Рішення

від 14.02.2023 по справі 911/174/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/174/22

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Налапко Ю.І., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенс технолоджи» (61052, Харківська обл., місто Харків, вулиця Мала Гончарівська, будинок 17)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аримком-Україна» (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ж/м Червоний Камінь, будинок 5, квартира 166) та

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акм-груп» (07405, Київська обл., місто Бровари(з), вул. Чорновола В`ячеслава, будинок 6-А, квартира 221)

про припинення порушення прав інтелектуальної власності

за участю представників сторін:

від позивача: Сисов В.С. (ордер від 01.07.2022 № 1219166);

від відповідача 1: Падох О.І. (ордер серії АІ № 1236861 від 02.05.2022)

від відповідача 2: не зявився.

Експерт Петренко С.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенс технолоджи» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аримком-Україна» (далі відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акм-груп» (відповідач 2), в якому просило суд:

- зобов`язати ТОВ «Аримком-Україна» припинити порушення прав інтелектуальної власності на корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України № 113850 від 10.02.2017 та корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019;

- зобов`язати ТОВ «Акм-груп» припинити порушення прав інтелектуальної власності на корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України № 113850 від 10.02.2017 та корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України №138049 від 11.11.2019;

- заборонити ТОВ «Аримком-Україна» використовувати в будь-який спосіб у своїй господарській діяльності корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України №113850 від 10.02.2017 та корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019, зокрема виготовляти товари із застосуванням запатентованих корисних моделей, застосовувати такі товари, пропонувати до продажу, зокрема через мережу Інтернет, продавати та іншим шляхом вводити виготовлені товари в цивільний оборот або зберігати такі товари в зазначених цілях.

- зобов`язати ТОВ «Акм-груп» використовувати в будь-який спосіб у своїй господарській діяльності корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України № 113850 від 10.02.2017 та корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019, зокрема виготовляти товари із застосуванням запатентованих корисних моделей, застосовувати такі товари, пропонувати до продажу, зокрема через мережу Інтернет, продавати та іншим шляхом вводити виготовлені товари в цивільний оборот або зберігати такі товари в зазначених цілях.

- зобов`язати ТОВ «Аримком-Україна» вжити заходів щодо вилучення з веб-сайтів в мережі Інтернет за посиланнями:

https://metallosetka.dp.ua

https://zabor-setka.com.ua

https://arimkom-ukraina.prom.ua/

та будь-яких інших веб-сайтів в мережі Інтернет відомостей про продаж товарів, виготовлених з використанням корисної моделі «Декорована огорода», захищеної патентом України №113850 від 10.02.2017 та корисної моделі «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищеної патентом України № 138049 від 11.11.2019.

- зобов`язати ТОВ «Акм-груп» вжити заходів щодо вилучення з веб-сайту в мережі Інтернет за посиланням: https://akm.kiev.ua та будь-яких інших веб-сайтів в мережі Інтернет відомостей про продаж товарів, виготовлених з використанням корисної моделі «Декорована огорода», захищеної патентом України № 1113850 від 10.02.2017 та корисної моделі «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищеної патентом України № 138049 від 11.11.2019.

- зобов`язати ТОВ «Аримком-Україна» вилучити з цивільного обороту та знищити товари, виготовлені та введені у цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності на корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України № 13850 від 10.02.2017, та/або корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019, що знаходяться в будь-яких об`єктах нерухомого майна, що належать ТОВ «Аримком-Україна» на праві власності та/або користування, та/або використовуються ними в господарській діяльності, за наступними адресами:

м. Київ, вул. Сирецька, 5;

м. Київ, вул. Василенка, 21;

м. Харків, вул. Плехановська, 126А;

м. Запоріжжя, вул. Українська, 52;

м. Одеса, вул. Дальницька,46;

м. Вінниця, вул. Максима Шимка, 13;

м. Львів, вул. Наукова, 7;

м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 37;

м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2а;

м. Дніпро, пр. Пушкіна, 40-Б та за будь-якими іншими адресами об`єктів нерухомого майна, що належать ТОВ «Аримком-Україна» на праві власності та/або користування та/або використовуються ними в господарській діяльності.

- зобов`язати ТОВ «Акм-груп» вилучити з цивільного обороту та знищити товари, виготовлені та введені у цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності на корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України № 113850 від 10.02.2017, та/або корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019, що знаходяться в будь-яких об`єктах нерухомого майна, що належать ТОВ «Акм-груп» на праві власності та/або користування, та/або використовуються ними в господарській діяльності, за наступними адресами: Київська область, м. Бровари, вул. Шолом-Алейхема, 40.

Також позивач просив суд стягнути з відповідачів 19 848,00 грн. судового збору та 25 000,00 грн. витрат на проведення експертизи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами 1 та 2 порушуються права інтелектуальної власності позивача, шляхом виготовлення, здійснення випуску, пропозиції продажу (в тому числі через Інтернет) та реалізацію продукту з використанням корисних моделей, які захищені Патентами № 113850 та № 138049, належними на праві власності ОСОБА_1 та які на підставі Ліцензійного договору від 01.02.2021 використовуються позивачем.

Ухвалою від 18.01.2022 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Товариства з обмеженою «Фенс технолоджи» від 10.01.2022 без руху, у зв`язку з недотриманням на момент подання позовної заяви п. 2, 8 ч. 3 ст. 162 ст. 164, 172, 174 ГПК України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду 31.01.2022 на адресу Господарського суду Київської області від ТОВ «Фенс технолоджи» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви № б/н від 25.01.2022.

Господарський суд Київської області ухвалою від 07.02.2022, зокрема, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Призначив справу до підготовчого засідання у порядку загального позовного провадження на 01.03.2022.

14.02.2022, з дотриманням встановленого строку, від відповідача ТОВ «Акм-груп» надійшов відзив на позовну заяву.

Водночас Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року, а також запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, з огляду на положення ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішення Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, розпоряджень Київської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», було зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України, підготовче засідання, призначене на 01.03.2022 не відбулося.

Ухвалою суду від 20.05.2022 було повідомлено сторін про те, що підготовче засідання, призначене на 01.03.2022 у справі № 911/174/22 не відбулось; призначено підготовче засідання у справі № 911/174/22 на 14.06.2022.

Крім того, ухвалою суду від 20.05.2022 продовжено відповідачу-1 ТОВ «Аримком-Україна» строк для подання відзиву на позовну заяву до 06.06.2022 включно. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача 2 ТОВ «Акм-груп» до суду та відповідачам до 02.06.2022 включно. Встановлено відповідачу-2 ТОВ «Акм-груп» строк для подання заперечень на відповідь на відзив до суду та позивачу до 14.06.2022 включно.

08.06.2022, з дотриманням встановленого строку, від відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Аримком-Україна» надійшов відзив на позовну заяву.

Також, 08.06.2022 від відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Аримком-Україна» надійшов зустрічний позов до ОСОБА_1 та Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) з наступними вимогами:

1.Визнати недійсними права на зареєстровану корисну модель «ДЕКОРОВАНА ОГОРОДА» згідно патенту № 113850 повністю.

2.Визнати недійсними права на зареєстровану корисну модель «СПОСІБ ВИГОТОВЛЕННЯ ДЕКОРОВАНОЇ ОГОРОЖІ» згідно патенту №138049 повністю.

3.Зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) (вул. Глазунова, 1, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код: 31032378) внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання недійсним патенту України на корисну модель «ДЕКОРОВАНА ОГОРОДА» № 113850 від 10.02.2017 року повністю та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

4.Зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) (вул. Глазунова, 1, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код: 31032378) внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання недійсним патенту України на корисну модель «СПОСІБ ВИГОТОВЛЕННЯ ДЕКОРОВАНОЇ ОГОРОЖІ» №138049 від 11.11.2019 року повністю та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Подаючи відповідний позов, позивач за зустрічним позовом зазначає, що визнання недійсними Патентів на спірні корисні моделі № 113850 та № 138049 виключить можливість задоволення позову по справі № 911/174/22, оскільки правова підстава (наявність прав інтелектуальної власності на Патенти у Коби В.М та права на звернення до суду у ТОВ «Фенс технолоджи» на підставі Ліцензійного договору) припинить існування.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.06.2022 року повернуто зустрічну позовну заяву через неможливість розгляду відповідної справи господарським судом з огляду на правила підвідомчості справ господарським судам.

Ухвалою від 14.06.2022 підготовче засідання було відкладено на 12.07.2022 на 14-00.

29.06.2022 через канцелярію суду надійшла заява відповідача 1 ТОВ «Аримком-Україна» від 28.06.2022 № 32538 про повернення судового збору.

Ухвалою від 30.06.2022 заяву ТОВ «Аримком-Україна» про повернення судового збору задоволено, повернуто ТОВ «Аримком-Україна» судовий збір у сумі 9924,00 грн, сплачений та перерахований до Державного бюджету України згідно платіжного доручення від 06.06.2022 №1549.

05.07.2022 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

12.07.2022 на електронну адресу суду від відповідача 1 (ТОВ «Аримком-Україна») надійшло клопотання про долучення доказів. 14.07.2022 аналогічне клопотання надійшло на поштову адресу Господарського суду Київської області.

Також, 12.07.2022 на електронну адресу суду від відповідача 1 (ТОВ «Аримком-Україна») надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. 14.07.2022 аналогічне клопотання надійшло на поштову адресу Господарського суду Київської області.

Протокольною ухвалою від 12.07.2022 було відкладено підготовче засідання на 02.08.2022 на 14-40.

26.07.2022 на електронну адресу суду від відповідача 1 надійшло клопотання про долучення доказів до клопотання про зупинення провадження. 27.07.2022 аналогічне клопотання надійшло на поштову адресу Господарського суду Київської області. Протокольною ухвалою від 02.08.2022 дане клопотання судом було задоволено.

27.07.2022 позивачем до суду подано заяву про долучення доказів, яка була задоволена протокольною ухвалою від 02.08.2022.

01.08.2022 до суду надійшли пояснення представника позивача на клопотання про зупинення провадження у справі.

02.08.2022 до суду від відповідача 1 надійшли заперечення щодо пояснень позивача на клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2022 задоволено клопотання ТОВ «Аримком-Україна» та зупинено провадження у справі № 911/174/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №757/15355/22-ц.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 у справі №911/174/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенс технолоджи» задоволено. Скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2022 про зупинення провадження у справі та направлено матеріали справи №911/174/22 для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.

22.09.2022 до Господарського суду Київської області із Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/174/22.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2022 призначено підготовче засідання на 18.10.2022 о 14:20.

29.09.2022 до Господарського суду Київської області надійшов запит (вих.№ 09/14/455/22 від 27.09.22) про направлення до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №911/174/22 для ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2022 зупинено провадження у справі №911/174/22 до вирішення Північним апеляційним господарським судом питання про ухвалення додаткового рішення по справі №911/174/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 заяву ТОВ «Фенс технолоджи» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто з ТОВ «Аримком-Україна» на користь ТОВ «Фенс технолоджи» судовий збір в сумі 2481 грн.

10.11.2022 до Господарського суду Київської області із Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/174/22.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2022 поновлено провадження у справі № 911/174/22 та призначено підготовче засідання на 22.11.2022

Протокольною ухвалою суду від 22.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.12.2022.

Протокольною ухвалою суду від 06.12.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 31.01.2023.

Ухвалою від 31.01.2023 відкладено розгляд справи на 14.02.2023 та викликано судового експерта Петренка Сергія Анатолійовича для надання пояснень щодо висновку експерта №85-01 від 30.04.2021 за результатами експертизи об`єктів інтелектуальної власності по справі №911/174/22.

У судове засідання 14.02.2023 з`явився судовий експерт Петренко Сергій Анатолійович, який надав пояснення на запитання суду та представників сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 14.02.2023 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідач 1 просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

14.02.2023 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2017 року ОСОБА_1 отримав патент на корисну модель «Декорована огорода» № 113850. Формула корисної моделі:«Декорована огорода, що виконана у вигляді сітки, наприклад сітки «Рабица», яка забезпечена безліччю декоративних елементів, яка відрізняється тим, що декоративні елементи виготовлені зі штучного або натурального матеріалу, мають форму листяних або хвойних рослин і інстальовані в сітку таким чином, що створюють імітацію огороди з листяних або хвойних рослин».

11.11.2019 року ОСОБА_1 отримав патент на корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої 2019 огорожі» №138049 (далі - «Патент № 138049»). Формула корисної моделі: « 1. Спосіб виготовлення декорованої огорожі, що включає формування спіралей з дроту, сплетення їх у сітчасте полотно, який відрізняється тим, що додатково включає оздоблення декоративними елементами, виготовленими із штучного або натурального матеріалу у вигляді листяних або хвойних рослин, при цьому оздоблення здійснюють шляхом переплетення спіралей з дроту та декоративних елементів з одночасним або послідовним сплетенням декорованих спіралей з дроту у полотно. 2. Спосіб виготовлення декорованої огорожі за п. 1, який відрізняється тим, що формування спіралей здійснюють з дроту, покритого полівінілхлоридом (ПВХ)».

01.02.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фенс технолоджи» було укладено Ліцензійний договір б/н, за пунктом 2.2 якого ОСОБА_1 (як Ліцензіар) надав ТОВ «Фенс технолоджи» (як Ліцензіату) майнові права інтелектуальної власності на Корисні моделі за Патентами, зокрема одиничну ліцензію на право використання Корисних моделей, які охороняються Патентами, для цілей виготовлення та розповсюдження товарів та/або продуктів (далі - «Продукт») ТОВ «Фенс технолоджи» (як Ліцензіатом) в межах території України.

За умовами Ліцензійного договору, дана одинична ліцензія на використання Корисних моделей видана лише ТОВ «Фенс технолоджи» (як одному ліцензіату) без права видачі володільцем Патентів (ліцензіаром) іншим особам ліцензій на використання Корисних моделей, але з правом використання Корисних моделей самим володільцем Патентів (ліцензіаром).

В підпункті д) пункту 5.1 Ліцензійного договору передбачено також, що ТОВ «Фенс технолоджи» має право на захист своїх майнових прав інтелектуальної власності на вищевказані Корисні моделі у судовому порядку, зокрема, перешкоджати і забороняти неправомірне використання Корисних моделей та застосовувати інші засоби захисту порушених прав на Корисні моделі згідно з чинним законодавством.

19.02.2021 позивачу стало відомо, що ТОВ «Аримком-Україна» виготовляє, здійснює випуск, пропонування до продажу, в тому числі через Інтернет, та реалізацію, зокрема, у місті Києві та в інших містах України, продукту, виготовленого з використанням Корисних моделей, які захищені Патентами та на законних підставах використовуються ТОВ «Фенс технолоджи» (як Ліцензіатом) за Ліцензійним договором.

Як зазначив позивач, ні ОСОБА_1 (як власник прав на Корисні моделі, захищені Патентами), ні ТОВ «Фенс технолоджи» (як єдиний ліцензіат та особа, якій на підставі Ліцензійного договору належать майнові права інтелектуальної власності на Корисні моделі, захищені Патентами) не надавали ні ТОВ «Аримком-Україна», ні будь-яким іншим особам жодних прав інтелектуальної власності (ліцензій, субліцензій тощо) на Корисні моделі, що захищені Патентами.

Незважаючи на це, ТОВ «Аримком-Україна» виготовляє, пропонує до продажу та реалізує на вищевказаних веб-ресурсах в мережі Інтернет виготовлений продукт з використанням Корисних моделей, захищених Патентами, під торговою маркою (знаком для товарів та послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який зареєстрований за №189630, дата реєстрації знака: 11.08.2014.

З відомостей, зазначених на веб-сайті ТОВ «Аримком-Україна» в мережі Інтернет за посиланням: https://metallosetka.dp.ua/contact/, https: //metallosetka.dp.ua/products/zeljonvi-zabor/ позивачу стало відомо, що продукти, які ТОВ «Аримком-Україна» виготовило, зберігаються за наступними адресами: м. Київ, вул. Сирецька, 5; м. Київ, вул. Василенка, 21; м. Харків, вул. Плеханівська, 126А; м. Запоріжжя, вул. Українська, 52; АДРЕСА_1 ; м. Вінниця, вул. Максима Шимка, 13; м. Львів, вул. Наукова, 7; м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 37; м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2а; м. Дніпро, пр. Пушкіна, 40-Б.

Крім того, позивачу стало також відомо, що виготовлений ТОВ «Аримком-Україна» продукт пропонується ТОВ «Акм-груп» до продажу через свій веб-сайт.

При цьому, з відомостей, зазначених на веб-сайті TOB «Акм-груп» в мережі Інтернет за посиланням: https://akm.kiev.ua/ua/contacts/. https://akm.kiev.ua/ua/dostavka/. позивачу стало відомо, що виготовлені «Аримком-Україна» продукти, ТОВ «Акм-груп» зберігає за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Шолом-Альхейма, 40.

Обґрунтовуючи свої вимоги при зверненні з позовом до суду, позивач зазначив, що відповідачі порушують права інтелектуальної власності ТОВ «Фенс технолоджи» на Корисні моделі за Патентами № 113850 та № 138049, а саме:

- ТОВ «Аримком-Україна» виготовляє незаконно продукт, використовуючи Корисні моделі, права на використання яких захищені Патентами та належать на законних підставах ТОВ «Фенс технолоджи» як ліцензіату, здійснює пропонування до продажу та продаж такого продукту під знаком для товарів та послуг «GREEN МІХ» і зберігання такого продукту;

- TOB «Акм-груп» незаконно здійснює пропонування до продажу та продаж продукту, виготовленого ТОВ «Аримком-Україна» під знаком для товарів та послуг «GREEN МІХ» з використанням Корисних моделей, права на використання яких захищені Патентами та належать на законних підставах ТОВ «Фенс технолоджи» як ліцензіату, і зберігання такого продукту.

Відповідач 2, у наданому до суду відзиві, заперечив проти позову, зазначивши, що ТОВ «Акм-груп» в особі директора Семененка Сергія Сергійовича, здійснювало переговори щодо можливості реалізації товару, яку постачає ТОВ «Аримком-Україна», шляхом розміщення пропозиції на своєму сайті http://akm.kiev.ua та здійснення у ТОВ «Аримком-Україна» відповідних замовлень лише у випадку надходження замовлень від покупців до ТОВ «Акм-груп». Жодного договору або контракту між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 не укладалось. Дана обставину відповідач 2 підтверджує довідкою №11/02 від 11.02.2022.

За твердженням відповідача 2, ТОВ «Акм-груп» не виробляє продукцію з використанням корисних моделей на підставі патентів на корисні моделі № 113850 та № 138049, не здійснювало реалізацію такої продукції та не зберігає її на своїх складах, а пропозиція про продаж спірної продукції була видалена з сайту, на підставі ч. 4 ст. 31 Закону України «Про охорону прав на винаході та корисні моделі» після отримання повідомлення ТОВ «Фенс технолоджи» про порушення прав інтелектуальної власності.

Відповідач 1 у своєму відзиві визнає те, що ТОВ «Аримком-Україна» є виробником огорож та парканів, зокрема під торговельною маркою «GREEN МІХ».

Водночас зазначає про те, що всі суттєві ознаки корисної моделі згідно патентів №113850 та № 138049 станом на дату подачі заявки на отримання патентів власником ОСОБА_1 були загальнодоступними у світі, у зв`язку з чим відповідач 1 вважає, що спірні корисні моделі не відповідають умові патентоздатності «новизна», а отже можуть бути визнані недійсними.

Також відповідач 1 у своєму відзиві вказує на те, що позовна вимога про зобов`язання вжити заходів щодо вилучення відомостей про продаж товарів «з будь-яких вебсайтів у мережі Інтернет» не окреслює чіткий перелік цих сайтів, що позбавляє можливості визначити беззаперечно саму суть таких позовних вимог.

Крім того, на переконання відповідача 1, позивачем не доведено факт зберігання у кожному з перелічених позивачем пунктах видачі товарів «Забор «GREEN МІХ», хвоя», факт видачі такого товару з цих пунктів та конкретної кількості товару, які підлягають знищенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд при вирішенні спору керується наступним.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.

Оскільки позов обґрунтовано порушенням прав інтелектуальної власності позивача на винаходи за патентами України № 113850 та № 138049, суд доходить висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів існування у нього інтересу щодо предмету спору, а отже і наявність підстав для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов`язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать винаходи.

Відповідно до ст. 459 ЦК України, винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. Об`єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.

Набуття права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі. (ст.462 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 465 ЦК України, майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» передбачено, що об`єктом винаходу, правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб).

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях (абз. 4, 5 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй (абз. 8 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).

Патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання, крім випадків, якщо таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі) (ч. 5 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» будь-яке посягання на права, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Статтею 27 Закону України «Про охорону прав на промисловий зразок» визначено, що захист прав на промисловий зразок здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.

Тож у випадку неправомірного використання об`єктів інтелектуальної власності іншими особами, позивач не лише зобов`язаний негайно вчинити всі можливі дії, спрямовані на припинення їх протиправного використання, а й наділений правом, відповідно до чинного законодавства, звертатися до суду з метою захисту порушеного права інтелектуальної власності.

Як передбачено нормами ч.ч. 2-4 ст. 426 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.

Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1107 ЦК України, розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів: 1) ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об`єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

З огляду на те, що позивач є володільцем патентів України № 113850 та № 138049 на підставі Ліцензійного договору від 01.02.2021, то в силу приписів ст. 424, 464 Цивільного кодексу України, ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» йому належать виключні права на виготовлення та реалізацію продуктів з використанням речовин та способу, які є об`єктами винаходів за вказаними патентами, та права перешкоджати неправомірному використанню винаходів.

Оскільки патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу, у тому числі забороняти таке використання, до предмету доказування у справі входять обставини щодо того, чи використано у виробах ТОВ «Аримком-Україна», винаходи за патентами України №№ 113850 та 138049, володільцем яких є позивач.

Згідно приписів статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В силу приписів статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно приписів статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У частинах першій та другій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в матеріалах справи доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 101 ГПК країни, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

23.03.2021 з метою отримання зразка продукції, яка реалізується ТОВ «Аримком-Україна», позивачем було замовлено та придбано у відповідача 1 виріб «Забор «GREEN МІХ», хвоя», Н-1,0 м, на підтвердження чого до матеріалів справи додано копію рахунку на оплату № 2303-3 від 23.03.2021, копію платіжного доручення № 1826 від 23.03.2021 та копію видаткової накладної № 2403-3 від 24.03.2021.

14.04.2021 від позивача до судового експерта Петренка С.А. надійшла заява на проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенс технолоджи».

14.04.2021 між судовим експертом Петренком С.А. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенс технолоджи» укладено Договір про надання послуг №12/2021, відповідно до умов якого Замовник (ТОВ «Фенс технолоджи») доручає, а Виконавець (експерт Петренко С.А.) приймає на себе зобов`язання у відповідності до умов даного договору надати юридичні послуги з проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовки за її результатами висновку; а також Замовник зобов`язується прийняти від виконавця письмовий висновок експерта за результатами проведення експертизи.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Висновку судового експерта Петренка С.А. № 85-01 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності експерт дійшов висновку про те, що:

-у виробі «Забор Green Міх, хвоя», який вироблений ТОВ «Аримком-Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи: 38530182), використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули Корисної моделі «Декорована огорода» за Патентом № 113850.

-при виготовленні виробу «Забор Green Міх, хвоя» ТОВ «Аримком-Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи: 38530182) використана кожна ознака, включена до незалежного пункту формули Корисної моделі «Спосіб виготовлення декорованої огорожі» за Патентом № 138049.

На переконання відповідача 1 даний висновок експерта є недопустимим доказом, який отриманий з порушенням закону, з огляду на те, що всупереч п. 2.3., 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 судовий експерт самостійно збирав матеріали, які підлягають дослідженню; вступав у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи, а саме із позивачем та зберігав об`єкти експертних досліджень поза службовим приміщенням.

Зазначені доводи відповідача 1 спростовуються наступним.

Як вбачається з пояснень експерта, наданих у судовому засіданні, в день укладення договору про надання послуг №12/2021, він у приміщенні ТОВ «Фенс технолоджи» за адресою: м. Київ, вул. Перемоги 9, ознайомився зі зразком продукції «Забор «GREEN МІХ», хвоя», оглянув, зафіксував ознаки виробу, зробивши необхідні для експертного дослідження фото, запакував об`єкт дослідження, опечатав своєю печаткою та залишив у замовника експертизи.

Подальше проведення експертизи відбувалось з 14 по 30 квітня 2021 року у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11, корп. 4, оф. 1304, на підставі отриманих даних та фотографій об`єкту дослідження.

В ході розгляду справи судом не встановлено факту вступу судового експерта в контакти з особами, які прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи, зокрема з представниками ТОВ «Фенс технолоджи».

Частиною 5 ст. 101 ГПК України передбачено, що висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Як вбачається з висновку №85-01, він підготовлений для подання до суду, експертизу проведено ОСОБА_2 , який має вищу технічну освіту, вищу юридичну освіту, спеціальну вищу освіту з інтелектуальної власності, науковий ступінь кандидата юридичних наук, наукове звання старший науковий співробітник, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3 «Дослідження пов`язані з винаходами та корисними моделями» (свідоцтво Міністерства юстиції України №1231 про присвоєння кваліфікації судового експерта, видане 04.04.2008, дійсне до 13.10.2023, стаж роботи у сфері інтелектуальної власності і експертний стаж з 2002 року. Експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім того, суд зазначає, що за наявності у відповідача 1 сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) він не був позбавлений права заявити клопотанням про призначення повторної експертизи, проведення якої доручити іншим експертам.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Суд відзначає, що відповідачем 1 не було долучено до матеріалів справи жодного доказу на спростування висновків, зроблених експертом за наслідками проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, а також жодних доказів на підтвердження власної позиції.

Таким чином, судом встановлено, що висновок експерта № 85-01 від 30.04.2021 відповідає вищенаведеним вимогам і заслуговує на увагу суду і не викликає сумніву у його правильності, оскільки висновки надані в межах компетенції експерта, ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах дослідження матеріалів справи, висновки чіткі, логічні, послідовні і відповідають фактичним даним справи, а також не були спростовані відповідачами 1 та 2 жодними іншими належними і допустимими доказами у справі.

З огляду на вищевикладене, надавши оцінку наявним у матеріалам справи доказам в сукупності із врахуванням висновку експерта, суд приходить до висновку, що у виробі «Забор Green Міх, хвоя», який вироблений ТОВ «Аримком-Україна», використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули Корисної моделі «Декорована огорода» за Патентом № 113850 та використана кожна ознака, включена до незалежного пункту формули Корисної моделі «Спосіб виготовлення декорованої огорожі» за Патентом № 138049.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шабельник проти України» (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1998 та у справі «Тейшейра ді Кастру проти Португалії» від 09.06.1998).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Верховний Суд відзначає, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Так, матеріали справи, а саме: копії рахунку на оплату № 2303-3 від 23.03.2021, платіжного доручення № 1826 від 23.03.2021 та видаткової накладної № 2403-3 від 24.03.2021, якими позивач підтверджує факт придбання вказаних зразків у відповідача 1, а також роздруківки із інтернет-ресурсів з розміщеними фото продукції, що продає відповідач 1, свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аримком-Україна» пропонував для продажу продукцію власного виробництва, виготовлену з використанням формул Корисної моделі за Патентом № 138049 та 113850, через мережу «Інтернет» та зберігає виготовлену продукцію за адресами, вказаними на сайті.

Враховуючи всі докази та доводи сторін у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування «вірогідності доказів», суд приходить до висновку, що надані позивачем докази на підтвердження заявлених ним вимог до відповідача 1, є більш вірогідними аніж докази, надані відповідачем 1 на підтвердження його заперечень.

На переконання суду наведене в сукупності підтверджує факт неправомірного використання відповідачем 1 корисних моделей за патентами № 113850 та № 138049 належних на праві власності ОСОБА_1 , та які на підставі Ліцензійного договору від 01.02.2021 використовуються позивачем.

За змістом п.3 ч.1 ст. 16 та ст. 432 Цивільного кодексу України, способами захисту прав інтелектуальної власності є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Частиною 3 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» визначено, що власник зареєстрованого промислового зразка має право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав на промисловий зразок.

Статтею 26 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» визначено, що будь-яке посягання на права власника зареєстрованого промислового зразка, передбачені частиною другою статті 20 цього Закону, або будь-яке посягання на права власника незареєстрованого промислового зразка, передбачені частиною дев`ятою статті 20 цього Закону, вважаються порушенням прав власника зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка відповідно, що тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

На вимогу власника зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка заподіяні збитки.

Щодо тверджень відповідача 1 про те, що спірні корисні моделі не відповідають умові патентоздатності «новизна», а отже можуть бути визнані недійсними суд зазначає про те, що обставини недійсності прав за патентами № 113850 та № 138049 не входять до предмету доказування у даній справі та не впливають на обсяг прав володільця патентів до ухвалення компетентним судом відповідного рішення про задоволення позову щодо визнання таких патентів недійсними.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент або його частина, визнані недійсними повністю або частково в судовому порядку, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі).

Втім, на момент розгляду справи №911/174/22 патенти на корисну модель №№ 113850 та 138049 є чинними, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, виходячи із встановлених судом обставин неправомірного використання відповідачем 1 корисних моделей, захищених патентами №№ 113850 та 138049, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача до відповідача 1 - ТОВ «Аримком-Україна» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Втім, суд вважає за необхідне зазначити, що вимоги про зобов`язання відповідача 1:

- «вжити заходів щодо вилучення … із будь-яких інших вебсайтів у мережі Інтернет відомостей про продаж товарів, виготовлених з використанням корисної моделі «Декорована огорода», захищеної патентом України №113850 від 10.02.2017 та корисної моделі «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищеної патентом України № 138049 від 11.11.2019» та

- «вилучити з цивільного обороту та знищити товари, виготовлені та введені у цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності на корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України № 13850 від 10.02.2017, та/або корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019, що знаходяться … за будь-якими іншими адресами об`єктів нерухомого майна, що належать ТОВ «Аримком-Україна» на праві власності та/або користування та/або використовуються ними в господарській діяльності» не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 року у справі № 6-951цс16.

З прохальної частини позовної заяви слідує, що вищевказані позовні вимоги є не конкретизованими, оскільки позивачем не вказано чіткого переліку вебсайтів та об`єктів нерухомості, на яких здійснюється порушення, невизнання або оспорювання його прав. З огляду на що, суд позбавлений можливості визначити беззаперечно саму суть відповідних вимог та, чи не були заявлені такі вимоги «на майбутнє».

З огляду на вищевикладене та оскільки позивачем не доведено факт порушення прав відповідачем 1 на «будь-яких інших вебсайтах у мережі Інтернет» та «за будь-якими іншими адресами об`єктів нерухомого майна», відповідні позовні вимоги в цих частинах не підлягають задоволенню.

У той же час в ході розгляду справи, судом не встановлено порушення прав інтелектуальної власності позивача відповідачем 2 Товариством з обмеженою відповідальністю «Акм-груп».

Так, відповідно до ч.4 ст. 31 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, використання з комерційною метою винаходу будь-якою особою, яка придбала продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого винаходу, і не могла знати, що цей продукт був виготовлений чи введений в обіг з порушенням прав, що надаються патентом. Проте після одержання відповідного повідомлення власника прав зазначена особа повинна припинити використання продукту або виплатити власнику прав відповідні кошти, розмір яких встановлюється відповідно до законів або за згодою сторін. Спори щодо цих розрахунків та порядку їх виплати вирішуються у судовому порядку.

Позивачем не було доведено, що працівники ТОВ «Акм-груп» були обізнаними, що продукт (корисна модель) «Декорована огорода» виготовлений та введений в обіг з порушенням прав, що випливають з державної реєстрації корисної моделі.

Водночас, як зазначив відповідач 2 у своєму відзиві та не було спростовано позивачем, отримавши позовну заяву від ТОВ ТОВ «Фенс технолоджи», ТОВ «Акм-груп» видалив пропозицію щодо придбання товару, а саме корисної моделі «Декорована огорода», захищену патентом України №113850 від 10.02.2017 зі свого сайту http://akm.kiev.ua.

Матеріали справи також не містять доказів замовлення та реалізації відповідної продукції ТОВ «Акм-груп».

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акм-груп».

Що ж до решти доводів і тверджень позивача та відповідачів, які викладені у позові, відзивах, тощо, то слід вказати таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та відповідачів і їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 77, 79, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенс технолоджи» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аримком-Україна» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акм-груп» про припинення порушення прав інтелектуальної власності задовольнити частково.

2.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аримком-Україна» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, ж/м Червоний Камінь, буд. 5, кв. 166, код ЄДРПОУ 38530182) припинити порушення прав інтелектуальної власності на корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України №113850 від 10.02.2017 та корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019.

3.Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аримком-Україна» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, ж/м Червоний Камінь, буд. 5, кв. 166, код ЄДРПОУ 38530182) використовувати в будь-який спосіб у своїй господарській діяльності корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України № 113850 від 10.02.2017 та корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019, зокрема виготовляти товари із застосуванням запатентованих корисних моделей, застосовувати такі товари, пропонувати до продажу, зокрема через мережу Інтернет, продавати та іншим шляхом вводити виготовлені товари в цивільний оборот або зберігати такі товари в зазначених цілях.

4.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аримком-Україна» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, ж/м Червоний Камінь, буд. 5, кв. 166, код ЄДРПОУ 38530182) вжити заходів щодо вилучення з веб-сайтів в мережі Інтернет за посиланнями:

https://metallosetka.dp.ua

https://zabor-setka.com.ua

https://arimkom-ukraina.prom.ua/

відомостей про продаж товарів, виготовлених з використанням корисної моделі «Декорована огорода», захищеної патентом України №113850 від 10.02.2017 та корисної моделі «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищеної патентом України № 138049 від 11.11.2019.

5.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аримком-Україна» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, ж/м Червоний Камінь, буд. 5, кв. 166, код ЄДРПОУ 38530182) вилучити з цивільного обороту та знищити товари, виготовлені та введені у цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності на корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України № 113850 від 10.02.2017, та/або корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019, що знаходяться в будь-яких об`єктах нерухомого майна, що належать ТОВ «Аримком-Україна» на праві власності та/або користування, та/або використовуються ними в господарській діяльності, за наступними адресами:

м. Київ, вул. Сирецька, 5;

м. Київ, вул. Василенка, 21;

м. Харків, вул. Плехановська, 126А;

м. Запоріжжя, вул. Українська, 52;

м. Одеса, вул. Дальницька,46;

м. Вінниця, вул. Максима Шимка, 13;

м. Львів, вул. Наукова, 7;

м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 37;

м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2а;

м. Дніпро, пр. Пушкіна, 40-Б.

6.В іншій частині позову відмовити.

7.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст складено.01.03.2023

Суддя В.М. Антонова