товариство "Надія" 12.09.2020 у кількості 91 особи з їхніми підписами.

Позивачем надано до суду заяви свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в яких викладено ідентичні показання щодо кількості присутніх членів ГО "Гаражне товариство "Надія" на позачергових загальних зборах від 12.09.2020 у кількості 40 осіб.

Державним реєстратором Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кутєповою О.М. внесено запис 02.10.2020, 14:50:34, 1005541070012002111: про зміну інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміну відомостей про органи управління юридичної особи; зміну відомостей про членів керівних органів громадського формування; зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміну фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; зміну до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За твердженням позивача, прийняття рішення загальними зборами громадської організації за відсутності достатнього кворуму суперечить статуту ГО "Гаражне товариство "Надія" та є недійсним, що й стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсним протоколу №5/20 позачергових загальних зборів ГО "Гаражне товариство "Надія" від 12.09.2020 та скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (код 24762306) від 02.10.2020 за №1005541070012002111.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

5.3. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

5.4. В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

5.5. Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

5.6. Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

При цьому, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права саме відповідачем, з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

5.7. Предметом даного позову, зокрема є вимоги про визнання недійсним протоколу №5/20 позачергових загальних зборів ГО "Гаражне товариство "Надія" від 12.09.2020, яким зафіксовано прийняті загальними зборами ГО "Гаражне товариство "Надія" рішення, зокрема, щодо припинення повноважень керівника громадської організації ОСОБА_1 та обрання Головою Правління та Організації товариства "Надія" ОСОБА_2 , такі позовні вимоги обґрунтовані відсутністю кворуму при прийнятті цього рішення.

5.8. Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань регламентовані Законом України "Про громадські об`єднання".

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частина третя статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання").

5.9. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України, за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.

5.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовні вимоги про визнання недійсним протоколу №5/20 позачергових загальних зборів ГО "Гаражне товариство "Надія" від 12.09.2020, заявлено позивачем до особи, яка є його членом, приймала участь у таких зборах та була головою загальних зборів громадської організації від 12.09.2020, а саме до ОСОБА_2 .

При цьому судом першої інстанції з`ясовувались обставини щодо обрання відповідачем саме ОСОБА_2 як фізичної особи, а не юридичної особи, на стадії відкриття провадження у справі та позивачем у заяві про усунення недоліків позовної заяви було підтверджено, що ним обрано відповідачем саме ОСОБА_2 як керівника громадської організації.

Проте у вирішенні спорів, пов`язаних з визнанням недійсними рішень керівних органів юридичної особи, відповідачем виступає саме юридична особа, рішення якої оскаржується, а не її члени (учасники), як учасники загальних зборів. Учасники юридичної особи не є належними відповідачами у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів, оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу юридичної особи.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 11.08.2020 у справі №904/1966/18, від 16.09.2021 у справі №910/19000/20, від 09.09.2021 у справі №916/161/20,від 12.10.2021 у справі №910/8823/19, від 09.02.2022 у справі №916/3631/20.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, оскільки позов заявлено до неналежного відповідача, адже рішення позачергових загальних зборів ГО "Гаражне товариство "Надія", оформлені протоколом №5/20 від 12.09.2020 є результатом волевиявлення не окремого члена, а загальних зборів членів як вищого органу управління громадською організацією, та члени організації не можуть відповідати за дії вищого органу управління організації.

При цьому колегія суддів також враховує, що чинним Господарським процесуальним кодексом України передбачена заміна судом відповідача на належного або залучення іншого співвідповідача виключно за клопотанням позивача. За власною ініціативою суду без відповідного клопотання позивача господарський суд не уповноважений здійснювати вказані процесуальні дії.

Проте позивач не використав дане своє право, а навпаки, як встановлено судами, наполягав на позовних вимогах до фізичної особи ОСОБА_2 , який загальними зборами Громадського об`єднання був обраний новим керівником ГО "Гаражне товариство "Надія".

Будь-яких доводів, які б спростовували зазначені вище висновки судів першої та апеляційної інстанцій, окрім посилання лише на безпідставність таких висновків суду, скаржником у касаційній скарзі не наведено, отже, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні цієї справи, які відповідно до вимог процесуального законодавства є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень. Саме лише посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів без належного обґрунтування, не може ставити під сумнів судові рішення.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі №916/4097/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді І. Кондратова

О. Кролевець