Ухвала

від 23.02.2023 по справі 921/645/15-г/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23 лютого 2023 рокуСправа № 921/645/15-г/10 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Гуменної І.В.

розглянув скаргу б/н та б/д (вх. № 7717 від 17.11.2022) Приватного агропромислового підприємства "Воля-2000" на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Юрчака О.П. у виконавчому провадженні ВП № 48892800 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2015 у справі № 921/645/15-г/10

за позовом Приватного агропромислового підприємства " Воля-2000 ", с. Перемилів Гусятинського району Тернопільської області , код ЄДРПОУ 30787570

до відповідача Приватного підприємства " Аскорд ", 46002, м. Тернопіль вул. Бродівська, буд. 44 , код ЄДРПОУ 37754080

про стягнення боргу в сумі 118 633,76 грн.

За участі представників:

позивача (заявника): Хомко Ю.М., довіреність від 01.12.2022;

відповідача: не прибув;

органа ДВС: не прибув.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Встановив:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12 серпня 2015 року у справі № 921/645/15-г/10 за позовом Приватного агропромислового підприємства "Воля-2000" до відповідача Приватного підприємства "Аскорд" про стягнення боргу в сумі 118 633,76 грн позовні вимоги задоволено та присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Аскорд", 46002, м. Тернопіль вул. Бродівська, буд 44, код ЄДРПОУ 37754080 на користь Приватного агропромислового підприємства "Воля-2000", 48245, с. Перемилів Гусятинського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 30787570 - 64 739,00 грн боргу, 3014,99 грн 3% річних, 49879,77 грн індекс інфляції, 2372,68 грн - в повернення сплаченого судового збору.

На виконання вищезазначеного рішення Господарського суду Тернопільської області 28 серпня 2015 року видано наказ зі строком пред`явлення його до виконання до 28 серпня 2016 року.

17.11.2022 на адресу Господарського суду Тернопільської області від Приватного агропромислового підприємства "Воля - 2000" надійшла скарга б/н та б/д (вх. № 7717 від 17.11.2022) на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Юрчака О.П. у виконавчому провадженні ВП № 48892800 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2015 у справі № 921/645/15-г/10.

Відповідно до згаданої вище скарги, заявник просить суд:

- поновити строк на звернення зі скаргою;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Юрчака О.П. у виконавчому провадженні ВП № 48892800 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2015 у справі № 921/645/15-г/10, які виразились у винесенні постанови від 28.02.2017 про повернення наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/645/15-г/10 від 28.08.2015 на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження";

- скасувати постанову старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Юрчака О.П. від 28.02.2017 ВП № 48892800 про повернення наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/645/15-г/10 від 28.08.2015 на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування поданої скарги, заявник вказує, зокрема, на те, що 28.02.2017 старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Юрчаком О.П. в межах ВП № 48892800 винесено постанову про повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/645/15-г/10 від 28.08.2015) стягувачу на підставі п. 2 ч. 1. ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Про існування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.02.2017 ПАП "Воля-2000" дізналося лише 07.11.2022, коли представник стягувача отримала відповідь на адвокатський запит із постановою про відкриття виконавчого провадження № 48892800 з ідентифікатором доступу. Вказану постанову Приватне агропромислове підприємство "Воля-2000" вважає незаконною, а дії державного виконавця неправомірними, оскільки останній у межах ВП № 48892800 не здійснював пошуку рухомого та нерухомого майна боржника, не надсилав запити стосовно рахунків боржника, тобто не вчиняв дій щодо виявлення майна і коштів боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного виконання рішення суду в повному обсязі, чим порушив права стягувача.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.11.2022 у справі № 921/545/15-г/10 відмовлено Приватному агропромисловому підприємству "Воля-2000" у поновленні процесуального строку на подання скарги; скаргу б/н та б/д (вх. № 7717 від 17.11.2022) Приватного агропромислового підприємства "Воля-2000" на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Юрчака О.П. у виконавчому провадженні ВП № 48892800 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2015 у справі № 921/645/15-г/10 залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою Приватне агропромислове підприємство "Воля-2000" звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі №921/645/15-г/10 апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства " Воля-2000 " задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 28.11.2022 у справі №921/645/15-г/10 скасовано, справу №921/645/15-г/10 направлено до господарського суду Тернопільської області для продовження розгляду.

09 лютого 2022 року, згідно супровідного листа від 01.02.2023 № 09-01/116/23 Західного апеляційного господарського суду, матеріали справи № 921/645/15-г/10 повернулись до Господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2023, у відповідності до ст. 232, 234, 334, 339-342 ГПК України, для розгляду скарги Приватного агропромислового підприємства "Воля - 2000" б/н та б/д (вх. № 7717 від 17.11.2022) на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Юрчака О.П. у виконавчому провадженні ВП № 48892800 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2015 у справі № 921/645/15-г/10, в тому числі і для розгляду клопотання про поновлення строку на звернення зі скаргою, призначено судове засідання на 23 лютого 2023 року.

У судове засідання 23.02.2023 прибув представник скаржника, який просив поновити пропущений строк на звернення із даною скаргою та задоволити її. Зокрема, представник ПАП "Воля-2000" зазначив, про те, що згідно правових позицій Верховного Суду, стягувач не зобов`язаний слідкувати за ходом здійснення виконавчого провадження, в тому числі, відстежувати автоматизовану систему виконавчого провадження, а тому ПАП "Воля-2000" протягом 7 (семи) років сподівалась на добросовісне зі сторони органів ДВС виконання своїх обов`язків та вчинення всіх заходів, необхідних для своєчасного виконання рішення в повному обсязі.

Окрім того, присутній в судовому засіданні 23.02.2023 представник позивача зазначив про те, що ПАП "Воля-2000" буде звертатися до суду із заявою про розподіл судових витрат.

Відповідач - Приватне підприємство "Аскорд" (боржник) правом участі в засіданні суду не скористався, пояснень по суті поданої заявником (позивачем) скарги не надав, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник органу примусового виконання в судове засідання 23.02.2023 не прибув, однак 21.02.2023 на адресу суду від Тернопільського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) надійшли заперечення від 21.02.2023 № 15309 (вх. № 1552 від 21.02.2023) на скаргу на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Разом з тим, щодо поданих органом ДВС заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Незважаючи на вказане, Тернопільським міським відділом ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) до своїх заперечень на скаргу на дії ДВС не долучено доказів їх надіслання стягувачу та боржнику (позивачу та відповідачу).

Згідно з частиною 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Зважаючи на імперативний характер зазначених положень процесуального законодавства, суд вважає за необхідне повернути Тернопільському міському відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) заперечення від 21.02.2023 № 15309 (вх. № 1552 від 21.02.2023) на скаргу на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області без розгляду.

Окрім того, з огляду на пояснення представника стягувача у судовому засіданні 23.02.2023 щодо неотримання ПАП "Воля-2000" ухвали суду від 09.02.2023 про призначення судового засідання для розгляду скарги на дії ДВС на 23.02.2023, оскільки у процесуальних документах зазначена неповна адреса позивача, суд відзначає наступне.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, частиною 7 статті 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, враховуючи відсутність в матеріалах справи № 921/645/15-г/10 будь - яких заяв позивача про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи, процесуальні документи направлялись на адресу ПАП "Воля-2000" зазначену у позовній заяві: с. Перемилів, Гусятинський (на сьогодні Чортківський) район, Тернопільська область.

В той же час, беручи до уваги усні пояснення присутнього в судовому засіданні 23.02.2023 представника заявника щодо надіслання кореспонденції ПАП "Воля-2000" на адресу для листування, вказану у скарзі б/н та б/д (вх. № 7717 від 17.11.2022) на дії ДВС, суд вважає за необхідне копію цієї ухвали додатково надіслати на адресу для листування: 79005, м. Львів, вул. Зелена, 26/6.

В судовому засіданні 23.02.2023, з огляду на приписи ч. 2 ст. 342 ГПК України, за якими неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу ДВС, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають розгляду скарги, суд дійшов висновку про розгляд скарги Приватного агропромислового підприємства "Воля - 2000" б/н та б/д (вх. № 7717 від 17.11.2022) за відсутності представників відповідача (боржника) та органу ДВС.

Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, господарським судом встановлено наступне.

Як уже зазначено вище, на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області 28 серпня 2015 року у справі № 921/645/15-г/10 за позовом Приватного агропромислового підприємства "Воля-2000" до відповідача Приватного підприємства "Аскорд" про стягнення боргу в сумі 118 633,76 грн, яким позовні вимоги задоволено та присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Аскорд" , 46002, м. Тернопіль вул. Бродівська, буд 44, код ЄДРПОУ 37754080 на користь Приватного агропромислового підприємства "Воля-2000", 48245, с. Перемилів Гусятинського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 30787570 - 64 739,00 грн боргу, 3014,99 грн 3% річних, 49879,77 грн індекс інфляції, 2372,68 грн - в повернення сплаченого судового збору, 28.08.2015 видано наказ зі строком пред`явлення його до виконання до 28 серпня 2016 року.

05.10.2015 постановою старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 48892800 про стягнення з Приватного підприємства "Аскорд" на користь Приватного агропромислового підприємства "Воля-2000" заборгованості в розмірі 120 006,44 грн.

Того ж таки 05.10.2015 постановою старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження у ВП № 48892800.

23.05.2016 старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції винесено постанову в межах ВП № 48892800 про арешт коштів боржника, згідно з якою було накладено арешт на кошти боржника в межах суми 132 107,08 грн.

28.02.2017 старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Юрчаком О.П. в межах ВП № 48892800 винесено постанову про повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/645/15-г/10 від 28.08.2015) стягувачу на підставі п. 2 ч. 1. ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Оскільки, вказану вище постанову державного виконавця від 28.02.2017 про повернення виконавчого документа скаржник вважає незаконною, а дії державного виконавця неправомірними, останній 14.11.2022 засобами поштового зв`язку звернувся до Господарського суду Тернопільської області із скаргою б/н та б/д (вх. № 7717 від 17.11.2022).

В той же час, скаржник вказує на те, що про існування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.02.2017 ПАП "Воля-2000" дізналося лише 07.11.2022, коли представник стягувача отримала відповідь на адвокатський запит разом із постановою про відкриття виконавчого провадження № 48892800 з ідентифікатором доступу, у зв`язку з чим ПАП "Воля-2000" вважає, що строк на звернення зі скаргою пропущено із поважних причин та просить суд його поновити.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання скарги, суд вважає за необхідне його задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами статті 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У даному випадку стягувач 14.11.2022 засобами поштового зв`язку звернувся до Господарського суду Тернопільської області із скаргою б/н та б/д (вх. № 7717 від 17.11.2022) на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Юрчака О.П. у виконавчому провадженні ВП № 48892800 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2015 у справі № 921/645/15-г/10, які виразились у винесенні постанови від 28.02.2017 про повернення наказу Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2015 у справі № 921/645/15-г/10 на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, скаржником пропущено 10-денний строк на подання скарги. При цьому, останнім було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення зі скаргою.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку скаржник зазначає про те, що оскільки в матеріалах ВП № 48892800 відсутні документи, які б підтверджували те, що стягувачу надсилалась та була ним отримана постанова від 28.02.2017 про повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/645/15-г/10 від 28.08.2015) стягувачу на підставі п. 2 ч. 1. ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", про існування останньої скаржник дізнався лише 07.11.2022 року, після того як представник ПАП "Воля-2000" отримала відповідь на адвокатський запит із постановою про відкриття виконавчого провадження № 48892800 з ідентифікатором доступу.

На підтвердження вказаних обставин, ПАП "Воля-2000" долучає до скарги скриншот екрану з інформацією про дату та час (07.11.2022 о 13:38 год.) отримання на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 відповіді на запит від Тернопільського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) із вкладеними файлами, а також відповідь від 07.11.2022 № 80801 на запит від 31.10.2022 Відділу ДВС у м. Тернопіль Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ), адресований адвокату Цап О.Р. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Частинами 1, 3-4, 6 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку.

При вирішенні питання щодо поновлення строку на звернення до суду з даною скаргою суд враховує, що формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії").

Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справах "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").

Водночас, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №910/17258/20.

Враховуючи викладене, а також висновки Західного апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 16.01.2023 у цій справі, суд дійшов висновку про поновлення скаржнику строку для подання такої скарги у справі № 921/645/15-г/10.

Дослідивши подані докази, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника стягувача, суд дійшов висновку, що скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною "права на суд" та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У справі "Півень проти України" ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відтак, невиконання судових рішень, які набрали законної сили, є неприпустимим і, виходячи з обставин цієї конкретної справи, не може бути виправданим.

Частиною 1 статті 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Як вбачається із матеріалів справи, а також із усних пояснень представника у судовому засіданні 23.02.2023, виконавче провадження № 48892800 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2015 у справі № 921/645/15-г/10 було відкрите 05.10.2015 за заявою Приватного агропромислового підприємства "Воля - 2000" .

В той же час, скаржник стверджує, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження систематично не здійснював виконавчих дій у періоди, визначені ч.8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема не здійснював належних дій щодо розшуку майна боржника, не надсилав запити стосовно рахунків боржника, тобто не вчиняв дій щодо виявлення майна і коштів боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного виконання рішення в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Пунктами 3, 14,16, 18, 21, 22 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має, зокрема, право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Отже, здійснені державним виконавцем дії для виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2015 у справі №921/645/15-г/10 не є вичерпними, оскільки останнім не вжито усіх можливих передбачених законом заходів для досягнення необхідного позитивного результату - фактичного виконання судового рішення.

Водночас суд звертає увагу, що Закон України "Про виконавче провадження" встановлює певний порядок вчинення виконавчих дій та не надає державному виконавцю права вільного розсуду визначати "доцільно" чи "недоцільно" вживати їх взагалі. А тому він зобов`язаний вчиняти всіх необхідних заходів для повного та своєчасного виконання рішення суду відповідно до закону, а не крізь призму суб`єктивного сприйняття "доцільності" вирішувати питання: чи здійснювати виконання за виконавчим документом, чи ні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2021 року в справі № 905/2999/17.

З огляду на викладене, державний виконавець зобов`язаний був вжити всіх, передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.08.2015 у справі № 921/645/15-г/10.

Тоді як, державним виконавцем не вжито всіх можливих заходів щодо виконання рішення суду, розшуку боржника. Зокрема, із наявних у справі документів не вбачається, що державний виконавець звертався у строки, встановлені ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", із запитами до відповідних органів та реєстрів щодо виявлення рухомого і нерухомого майна боржника.

Як вбачається з постанов державного виконавця, копії яких наявні в матеріалах цієї справи, державним виконавцем було накладено арешт на кошти боржника та арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, однак доказів щодо розшуку, звернення стягнення та реалізації рухомого майна виконавцем не надано.

Також, ПАП "Воля-2000" вказує на те, що державний виконавець не надіслав стягувачу постанову від 28.02.2017 про повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/645/15-г/10 від 28.08.2015), про існування останньої скаржник дізнався лише 07.11.2022 року, після того як представник ПАП "Воля-2000" отримала відповідь на адвокатський запит із постановою про відкриття виконавчого провадження № 48892800 з ідентифікатором доступу.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Системний аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що права сторони у виконавчому провадженні щодо обізнаності про стан виконавчого провадження будуть належним чином реалізовані лише у випадку вчинення виконавцем дій спрямованих на надсилання документів у встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.

За встановлених судом обставин, 28.02.2017 старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Юрчаком О.П. в межах ВП № 48892800 винесено постанову про повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/645/15-г/10 від 28.08.2015) стягувачу на підставі п. 2 ч. 1. ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, державному виконавцю відповідно до ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" належало не пізніше наступного робочого дня з дня винесення оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу надіслати її рекомендованим поштовим відправленням стягувачу.

У зв`язку з чим, суд відзначає, що з метою дослідження обставин на які посилається скаржник у скарзі, зокрема, на не здійснення державним виконавцем належних виконавчих дій, а також встановлення наявності чи відсутності доказів направлення державним виконавцем документів виконавчого провадження заявнику, а саме постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, яка прийнята 28.02.2017, судом ухвалою від 09.02.2023 зобов`язано Відділ ДВС у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано - Франківськ) подати матеріали виконавчого провадження ВП № 48892800.

Однак, органом ДВС явку повноважного представника в судове засідання не забезпечено, матеріали виконавчого провадження ВП № 48892800 не представлено, пояснень з цього приводу не подано, враховуючи повернення Тернопільському міському відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) заперечень від 21.02.2023 № 15309 (вх. № 1552 від 21.02.2023) на скаргу на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області без розгляду через порушення ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, доказів направлення державним виконавцем ПАП "Воля-2000" постанови від 28.02.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу, державним виконавцем суду не надано.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Окрім того, суд відзначає, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20, суд наділений повноваженнями скасовувати рішення органів державної виконавчої служби/приватних виконавців.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що скарга б/н та б/д (вх. № 7717 від 17.11.2022) ПАП "Воля-2000" на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Юрчака О.П. у виконавчому провадженні ВП № 48892800 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2015 у справі № 921/645/15-г/10 підлягає до задоволення.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 118, 119, 170, 234, 339, 340, 341, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити Приватному агропромисловому підприємству "Воля-2000" процесуальний строк на подання скарги б/н та б/д (вх. № 7717 від 17.11.2022) на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Юрчака О.П. у виконавчому провадженні ВП № 48892800 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2015 у справі № 921/645/15-г/10.

2. Задоволити скаргу б/н та б/д (вх. № 7717 від 17.11.2022) Приватного агропромислового підприємства "Воля-2000" на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Юрчака О.П. у виконавчому провадженні ВП № 48892800 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2015 у справі № 921/645/15-г/10.

3. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Юрчака О.П. у виконавчому провадженні ВП № 48892800 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2015 у справі № 921/645/15-г/10, які виразились у винесенні постанови від 28.02.2017 про повернення наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/645/15-г/10 від 28.08.2015 на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

4. Скасувати постанову старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Юрчака О.П. від 28.02.2017 ВП № 48892800 про повернення наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/645/15-г/10 від 28.08.2015 на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

5. Повернути без розгляду Тернопільському міському відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) заперечення від 21.02.2023 № 15309 (вх. № 1552 від 21.02.2023) на скаргу на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

6. Копію ухвали направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

- Тернопільському міському відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ), 46001, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Кн.Острозького, 14;

- Приватному підприємству "Аскорд" , 46002, м. Тернопіль вул. Бродівська , буд 44;

- Приватному агропромисловому підприємству "Воля-2000", 48245, с. Перемилів, Чортківський район Тернопільська область (адреса для листування: 79005, м. Львів, вул. Зелена, 26/6).

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Ухвалу підписано 28.02.2023.

Суддя Н.В. Охотницька