Рішення

від 23.02.2023 по справі 920/721/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.2023м. СумиСправа № 920/721/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Щербак Н.М., розглянувши матеріали справи № 920/721/22

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Нітал» (вул. Шевченка, 37, кв. 23, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 34228525),

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп» (вул. Вирівська, буд. 64, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 30573983),

про стягнення 1146852 грн 94 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: Л.М. Бойко.

Суть спору: 19.09.2022 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить стягнути з відповідача 1616302 грн 45 коп, з яких: 1182030 грн 20 коп. заборгованість, 19496 грн 02 коп. 3% річних, 235606 грн 64 коп. пеня, 179169 грн 59 коп. інфляційні втрати, за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки № 7 від 11.01.2017, а також просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.09.2022 у справі № 920/721/22 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.

29.09.2022 позивачем надано до суду клопотання від 22.09.2022 № 2209 (вх. № 4582 від 29.09.2022) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.09.2022 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 27.10.2022, 11:20.

27.10.2022 відповідачем надано до суду клопотання (ел. п) від 27.10.2022 № 18/11-983 з проханням відкласти судове засідання для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 27.10.2022 відкладено підготовче засідання на 22.11.2022,11:50.

17.11.2022 відповідачем надано до суду відзив від 16.11.2022 № 18/11-1071 на позовну заяву.

21.11.2022 позивачем надано відповідь на відзив, в якому позивач відповідно до ст. 46 ГПК України зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 1 205 652 грн 16 коп, з яких: 982030 грн 20 коп. заборгованість, 24287 грн 67 коп. 3% річних, 199334 грн 29 коп. інфляційні втрати, за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки № 7 від 11.01.2017, а також просить покласти на відповідача судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 18084,78 грн.

22.11.2022 відповідачем надано до суду клопотання про розстрочення стягнення заборгованості від 21.11.2022 № 18/11-1090.

Ухвалою суду від 22.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 30.12.2022.

Протокольною ухвалою від 22.11.2022 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 27.12.2022, 10:00.

19.12.2022 позивачем надано до суду Заперечення щодо клопотання про розстрочення стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 27.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/721/22 до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 24.01.2023, 10:30.

30.12.2022 позивачем надано до суду Заяву про виправлення арефметичної помилки в порядку ст. 46 ГПК України в частині нарахування інфояційних втрат. З урахуванням виправлення, позивач просить стягнути з відповідача 1196852 грн 94 коп, з яких: 982030 грн 20 коп. заборгованість, 24287 грн 67 коп. 3% річних, 190535 грн 07 коп. інфляційні втрати, за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки № 7 від 11.01.2017, а також просить покласти на відповідача судові витрати.

23.01.2023 відповідачем надано до суду клопотання про приєднання додаткових доказів

Судове засідання 24.01.2023 по справі № 920/721/22 не відбулось, у зв`язку з відсутністю електроенергії в Господарському суді Сумської області з 08 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 24.01.2023 призначено розгляд справи по суті на 09.02.2023, 10:20.

Ухвалою суду від 09.01.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 23.02.2023, 10:30.

23.02.2023 позивачем надано до суду додаткові пояснення, відповідно до змісту яких позивач зазначає, що в зв`язку зі сплатою 27.01.2023 відповідачем 50000 грн, сума основного боргу з 982030,20 грн зменшилася до 932030,20 грн. Окрім цього просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку стягнення заборгованості строком на 12 місяців.

В судове засідання 23.02.2023 представник позивача в режимі відеоконференції не під`єднався, попередньо подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (вх. № 135 від 22.02.2023).

Представник відповідача в судовому засіданні 23.02.2023 надав усні пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі, зокрема зазначив про скрутне становище відповідача та просив суд розстрочити суму заборгованості строком на 12 місяців, про що попередньо було подане клопотання про розстрочення стягнення заборгованості (вх. № 2939 від 22.11.2022).

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 23.02.2023 на підставі частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Матеріали справи свідчать, що 11.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НІТАЛ» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОРДЕТАЛЬ-КОНОТОП» (відповідач, покупець) був укладений Договір поставки №7.

Згідно умов пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець отримати та оплатити на умовах цього Договору матеріали для ливарного виробництва, надалі - товар, в номенклатурі та кількості згідно Специфікацій, які додаються на кожне постачання і є невід`ємною частиною цього Договору.

Приписами розділу 2 обумовлені ціна Товару, принципи її визначення та загальна вартість Договору:

- Ціна Товару договірна, узгоджується Сторонами у момент постачання чергової партії Товару і вказується у відповідній Специфікації до цього Договору (п. 2.1 Договору).

- Загальну вартість Договору складає сума Товару, поставленого згідно Специфікацій до цього Договору (п. 2.2 Договору).

Істотними умовами пункту 2.3. Договору встановлено, що Покупець сплачує вартість товару перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника відповідно рахунку останнього протягом 30 банківських днів з дати поставки партії товару.

Сторонами Договору були підписані Специфікації від 02.11.2021; 08.02.2022 та від 12.05.2022.

В обґрунтування позовних позивач зазначає, що ним виконано в повному обсязі умови поставки згідно розділу 2 Договору поставки № 7 від 11.01.2017 та Специфікацій від 02.11.2021; 08.02.2022; 12.05.2022.

Факт поставки товару, обумовленого умовами Договору підтверджується матеріалами справи, а саме, видатковими накладними, рахунками-фактурами, довіреностями та податковими накладними, а саме:

1) Видатковою накладною №ВН-2411 від 24.11.2021, ТТН №2311 від 23.11.2021, рахунком-фактурою №РФ-2411 від 24.11.2021, довіреністю №1169 від 23.11.2021 та податковою накладною №8 від 24.11.2021 підтверджується факт відвантаження чавуна переробного у кількості 21,85т на загальну суму 450984,00грн. Товар отримав Колдов Валерій Онісимович за довіреністю №1169 від 23.11.2021. Строк оплати 24 грудня 2021;

За отриманий чавун покупець сплатив постачальнику частково платіжним дорученням № 1699 від 25.07.2022 - 5173,92 грн., платіжним дорученням № 1772 від 28.07.2022 - 25000,00 грн., платіжним дорученням № 2045 від 22.08.2022 -50000,00 грн., платіжним дорученням № 2164 від 26.08.2022 -25000,00 грн. Заборгованість за рахунком-фактурою №РФ-2411 від 24.11.2021 станом на дату подання позовної заяви становить -5810,08 грн.

2) Видатковою накладною №ВН-0802 від 08.02.2022, ТТН №0702 від 07.02.2022, рахунком-фактурою №РФ-0802 від 08.02.2022, довіреністю №115 від 07.02.2022 та податковою накладною № 2 від 08.02.2022 відвантажено чавун переробний у кількості 21,0 т на загальну суму 433440,00грн. Товар отримав ОСОБА_1 за довіреністю №115 від 07.02.2022. Строк оплати 10 березня 2022 р.

3) Видатковою накладною №ВН-1205 від 12.05.2022, ТТН №1105 від 11.05.2022, рахунком-фактурою №РФ-0505 від 05.05.2022, довіреністю №197 від 11.05.2022 та податковою накладною №1 від 12.05.2022 відвантажено чавун переробний у кількості 14.70 т на загальну суму 402780,12грн. Товар отримав ОСОБА_1 за довіреністю №197 від 11,05.2022. Строк оплати 09 червня 2022р.

Вищевказані поставки були здійснені на адресу Покупця - 41612, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівського, буд. 64, що зазначено в видаткових накладних та ТТН.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач в обумовлені договором строки не здійснив оплату отриманого товару своєчасно та у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Торговий дім «НІТАЛ» направив лист від 25.08.2022 на адресу ТОВ «МОТОРДЕТАЛЬ-КОНОТОП» з вимогами погасити заборгованість в сумі 1207030,20 грн.

Відповідач - ТОВ «МОТОРДЕТАЛЬ-КОНОТОП» листом №17/09-777 від 30.08.2022 підтвердив наявність кредиторської заборгованості Покупця перед Постачальником ТОВ «Торговий дім «НІТАЛ» в сумі 1207030,20 грн станом на 25.08.2022.

З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2022 відповідач сплатив на користь позивача платіжним дорученням №2164 кошти в сумі 25000,00грн, 28.10.2022 платіжним дорученням № 3065 сплатив 200 000 грн та 27.01.2023 грошові кошти в сумі 50000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним договірні зобов`язання виконані належним чином, проте відповідач в обумовлені договором строки та в повному обсязі не оплатив отриманий товар, через що у нього наявна заборгованість в сумі 932030,20 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд керується наступним:

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем і відповідачем був укладений Договір поставки № 7 від 11.01.2017, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3. договору оплата поставленого товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 30 календарних днів з дати поставки партії товару.

Проте, в порушення приписів п. 2.3. Договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України, відповідач не здійснив розрахунок з позивачем за поставлений товар в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача 932030 грн. 20 коп.

Окрім цього, позивач, відповідно до поданого розрахунку просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 24287 грн 67 коп та інфляційні втрати в сумі 190535 грн 07 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України, право кредитора на стягнення 3% річних не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

При цьому, слід зазначити, що згідно положень Цивільного кодексу України проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. Між сторонами такий розмір процентів не визначався.

У постановах Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 та Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі № 910/10156/17 зроблено висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення.

Відповідач контр розрахунку здійснених нарахувань суду не надав.

Судом здійснено перевірку здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат та 3 % річних, при цьому не виходячи за межі визначеного позивачем періоду.

Судом було встановлено, що позивачем під час розрахунку інфляційних втрат не враховано, що відповідно до пункту 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 № 14 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця. Отже рекомендовано з розрахунку виключати періоди, менші за місяць. Однак, позивачем при розрахунку інфляційних втрат за період з 07.01.2022 по 22.03.2022 дане положення не було прийнято до уваги.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат за спірний період. Відповідно до здійсненого судом перерахунку сума інфляційних нарахувань становить за спірний період становить 27834 грн. 73 коп., та сумарно інфляційні втрати за загальний період з 01.02.2022 по 27.10.2022 становлять 184 310 грн 42 коп..

Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2023.

Розрахунки суду долучені до матеріалів справи.

Враховуючи, вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 184310 грн. 42 коп. та 3 % річних в розмірі 24287 грн. 67 коп. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В інший частині позовних вимог, щодо стягнення 6224 грн. 65 коп. інфляційних втрат суд відмовляє за необґрунтованістю.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення стягнення заборгованості.

Відповідач просить суд під час прийняття рішення у справі вирішити питання про розстрочення стягнення платежу строком на 12 місяців шляхом сплати коштів рівними частинами щомісячно.

Відповідач обґрунтовує заяву тим, що на даний час існують обставини, що унеможливлюють виконання рішення суду, а саме: діяльність підприємства за 1 квартал 2022 р, І півріччя 2022 р., за 9 місяців 2022 р є збитковою. Відповідно до Звіту про фінансові результати за І півріччя 2022 р. (рядок 2355) чистим фінансовим результатом ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» є збиток у розмірі 45 064 000 грн., відповідно до рядка 2355 Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2022 р є збиток у розмірі 42 124 000 грн. В т.ч. непередбачені витрати: по оплаті простою 9477334,99 грн., благодійна допомога виплачена працівникам у період воєнного стану 2 792 523,18 грн., витрати на оплату праці мобілізованим - 2 756 243,27 грн., витрати на оплату податків по мобілізованим 606373,52 грн., витрати по оплаті простою працівникам, який було оголошено у зв`язку з ракетним ударом 10.10.2022 по електричній підстанції ПС 330/110/10кВт Конотоп», внаслідок чого було знеживлено ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», виведено обладнання з ладу та оголошено простій: жовтень 2022 р. - 825 798,99 гри.

Чистий дохід від реалізації продукції (рядок 2000) за 9 місяців 2022 р. складає 240 296 000 грн, а за 9 місяців 2021 р. - 407 306 000 грн. Отже спостерігається зменшення чистого доходу від реалізації продукції до 240 296 000 грн, що складає майже 59% чистого доходу аналогічного періоду попереднього року.

Також зазначає, що в даний час заборгованість Державного бюджету перед ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» з відшкодування податку на додану вартість становить 18 781 757 грн,, що є значною частиною обігових коштів Відповідача та підтверджується відповідними деклараціями з податку на додану вартість, доданими до них заявами про повернення суми бюджетного відшкодування та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За відсутності форс-мажорних обставин в країні, а саме воєнного стану, вказані кошти були б відшкодовані відповідачу у встановлені строки. Проте, законами на період воєнного стану змінено порядок та строки бюджетного відшкодування. Зазначене призвело до значного дефіциту обігових коштів, що також унеможливлює погашення заборгованості за електроенергію.

Отже, відповідач ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» знаходиться у скрутному фінансовому становищі з незалежних від нього обставин, має значні збитки та кредиторську заборгованість у розмірі 982030,20 грн. перед ТОВ «ТД «Нітал», яку необхідно погашати. В даний час грошові кошти для одночасної сплати всієї суми боргу відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; надзвичайні події тощо.

Зазначені відповідачем обставини, на думку суду, ускладнюють та роблять неможливим на цей час негайне виконання рішення суду та сплату утвореної заборгованості в повному обсязі та є саме винятковими обставинами.

Судом враховано наведені відповідачем обставини, а також матеріальні інтереси як позивача реальну можливість отримати частинами та через певні періоди усі грошові кошти, присуджені до стягнення з відповідача рішенням по даній справі, так і інтереси відповідача.

Отже, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню, а тому суд розстрочує виконання рішення суду про стягнення сумарно 1140628 грн 29 коп заборгованості на 4 місяці шляхом сплати щомісячно 285 157 грн 07 коп. у строк до останнього дня кожного місяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат у справі, суд керується наступним:

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені частково, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Нітал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп» про стягнення 1146852 грн 94 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп» (вул. Вирівська, буд. 64, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 30573983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Нітал» (вул. Шевченка, 37, кв. 23, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 34228525) 932 030 грн 20 коп основна сума боргу, 24 287 грн 67 коп 3% річних, 184 310 грн 42 коп. інфляційні втрати, 17109 грн 42 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення інфляційних втрат в сумі 6224 грн 65 коп. відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Клопотання відповідача про розстрочення стягнення заборгованості на 12 місяців задовольнити частково.

6. Розстрочити виконання рішення суду на 4 місяців шляхом сплати щомісячно 285157 грн 07 коп. у строк до останнього дня кожного місяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 01.03.2023.

СуддяС.В. Заєць